Каталог джерел

Гербурт запевняє райців у допомозі. Про суперечку зі староміським планує дізнатися після приїзду до Львова, а в прикордонній справі наказує своєму урядникові скласти присягу.

Львівський земський суд здійснює трансумпцію та підтвердження привілеїв королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I Старого для церкви св. Миколая перед містом Львовом. Документ підтверджує звільнення тамтешнього пресвітера, його наступників та самого монастиря від усіляких податків, данин і тягарів на користь корони.

Гєрнова пред'явила капітанові Барклі вексель Форбса. Вона обіцяє передати отримані гроші Петрові Форбсу в Гданськ і повідомити адресата поштою.

Гернова підтверджує отримання 851 тимфа від Барклі. Решту суми вона має одержати пізніше; обговорює можливу виплату в талерах по 3 злотих 16 грошів і побоювання щодо збитків.

Перемишльський каштелян і львівський староста Миколай Одновський посвідчує дарування підвоєводи Станіслава, який на випадок смерті передав своєму двоюрідному братові Мацею Гидеку власний будинок, фільварок із садом та права на судовий процес із єврейським мінцарем Шльомою. Документ визначає умови вічного володіння маєтком та встановлює вадіум під правовою санкцією.

Вроцлавський купець Томаш Ґірнотт повідомляє Сенат Львова про боргове зобов'язання на суму понад 624 імперських талерів, яке мав перед ним покійний львів'янин Ян Лібшваґер. Він просить міську владу накласти арешт на майно боржника та продати його з торгів, що дозволить задовольнити вимоги кредиторів без необхідності здійснення дорогої поїздки з Вроцлава.

Квитанція та фінансовий розрахунок, складені Томасом Ґірноттом, де зазначено вартість товарів, отриманих львів'янином Яном Лібшваґером. Після вирахування часткової сплати автор документа вказує залишок до оплати у розмірі понад 297 твердих талерів.

Король Сигізмунд I Старий забороняє владі Львова відчиняти міські брами в нічний час на прохання шляхти та можновладців через воєнні загрози на прикордонні, допускаючи виняток лише у випадках нагальної та найвищої державної потреби. Водночас він забороняє будь-кому чинити тиск на райців під загрозою суворих королівських кар.

Повідомлення про прибуття цісарських військ на зимові кватири. Автор наказує бурмистрам підготувати провіант і фураж перед його прибуттям; завершальна клаузула не була повністю прочитана.

Король Сигізмунд I підтверджує місту Львову привілей князя Владислава Опольчика від 1378 року щодо передачі війтівства магдебурзького права разом із судовими штрафами та правил обрання війта міською радою.

Арчибальд Гіллер надсилає Францішеку Ґлоґовському замовлений атлас і справжній кармакаровий адамашок, подаючи загальний розрахунок разом із попереднім боргом на суму 99 злотих. Він також сповіщає про новини з пошти щодо очікуваного прибуття короля до Варшави через шість тижнів.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між львівським старостою Миколаєм Сенявським та владою Львова, підтверджуючи давній звичай і порядок обрання райців та інших міських урядників. Він постановляє, що вакансії в міській раді можуть заміщуватися виключно з-поміж лавників без утручання старости, зі збереженням права монарха призначати одного з шести урядуючих райців.

Гільбрандт пояснює владі Львова, що через свої обов'язки при генералові Мельхіорі фон Гацфельдті не міг особисто зайнятися їхніми справами, тому доручив їх коронному референдареві, який успішно владнав їх завдяки підтримці підканцлера. Автор просить бурмистра й райців із вдячністю прийняти ці зусилля і віддає себе їхній подальшій ласці.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує бурмистрові та райцям міста Львова виключне право обирати й призначати міських посередників і перекладачів (званих мейлярами і тлумачами) згідно з давнім звичаєм. Монарх забороняє королівським урядовцям втручатися в цю міську прерогативу під будь-яким приводом.

Якуб Гладишевич дякує Артурові Форбсу за подарунок, переданий через брата. Висловлює вдячність і доручає себе та свою дружину подальшій прихильності й дружбі адресата.

Якуб Гладишевич відправляє до Львова свого челядника для залагодження власних справ і доручає його доброзичливості та допомозі Артура Форбса. При цьому він заявляє про готовність віддячити за виявлену йому послугу.

Якуб Гладишевич просить Артура Форбса виплатити у Львові суму 2300 курантних флоринів пану Бевілакві. Він запевняє адресата, що витрачені кошти будуть негайно повернуті йому особисто або через відправленого з Рудника слугу.

Повернувшись до Кракова, Гладишевич дякує Форбсу за прихильність, замовляє лисячі шкіри та описує віспу й інші недуги дітей у родині.

Король Сигізмунд I Старий наказує збирачам податків руських земель дотримуватися давнього звичаю щодо вірменських і руських священиків у Львові, згідно з яким вони сплачують публічні податки та несуть міські повинності разом і нарівні з іншими львівськими міщанами.

Капітан просить владу Львова про відтермінування для Яскевича, крамницю якого запечатали. Він посилається на його обіцянку сплатити протягом кількох днів і просить прийняти таке рішення.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує львівським міщанам і купцям усіх обрядів привілей короля Олександра, який звільняє їх від будь-яких мит і зборів у всій державі. Після закінчення терміну оренди Тенчинських та за згодою Сигізмунда Августа монарх відновлює безумовну дію митного імунітету в митних коморах у Белзі, Холмі та Грубешеві.

Каспер Гловацький повідомляє адресата про відправлення документів примасу поштою та додає отриману відповідь. Він також сповіщає про втрату записки щодо паперів для метриканта і просить повторно скласти їхній реєстр.

Король Сигізмунд I Старий надає владі Львова будівлю міської ваги та стригальню сукна разом з усіма прибутками на потреби оборони та спільного блага міста. Привілей забороняє створення конкурентних приватних майстерень такого типу в місті та на передмістях під загрозою конфіскації.

Антоній Глоговський виправдовується перед братом Францішеком щодо справ, пов'язаних з управлінням маєтком і передачею реєстрів, а також повідомляє про повернення посланця Василя. Пропонує вислухати його звіт і призначити людину для стягнення належних коштів з пана Водинського.

Король Сигізмунд I надає місту Львову вічне та спадкове право на третю мірку з королівського солодового млина Зимна Вода за Краківською брамою, зберігаючи дві мірки для королівського скарбу. Документ скасовує будь-які можливі майбутні спроби викупу млина монархом або третіми особами та захищає права міщан.

Казимир Глоговський звертається до посла Юзефа Потоцького з проханням про підтримку на сеймі та затвердження шляхом сеймової конституції прав на спірне майно зі здійсненого заповіту. Натомість за допомогу він запевняє Потоцького у своїй повній вдячності та готовності до взаємних послуг.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Миколай Глоговський сповіщає братові про наїзд озброєних людей, підісланих судовим супротивником, які пограбували маєток і погрожували хворій дружині автора. Він пояснює необхідність постійного перебування в Любліні задля захисту від затвердження вироку та просить звісток про здоров'я родича.

Миколай Глоговський пояснює братові, що через тяжку гарячку не зміг особисто поїхати до Любліна, але вирядив туди дружину, яка отримала сприятливі звістки від депутатів. Він також повідомляє про очікуваний приїзд маршалка, угоду з мірошниками, господарські клопоти та переказує вітання від родини.

Миколай Глоговський повідомляє братові Франциску про перебіг з'їзду в Любліні щодо сплати боргу паном Лосем, а також про юридичні труднощі та заочний вирок, отриманий запеклими супротивниками. Просить про подальшу підтримку в судовому процесі, надсилає копії документів і звертається з проханням надіслати необхідні речі.

Миколай Глоговський повідомляє братові, що через судову справу, яка ще триває, змушений затриматися в Красноставі, звідки одразу після її завершення вирушить на суди до Любліна. Він також передає листа від красноставського старости та звістки про сутичку з татарами під Кам'янцем.

Миколай Глоговський пояснює неможливість прибути особисто втомою після подорожі та хворобою, виряджаючи до адресата свою дружину. Просить про заступництво перед коронним підскарбієм задля успішної та належної реалізації грошової асигнації для хоругви.

Короткий фрагмент листа, що містить традиційні шанобливі формули прощання та запевнення автора у прихильності до адресата. На березі також міститься приписка з поклоном панові Яну.

Миколай Глоговський розповідає братові про свої переговори з правовими повіреними (патронами) в Любліні та закликає його терміново прибути на найближче судове засідання через присутність інших сторін суперечки. Він також згадує про поступ у справі мирової угоди з пані Рожинською та торкається дрібних господарських і домашніх питань.

Миколай Глоговський пояснює братові неможливість приїзду до Любліна через лихоманку, яка його мучить, водночас запевняючи у своєму заступництві перед маршалком трибунальським у справі щодо винесення вироку. Він також повідомляє про безуспішну поїздку дружини до пана Казимира в Лісники, розпитує про продаж коней у Ярославі та залишає на розсуд брата рішення щодо коляски.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє владі та міщанам Львова викупити солодовий млин, званий Зимноводським, з рук Софії, вдови львівського підкоморія Станіслава Гинка, та її синів. Доходи з млина мають бути призначені на спільні міські потреби та користі.

Самуель Глоговський звертається до свого брата Франциска із закликом до братерської любові, християнського прощення заподіяних кривд та отямлення у чварах, які нищать родинний маєток. Він запрошує його на зустріч, щоб ознайомитися з листами посередників і зробити спільні кроки для остаточного припинення суперечки.

Самуель Глоговський повідомляє братові про численні перешкоди, які заважають йому вчасно вирушити до військового табору, зокрема про брак коня, втечу візників та неповернені борги. Просить про фінансову підтримку та сповіщає, що чекає відповіді щодо купівлі коней у пана Бутовича.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та визнає непорушним привілей про надання місту Львову сіл Зубра та Сихів. Документ закріплює володіння цими маєтками за міською владою в умовах виконання статуту, що забороняв міщанам володіти земельними маєтками.

Авторка надсилає сестрі Кларинді саджанці розсади з обіцянкою дослати моркву, щойно та з'явиться. Вона також передає прохання чоловіка виготовити рами для картини та сердечні вітання від усієї родини.

Сестри Францішека Глоговського звітують братові про польові роботи, хід посівної та господарські труднощі, спричинені непокорою селян і втечами підданих. Вони також повідомляють про збитки на пасіці та відсутність повного реєстру посівів через від'їзд пані Антоніни.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та відновлює для бурмистра, райців і міщан Львова всі дотеперішні права, привілеї, вольності, імунітети та звичаї, надані місту попередніми монархами і ним самим.

Єжи Гласнапп заявляє про готовність супроводжувати Яна Яблоновського під час в'їзду до Свеця із загоном, зібраним у Радзині, просячи уточнити дату з'їзду. Він також повідомляє про перебування генерала Брандта та плоцького воєводи у Ґданську.

Перед лавничим судом Львова лавник Андрій Єльонек за згодою міської влади продав перемишльському каштеляну Миколаю Гербурту Одновському ділянку за різницькими ятками під будівництво будинку для мансіонаріїв львівської катедри за 130 флоринів. Документ визначає умови міського імунітету для новозведеного духовного будинку та правила зведення межового муру.

Францішка Ґнєвошова повідомляє посла Францішка Ґлоґовського, що його лист не застав її сина, і надсилає залишені в Ґнєвошові речі на знак прихильності та готовності до подальших послуг. Вона також передає уклін панночці та засвідчує свою повагу.

Холмський земський суддя Фелікс Снопковський та підсудок Ян Ожаровський засвідчують здійснення обміну маєтками між руським воєводою і холмським старостою Яном із Тенчина та холмським єпископом. Предметом угоди був обмін села Гловичі на село Пшеворськ (Пшевали).

Ґнінський рекомендує синдика Михайла Григровича на вакантну посаду судового писаря Львова. Він посилається на його попередню службу та представництво міста на сеймах і сеймиках.

Ґнінський переказує волю короля після скарги жовківських міщан на нові львівські мита: 2 гроші від ста кварт і 5 грошів від солоду. Він вимагає скасувати нові обтяження, якщо їх встановило саме місто.

Миколай Одновський Гербурт з Фульштина, перемишльський каштелян і генеральний руський староста, фундує та забезпечує колегію п'яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри. Він забезпечує їхнє утримання на своїх маєтках Гряда і Грибовичі та покладає на них літургійні обов'язки, зокрема відправлення офіцію та меси про Пресвяту Діву Марію.

Гноїнський просить намісника Вольського про термінову відповідь, необхідну для звіту перед довірителем, а також заступається за утискуваних підданих зі Строжі. Він бере під захист війтівство і пропонує спільний з'їзд у фільварку для проведення очної ревізії.