Каталог джерел

Король зупиняє виконання вибранської суми з міських земель Клепарова. Назва, пов'язана з прізвиськом селянина, не є достатньою для визнання полів солтиськими. Справу має остаточно вирішити король.

Король дорікає за недбалість в опіці над сиротами і наказує обрати опікунів Терези після Бартоломея Зіморовича, скласти інвентар, перевірити рахунки, сплатити доведені борги, а також зберегти майно і забезпечити дівчинці утримання та виховання.

Король вимагає покарання Вацлава Лянцкоронського та його спільника за свавільне викрадення двох пекарів з передмістя Львова у зв'язку з вимогою боргу. Можливі позови мають розглядатися у відповідному львівському суді.

Крамарський цех скаржиться на оскарження столітнього володіння власною кам'яницею, вимоги оренди та ув'язнення членів. Король наказує представити можливі позови комісії, а цех бере під свій захист.

Король наказує надати боніфратрам можливість придбати дві сусідні ділянки для розширення раніше заснованої лікарні після оцінки та зі збереженням чиншу.

Король просить зменшити податковий тягар Львова, визначений на вісімсот димів. Вказує на падіння добробуту та чисельності населення, а також на вилучення численних володінь з-під міського оподаткування на користь духовенства та шляхти.

Ян III наказує кравецькому цеху припинити утиски ремісників, які працюють для табору, гвардії та двору. Погрожує судовим переслідуванням. Застереження про їхню підсудність потребує подальшої перевірки.

Король наказує виконати попередній вирок, що захищає львівських євреїв. Нападники видають себе за студентів; магістрат має запобігати заворушенням, затримувати винних, судити та виганяти їх з міста.

Король вимагає швидкого судового поділу спадщини, звинувачуючи Антонія Сольського, власника всього майна, в уникненні рішення та неефективності медіації.

Августинці через провінціала та королівського проповідника просять відновити богослужіння в Лорето. Король наказує місту не перешкоджати їхньому поверненню та служінню.

Король повторює неефективний наказ про ремонт дороги від Збоїськ та мостів. Надсилає наглядача, а міщанам та мешканцям передмість наказує спільно брати участь у роботах та фінансуванні.

Учні фарної школи, за словами короля, напали на руську школу, нищили книги та атакували опікунів. Король наказує захистити школу та вжити заходів щодо керівника, якщо він підлягає світському суду.

Король забороняє магістрату самовільні дії проти єврейських купців, чиї крамниці були закриті. Спір має вирішити королівський суд.

Окремий лист доручає львівському старості зупинити дії міста, що шкодять купцям, до винесення вироку королівського суду.

Август II хвалить непохитну вірність Львова перед обличчям ворога, оголошує про готовність військ і наказує застосувати належні санкції до лікаря Альтенберка, який з невідомої причини вирушив до короля Швеції під виглядом посольства.

Август II доручає магістрату впустити людей, призначених для оборони фортеці під командуванням каліського воєводи, подбати про оборону та провіант, а також підкорятися місцевому коменданту.

Король спрямовує сенаторам, урядовцям та шляхті Руського воєводства наказ про скасування шеляжного податку у Львові. Податок, спочатку ухвалений на рік для фортифікацій, а потім продовжений на два роки, продовжував стягуватися протягом кількох років, попри малу користь для міста та інші обтяження.

Август II рекомендує Войцеха Урбанського, колишнього райцю та бурмістра Ярослава, на вакантну посаду райці у Львові. Згадує про захист Ярослава від військового свавілля та надання йому королівського сервіторату.

Август II передає Потоцькому, коронному стражнику, скаргу Львова на створення окремої юрисдикції на передмісті, захоплення міських земель та насильство орендаря. Вимагає дослідити права власності, залишатися в межах придбаних земель та зупинити орендаря; вказує на можливість процесу перед відповідним судом.

Марія Луїза повідомляє про переїзд із Самбора до Львова Красінської, панни з її почту, та Палмерової задля безпеки. Просить магістрат надати відповідні вільні приміщення та всі зручності, необхідні під час перебування.

Королева дякує Малаховському за зауваження щодо її запланованої поїздки для виконання обітниці паломництва до апостольських порогів. Обіцяє вдячність за кожної нагоди. Французька приписка говорить про повагу та дружбу, а також містить вітання для дружини адресата.

Господар надсилає до Львова чернівецького митника за матеріалами на майбутні свята і просить дозволити слузі вивезти покупки безпечно і без мита, як це дозволялося його попередникам. Обіцяє взаємні послуги.

Єжи Гіка просить райців Львова оголосити іноземним купцям та мешканцям міста про наближення ярмарку в Язловці. Повідомляє про побоювання купців щодо нових зборів та про отримані гарантії захисту, після чого наказав своїм купцям вирушити. Просить також про підтвердження та заохочення з боку Львова.

Господар підтримує зусилля свого боярина щодо повернення 700 злотих від золотаря Трцінського. Просить надати можливість продати кам'яницю, віддану в заставу, та повернути 300 злотих судових витрат.

Імператор вітає з перемогою польської кінноти над турками та татарами над Дністром і здобутою здобиччю. Дякує Богу та висловлює надію, що успіх буде доповнений відвоюванням Кам'янця.

Німецький регест 1863 року описує втручання султана у справу Омара, агента придворного купця Махмуда: повернення боргу за товари, продані польським купцям під час повернення з Росії. Повний османський оригінал не був перекладений.

Фердинанд повідомляє воєводі, що вже просив сенаторів та шляхту на сеймиках про допомогу у визволенні Курляндії, Семигалії та Пілтенського повіту з-під шведської влади. Просить воєводу про підтримку власним авторитетом та діями.

Внаслідок клопотання у справі Львова король погоджується звільнити місто від різного роду обтяжень і наказує всім зацікавленим дотримуватися розпорядження та не турбувати місто. Місцеві невизначеності залишаються у виконавчій формулі.

Магістрат Бродів скаржиться на затримання товарів і стягнення мита львів'янами. Згідно зі скаргою, кілька десятків озброєних людей затримали в Топорові волів купців, вимагаючи 1300 злотих; пізніше у Львові забрали 300 злотих за затримані товари. Прохання до коронного хорунжого про захист привілеїв міста.

Влада Старої Варшави просить перевірити чутки про епідемію в околицях Кам'янця-Подільського. Вони не вважають їх підтвердженими, попри повідомлення з кількох сторін. Хочуть отримати достовірну інформацію, щоб вчасно подбати про безпеку здоров'я свого міста.

Влада Старої Варшави декларує солідарність з іншими магістратами у захисті прав і справедливості. Повідомляють, що сеймик Варшавської землі завершився вже на етапі вибору маршалка. Запевняють про спробу залучення інших земель і воєводств до постулатів адресатів.

Варшава веде перед Радомським трибуналом суперечку проти Варшавської землі щодо накладених на її користь шеленжних і чопів від іноземних вин. Просить Львів офіційно підтвердити, чи сплачує він ці податки і за якими ставками від бочки угорського вина, французького оксгефта та інших напоїв.

Відповідь на лист від 23 березня 1763 р. про курс монет. Магістрат Варшави пояснює, що діє таблиця перерахунку великого коронного підскарбія, оголошена в містах і містечках. Міська влада не має повноважень самостійно встановлювати різницю між видами монет.

Магістрат Варшави заохочує Львів надіслати делегатів на майбутній надзвичайний сейм. Пропонує спільно узгодити постулати та захист міських прав, посилаючись на очікувану допомогу короля та більшу ефективність узгоджених дій усіх міст.

У відповідь на прохання про інформацію щодо спільного цеху склярів та бляхарів магістрат Старої Варшави повідомляє про видачу завіреного відпису його статей. Зазначає, що статут надав магістрат, потім його затвердили польські королі, а відпис звірено з оригіналом.

Влада Старої Варшави співчуває львів'янам через обтяження, накладені Бецалом. Повідомляють про припинення у себе збору 2 злотих з кожних 100 злотих, якого вимагав адміністратор мит від купців, що їхали на ярмарок до Ярослава. Описують також самостійну інтервенцію проти збільшення гіберни, попри відсутність співпраці делегатів Львова та Кракова.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

Влада Гданська знову просить Львів допомогти Яну Гулінському, пов'язаному з їхньою гімназією, у поверненні належної йому спадщини після батька. Більша частина майна знаходиться у його швагра Яна Бульча. Просять про повернення надмірно привласнених часток без суду та про швидку відповідь на попереднє клопотання, подане майже чотири місяці тому.

Гданськ передає скарги власних купців, що торгують у Львові: порушення давніх прав, збори, закриття складів, звинувачення у недозволених угодах та перевірка книг попри відсутність доказів. Просить усунути зловживання, залишаючи за собою право звернутися до короля. Правдивість скарг подано умовно.

Гданськ відповідає на лист Львова від 13 лютого про інцидент із закриттям брам. Висловлює співчуття і надію на мирову угоду за посередництва сенаторів, за умови збереження прав міста та честі магістрату. Рекомендує розмову з коронним канцлером.

Гданськ співчуває львівському магістрату через кривду, заподіяну бурмістру. Сумнівається, чи принесе представлення справи на майбутньому сеймі бажаний результат, але залишає вибір за Львовом. Не зміг внести справу до інструкції на сейм, оскільки 27 серпня було зірвано сеймик у Старогард-Гданському. Рекомендує секретарю у Варшаві клопотати перед достойниками, особливо коронним канцлером, про відшкодування та майбутню безпеку честі магістратів.

У зв'язку з підтвердженими повідомленнями про епідемію в Угорщині, Трансильванії та на кордонах Польщі, Гданськ встановлює обов'язок надання достовірних свідоцтв про здоров'я для осіб і товарів, що в'їжджають до міста. Просить Львів поінформувати мешканців і сусідів, дотримуватися розпорядження та виявити подібну запобіжну турботу.

Гданськ нагадує про попереднє попередження щодо епідемії в Угорщині та Трансильванії, а також передає повідомлення про її початок у деяких сусідніх місцях у Польщі. Вимагає надійних свідоцтв про здоров'я для приїжджих і товарів, визначаючи умови їх видачі.

Після отримання повідомлення про нову епідемію в Угорщині Гданськ відновлює розпорядження дворічної давнини. В'їзд осіб і допуск товарів залежить від наявності достовірних документів про походження зі здорових місць, вільних від підозри на зараження.

Гданськ повідомляє про достовірні, на його думку, повідомлення про початок епідемії в деяких частинах Польщі. Оголошує вимогу щодо документів про походження осіб і товарів зі здорових місць та просить Львів поширити розпорядження і вжити запобіжних заходів.

Гданськ відповідає на львівську скаргу від 10 травня щодо затримання кравця Яна Коха після закінчення річного контракту. Наводить іншу версію княгині Яблоновської, брацлавської воєводини: Кох має перебувати на волі і зможе повернутися до Львова на початку вересня. Місто не вирішує справу, яка розглядається в королівських судах.

Глиняни підтверджують, що Григорій привіз зі Львова листи, визначені як московські. Бурмістр одразу передав їх через гінця до Білого Каменю. Відправники просять вірити Григорію Юркевичу.

Бурмістр і райці Гродка засвідчують, що до їхніх рук було доставлено королівський універсал, який накладав на місто донативу. Не вказують суму і не підтверджують сплату. Документ завірено офіційною печаткою.

Райці Долини підтверджують отримання універсалу 10.04.1629. На містечко припадає 30 злотих донативи; мешканців поінформовано, а термін передачі грошей до радного уряду Львова встановлено на 15.05. Це не є квитанцією про здійснену оплату.