Каталог джерел

Літній купець просить повернути або з'ясувати місце зберігання його чорного мережива. Він згадує про відсутність відповіді від Джеймса Чалмерса і благає про допомогу на схилі літ.

Чергове прохання з'ясувати, де знаходиться чорне мереживо, та заступитися перед Джеймсом. Автор описує скрутні часи, намір приїхати до Кракова і Ярослава, борг у 400 талерів і побоювання неприємностей.

Автор розповідає Форбсу про візит до старости, розмову щодо справ спільного угруповання та про запевнення, що жодних дій проти нього не вчинялося. Також він повідомляє про здоров'я придворних і додає жартівливе зауваження про напій або ліки.

Томас Гордон звертається до Артура Форбса з проханням надіслати зразки та придбати добротне сукно відповідних кольорів, так щоб воно надійшло до початку ярмарку в Ярославі. Нагадує про дану обіцянку щодо вчасного доправлення, а в приписці згадує про продаж власного коня.

Ґордон пише про труднощі з пошуком відповідних людей, подорож хлопця через Люблін до Ґданська та перебування короля в Жовкві.

Томас Гордон звертається до пана Огілві з проханням негайно виплатити пану Форбсу або за його розпорядженням суму 500 флоринів у розмінній монеті.

Ґреґорі просить надіслати його власноручний документ панові Форбсу у зв’язку з планами від’їзду до Ґданська й обіцяє оплату. Затримку пояснює нестягненими боргами, посилаючись на Белла й Томсона.

Г’юсон підтверджує виплату Кнабу 5905 і 20 грошів Bm. Описує затримки розрахунків, переговори про ціни поясів і нестачу монети; додає сеймові та придворні новини.

Саскевич відмовляється платити до Трибуналу й хоче повернути пояси. Г’юсон організовує гроші до Гданська, обговорює ціни товарів і домагається відповідей маршалка, підскарбія та квартирмейстера.

Г’юсон повідомляє про стягнення боргів і вексель до Ґданська. Зазначає повну сплату одного боржника та коментує затягування завершення сейму через приватні інтереси.

Г’юсон підтверджує сплату Зайделя, виплату Кнабу та гроші від старшого Саскевича. Молодший боржник відкладає сплату до кінця сейму. Автор описує ціни поясів і труднощі збуту шовку.

Г’юсон далі чекає грошей, переконує Саскевича прийняти пояси й просить Форбса написати йому. Обговорює сплати Камінга, гроші до Гданська та обіцянку квартирмейстера.

Г’юсон описує відмову Саскевича платити, гроші до Гданська та стягнення полкового боргу. Переказує також звістку з Торуня про затоплення під мостом баржі зі свинцем.

Петтер Соммервелл пропонує купцеві Артуру Форбсу врегулювати борг шляхом поставки 200 штук гладкої тафти, яку в Любліні має отримати Майкл Гертмікор. Просить про мирне владнання суперечки, повернення боргового зобов'язання та збереження всієї оборудки в таємниці.

Джон Мюррей описує труднощі зі стягненням плати від Джона Патона та сповіщає про зустріч із Форбсом на ярмарку в Ярославі. Він також звертається з проханням надіслати потрібні товари, за які обіцяє розрахуватися.

Джон Мейтленд повідомляє Артура Форбса про причини затримки свого виїзду з Ярослава та передає відповідь від пана Ворнера. Він також пропонує йому придбати коштовність за тисячу талерів із можливістю відстрочення платежу до першого квітня.

Патрік Робертсон виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку у виплаті зобов'язання Робертові труднощами з шеляжною монетою. Запевняє, що наступного тижня докладе всіх зусиль, щоб розрахуватися з кредиторами, а також обіцяє привезти із собою музику.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про торговельні справи, зокрема про відправлення тафти, чобіт і листування з купцем із Гамбурга. Він також висловлює жаль з приводу нестабільної ситуації в Речі Посполитій, яка завдає шкоди інтересам купців.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про замовлення товарів у Гамбурзі, а також обговорює питання фінансових розрахунків, відправлення тафт і ярославського ярмарку. Він також пропонує Форбсу позичити коней для поїздки до Наумбурга та передає лист для вручення пану Гордону.

Джон Тейлор висловлює співчуття у зв'язку з хворобою Артура Форбса й обговорює питання щодо проживання, оренди крамниці та перевезення товарів на ярмарок у Ярославі. Він також згадує про неможливість продати власні товари у Кракові та необхідність везти їх на ярмарок.