Каталог джерел

Наказ передати до рук Станіслава Орлика 3000 флоринів або ту суму, яку вдасться зібрати, з огляду на близький термін виплати платні найманцям, що служать на Поділлі. Король обіцяє повернути кошти до Великодня або раніше.

Король Михайло Корибут Вишневецький повідомляє владу Львова про укладення шлюбної угоди з ерцгерцогинею Елеонорою Австрійською та заплановане на початок березня весілля у Варшаві. Монарх закликає представників міста урочисто прибути до столиці, щоб привітати нову королеву.

Король докоряє за нехтування опікою над сиротами і наказує обрати опікунів для Терези, доньки покійного Бартоломея Зиморовича, скласти інвентар, перевірити рахунки, сплатити доведені борги, а також зберегти майно та забезпечити дівчинці утримання й виховання.

Король повідомляє про укладення шлюбного договору доньки з курфюрстом Баварії та призначення урочистостей у Варшаві на 15 серпня 1694 року.

Нотатка, надіслана з Мюнхена 1873 року, містить відомості про Терезу Кунегунду, дітей від її шлюбу з Максиміліаном Емануелем та частину їхніх подальших нащадків. Дані наведено як твердження автора нотатки, без історичної верифікації.

Королева Людвіка Марія доручає владі Львова забезпечити безпечне та належне житло панні Красінській із королівського жіночого почету та пані Пальмеровій. Обидві шляхтянки прибули до міста із Самбора в пошуках прихистку.

Королева Марія Казимира з великим схваленням ставиться до запланованого познанським воєводою Станіславом Малаховським від’їзду задля виконання обітниць біля Апостольських порогів. Вона запевняє адресата у своїй вдячності й незмінній прихильності, а також передає вітання його дружині.

Арно інформує волинського воєводу про розмову з королевою Марією Казимирою щодо претензій до суфрагана, а також про відсутність надісланого монархині розлогого листа. Він також повідомляє про стан здоров'я королеви, тривожні вісті зі Львова та поїздку королевичів із Парижа.

Арман дякує за лист і доброзичливість. Королева після розмови з ним про одруження пана Станірофського [?] написала до пані Казміренської [?], щоб та йому допомогла. Автор повідомляє про невтішні звістки з Росії [Русі] та Литви щодо маєтностей королеви, а також наводить листи з Парижа про теплий прийом князів губернаторами під час подорожі. Передає вітання королеви, обговорює листування з князем Александром і запевняє у своїй відданості доньці адресата.

Арно запевняє Яна Станіслава Яблоновського у незмінній прихильності королеви Марії Казимири, яка пообіцяла надати йому свою кам'яницю у Львові. Він також згадує про тривогу двору через плановану подорож на Русь з огляду на татарську загрозу.

Арман повідомляє волинському воєводі про те, що сповістив королеву Марію Казимиру про його намір ушанувати пам'ять покійного Яна III, що монархиня сприйняла з вдячністю. Він також згадує про надзвичайно прихильний і почесний прийом королевичів французьким монархом та герцогом Орлеанським.

Арман розповідає волинському воєводі про свою розмову з королевою Марією Казимирою та зачитування їй листа Яблоновського. Він запевняє адресата, що монархиня не звинувачує його в непорозумінні, яке виникло через таємну місію його слуги, і надалі повною мірою цінує його вірність та відданість.

Арно повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про намір доповісти королеві про його лист, а також про ретельне відправлення кореспонденції до Парижа й листа до великої канцлерки. У доданій записці він підтверджує, що вже склав звіт королеві, поки та писала до краківського каштеляна.

Арно запевняє волинського воєводу в тому, що перекаже королеві Марії Казимирі слова про його вірність і прихильність. Він також повідомляє про перебіг подорожі монархині на Русь та її заплановану зупинку для молитви в Червінську.

Арман сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я королеви Марії Казимири, принца Якуба та кардинала. Також передає вісті про перебування королевичів у Парижі та про можливу подорож королеви на Русь.

Арно повідомляє волинського воєводу про чергову розмову з королевою Марією Казимирою, яка дала йому лише ухильну відповідь у рекомендованій справі. Він радить Яблоновському звернутися з безпосереднім листом до монархині, що дало б змогу отримати швидше й рішучіше рішення.

Арно повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про передачу його листа королеві Марії Казимирі д'Арк'єн та про своє заступництво щодо клопотання про надання земельного маєтку. Монархиня відповіла, що розгляне цю справу і віддасть належні розпорядження.

Арман повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про захоплення королеви Марії Казимири надісланим ним твором та про наказ виготовити з нього копії. Він також сповіщає про скорий виїзд двору з Варшави на Русь, радіючи можливості особисто зустрітися з воєводою.

Арно повідомляє волинського воєводу про вручення його листа королеві Марії Казимирі та пояснює причини затримки з відповіддю через перебування монархині в кармеліток. Він також сповіщає про запланований від'їзд королеви до Пруссії одразу після Великодня та про поточні приготування до плавання.

Арманд надсилає волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському отриману відповідь на лист, адресований королевичу Александру Собеському. Крім того, він передає адресатові запевнення у пам'яті та прихильності від королеви Марії Казимири.

Арман повідомляє волинському воєводі про прочитання його листа королеві, яка з великим визнанням поставилася до відданості Яблоновського її дому та засудила дії ворожого міністра. Автор також згадує про очікування результатів переговорів комісії та надсилає побажання швидкого одужання.

Арно переказує Яну Станіславу Яблоновському слова вдячності королеви Марії Казимири за його твір і за схиляння Потоцьких на бік двору. Він також повідомляє про стан здоров'я монархині, яка страждає від болю в боці, і просить адресата датувати свої листи.

Ж. Ґ. Де Балюз виправдовує затримки в листуванні труднощами подорожі та повідомляє про відправлення довірених йому листів до Варшави. Він також згадує про ще не підтверджену звістку щодо місця проведення мирного конгресу в Утрехті.

Балюз висловлює співчуття з приводу смерті короля та солідарність з овдовілою королевою, після чого переповідає звістки про становище в П'ємонті, настрої у Відні та чутки про таємні мирні переговори. Він також згадує про пересування шведських військ у Лівонії (Інфлянтах), занепокоєння в Пруссії та прибуття голландського флоту до Гданська.

Ж. Ґ. де Балюз запевняє волинського воєводу в підтримуванні листування та передачі довіреного листа князю Александру Собеському. Він також повідомляє про воєнні вісті з Італії та з-над Рейну, зокрема про зняття облоги Валенци.

Ж. К. Балюз повідомляє про воєнні події у Фландрії та наближення мирних переговорів у Делфті. Він також виправдовується за свої повідомлення про елекцію та з жалем згадує про докори з боку королеви, викликані недискретністю адресата.

Ж. Ґ. де Балюз дякує волинському воєводі за підтримку королеви та повідомляє новини про цісарську дипломатичну місію в Турині й чутки про загальний мир. Він також сповіщає про безуспішне бомбардування Сен-Мартен-де-Ре союзним флотом.

Автор нагадує поради щодо подорожі, повідомляє про весілля канцлерівни та рекомендує молодого шляхтича, за якого клопочеться маркіза де Бетюн. Знову згадує непідтверджену звістку про страту Водемона.

Де Балюз ще не отримав нової пошти, тому переказує непідтверджені новини про перемир'я в Гольштейні та долю Водемона. Він обговорює заплановане весілля доньки канцлера і запрошує адресата до Варшави.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про умови мирного договору між Францією та Савоєю й оцінює його військово-політичні наслідки. Він також сповіщає про жалобу через смерть архієпископа Кельнського, роззброєння англійських кораблів та успіхи корсарів із Сен-Мало.

Автор повідомляє гетьману Яблоновському про перебіг воєнних дій у Європі, зокрема про успіхи французьких військ у Каталонії та корсара Жана Барта на морі, маневри в Нідерландах, а також ситуацію під Турином і Темешваром. Він також описує враження папських дипломатів від відвідин Версаля та сповіщає про смерть іспанської королеви-вдови.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбса про справи фінансових розрахунків, зимівлю волів та неправдиві чутки про пересування ворога біля кордону. У приписці рекомендує увазі адресата пана Зельмара, просячи надати йому кредит і ручаючись за нього.

Роберт Белл повідомляє зі Львова про опір ярославського магістрату визнанню привілею королеви та про спроби оскаржити його при королівському дворі. Він просить Форбса звернутися до старости й сповіщає, що залишиться на місці, аби спостерігати за подальшим розвитком подій.

Ректор Бєгачевич направляє магістрату Львова професора Підгаєцького як кандидата на посаду синдика у відповідь на прохання міста. Він рекомендує його за належні здібності й очікує відповідного ставлення та винагороди.

Бонавентура посвідчує передачу львівському каноніку реліквій мучеників із римських катакомб біля церкви святого Панкратія. Він просить місцевих ординаріїв засвідчити їхню автентичність для прилюдного вшанування. Частина імен залишається непевною.

Гетьман Ян Клеменс Браницький повідомляє владу Львова про призначення військової комісії для вирішення суперечки з хорунжим Коцом. Він також закликає розквартирувати гарнізон усередині міських мурів, аргументуючи це потребами безпеки та захистом вояків від труднощів постою на передмістях.

Семен Білецький надсилає Мацею Гайдеру побажання та скромний дарунок із Варшави, повідомляючи про покращення стану здоров'я короля Владислава IV. Він також сповіщає про урочисту зустріч королеви Людовіки Марії Гонзаги в Гданську та її швидке повернення до неділі Laetare.

Семен Білецький сповіщає Мацея Гайдера про придворні новини щодо швидкого прибуття королеви Луїзи Марії до Польщі та запланованих урочистостей у Ґданську й Варшаві. Також переказує домовленості з паном Періном щодо розв'язання суперечки про перли панни Цецилії.

Семен Білецький висловлює глибоке обурення майновими домаганнями панни Курцій та відкидає її претензії на спадщину, наголошуючи на правах власного сина. Він також критикує надіслану Мацеєм Гайдером дефектну квитанцію на суму дві тисячі флоринів і вимагає скласти належний канцелярійний документ, який убезпечить від майбутніх претензій.

Семен Білецький повідомляє львівського райцю Мацея Гайдера про несподівану кончину Лоренца Феєра у Варшаві внаслідок невдалого кровопускання, через що покійний не встиг скласти заповіт. Він також обговорює поточні фінансові справи, питання передачі коштів панні Куртіці та долю залишеного майна.

Семен Білецький дякує райці Мацею Гайдеру за надіслані товари, розраховується за фінансовими зобов'язаннями та сповіщає про відправлення варецького пива й інших подарунків. Також повідомляє про хворобу короля Владислава IV та очікування звісток із Гданська про королеву.

Примас обіцяє втрутитися перед єзуїтами, нунцієм і єпископами щодо учнів, які порушують спокій. Він пояснює обмеження власної юрисдикції та просить Львів вислати представника на конвокацію.

Маріанна Велопольська дякує руському воєводі за надіслані реліквії від королеви та просить детальні відомості про його колишнє навчання в колегіумі у Франції та пов'язані з цим витрати. Вона також повідомляє поточні світські новини з Варшави, зокрема про жалобу мальборкської воєводини та майнові позови проти віленської воєводини.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського з радісною звісткою та бажає його дружині швидкого одужання після пологів. Вона також заохочує подружжя приїхати до Варшави на прийдешній карнавал.

Маріанна Вєлопольська дякує руському воєводі за надіслані відомості про колегіум, до якого вона таємно планує віддати сина, котрий марнує час. Вона також висловлює радість з приводу очікуваної невдовзі зустрічі з адресатом та своєю племінницею.

Велопольська просить про полегшення щодо гіберни для Новоторзького староства, обтяженого вже трьома хоругвами та сповіщеного про четверту. У приписці вона переказує повідомлення про затримання поляків у Франції.

Маріанна Велопольська дякує Яну Станіславу Яблоновському за пам'ять і висловлює полегшення з приводу покращення стану здоров'я племінниці після нещасного випадку. Вона також просить дізнатися в монастирі його тітки про дівчину, вправну у вишиванні гобеленовим швом.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського зі щасливими пологами дружини та безпечною подорожжю, висловлюючи полегшення після періоду тривоги. Вона також згадує про нещастя, що спіткало рід Сапегів, із занепокоєнням передбачаючи, що прийдешні політичні негаразди незабаром торкнуться всіх.

Маріанна Вельопольська дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за виявлену прихильність і висловлює занепокоєння станом здоров'я племінниці. Вона також передає вітання від близьких і запевняє, що з нетерпінням очікує на швидку зустріч.

Міхал Вижицький надсилає руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському урочисті новорічні вітання. Він також повідомляє про очікування двору та королеви на прибуття Яна III Собеського й про виїзди достойників на зустріч монарху.