Каталог джерел

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Кшиштоф Фабритц повідомляє Артура Форбса, що довірені йому три сувої полотна все ще перебувають у Варшаві через брак візників. Він запевняє, що відішле товар до Ярослава за першої слушної нагоди, щойно його отримає.

Ротмістр Фаленський від імені сконфедерованого війська закликає львівських райців особисто прибути до табору під Щирцем із підготовленими грошима замість того, щоб вести переговори через посередників. Він обіцяє, що після сплати належної суми негайно видасть ординанс із наказом солдатам залишити зайняті території.

Людвік Фантуччі висловлює радість з приводу одужання Мацея Гайдера після перенесеної хвороби та надсилає йому в дарунок атлас на знак вдячності за львівську гостинність. Він також повідомляє, що в їхній спільній справі більше немає потреби вживати подальших заходів через заяву пана Замойського, та розпитує про стан справи пана Садомського.

Катажина Фелькерзамб сповіщає свого брата, Яна Яблоновського, про передачу його листа королеві Марії Казимирі та про отримання її заступництва перед кам'янецькою пані. Через ослаблене здоров'я монархиня не змогла особисто відповісти, однак передала воєводі щирі вітання.

Ян Теодорович просить Артура Форбса терміново надіслати до Клужа засвідчене львівським магістратом та грецькими купцями свідоцтво про борг убитого Мартона Ліпія. Вдова покійного відмовляється визнати зобов'язання через відсутність збереженого боргового розписку (скрипту).

Фестенбург звертається до бургомістра Львова з проханням тимчасово і безоплатно прийняти до притулку убогу Козловську, яка очікує на звільнення постійного місця. Він пояснює, що її поточне харчування й утримання в цей час забезпечує пан Гутовський.

Ректор Краківської академії Станіслав Філіпович повідомляє владу Львова про дисциплінарний вирок, винесений ксьондзу Малецькому за непослух, запевняючи у непорушності міських прерогатив. Він також заявляє, що доручив тимчасове управління ксьондзу Опейдовичу, і висловлює готовність прислати іншу особу замість неприйнятого пана Янкевича.

Ельжбета з Радзивіллів Фірлей оплакує смерть свого чоловіка, називаючи цю втрату ударом не лише для неї, а й для всього суспільства. Вона звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини з проханням прибути на похоронні урочистості до Любліна.

Александр Фялковський звітує Яну Яблоновському про свої зусилля щодо схиляння та втримання перемишльського підкоморія на боці інтересів роду Яблоновських, обіцяючи йому, зокрема, коня від краківського воєводи. Також згадує про посольські справи та фінансову асигнацію для Чарнецького.

Флеммінг, уроджена Літольфф фон Едлерсберг, просить львівського управителя про дозвіл на регулярні візити й можливі ночівлі Зофії Пшеслевічової за відсутності чоловіка, який перебуває в Бродах. Авторка ручається за бездоганну поведінку жінки, посилаючись на багаторічну службу її доньки у спільної знайомої.

Янош Фоґараші сповіщає Яноша Кеменя про обмін заручниками та початок польсько-татарських переговорів під Жванцем, а також про голод, що панує у коронному таборі. Він також застерігає перед татарами, які повертаються через Молдову, та можливим викраденням дружини господаря Василя Лупу.

Анна Маріанна Форбес вітає Артура Форбеса з Різдвом Христовим та Новим роком. Вона також дякує йому за надану допомогу і запевняє у сплаті боргу згідно зі своїм зобов'язанням.

Міхал Фредро заступається від імені лицарського кола перед львівськими райцями проти надмірного обкладання податками та обтяжливого постою послів у бідних галицьких передміщан. Він застерігає міську владу від здирництва збирачів податків і попереджає, що це питання буде порушено на найближчому сеймику.

Львівський каштелян Єжи Богуслав Фредро звертається до краківського каштеляна Фелікса Потоцького з проханням про допомогу в затриманні Марціна Васньовського, свого колишнього вихованця, засудженого Коронним трибуналом за замах на його життя. Фредро пропонує, щоб Потоцький написав приватного листа до свого родича, князя Януша Вишневецького, з метою відіслати злочинця, який служить у литовському війську, під якимось приводом до Львова, де його наздожене правосуддя.

Якуб Максиміліан Фредро просить Войцеха Зімницького провести розрахунок заборгованості із золотарем Ґрюнвальдом на підставі контракту, що залишився після покійного брата, баківського єпископа. Він також передає лист до львівського архієпископа з проханням простити борг у сто злотих, узятий покійним.

Ув'язнений Ян Фридель звертається до президента Зєнкевича та всього львівського магістрату з покірним проханням про підтримку та прощення за його необачну втечу. Він благає про пораду й руку допомоги, які дозволили б йому безпечно повернутися до давнього уряду та реабілітуватися перед міською владою.

Президент Нового Самбора Ян Функ звертається до магістрату Львова з проханням позичити міського ката для виконання смертного вироку щодо шляхтича, засудженого за вбивство, через відсутність екзекутора в Перемишлі. Натомість він відправляє посланця зі звичною оплатою в розмірі восьми польських злотих і засвідчує вдячність та готовність до взаємної допомоги.

Францішек Хвалковський повідомляє руського воєводу про те, що пан Стаміровський очікує на зустріч, про вісті із сеймику, пересування шведських військ та дипломатичні листи з Торуня. Також сповіщає про стан здоров’я львівського старости та фінансові питання, пов'язані з королевичами.

Станіслав Хмелецький висловлює Францішеку Глоговському святкові побажання та дякує за виявлені добродійства. Водночас він скаржиться на рідного брата адресата, який уникає повернення суми та виконання трибунальського декрету, змушуючи автора знову шукати справедливості в Трибуналі.

Стефан Хмельницький звертається до львівських райців щодо повернення речей, переданих на зберігання його товаришем Стажицьким, які протиправно відмовляється віддати львівський міщанин. Він повідомляє про скерування пана Хоцимирського, який має задовольнити всі претензії кредиторів і забрати утримуване майно.

Князь Іван Хованський відмовляється припинити наступ московських військ без виразного царського наказу, однак гарантує королівським комісарам безпечний проїзд на переговори. Він також пояснює причини попереднього затримання польського посланця під час боїв за Берестейську фортецю.

Кшиштоф Ходоровський запевняє львівських райців у своїй незмінній прихильності та готовності надати їм послугу. Він також повідомляє про відкладення на інший термін запланованої поїздки до Галича через справи, пов'язані з конфедерацією.

Станіслав Хоментовський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про своє майбутнє вінчання з підканцлерянкою в Несвіжі. Він звертається з покірним проханням до адресата та його дружини вшанувати весільні урочистості своєю присутністю, запевняючи у незмінній вірності та готовності служити.

Станіслав Хоментовський просить владу Львова виділити належні квартири офіцерам і воякам свого регіменту, який має стати гарнізоном у місті. Натомість воєвода висловлює вдячність і готовність надавати магістрату свою опіку та послуги.

Якуб Хроновський перепрошує Мацея Гайдера за відсутність на родинному святі, пояснюючи це пізнім надходженням запрошення та хворобою дружини, у якої після подорожі стався викидень. Він висловлює жаль через затримку, передає запізнілі подарунки і висловлює найкращі побажання молодятам.

Ольбрахт Худзенський звітує львівським райцям про перебіг судового процесу щодо пані Кампіанової та Ґросваєра, посилаючись на втручання Апостольського Престолу в питанні заповіту. Він також заявляє про готовність надалі самостійно представляти інтереси міста.

Новий львівський староста Ян Цетнер повідомляє райців і мешканців Львова про заплановане на 1 червня 1676 року урочисте обіймання посади. Він звертається до них із проханням ушанувати урочистість в'їзду своєю присутністю, сподіваючись на їхню традиційну прихильність.

Людвіка з Цетнерів Потоцька звертається до президента Львова Яна Еліяшевича у справі міщанина Коха, якого козаки силоміць вивезли до Маріямполя, та закликає міську владу вжити правових заходів перед Скарбовою комісією. Авторка критикує бездіяльність магістрату, застерігає про загрозу безпеці всіх львів'ян і попереджає, що сповістить короля про недбалість очільників міста.

Францішек Цетнер дякує Яну Яблоновському за візит, що приніс розраду в жалобі, і просить його взяти участь у похоронних урочистостях, призначених на 30 березня у львівських реформатів. Про таку ж ласку присутності він звертається і до дружини адресата.

Роберт Цєнь надсилає з Перемишля купцеві Артуру Форбсу суму 50 злотих, пояснюючи неможливість виплати більшої суми відсутністю торгів та розпорядженням свого пана. Він також повідомляє про спроби стягнути борг із Марка Давидовича Кшешовського.

Перед виїздом зі Львова священник К. Цєшковський звертається до проконсула Еляшевича з проханням про миролюбне та справедливе вирішення спору щодо ґрунту після його повернення. Він заявляє про готовність дійти згоди, водночас закликаючи зберігати спокій і утримуватися від ворожих дій підлеглих міській юрисдикції службовців.