Каталог джерел

Барч очікує відповіді канцлера на міський проєкт і обговорює документи, необхідні для підтвердження прав міста щодо ваги та юрисдикції. Нагадує про потребу попереднього декрету підскарбія і підготовки розрахунку боргу євреїв. Пише також про заплановану допомогу єпископа на сеймі та поновлює прохання про кошти на витрати на проживання.

Барч дякує за обіцянку винагороди та пояснює необхідність відповіді магістрату на лист канцлера. Повідомляє про декрет щодо міських сум, справи голосківського плебана і Мацея, а також судовий процес із домініканцями. Просить надіслати автентичні виписи, гонорар патронові та кошти на перебування у Варшаві. Радить бути обережними під час друку сеймових проєктів, анонсує заходи щодо вуличних яток і права складу, а також просить про широкі повноваження.

Барч описує аудієнцію в примаса та заходи щодо захисту Львова від утисків з боку гарнізону. Примас обіцяє заступитися за місто перед головнокомандувачем і радить Барчу зачекати на приїзд гетьмана. Автор також повідомляє про суперечку довкола воєводської юрисдикції, очікування на повернення старости, згорілі речі та затримку візника.

Барч повідомляє про проєкт, поданий канцлеру, заплановану діяльність комісії доброго порядку та необхідність меморіалу до короля. Описує дискусію щодо привілеїв, католиків і дисидентів, а також запропоновану умову несення міських тягарів у разі допуску іноземних купців. Анонсує подальші консультації щодо права та юрисдикції, квапить другого депутата й просить кошти на подальшу працю.

Барч скаржиться на занепад поваги до міської влади, описує аудієнцію у воєначальника та передачу меморіалу щодо інциденту з капітанами Кудельським і Вітовським. Воєначальник посилається на попередні заступництва та державні обов’язки, які унеможливлюють відпуск Барча. Автор повторює прохання, контактує з примасом і очікує на львівського старосту.

Барч отримав лист міської влади та повідомляє про намір передати додаток підканцлеру й попросити про підтримку в суперечці з домініканцями. Він надсилає лист канцлера щодо справи Голоска, доповідає про заплановані дії руського єпископа та прохання про призначення терміну комісії для розрахунку міських сум. Дякує за звістку про пожежу в домініканців і вказує на потребу в додаткових депутатах та можливість мирного врегулювання справи з плебаном.

Барч сповіщає владу Львова про прибуття до Варшави, консультації щодо міських справ і заплановану аудієнцію у коронного підскарбія. Він переказує новини про очікуваний приїзд примаса, полководця та королевичів і пояснює, що очікування може затримати його виїзд до Білостока. Обіцяє надіслати подальші відомості.

Депутати очікують на результати розгляду міських проєктів, поданих канцлеру разом із вимогами інших міст. Вони повідомляють про виступи російського та прусського посланців, анонсовані сеймики та майбутній сейм. Просять надіслати документи про видеркафові суми, забезпечені міським майном, для розрахункового провадження, очікуваного в лютому. У приписці повторюють прохання надіслати обіцяні листи.

Барч дякує міській владі за попереднє обрання до свого кола, висловлює новорічні побажання та переказує чутку про комісію для всіх міст. Повідомляє про початок ради сенату (Senatus Consilium), але зазначає, що ще немає звісток про початок надвірних судів.

Автори розпочали у Варшаві заходи щодо повернення належної місту суми. Барч повідомляє про отримання декрету на підставі наданих копій, вимогу надати відомість про доходи міста та меморіал до канцлера, що стосується суперечки з гарнізоном, офіцерських кватир, справи одного міщанина та претензій до Речі Посполитої. Він просить про додаткові документи, допомогу Цирулі, який його супроводжує, та покриття витрат.

Король Ян Ольбрахт дозволяє колегії вічних вікаріїв Львівської катедри придбати будинок із парцелою у Львові для їхнього спільного осідку. Водночас вилучає цю нерухомість та її мешканців з-під міської юрисдикції та від усяких податків і повинностей, переводячи її під церковну юрисдикцію та імунітет.

Ґ. Г. Барч повідомляє з Окопів Святої Трійці про вичерпання власних коштів, призначених на платню та забезпечення полку, а також про труднощі з переведенням у готівку векселя у Львові. Він звертається до адресата з покірним проханням надати позику в розмірі двох тисяч злотих, гарантуючи її повернення після отримання коштів за наступним переказом.

Король Ян Ольбрахт віддає в оренду райцям міста Львова львівське мито строком на один рік за суму триста сорок гривень. Документ також надає їм право конфіскації контрабандних товарів і наказує королівським урядовцям усіляко допомагати райцям.

Копія, приписана Матею Басарабу, переказує Яношу Кемені чутки про козаків, татар і польські війська. Відправник розмежовує непевні звістки й те, що зміг перевірити особисто, а також згадує про прибуття посла від хана.

Якуб, званий Завіша, разом із рідною сестрою Катажиною, спадкоємці покійного Мартина Важного, продають Мартину Тлустому та його дружині Маргариті спадковий млин перед Галицькою брамою у Львові за суму триста гривень. Угоду та умови виплати частинами затверджує і вносить до актів генеральний руський староста Петро Мишковський.

Арнольд Бауер просить Артура Форбса змінити отримувача платежу та виплатити за пред'явленням цього листа й розписки сто вісімдесят флоринів панові Сенеці замість підполковника Бойма.

Автор позичив на дорогу 180 флоринів доброю монетою у підполковника Бойма [?]. Він просить Форбса запевнити у здійсненні виплати 2 березня у Львові та додає боргове зобов'язання.

Арнольд Бауер повідомляє Артура Форбса про відіслання підписаного документа й радить виплатити суму пану Сенеці в обмін на розписку. Водночас він наголошує, що Форбс не повинен у цій справі домовлятися з підполковником Боймом без довіреності від Сенеки.

Король Ян Ольбрахт віддає в оренду львівським райцям мито у Львові терміном на один рік за суму 350 гривень польської монети. Документ також надає їм повне право конфісковувати контрабандні товари й залишати собі половину з них.

Юзеф Бачинський просить Яна Латиновича допомогти палацовому господарю, надіслати посудину доброго вина та обіцяє відшкодувати витрати, пов'язані з напоєм і в'язнем. До листа додано розписку Латиновича, яка засвідчує передачу згаданого в'язня за наказом комісара.

Барбара Мітульчина заявляє перед львівським ґродським судом, що квитує отримання 90 гривень і відступає королівський млин перед Галицькою брамою у Львові на користь Мартина Тлустого та його дружини Малґожати під вадієм 300 гривень. Правочин посвідчує генеральний староста руський і подільський Станіслав із Ходча разом зі свідками.

Автор листа просить Петера Форбса відправити три скрині з товаром з їхньої крамниці до Мостиськ та обв'язати одну з них мотузкою. Він також звертається з проханням залишити круг воску в крамниці до їхнього приїзду, висловлюючи вдячність разом зі своїм компаньйоном.

Станіслав із Ходча, каштелян львівський і староста генеральний руський, засвідчує продаж та зречення прав на королівський млин перед Галицькою брамою у Львові Якубом Завішею та Анною Важною на користь Мартина Тлустого та його дружини Малгожати за суму триста гривень. Продавці передають млин разом із давнім привілеєм та зобов'язуються захищати й звільняти покупців від будь-яких претензій третіх осіб.

Бейлі дякує за обіцянку й жартівливо коментує відмову Форбса від алкоголю. Він запевняє у власній відданості королю K.W. і застерігає від французької партії, чий вплив у Польщі вважає значним.

Автор розповідає Форбсу про візит до старости, розмову щодо справ спільного угруповання та про запевнення, що жодних дій проти нього не вчинялося. Також він повідомляє про здоров'я придворних і додає жартівливе зауваження про напій або ліки.

Бейлі вручив Гільцнеру лист Форбса. Боржник заявив про брак готівки, вказав на попередні виплати по тисячі на рахунок адресата й обіцяв заплатити решту пізніше. Автор передбачає труднощі з переведенням векселя в Любліні.

Бейлі описує тривалу мандрівку та справи, що затримали супутників у Любліні й Варшаві. Він має намір випити за здоров'я Форбса келих вина. Бейлі не сподівається на швидку виплату від Томсона, який чекає на особу, пов'язану з Бидгощем.

Бейлі розповідає про контакти з Гільцнером, Томсоном і Бернеттом та про очікування виплати. Має намір домагатися грошей у Ґданську. Описує надокучливий біль у шлунку та гостину в друга, який частував добрим угорським вином.

Бейлі повідомляє про прибуття до Ряшева та погану ситуацію на ринку. Він нарікає на брак надходжень, відсутність знайомих із Семигороду та Волощини й невиплату належних сум із Поділля та України. Описує повінь, яка нібито зруйнувала цісарський табір та припаси.

Король Александр Ягеллончик наказує руським і подільським урядникам, зокрема львівському старості, надавати допомогу львівським міщанам у дотриманні права складу шляхом арешту купців, які оминають Львів, та конфіскації їхніх товарів на користь королівського скарбу.

Беке повідомляє про відправлення через перевізників Девідсона, наводить витрати на перевезення та перелік голландського сукна, додає чорне сукно власного виробництва, а також рахунок для Форбса.

Ґоттфрід Беке повідомляє Артура Форбса про перебіг цінових переговорів і закупівлю різних партій сукна в Ґданську, подаючи детальний перелік замовлених кольорів тканин. Він анонсує відправлення товару до Львова після дня святого Івана та просить адресата про допомогу своєму братові.

Бекке просить урахувати розрахунок із візником. Він деталізує фрахт, митну вартість товару, заявлену в Торуні, збори та загальну суму рахунку — 192 флорини 6 грошів.

Ґотфрід Беккер повідомляє Артура Форбса про отримання невеликої суми грошей від пані Вентон та залишення її у брата в очікуванні подальших розпоряджень. Пояснює причини, з яких не відіслав готівку до Львова, та висловлює сподівання на зустріч під час ярмарку в Ярославі.

Відправник відповідає Форбсу щодо квитків, посилки та грошей, просить про повернення коштів за рахунком і доручає купити льон та інші товари. Рекомендує сплатити борг на святого Домініка у Гданську.

Бекке надсилає Форбсу королівську прокламацію щодо Шотландії. Він повідомляє про інший документ, оприлюднений в Англії, копії якого ще не отримав, і вважає його м'якшим. Згадує про попередній лист щодо зміни стосовно Воноського[?], нагадує про купівлю своєї відправки та просить показати прокламацію Чарльзу Пейну.

Копія шотландської прокламації про віротерпимість: дозвіл поміркованим пресвітеріанам на богослужіння лише у приватних будинках, окреме полегшення для квакерів, призупинення дії постанов проти католиків та умовна амністія. Документ зберігає заборону богослужінь просто неба, запроваджує нову присягу на беззастережний послух, а також наказує оприлюднити та скріпити печаткою акт. Це не англійська декларація від 4 квітня 1687 року.

Король Александр Ягеллончик звільняє підданих села Гонятичі, належного до львівської капітули, на 15 років від будь-яких повинностей і стацій на користь львівського замку через спустошення, завдані турками й татарами. Він наказує львівському старості Станіславу з Ходча та його наступникам неухильно дотримуватися цієї пільги.

Бекер обговорює успіхи торгівлі Форбса, а також справи щодо вина та двору. Передає прохання Даніеля Стюарта про лист до Форбса стосовно лондонського боргу й застерігає від подальшого заборгування. Згадує купівлю чи відправлення товару з Гамбурга, квитанцію та потребу в листах за нагоди для перевезення.

Автор обговорює доставку листа, товарні справи, цукор і розрахунки через Ґданськ та Свідницю. Згадує посередників, гроші та вексель. Рекомендує адресатові знайомих, анонсує подальші інструкції та просить про продовження листування.

Бекер розглядає непогашені розрахунки та стягнення боргів із львівських євреїв, чиїм обіцянкам він не довіряє. Обговорює дії посередників, необхідність листування та розрахунку. Додає примітку про виплати й кінцеве сальдо 824 [?].

Ян Фридерик Беккер виправдовується перед Артуром Форбсом за непорозуміння, пов'язані з місією слуги Антона та контактами з турецькими купцями. Пояснює питання індосування й реалізації векселя на 150 волів із можливістю виплати у Свідниці або Гданську.

Йоганн Фрідріх Бекер дякує Артуру Форбесу за надісланих собак, обговорює питання фінансових розрахунків, виправлення боргового зобов'язання та справу підтримки Даніеля Зитковера. Він також звертається з проханням надати інформацію щодо цін, а також можливості замовлення й перевезення ґданських товарів і вина до Ярослава та Станиславова.

Ян Ф. Бекер повідомляє Артура Форбса про справи торгівлі волами, долю векселя на Теодора Черновича та стягнення боргів із покійного Юрика, Даніеля та інших боржників. Він також висловлює подяку за отримані новини й коментує повідомлення про бойові дії цісарських військ проти турків і плани польського короля.

Ян Фрід. Беккер звертається до Артура Форбса з проханням про допомогу та заступництво в отриманні кредиту на суму кількасот флоринів. У листі він також торкається питань поточних воєнних подій із турками та пересування християнських військ.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбеса про свій стан здоров'я, фінансові справи, торгівлю волами, а також заступається за купця, який просить сукна на ярославський ярмарок. Він також рекомендує пана Зигмунта Гутрита для завершення оборудки з купівлі худоби.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбса про справи фінансових розрахунків, зимівлю волів та неправдиві чутки про пересування ворога біля кордону. У приписці рекомендує увазі адресата пана Зельмара, просячи надати йому кредит і ручаючись за нього.

Йоганн Фрідріх Бекер виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку в розрахунках і запевняє у якнайшвидшому врегулюванні заборгованості, посилаючись на труднощі з отриманням готівки. Він також повідомляє про постачання олесницького сукна, відсутність Лорера та переговори, що тривають щодо спірних фінансових претензій.

Король Александр Ягеллончик на прохання львівських райців і міщан скасовує щорічний ярмарок, що припадав на свято св. Агнеси. Рішення обґрунтоване спустошенням руських земель ворожими набігами, а також тим, що купецькі з'їзди завдавали місту більше шкоди й небезпеки, ніж приносили користі.

Ян Станіслав Белжецький повідомляє Францішека Глоговського про труднощі зі сватанням панни мельницької суддиної до пана Миколая через її почуття до пана Коможинського. Він також сповіщає про чутки щодо таємного вінчання у Львові та не радить укладати цей нерівний за віком і статками шлюб.