Каталог джерел

Янівський війт Даніель Антоній Каменський повідомляє владу Львова, що переховує в себе хлопчика-втікача, сина колишнього президента Хведора Ганського Щерпки. Він звертається з проханням з'ясувати долю батьків дитини після епідемії моровиці та забезпечити неповнолітньому правову й майнову опіку.

Король Стефан Баторій підтверджує комісарський акт, що встановлює межі між селами львівського конвенту домініканців Тіла Господнього (Зарудці, Костіїв, Зашків) та королівськими і міськими маєтностями. У документі наведено висновки королівських комісарів, а також трансумовано королівський лист про призначення комісії, який посилається на давнє розмежування князя Владислава Опольчика.

Райці міста Львова встановлюють і затверджують статут львівського цеху хірургів, визначаючи умови здобуття майстерського ступеня, вимоги щодо виконання пробних робіт (шедеврів) та правила навчання ремесла. Документ також покладає на членів цеху обов'язок виставляти озброєного вояка до ратуші в разі потреби та безоплатно лікувати поранених міських вартових.

Зигмунт Камінський повідомляє краківського каштеляна Фелікса Потоцького про отримання з гданської ратуші після багатомісячних суперечок декларації щодо виплати суми поголовного податку частинами. Він обіцяє надати деталі в наступному листі після призначеної на понеділок аудієнції.

Львівський архієпископ Ян Сененський затверджує силою ординарської влади привілей короля Стефана Баторія від 1576 року, що включає препозитуру львівського шпиталю Святого Духа разом із правом патронату до складу львівської катедральної капітули.

Ян Камоцький описує Яну Яблоновському політичні настрої в Парижі, підтверджує укладення миру із Савойєю та приготування до прибуття савойської принцеси. Він також повідомляє про пересування військ у Каталонії та Фландрії і сповіщає про відправлення медичного трактату для гетьмана Яблоновського.

Ян Камоцький повідомляє волинському воєводі Яну Яблоновському про урочистості в Парижі з нагоди укладення миру із Савойєю, а також про чутки щодо іспанського двору й підтримку Францією кандидатури Якова II на польський престол. Він також сповіщає про стан здоров'я Людовика XIV, який, попри болісну операцію з розтину нариву, безперервно керує державними справами.

Жан Камоцький повідомляє Яну Яблоновському з Парижа про чутки щодо планованої облоги Барселони та про пересування французьких військ у Каталонії. Він також інформує про відсутність воєнних дій у Фландрії через морози та про арешт прибічника, який видав плани короля Якова.

Жан Камоцький інформує Яна Яблоновського про поточну воєнну ситуацію в Європі, зокрема про очікувану капітуляцію Савої, бойові дії у Фландрії та морські маневри. У приписці він просить про допомогу у врегулюванні боргу, взятого в Парижі графом Лещинським, за якого Камоцький поручився.

Документ є королівським підтвердженням вількіра цеху львівських хірургів і цирульників, ухваленого раніше міською радою Львова. Він установлює докладні правила майстерських іспитів, навчання ремесла, здійснення фахової діяльності, а також обов'язки цеху в галузі оборони та безоплатного лікування міських вартових.

Король Стефан Баторій на прохання послів міста Львова підтверджує документ короля Владислава Ягайла від 1 жовтня 1389 року про включення Львова до складу Корони Королівства Польського. Монарх зобов'язується не порушувати приналежності міста і Львівської землі до Королівства.

Доктор Мартин Кампіан повідомляє Войцеха Зімницького про відправлення возом на Трибунал соку та напоїв для перемишльського єпископа та інших достойників, доручаючи терміново вручити кореспонденцію від архієпископа. Він також переказує новини зі Львова про спокій від татар і про пересування пана підчашого, який виїжджає з України.

Король Стефан Баторій підтверджує привілей короля Сигізмунда I від 1547 року, наданий львівським краячам сукна. Акт гарантує їм виключне право на роздрібну торгівлю та стриження сукна у Львові під загрозою конфіскації нелегального товару.

Вікарій і генеральний комісар брат Іван Капістран звертається до влади Львова з проханням про опіку й підтримку будівництва нової брами, а також допомогу для місцевого кустоша. Він запевняє у молитві за благополуччя райців та всього міста, дякуючи за їхню дотеперішню ревність.

Джейкоб Кармайкл дякує Артуру Форбсу за виплату грошей Джейкобу Б'юкену та згадує про листування з Робертом Форбсом у Кракові. Він також звертається з проханням продати або надіслати до Ґданська замовлені килими та передати доданого листа.

Дж. Кармічелл повідомляє Артура Форбса, що не прибуде до Мостиськ, і розпитує про справи, які у Львові залагоджував Петро Сімсон. Він також дає вказівки щодо відправлення краківських листів і відпуску козака Івана, оскільки знайшлася інша нагода для подорожі.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів Львівської церкви про призначення Яна Димітра Соліковського на посаду архієпископа після кончини архієпископа Яна. Він наказує їм прийняти нового пастиря з належною пошаною, а також зберігати вірність і виконувати звичні повинності під загрозою церковних кар.

Папа Григорій XIII повідомляє народ міста та Львівської дієцезії про призначення Яна Димитрія Соліковського на посаду архієпископа після смерті його попередника Яна. Він наказує вірним прийняти нового пастиря з належною пошаною та підкорятися його пастирській владі.

Катажина Констанція просить Анджея Яноцького про юридичний захист і підтримку її затяжної справи перед королівським судом у Варшаві після смерті попереднього оборонця. Вона пояснює сумніви щодо статусу королівського вироку, повертає доказові документи та надсилає завдаток, обіцяючи подальшу винагороду після успішного завершення процесу.

Папа Григорій XIII дозволяє обраному львівському архієпископу Янові Димітру Соліковському прийняти єпископські свячення від будь-якого католицького єпископа, який перебуває в єдності з Апостольським Престолом. Умовою уділення свячень є попереднє складення наведеного в тексті формуляра присяги на вірність, засвідчену копію якої елект зобов'язаний надіслати до Рима під загрозою суспензи.

Альчід Каттіні звертається до канцлера Яна Малаховського з проханням наказати львівському магістрату виплатити борг у розмірі 330 червоних золотих разом із відсотками з майна покійного камердинера Естри. Автор меморіалу наголошує, що його боргова вимога виникла до одруження боржника і повинна мати першість перед записом на користь удови.

Король Стефан Баторій здійснює трансумпт і підтвердження шістнадцяти декретів 1578 року, виданих у спорах між радою та поспільством Львова і львівським старостою Миколаєм Гербуртом з Фульштина. Документ вирішує, зокрема, питання обрання райців, міської та замкової юрисдикції, ключів від брам, постою, податкових повинностей та користування млинами.

С. Квілецький сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що відправлений через покоєвого лист до нього не дійшов, запевняючи при цьому в цілковитій готовності до подальших послуг. Він також обіцяє з'ясувати стан порушеної справи та передає уклін дружині адресата.

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Самуель Бенедикт Кесслер запрошує Артура Форбса на своє весілля з Елізабет, донькою ґданського купця Роберта Лавенделя, яке має відбутися 15 лютого 1686 року в Ґданську. Він просить адресата вшанувати урочистість своєю присутністю, помолитися за молодят та взяти участь у весільному частуванні.

Кардинал Алессандро Фарнезе разом із керівництвом римського Архібратства Пресвятого Тіла Христового при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва видає трансумпт документів папи Павла III з наданням відпустів. Акт укладено на прохання архієпископа Яна Димітра Соліковського для Братства Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові з метою поширення на нього римських духовних привілеїв.

Йоганн Якоб Кесль повідомляє Артуру Форбсу про передачу Йоганну Тейлору двох штук терціанелі, а також про стан врегулювання взаємних асигнацій і ярмаркових розрахунків. Він також обговорює питання цін і продажу оксамиту, надсилаючи на підпис зобов’язання з проханням про подальші торговельні замовлення.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Папа Сикст V на прохання архієпископа Яна Димитра Соліковського та громади Львова збагачує міський герб, додаючи до зображення лева три пагорби та зірку з власного родового герба. Документ уповноважує міську владу вільно розміщувати й компонувати нову емблему залежно від потреб і обставин.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та ратифікує на коронаційному сеймі всі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані спільноті вірмен міста Львова його попередниками.

Президент Львова Казимир Кіркор дорікає райцям за неявку на засідання та попереджає про загрозу арешту міських маєтностей Зубра через брак коштів для сплати боргу комендантові. Він також просить про термінові інструкції та виділення коштів на майбутні розмежувальні комісії з паном Бжуховським і голосківську комісію.

Львівські райці обмінюються думками щодо нагальної потреби скликати загальну міську раду перед лицем раптової загрози та присутності війська. Вони обговорюють необхідність відкласти переговори або ж провести засідання попри свято.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує документ львівського старости Миколая Гербурта з Фульштина від 1586 року, яким шляхтичеві Сигізмунду Порадовському надається болотистий ґрунт на Краківському передмісті у Львові. Надання передбачає право власності та спадкування із шестирічною слободою, після закінчення якої володар зобов'язаний сплачувати щорічний чинш у розмірі 30 грошів.

Львівський староста Ян Кіцький підтримує прохання єзуїтів про дозвіл розібрати аварійну Єзуїтську хвіртку та збудувати на її місці нову браму від фундаменту. Він закликає президента та магістрат Львова невідкладно ухвалити позитивне рішення заради громадської безпеки.

Президент Коронного трибуналу ксьондз Фердинанд Кіцький дякує владі Львова за надіслані віншування з нагоди Нового року. Від імені Трибуналу та від себе особисто він висловлює взаємні побажання гараздів і Божого благословення, засвідчуючи свою повагу.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує десять статей статуту львівського цеху хірургів, які визначають, зокрема, правила здобуття майстерства, ведення практики, права вдів, а також оборонні та медичні обов'язки перед містом. Крім того, він наказує владі Львова допускати хірургів до міських засідань і нарад під загрозою значного грошового штрафу.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та наказує внести на тривкий пергамент сім угод, укладених між львівськими міщанами й райцями та навколишньою шляхтою, щодо стягнення мит і плати за випас худоби (спасного). На підставі цих домовленостей шляхта зобов’язалася дотримуватися королівських торговельних імунітетів Львова й не стягувати неправомірних зборів.

Ян Клішовський, королівський секретар, сповіщає владу Львова про своє заплановане весілля з Маріанною Коссаковською, донькою коморника Більської землі. Він звертається до райців із проханням про благословення та запрошує їх на урочистість, призначену у Варшаві на 22 листопада 1699 року.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із кафедральним капітулом надає своєму братові Войцеху Соліковському в довічне користування село Семиківці та передає йому в дванадцятирічну оренду село Марків. Натомість одержувач зобов'язується сплачувати щорічні платежі, утримувати господарські споруди, а також відновити й утримувати зруйнований повінню рибний став.

Документ підтверджує продаж прав і часток в обгородженому лісі Тамбір Яном Рібулло з Падоли нотаріусу Якубу Глеріо з Кандіде та його братові за суму 4 ліри й 10 сольдо. Копія акта була засвідчена з протоколу батька нотаріусом Баптистою де Тулліо.

Рудківський парох Станіслав Клозінський відкидає перед руським воєводою звинувачення в нібито залякуванні та вибиванні свідчень у єврея Шраєра. Він просить адресата посприяти у виконанні вигідного для себе декрету перемишльського гродського суду.

Папа Григорій XIV повідомляє львівського архієпископа про переведення єпископа Станіслава з Кам'янецької дієцезії на Холмське єпископство. Він наказує митрополитові оточити нового ординарія та підпорядковану йому суфраганну дієцезію опікою і підтримувати його в управлінні та захисті прав церкви.

Кам'янецький єпископ Франциск Антоній Кобельський заявляє про підтримку магістрату Львова в захисті міських прав і привілеїв, обіцяючи втрутитися після липневої капітули. Він радить міській владі здобути сприятливі вироки у справах шляхетських юридик, а також переймати досвід, виборений великими прусськими містами.

Королівські комісари Сигізмунда III Вази здійснили відновлення та насипання межових копців, що розділяють села львівської капітули Басівку і Годовицю від королівських сіл Скнилів і Сокільники. Документ встановлює проходження меж згідно з давніми привілеями, а також забезпечує підданим обох сторін право вільного випасу худоби.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює та наново фундує уряд війта в містечку Дунаїв, довіряючи його шляхтичу Мартину Жабці та його наступникам. Документ надає війтові юрисдикцію за магдебурзьким правом, а також упосаження, що включає два лани землі з луками, парцелу під війтівський двір, третій гріш із судових штрафів і право варити пиво та ловити рибу.

Київський воєвода князь Костянтин Василь Острозький надає Яцьку, синові Головчича, солтиство з вільним ланом у селі Мала Тухля та дозволяє Іванові, зятеві Василя Головчича, збудувати церкву. На документі міститься пізніший припис-підтвердження онука видавця, князя Владислава Домініка Заславського-Острозького.

М. Козньовський вимагає від львівського магістрату відшкодування збитків, завданих свавільним спрямуванням міських вод на територію його маєтку. Він відхиляє пропозицію розслідування та закликає до мирного врегулювання справи, щоб уникнути судового процесу, який ляже тягарем на міську владу.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує довічне надання ділянки землі на Горі Лева під Львовом, здійснене львівським старостою Миколаєм Гербуртом на користь неофіта Станіслава Татара. Користувач зобов'язується щорічно сплачувати чинш у розмірі десяти польських грошів на користь Львівського замку на свято святого Мартина.

Францішек Коллер завершує лист до влади Львова формулою пошани. У приписці він зазначає, що отримав від синдика окремо вказану суму 76 флоринів і 46 крейцерів, тож її більше не потрібно додатково враховувати в розрахунках.

Король Сигізмунд III Ваза, затверджуючи угоду львівської капітули з міською владою, передає бурмистрові та райцям Львова королівське право патронату й презентації вченого священнослужителя на львівську митрополичу канонію. Водночас він наказує архієпископові Яну Димітру Соліковському здійснювати інвеституру кандидатів, представлених магістратом.