Каталог джерел

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу листи від контрагентів та обговорює питання фінансових розрахунків у Гданську та у Кшиштофа Мінасовича. Він також висловлює обурення недискретністю пана Пріса щодо обіцяних грошей.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу письмові реляції, що уточнюють попередні повідомлення про дії флоту та про боротьбу з французами під Намюром. Автор також висловлює надію на добрі вісті з наступною поштою.

Ян Ахенкіфф радіє з того, що в Артура Форбса минула пропасниця, і схвалює його рішення відмовитися від подорожі до Кракова. Він також надсилає йому два листи та повідомляє, що на пошті нової кореспонденції немає.

Ян Ахенкіф висловлює співчуття з приводу хвороби Артура Форбса, пересилає йому отримані листи та повідомляє про відсутність кореспонденції з Ґданська. Він також передає найсвіжіші воєнні новини про бойові дії з французами й турками.

Ян Ахенкіфф сповіщає Артура Форбса про відправлення скрині вартістю 30 флоринів і просить розрахуватися з візником за її перевезення. Він також пояснює, що відправлення решти речей призупинено до отримання звістки від брата адресата.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про питання закупівлі дорогих соболів, відправлення тисячі злотих та товари, надіслані до Ярослава. Він також роз'яснює справу щодо духтів і ваги вантажу на підводі, додаючи прохання дружини надіслати гвоздику.

Ахенкіф підтверджує отримання листа, згадує Ґданськ та Ярослав, бажає Форбсу щасливої подорожі до Кракова та передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіфф висловлює сподівання, що відпочинок після курсу лікування посприяє одужанню Артура Форбса. Разом із поштовою кореспонденцією він передає щирі вітання від себе, дружини та доньки.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу поштові листи та висловлює жаль через його відсутність на початку ряшівського ярмарку. Він також повідомляє про повернення пані Форбс боргу в розмірі 144 з половиною злотих і передає вітання від своєї дружини.

Папа Іннокентій VIII повідомляє мешканців міста та Львівської дієцезії про заміщення Львівського архієпископства обраним Анджеєм після смерті архієпископа Яна. Закликає вірних визнати нового пастиря, шанувати його та виявляти йому послух.

Священник хворіє вже тиждень. Він повідомляє про покращення стану, проте залишається у Львові, щоб відновити сили й дочекатися поліпшення дороги. Шкодує, що не послухав добродія; обіцяє вдячність і молитву.

Король Казимир IV Ягеллончик дозволяє Єлизаветі з Подошиць, удові львівського каштеляна Юрія Струмила, придбати ренту й чинші в Королівстві з метою фундування та забезпечення вівтаря за спасіння душі її та її покійного чоловіка. Крім того, монарх звільняє це забезпечення від усяких юрисдикційних тягарів, ленних зборів і військової повинності.

Юрій Балабан повідомляє раду міста Львова про своє заступництво перед краківським воєводою щодо звинувачень, пов’язаних із заарештованими євреями. Він закликає райців підготуватися до засідання слідчої комісії, яка має довести їхню невинність, попри неприязнь воєводи та звинувачення пана Тарнавського.

Юрій Балабан повідомляє львівських райців, що краківський воєвода через поганий стан здоров'я не прибуде до Львова на жалобні урочистості. Він радить адресатам, попри цю відсутність, невідкладно виконати всі заплановані обов'язки.

Єжи Балабан повідомляє владі Львова про свої зусилля перед гетьманом і воєводою краківським Станіславом Реверою Потоцьким задля успішного вирішення міських справ і підписання рескриптів. Він інформує про подолання опору гетьмана, відправлення міського писаря з документами та засвідчує готовність і надалі допомагати місту.

Юрій Балабан повідомляє львівських райців, що краківський воєвода обурився через те, що вони ведуть переговори у важливій справі через листування, а не особисто. Автор передає це зауваження на розсуд міської влади, знову засвідчуючи свою готовність надавати подальші послуги.

Документ засвідчує, що Ян Кунат із Дзєнґлова продав і зрезиґнував на користь Яна, званого Янушем, із Малечковичів своє дідичне село Жидатичі у Львівському повіті за суму 250 гривень польської монети.

Автор переповідає розмову з молодшим Левр'єром щодо забезпечення векселя та п'яти риксдалерів. Купець вимагає забезпечення і не бажає відмовлятися від домовленості через незначну суму.

Автор обговорює мінливий обмінний курс і переказ коштів до Парижа на оплату кравцеві. Він повідомляє про повернення короля, можливий мир зі Швецією та царем, а також про англійську й голландську політику щодо Іспанії.

Де Балюз дякує воєводині за пам'ять, висловлену в листі її чоловіка. Передає щирі вітання від хворої маркізи де Бетюн.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє руському воєводі про чутки щодо евакуації Кам'янця-Подільського, а також передає вісті про смерть короля Данії та канцлера Франції. Він згадує і про можливі призначення на посади в Парижі та переказує вітання від маркізи де Бетюн.

Де Балюз заспокоює адресата щодо чуток про пропозиції у Франції. Він узгоджує сплату паризьких боргів і вітає зі здоровим станом воєводини та новонародженої доньки. Повідомляє про виведення голландських військ з іспанських фортець і спростовує чутки про зміну губернаторів.

Ж. Ґ. де Балюз дякує Янові Станіславу Яблоновському за кореспонденцію, повідомляє про вручення довіреного йому листа та висловлює радість із приводу доброго здоров'я великого гетьмана коронного і його родини. Він також згадує про брак новин із конгресу в Делфті та висловлює сподівання, що наближення вільної елекції в Речі Посполитій мине спокійно.

Автор нарікає на брак новин, переказує чутки про призначення на кардинальські посади та повідомляє про смерть руського воєводи. Наприкінці описує розваги останніх днів карнавалу.

Ж. Ґ. де Балюз надсилає Яну Станіславу Яблоновському кореспонденцію від маркізи де Бетюн та повідомлення про захоплення іспанських галеонів зі сріблом. Він також сповіщає про непідтверджену звістку щодо відмови курфюрста Баварії від претензій на польську корону на користь підтримуваного Францією принца де Конті.

Ж. Ґ. Де Балюз виправдовує затримки в листуванні труднощами подорожі та повідомляє про відправлення довірених йому листів до Варшави. Він також згадує про ще не підтверджену звістку щодо місця проведення мирного конгресу в Утрехті.

Ж. К. де Балюз повідомляє волинському воєводі поточні політичні та військові новини, зокрема про розпад конфедерації та успіхи французького флоту. Він також переказує вісті про подорож бранденбурзького курфюрста, дипломатів у Делфті та покращення стану здоров'я краківського каштеляна.

Ж. Ґ. де Балюз реагує на нарікання волинського воєводи та великого гетьмана на адресу французького посла, пояснюючи звинувачення поширеними інтригами й плітками. Він запевняє адресата в незмінній прихильності дипломата до роду Яблоновських, а також у власній відданості.

Де Балюз просить підтвердити отримання важливого пакета, відісланого перед від'їздом із Варшави. Попри воєнні приготування, він бажає миру та доброго короля для Польщі; у приписці згадується занепокоєння Ґданська та стягування військ.

Автор зазначає затримку пошти зі Львова та порівнює звістку з Відня про згортання французького табору з мовчанням листів із власної армії. Він передбачає можливу велику війну, бажаючи миру Європі та Польщі.

Де Балюз описує фінансові труднощі маркізи де Бетюн та непевні відомості про подорож її синів. Він повідомляє про можливе визнання короля Іспанії Нідерландами, повернення короля до Варшави та очікування результатів переговорів із царем і Швецією.

Балюз висловлює співчуття з приводу смерті короля та солідарність з овдовілою королевою, після чого переповідає звістки про становище в П'ємонті, настрої у Відні та чутки про таємні мирні переговори. Він також згадує про пересування шведських військ у Лівонії (Інфлянтах), занепокоєння в Пруссії та прибуття голландського флоту до Гданська.

Де Балюз пояснює своє тритижневе мовчання ювілейною подорожжю до Ловича. Він аналізує листи, що закликають шляхту вислати послів Франції та Бранденбургу. Також розповідає про труднощі із зимовими квартирами в Італії, політику Венеції та донесення про пересування військ.

Повідомлення описує ескадру де Пуантіса, облогове спорядження та три тисячі вояків. Розрізняє оголошену американську мету та чутки про Ірландію і Шотландію; також згадує про підготовку ескадри Шато-Рено.

Невідомий автор переказує повідомлення де Балюза про папську інвеституру короля Іспанії, французькі операції в Італії та нейтралітет німецьких держав. Він оцінює труднощі голландців і повідомляє, із застереженням щодо необхідності підтвердження, про португальський договір.

Автор повідомляє про французькі, іспанські та цісарські операції в Італії, поранення Катіна, постачання армії та підкріплення. Описує події в Каталонії та позицію Венеції; частину даних виразно подає як чутки.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про підготовку французьких послів до від'їзду на мирні переговори після отримання паспортів від союзників. Він також передає слова стурбованості французького посла через чутки про недугу великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського.

Де Балюз повідомляє про від'їзд трьох королевичів і королеви до Жовкви. У закордонних новинах він відокремлює повідомлення про дії Барта від непідтверджених чуток про спробу замаху на принца Оранського та укладення миру із Савойєю.

Де Балюз надсилає французькі новини, а з Варшави повідомляє про нібито перехоплення листів вітебського воєводи та сутичку підрозділів великого гетьмана литовського з конфедератами. Він визнає, що суперечливі повідомлення не дозволяють йому з'ясувати істину.

Автор тішиться з отримання пакунка й повідомляє про відправлення кореспонденції до маркізи та єзуїтів. Він переказує новини про послів у Відні, союз Португалії з Іспанією та небажання англійського парламенту схвалити нові набори війська.

Ж. Ґ. де Балюз запевняє волинського воєводу в підтримуванні листування та передачі довіреного листа князю Александру Собеському. Він також повідомляє про воєнні вісті з Італії та з-над Рейну, зокрема про зняття облоги Валенци.

У приписці повідомляється про захоплені судна з флоту Більбао, подальший рух кораблів біля іспанських берегів та наказ спорядити одиниці в Дюнкерку.

Автор радить адресатові щодо подорожі, грошей, карети, слуг і подарунків. Рекомендує йому прихилити до себе французький двір через вияв поваги до монарха й уникнення критики кандидата на минулих виборах. Наголошує на допомозі маркізи де Бетюн.

Новини описують озброєння Франції, очікування рішення англійського парламенту та вступ французьких батальйонів до фортець Іспанських Нідерландів. Повідомляють про прибуття до Кадіса багатого флоту з Мексики.

Автор пояснює своє мовчання поїздкою до Ловича та відсутністю листів від маркізи де Бетюн. Він бажає воєводині здоров'я у 1702 році, повідомляє про очікування її приїзду та згадує самотню литовську маршалкову.

Ж. К. Балюз повідомляє про воєнні події у Фландрії та наближення мирних переговорів у Делфті. Він також виправдовується за свої повідомлення про елекцію та з жалем згадує про докори з боку королеви, викликані недискретністю адресата.

Ж. Ґ. де Балюз дякує волинському воєводі за підтримку королеви та повідомляє новини про цісарську дипломатичну місію в Турині й чутки про загальний мир. Він також сповіщає про безуспішне бомбардування Сен-Мартен-де-Ре союзним флотом.

Де Балюз бажає успіху на сеймику. Він відкидає непідтверджену звістку про смерть дофіна й аналізує ймовірність війни, нейтралітет у Рейху, французький та іспанський флоти, а також спадкові права на італійські володіння.

Автор передає пакет від маркізи та святкові вітання. Повідомляє про переговори в Ганновері, суперечку щодо Ґюстрова, обмін дипломатичними листами з голландцями та англійським парламентом, а також чутки про війну, які він не вважає достовірними.

Французький інформатор спростовує цісарські донесення про битву й описує невдалий штурм К'ярі, власні втрати та чутки про значні втрати противника. Наводить протест герцога Мантуанського проти імператорського декрету.