Каталог джерел

Маршалок Королівства Польського Ян з Олесниці вирішує суперечку щодо митних прибутків у селі Вербіж, затверджуючи повноваження львівського митника Волчка та відновлюючи його у володінні ними. Водночас він наказує Теодорику Бучацькому, його родичам та місцевим кметям припинити чинити подальші перешкоди у стягненні мита.

Каноніки катедральної капітули у Львові підтверджують отримання від львівських райців суми 121 гривні, що походить із заповіту покійного Миколая Гехта, та звільняють їх від будь-якого боргу. Передані кошти призначено на потреби капітули, а саме на викуп солтиства в селі Вербіж.

Через поштову помилку автор доручає Давіссону відправити листи з Ґданська до Кракова. Він згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Ґданську.

Автор повідомляє гетьману Яблоновському про перебіг воєнних дій у Європі, зокрема про успіхи французьких військ у Каталонії та корсара Жана Барта на морі, маневри в Нідерландах, а також ситуацію під Турином і Темешваром. Він також описує враження папських дипломатів від відвідин Версаля та сповіщає про смерть іспанської королеви-вдови.

Бекер обговорює успіхи торгівлі Форбса, а також справи щодо вина та двору. Передає прохання Даніеля Стюарта про лист до Форбса стосовно лондонського боргу й застерігає від подальшого заборгування. Згадує купівлю чи відправлення товару з Гамбурга, квитанцію та потребу в листах за нагоди для перевезення.

Ян Фридерик Беккер виправдовується перед Артуром Форбсом за непорозуміння, пов'язані з місією слуги Антона та контактами з турецькими купцями. Пояснює питання індосування й реалізації векселя на 150 волів із можливістю виплати у Свідниці або Гданську.

Йоганн Фрідріх Бекер дякує Артуру Форбесу за надісланих собак, обговорює питання фінансових розрахунків, виправлення боргового зобов'язання та справу підтримки Даніеля Зитковера. Він також звертається з проханням надати інформацію щодо цін, а також можливості замовлення й перевезення ґданських товарів і вина до Ярослава та Станиславова.

Ян Ф. Бекер повідомляє Артура Форбса про справи торгівлі волами, долю векселя на Теодора Черновича та стягнення боргів із покійного Юрика, Даніеля та інших боржників. Він також висловлює подяку за отримані новини й коментує повідомлення про бойові дії цісарських військ проти турків і плани польського короля.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбеса про свій стан здоров'я, фінансові справи, торгівлю волами, а також заступається за купця, який просить сукна на ярославський ярмарок. Він також рекомендує пана Зигмунта Гутрита для завершення оборудки з купівлі худоби.

Автор запрошує на своє весілля з Доротеєю Браун, донькою покійного ґданського райці Даніеля Брауна, призначене на 5 січня. Запрошення від 30 XII 1665 року адресоване Якобу Баренгаму [?] у Кракові.

Данило Виговський повідомляє львівський магістрат про відрядження до міста свого органіста Юзефа разом із паном Іскрицьким. Він просить райців невідкладно зібрати та видати посланцеві всі речі, перелічені в окремому реєстрі.

Львівські земські суддя та підсудок засвідчують запис із гродських книг 1510 року щодо викупу львівською митрополичою капітулою прав на королівське село Черкаси у Дмитра та Онишка за суму 200 гривень. Акт також підтверджує відмову від претензій попередніми володарями та законну інтромісію капітули у володіння цими маєтностями, здійснену возним.

Львівський земський суд здійснює трансумпцію та підтвердження привілеїв королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I Старого для церкви св. Миколая перед містом Львовом. Документ підтверджує звільнення тамтешнього пресвітера, його наступників та самого монастиря від усіляких податків, данин і тягарів на користь корони.

Миколай Одновський Гербурт з Фульштина, перемишльський каштелян і генеральний руський староста, фундує та забезпечує колегію п'яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри. Він забезпечує їхнє утримання на своїх маєтках Гряда і Грибовичі та покладає на них літургійні обов'язки, зокрема відправлення офіцію та меси про Пресвяту Діву Марію.

Томас Ґордон просить Артура Форбса стягнути кошти з Даніеля Бернта, обіцяє сплатити давній борг після повернення з Варшави та замовляє 60 ліктів червоного адамашку.

Замовлення тканин супроводжується чутками про вбивство та пограбування купця дорогою з Кракова до Вроцлава. Гордон висловлює сподівання, що ця звістка неправдива.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про повернення з Веліхова затриманої бочки юхти, бідкаючись через псування шкір унаслідок промокання, що завдасть значних збитків. Він також сповіщає про стан ринку, ціни на московські шкіри та інші пропоновані товари.

Відправники просять пана Брауна надати інформацію стосовно хорунжого, а також роз'яснити ситуацію з передачею грошей безпосередньо до канцелярії без оформлення розписки (реверсу). У приписці наказують призупинити виплату коштів татарському хорунжому до моменту їх фактичного отримання.

Даніель Житкевич виправдовується перед львівським магістратом через пропуск судового терміну його помічником і доповідає про стан справи з львівським архієпископом. Він радить рішуче боронити спірні міські межі, подавати протестації та клопотатися про призначення королівської межової комісії.

Даніель Житкевич повідомляє львівський магістрат про отримання матеріалів слідства (інквізиції) та радить організувати захист від притягнення міста до неналежних судів. Він пропонує відправити посланця до Варшави для отримання королівського мандату на захист міського імунітету проти претензій архієпископа та синодальних судів.

Янівський війт Даніель Антоній Каменський повідомляє владу Львова, що переховує в себе хлопчика-втікача, сина колишнього президента Хведора Ганського Щерпки. Він звертається з проханням з'ясувати долю батьків дитини після епідемії моровиці та забезпечити неповнолітньому правову й майнову опіку.

Готтліб Кернер повідомляє Даніеля Вінярського про те, що пан воєвода й досі не забрав переданих на зберігання до Львова грошей, і просить призначити особу для їх отримання через побоювання пожежі чи непередбаченого випадку. Він також запитує про потребу в готівці у Львові чи Ярославі на святого Михайла, очікуючи на термінову відповідь.

Документ установлює вількер кравецького цеху у Львові, докладно врегульовуючи правила функціонування господи, сплати внесків, робочого часу та гігієни праці, дисципліни, а також допоміжної каси для підмайстрів і челядників. Підтверджує первинні статті 1491/1501 років та їхнє офіційне поновлення цеховими старшинами у 1646 році.

Райці міста Львова підтверджують перекладений з німецької мови на польську статут підмайстрів кравецького цеху 1491 року, який регулює їхній устрій, регулярні сходини та внески до спільної скарбнички.

Львівський архієпископ Ян Тарновський підтверджує та схвалює пожертву в розмірі шести тисяч польських злотих, записану владою міста Львова з майна покійного райці Мацея Гейдера на користь Братства Найсвятішого Тіла Христа при львівській катедрі.

Львівський архієпископ Ян Тарновський затверджує фундаційні записи братів Мартина та Матея Жеховських і урочисто еригує та забезпечує пребенду при костелі і шпиталі св. Варвари на передмісті Рогатина. Документ детально регулює літургійні обов'язки пребендаря, управління коштами вбогих, а також право патронату, що належить фундаторам, їхнім католицьким спадкоємцям у маєтку Кутче та рогатинському магістрату.

Адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії Адам Пясковський підтверджує та долучає до церковного майна грошові записи й легати, здійснені різними жертводавцями на користь каплиці Пресвятої Діви Марії при кафедрі у Львові. Документ також детально визначає обов'язки відправлення святих мес, покладені з цього приводу на препозита та капеланів каплиці.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує комендантові львівського Високого замку Даніелю Гутторфу припинити стягнення обтяжливих повинностей з міста та передмість Львова, посилаючись на доданий лист короля Яна Казимира. Монарх звелів звільнити заслужене місто від тягарів зимових постоїв і задовольнити потреби замкової залоги з ухвалених станами ланових податків.

Богдан Данилович просить Форбса надати в кредит товар йому та його братові до визначеного терміну. Представник Манук має укласти договір. Замовлення містить карази [прочитання назви непевне], вісім пар оксамитових позументів, порівну зелених і чорних, із позначкою numerum 70, а також пів сувою доброго французького зеленого сукна.

Руський воєвода Ян Яблоновський просить белзького стольника Даніеля Вінарського врегулювати борг перед львівським купцем на підставі виданої асигнати. Виплата має бути здійснена управителем із коштів травневої рати.

Уршуля Давидовичова та Лазар Криштофович звертаються до міського писаря Войцеха Зімницького з проханням про правову допомогу й протекцію у спорі щодо опіки з Данієлем Голубовичем. Вони повідомляють про несприятливий для них вирок львівського війтівського суду та подання апеляції до короля, просячи залучити досвідченого правника й заступитися перед канцлером.