Каталог джерел

Анна Дольська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про плани зустрітися з королевою Марією Казимирою та про загальну прихильність литовської шляхти до старшого королевича. Вона просить новин із двору та збереження таємниці щодо переданих справ.

Король Сигізмунд II Август здійснює трансумпт трьох давніших монарших привілеїв для Львова: Казимира Великого від 1368 р. (підтвердженого в 1389 р.) на 100 франконських ланів, Владислава Ягайла від 1415 р. на так звані обшари і Кривий Ліс та Владислава Варненчика щодо освоєння ланових надлишків над річкою Брюховицькою. Документ надає включеним актам повної та безсумнівної юридичної сили, рівної оригіналам.

Король Сигізмунд II Август підтверджує на прохання львівської митрополичої капітули документ Яна з Тарнова від 1396 року, який вирішує суперечку про маєтності в Ямному та над річкою Годовицею на користь церкви св. Івана Хрестителя на львівському передмісті та села Годовиця проти Дмитра Вечері.

Станіслав Друшкевич бідкається через відсутність аудієнції та повідомляє гетьмана Яблоновського про намір дисциплінувати свого норовливого сина перед варшавським сеймом. Він також заступається за суддю Ярунтовського в питанні полегшення податкового тягаря у збіднілій королівській оренді.

Дюмон повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що королева з найближчою поштою надішле йому листа та запитувані речі. При цій нагоді автор висловлює адресатові новорічні привітання та запевнення у своїй повазі.

Король Сигізмунд II Август затверджує трансумований документ міської ради Львова 1529 року, що містить статут і майстерські артикули об'єднаного цеху ковалів, слюсарів, мечників, котлярів, зброярів та голкарів. Правитель надає цеховим постановам юридичної сили на прохання старшин і цехових братів.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє про відправлення до Ярослава партії сукна, яку везуть візники Ян Ослік і Томаш Кєлбіка. Він також просить стягнути з Андреаса Бойда залишок боргу в розмірі 210 рейхсталерів, перш ніж повертати йому зобов'язання.

Король Сигізмунд II Август підтверджує Яну Кровицькому та жителям юридики костелу св. Івана Хрестителя на передмісті Львова давні привілеї королів та урядовців щодо вірменського права і звільнення від гродських тягарів. Крім того, монарх дозволяє тамтешнім вірменським ремісникам вільно займатися всілякими ремеслами згідно з давнім звичаєм.

Львівський архієпископ Павло Тарло за згодою митрополичої капітули скасовує обтяжливий обов'язок щоденного виголошення проповідей у Великий піст, покладений на катедрального проповідника за фундацією архієпископа Бернардина Вільчека 1507 року. Натомість він зобов'язує його виголошувати проповіді в катедрі лише у два обрані будні дні кожного тижня Великого посту, а в неділі та свята — вранці й після полудня.

Король Сигізмунд II Август затверджує подані статті та правопорядок цеху львівських миловарів, схвалені раніше райцями міста Львова у 1561 році.

Каєтан Забельський наводить розрахунок розподілу чиншу із сум, розміщених у перемишльських євреїв, і просить надіслати належні кошти, необхідні для будівельних робіт. Через обов'язки на будівництві він відмовляється від поїздки до Перемишля, радячи вжити судових заходів проти євреїв у консисторії.

Адам Сємушовський, сурогат львівського старости, видає львівським канонікам випис із актів 1510 року, що підтверджує викуп млина перед Галицькою брамою у Маргарити Тлустої Марцишевої та її сина Еразма. У документі Маргарита із сином квитують отримання плати і зобов'язуються зберігати вічне мовчання щодо цього млина.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.

Плоцький суфраган Мартин Залуський запевняє волинського воєводу у своїй незмінній вірності та прагненні його ласки. Він виправдовується щодо труднощів, пов'язаних із переміщенням табунів коней на Жовківщину, а також пояснює свої заходи для отримання контракту від королеви.

Плоцький суфраган Марцін Залуський засвідчує волинському воєводі готовність надати послугу у справі, обговореній паном Галицьким. При цьому він застерігає, що обов'язковою умовою є попереднє підписання контракту королевою.

Ян Януш Яблоновський докоряє Марціну Залуському за затягування справи з орендою та недоречні суперечки щодо умов договору всупереч волі королеви. Він вимагає негайного укладення й відіслання контракту за інвентарем, щоб передати його монархині на підпис.

Перемишльський суфраган наказує управителю кам'яниці королеви у Львові виділити належну кількість покоїв для волинського воєводи на час теперішніх неспокоїв. Унизу документа міститься пізніша примітка із запитанням щодо значення вжитого в розпорядженні вислову.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між містом Львовом та спадкоємцями Казимира Гинка, наказуючи їм повернути документи й поступитися володінням третьою міркою Зимноводського млина перед Краківською брамою після виплати належної суми. Володар призначає возного земського для здійснення інтромісії на користь міста під заставою 1000 гривень та за допомогою львівського старости.

Король Сигізмунд II Август підтверджує два давніші документи 1417 та 1499 років щодо розмежування Львова з маєтностями Зубря та Сихів і правил користування тамтешніми лісами. Акт надає вічної юридичної сили попереднім угодам і насипаним межовим курганам (копцям).

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Король Сигізмунд Август відновлює восьмирічне звільнення від публічних податків для львівських міщан, які постраждали від пожежі та моровиці, скасовуючи щодо них дію анулювання імунітетів на Люблінському сеймі. Крім того, він оголошує, що місто Львів зобов'язане сплачувати збирачам податків виключно шос і чопове за давнім звичаєм.

Король Сигізмунд Август підтверджує документ львівського архієпископа Станіслава Сломовського та митрополичої капітули, яким шляхтичеві Яну Садловському надається війтівство у спустілому селі Таурів Теребовельського повіту на праві осадження кметів і загородників із дванадцятирічною слободою та наділом у чотири лани, млином і корчмою.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Львівський архієпископ Станіслав Сломовський надає катедральній капітулі у Львові вічну грошову десятину, звану біскупщиною, що стягується зі Львова та навколишніх сіл. В обмін на передані доходи капітула зобов'язується відправляти богослужіння та молитви в наміренні архієпископа за його життя та після смерті.

Мельник Матей та його син Єронім передають братам Івану Хрестителю та Петру де Буффіс млин, сукновальню та маєтності в Тельве-Інферіоре для погашення боргових вимог (datio in solutum). Водночас кредитори віддають їм ці маєтності в дев'ятирічну оренду з правом викупу після сплати боргу та заборгованого чиншу.

Львівський архієпископ Ян Сененський затверджує трансумовані привілеї холмського єпископа Войцеха Собєйовського та короля Стефана Баторія щодо приєднання парафіяльного костелу в Лопатині до парафії в Буську. Акт санкціонує нову фундацію колегії п’яти мансіонаріїв разом із препозитом при буському костелі та визначає їхні душпастирські обов’язки й утримання.

Елеонора Казановська надсилає волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському привілеї з проханням подати їх на підпис королю. Вона наполягає на терміновості, пояснюючи це труднощами, які чинять монастирю люди, переконані в нібито багатстві львівських бенедиктинок.

Король Стефан Баторій вирішує спір між вірменською громадою та магістратом міста Львова, надаючи вірменам рівні з іншими міщанами права в галузі торгівлі, ремесла та користування міськими вольностями. Документ водночас гарантує збереження окремих звичаєвих прав і власного судочинства вірменської громади.

Ян Камоцький описує Яну Яблоновському політичні настрої в Парижі, підтверджує укладення миру із Савойєю та приготування до прибуття савойської принцеси. Він також повідомляє про пересування військ у Каталонії та Фландрії і сповіщає про відправлення медичного трактату для гетьмана Яблоновського.

Ян Камоцький повідомляє волинському воєводі Яну Яблоновському про урочистості в Парижі з нагоди укладення миру із Савойєю, а також про чутки щодо іспанського двору й підтримку Францією кандидатури Якова II на польський престол. Він також сповіщає про стан здоров'я Людовика XIV, який, попри болісну операцію з розтину нариву, безперервно керує державними справами.

Папа Григорій XIII надає вівтарю св. Анни в костелі св. Андрія бернардинів у Львові привілей привілейованого вівтаря. Згідно з ним, кожна заупокійна меса, відправлена біля нього священником цього конвенту, приносить відпуст, що звільняє душу з чистилища.

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Кардинал Алессандро Фарнезе разом із керівництвом римського Архібратства Пресвятого Тіла Христового при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва видає трансумпт документів папи Павла III з наданням відпустів. Акт укладено на прохання архієпископа Яна Димітра Соліковського для Братства Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові з метою поширення на нього римських духовних привілеїв.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Папа Сикст V на прохання архієпископа Яна Димитра Соліковського та громади Львова збагачує міський герб, додаючи до зображення лева три пагорби та зірку з власного родового герба. Документ уповноважує міську владу вільно розміщувати й компонувати нову емблему залежно від потреб і обставин.

Папа Климент XIII в емоційному листі закликає короля Іспанії Карла III скасувати або призупинити декрет, що прирікає орден єзуїтів на цілковите вигнання з іспанських територій. Він наголошує на невинності та заслугах усього згромадження й застерігає від духовних і моральних наслідків колективної відповідальності.

Ян Клішовський, королівський секретар, сповіщає владу Львова про своє заплановане весілля з Маріанною Коссаковською, донькою коморника Більської землі. Він звертається до райців із проханням про благословення та запрошує їх на урочистість, призначену у Варшаві на 22 листопада 1699 року.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує пожертву 400 польських злотих, здійснену Габріелем Розеном із Рожнова на користь препозита та мансіонаріїв Львівської катедри. Фундацію було забезпечено у формі щорічного видеркафового чиншу в сумі 24 злотих на кам'яниці львівського аптекаря Ієроніма Ведельського в обмін на відправлення богослужінь і мес за душу жертводавця.

Документ короля Сигізмунда III Вази встановлює та затверджує єдині ставки зборів, які стягує львівський магістрат із привезених грецьких, мальвазійських, угорських, моравських і далматинських вин. За взірцем краківських привілеїв монарх призначає ці доходи на утримання міського уряду, а також визначає покарання за недотримання приписів.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статути й порядок богослужінь колегії мансіонаріїв львівського митрополичого костелу, що визначають їхні літургійні обов'язки, правила спільного життя та покарання за провини. Він також надає їм право ухвалювати подальші приписи за погодженням з ординарієм.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статут і порядок християнського похорону та богослужінь за вбогих, померлих у шпиталі Святого Духа у Львові. Документ регулює питання молитов, внесків на милостиню, зберігання літургійного начиння й шат, винагороди священника, а також надає членам братства сорок днів відпусту щороку.

Львівський архієпископ Ян Замойський затверджує нову фундацію пребенди шостого мансіонарія при Львівській катедрі, встановлену аптекарем Мацеєм Ясліковським та його дружиною Мартою з Пайончків. Утримання мансіонарія забезпечено на половині кам'яниці Пайончковської у Львові сумою 400 польських злотих із річним видеркафовим чиншем у розмірі 24 злотих.

Станіслав Красінський дякує Яну Станіславу Яблоновському за сердечний лист і виявлену до нього незмінну доброзичливість. Він запевняє дядька у своїй довічній відданості та передає найнижчий уклін його дружині.

Рада міста Львова затверджує статут цеху котлярів, що визначає релігійні та організаційні обов'язки цехових братів, правила навчання учнів і прийняття челядників у майстри, а також порядок торгівлі та обробки міді.

Львівський райця Юрій Боїм разом із дружиною Ядвігою та родиною призначає суму 2100 флоринів, забезпечену на львівських кам'яницях, на утримання заснованої ним каплиці Пресвятої Трійці та Страстей Господніх біля катедрального цвинтаря у Львові. Документ визначає право патронату, правила управління фондом, обов'язки чотирьох священників на чолі зі сеньйором, порядок богослужінь і право поховання.

Каєтан Крісталліні пропонує владі Львова надіслати до Рима 100 дукатів для виплати вдові покійного Франциска Стефаноні в обмін на повернення міських документів. Він також пропонує свої юридичні послуги при Римській курії.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує угоду, укладену перед королівськими комісарами між магістратом і поспільством трьох націй міста Львова щодо сплати міських боргів. Документ визначає розподіл фінансових обтяжень на суму понад 35 тисяч флоринів, а також строки сплати окремих часток із доходів і маєтностей міста.

Документ затверджує фундацію нового священника-мансіонарія та легати видеркафових чиншів на львівських кам'яницях, фундовані о. Кшиштофом Сікорським на користь колегії мансіонаріїв львівської катедри. Водночас він уточнює літургійні обов'язки бенефіціарів, а право патронату над фундованою пребендою передає львівському магістрату.

Папа Урбан VIII доручає краківському, кам'янецькому та лаодикійському офіціалам розглянути апеляцію фіскального промотора львівської курії на вирок апостольського нунція у спорі з райцями та поспільством Львова. Делеговані судді отримують повноваження дослідити справу, ухвалити остаточний вирок та застосовувати канонічні санкції.

Папа Урбан VIII наказує львівському архієпископу прийняти урочисте сповідання католицької віри від нікопольського єпископа-електа Лукаша перед уділенням йому єпископських свячень. Підписаний текст сповідання віри має бути протягом шести місяців надісланий до Апостольського Престолу.