Каталог джерел

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський призначає на вічні часи єпископські доходи з Кам'янки та Буська на відправлення львівською капітулою щорічних заупокійних богослужінь за упокій його душі. Це надання 1606 року формально затвердив архієпископ Ян Тарновський під час деканальної візитації.

Автор посилається на звістку від особи з Трембовлі та пише про неповний розрахунок адресатів і належну суму. Текст фрагментарний, автора й місце не встановлено. Лист датовано 20 липня 1705 року.

Київський митрополит Михайло Рагоза разом із руськими єпископами проголошують приєднання до єдності з Апостольським Престолом та укладення унії Руської церкви з Римською церквою в Бересті. Документ містить підписи та печатки ієрархів, а також пізніші провениєнційні й облаційні записи.

У пошкодженому листі збереглося звертання «Wielce Mci Panie» та неповна згадка «stanowania Pańskiego». Втрати не дають встановити тему, автора, повного адресата й дату. Сторінка 3 — адресна обгортка цього самого листа.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує привілей Стефана Баторія 1576 року, що трансумує документ Сигізмунда I Старого 1533 року для цеху кравців у Львові. Акт регулює устрій кравецького братства, питання зборів, майстерських іспитів, а також захист від позацехових ремісників.

Лист починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Dobrodzieju» і містить фрагменти про право та певну справу. У збереженому тексті не видно дати, місця написання чи імені відправника.

Документ короля Сигізмунда III Вази встановлює та затверджує єдині ставки зборів, які стягує львівський магістрат із привезених грецьких, мальвазійських, угорських, моравських і далматинських вин. За взірцем краківських привілеїв монарх призначає ці доходи на утримання міського уряду, а також визначає покарання за недотримання приписів.

Автор звертається до достойника, названого воєводою та генералом руських земель. У тексті згадано землю Бараненецьку та питання межі, але подробиці частково нерозбірливі. Дата на верхньому полі — 4 січня 1703 року.

Львівські райці обмежують кількість членів цеху суконників до двадцяти осіб винятково католицького віросповідання, встановлюючи вимогу набуття міського громадянства для прийняття нового майстра. Крім того, вони зобов'язуються затверджувати внутрішні цехові ухвали (вількери) та вирішувати нерозв'язані суперечки між цеховими братчиками.

У листі рекомендується розглянути справу львівського громадянина, який повертається з Падуї після здобуття докторського ступеня з медицини. Збереглися фрагменти тексту й зовнішня адреса до магістрату Львова; дату не прочитано.

Король Сигізмунд III Ваза дозволяє наверненому на католицизм Станіславу Татарину поступитися довічно утримуваним ґрунтом під Лисою горою (Горою Лева) на користь конвенту бенедиктинок у Львові. Монарх затверджує цю цесію та звільняє надану монастирю землю від річного чиншу на користь львівського замку.

Р. Корицинський звертається до райців Львова. У листі згадано розпорядження та умову повернути авторові щось; подробиці розрахунку нерозбірливі. Лист датовано у Слободі 5 квітня 1639 року.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давній привілей короля Казимира Ягеллончика, який гарантує Львову щорічний ярмарок на день св. Агнеси разом зі свободою торгівлі для прибулих купців. Водночас монарх скасовує і ліквідує ярмарок на день св. Маргарити як обтяжливий і непотрібний для міщан.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давніші привілеї, надані стрільцям міста Львова його попередниками, королями Сигізмундом Августом та Генріхом Валуа.

Автор звертається до райців Львова, посилається на лист депутата й згадує військові справи або табір. Подробиці частково нерозбірливі. Лист датовано 7 липня 1667 року; місце в датуванні непевне.

Король Сигізмунд III Ваза роз'яснює привілей Стефана Баторія, уточнюючи правила торгівлі сукном, шинкування напоїв та ліміт дозволених вірменських ремісників у Львові. Документ підтверджує права обох націй на торгівлю, визначаючи вірменам межі кравецької, шинкарської та ремісничої діяльності під загрозою грошового штрафу.

Німецькомовний купецький лист із Наумбурга до Артура Форбса. У ньому йдеться про фінансові справи, згадано суми та розрахунки; подробиці рахунку неможливо впевнено відновити. Інвентарна картка приписує лист Павлу Корфініусу. У датуванні самого листа зазначено 4 лютого 1694 року.

Король Сигізмунд III Ваза вирішує спір між міською владою та вірменською громадою у Львові, встановлюючи ліміт спадкових вірменських будинків у сімдесят три та виключаючи з цього підрахунку церковні будівлі й шпиталь. Крім того, він наказує вірменам упродовж року перепродати будинки біля Ринку та крамницю католикам за умови відшкодування витрачених сум, забороняючи їм подальші трансакції в межах Ринку.

Лист датований у Львові 10 червня 1684 року й адресований львівським адресатам. Збереглися латинський заголовок і кілька фрагментів; решту потрібно прочитати додатково.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою надає своєму братові Войцеху Соліковському в довічне користування млин, став і панщину підданих у Семиківцях. Натомість одержувач зобов'язується утримувати об'єкти в належному стані та надалі служити на користь Церкви.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статути й порядок богослужінь колегії мансіонаріїв львівського митрополичого костелу, що визначають їхні літургійні обов'язки, правила спільного життя та покарання за провини. Він також надає їм право ухвалювати подальші приписи за погодженням з ординарієм.

Лист починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Panie, Panie i Dobrodzieju». Збереглися фрагменти про надісланий лист і згадки про Клодзениці та Люблін. Дати в тексті листа не прочитано.

Юрій з Горая Чурило разом із дружиною Софією поступаються млином у селі Годвишня разом із землею та прибутками Настці, удові мірошника Івашка Бурого, за суму 400 польських злотих. Вони застерігають собі право викупити й забрати млин у разі потреби за умови повернення зазначеної суми, звільняючи водночас мірошничку від більшості повинностей.

Автор звертається до адресатів як до «панів і братів» і згадує наказ та відправлення листа або пошти; подробиці нерозбірливі. Лист датовано 8 березня 1743 року у Варшаві.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статут і порядок християнського похорону та богослужінь за вбогих, померлих у шпиталі Святого Духа у Львові. Документ регулює питання молитов, внесків на милостиню, зберігання літургійного начиння й шат, винагороди священника, а також надає членам братства сорок днів відпусту щороку.

У тристорінковому листі до капітана йдеться про Польщу, свободу, спільне благо й батьківщину; також міститься заклик або прохання, подробиці якого частково нерозбірливі. У датуванні на першій сторінці зазначено 4 травня 1794 року та табір, місце розташування якого не вдається впевнено прочитати. Автор підписався прізвищем Восілло; ім’я нерозбірливе.

Папа Климент VIII сповіщає мешканців міста та Львівської дієцезії про переведення холмського єпископа Яна Замойського на осиротілий архієпископський престол у Львові. Він наказує вірним прийняти нового ієрарха як батька й пастиря душ, виявляючи йому належну пошану та послух.

Тристорінковий лист, датований 26 червня 1786 року, починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Panie y Dobrodzieju». Текст частково пошкоджений і нерозбірливий; адресна частина на с. 5 належить до того самого документа.

Папа Климент VIII сповіщає катедральний капітул у Львові про переведення філіппійського єпископа Яна на Львівську архієпископську кафедру, що звільнилася після смерті архієпископа Яна Димитра. Він наказує канонікам виявити новому ординарію повний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує статут і статті цеху кушнірів у місті Старий Самбір.

Автор звертається до «Вельможних панів і люб’язних приятелів» та обговорює права й привілеї міста. У тексті є латинські вислови «de Favorabilitate» і «de manutentione jurium & Privilegiorum»; подальший виклад стосується міських інтересів та їх розв’язання. Інвентарна картка пов’язує лист із магістратом Львова. У кінцевому датуванні зазначено Люблін, 18 травня 1738 року.

Лист датований 1 липня 1734 року; у ньому згадано універсал, надісланий зі Львова. Збереглося звертання «Jaśnie Wielce Mości Panowie y Bracia»; місце написання непевно прочитано як Brudna.

Львівський архієпископ Ян Замойський затверджує нову фундацію пребенди шостого мансіонарія при Львівській катедрі, встановлену аптекарем Мацеєм Ясліковським та його дружиною Мартою з Пайончків. Утримання мансіонарія забезпечено на половині кам'яниці Пайончковської у Львові сумою 400 польських злотих із річним видеркафовим чиншем у розмірі 24 злотих.

Автор англійською пише купцеві Артуру Форбсу у Львові. У збереженому тексті згадано отримане повідомлення, суму у фунтах і платіж, пов'язаний зі Львовом, але подробиці частково нерозбірливі. Лист датовано 23 червня 1692 року; місце в заголовку непевне.

Король Сигізмунд III Ваза приєднує препозитуру в Буську до відновленого при Львівській катедрі уряду архідиякона з метою забезпечення йому належного утримання. Водночас монарх відмовляється від королівського права патронату над цією препозитурою на користь львівського архієпископа та капітули.

Апостольський нунцій Клаудіо Рангоні папською владою затверджує акт архієпископа Яна Замойського про заснування посади архідиякона при львівській катедрі та інкорпорацію до неї препозитури в Буську. Він також підтверджує призначення на цю посаду першого архідиякона, доктора богослов'я Томаша Піравського.

Адам Єронім Сенявський, підчаший коронний і староста яворівський, видає привілей для мешканців передмістя Адамівка в Бережанах. Через значне пошкодження та почорніння пергаменту детальний зміст надань залишається нерозбірливим.

Документ підтверджує реформовану та доповнену в 1611 році міською владою ординацію цеху хірургів у Львові. Король Сигізмунд III Ваза затверджує подані цехові артикули, які врегульовують, зокрема, правила здійснення професійної діяльності, майстерські іспити та функціонування братства.

Лист із Бодзехина, датований лютим 1575 року; день не встановлено. Автор звертається до «Jaśnie Wielmożnych Panów i Braci» і просить про платіж та допомогу. Адресна частина на с. 3 спрямована до львівських адресатів.

Львівська митрополича капітула затверджує третейське рішення, що вирішує суперечку між колегією катедральних вікаріїв та столярем Мельхіором Тершовичем за ґрунт Ставінське біля Краківської брами у Львові. Документ закріплює за вікаріями верховну власність, а за Тершовичем — право емфітевзису в обмін на щорічний чинш і зобов’язання збудувати два будинки.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує братам Микуличам, галицьким міщанам, права на частку млина на річці Липі, що належав до Галицького староства, отриману на підставі ранішого надання покійного воєводи Станіслава Влодка.