Каталог джерел

Барч дякує міській владі за попереднє обрання до свого кола, висловлює новорічні побажання та переказує чутку про комісію для всіх міст. Повідомляє про початок ради сенату (Senatus Consilium), але зазначає, що ще немає звісток про початок надвірних судів.

Автори розпочали у Варшаві заходи щодо повернення належної місту суми. Барч повідомляє про отримання декрету на підставі наданих копій, вимогу надати відомість про доходи міста та меморіал до канцлера, що стосується суперечки з гарнізоном, офіцерських кватир, справи одного міщанина та претензій до Речі Посполитої. Він просить про додаткові документи, допомогу Цирулі, який його супроводжує, та покриття витрат.

Ґ. Г. Барч повідомляє з Окопів Святої Трійці про вичерпання власних коштів, призначених на платню та забезпечення полку, а також про труднощі з переведенням у готівку векселя у Львові. Він звертається до адресата з покірним проханням надати позику в розмірі двох тисяч злотих, гарантуючи її повернення після отримання коштів за наступним переказом.

Копія, приписана Матею Басарабу, переказує Яношу Кемені чутки про козаків, татар і польські війська. Відправник розмежовує непевні звістки й те, що зміг перевірити особисто, а також згадує про прибуття посла від хана.

Арнольд Бауер просить Артура Форбса змінити отримувача платежу та виплатити за пред'явленням цього листа й розписки сто вісімдесят флоринів панові Сенеці замість підполковника Бойма.

Автор позичив на дорогу 180 флоринів доброю монетою у підполковника Бойма [?]. Він просить Форбса запевнити у здійсненні виплати 2 березня у Львові та додає боргове зобов'язання.

Арнольд Бауер повідомляє Артура Форбса про відіслання підписаного документа й радить виплатити суму пану Сенеці в обмін на розписку. Водночас він наголошує, що Форбс не повинен у цій справі домовлятися з підполковником Боймом без довіреності від Сенеки.

Юзеф Бачинський просить Яна Латиновича допомогти палацовому господарю, надіслати посудину доброго вина та обіцяє відшкодувати витрати, пов'язані з напоєм і в'язнем. До листа додано розписку Латиновича, яка засвідчує передачу згаданого в'язня за наказом комісара.

Автор листа просить Петера Форбса відправити три скрині з товаром з їхньої крамниці до Мостиськ та обв'язати одну з них мотузкою. Він також звертається з проханням залишити круг воску в крамниці до їхнього приїзду, висловлюючи вдячність разом зі своїм компаньйоном.

Бейлі дякує за обіцянку й жартівливо коментує відмову Форбса від алкоголю. Він запевняє у власній відданості королю K.W. і застерігає від французької партії, чий вплив у Польщі вважає значним.

Автор розповідає Форбсу про візит до старости, розмову щодо справ спільного угруповання та про запевнення, що жодних дій проти нього не вчинялося. Також він повідомляє про здоров'я придворних і додає жартівливе зауваження про напій або ліки.

Бейлі вручив Гільцнеру лист Форбса. Боржник заявив про брак готівки, вказав на попередні виплати по тисячі на рахунок адресата й обіцяв заплатити решту пізніше. Автор передбачає труднощі з переведенням векселя в Любліні.

Бейлі описує тривалу мандрівку та справи, що затримали супутників у Любліні й Варшаві. Він має намір випити за здоров'я Форбса келих вина. Бейлі не сподівається на швидку виплату від Томсона, який чекає на особу, пов'язану з Бидгощем.

Бейлі розповідає про контакти з Гільцнером, Томсоном і Бернеттом та про очікування виплати. Має намір домагатися грошей у Ґданську. Описує надокучливий біль у шлунку та гостину в друга, який частував добрим угорським вином.

Бейлі повідомляє про прибуття до Ряшева та погану ситуацію на ринку. Він нарікає на брак надходжень, відсутність знайомих із Семигороду та Волощини й невиплату належних сум із Поділля та України. Описує повінь, яка нібито зруйнувала цісарський табір та припаси.

Беке повідомляє про відправлення через перевізників Девідсона, наводить витрати на перевезення та перелік голландського сукна, додає чорне сукно власного виробництва, а також рахунок для Форбса.

Ґоттфрід Беке повідомляє Артура Форбса про перебіг цінових переговорів і закупівлю різних партій сукна в Ґданську, подаючи детальний перелік замовлених кольорів тканин. Він анонсує відправлення товару до Львова після дня святого Івана та просить адресата про допомогу своєму братові.

Бекке просить урахувати розрахунок із візником. Він деталізує фрахт, митну вартість товару, заявлену в Торуні, збори та загальну суму рахунку — 192 флорини 6 грошів.

Ґотфрід Беккер повідомляє Артура Форбса про отримання невеликої суми грошей від пані Вентон та залишення її у брата в очікуванні подальших розпоряджень. Пояснює причини, з яких не відіслав готівку до Львова, та висловлює сподівання на зустріч під час ярмарку в Ярославі.

Відправник відповідає Форбсу щодо квитків, посилки та грошей, просить про повернення коштів за рахунком і доручає купити льон та інші товари. Рекомендує сплатити борг на святого Домініка у Гданську.

Бекке надсилає Форбсу королівську прокламацію щодо Шотландії. Він повідомляє про інший документ, оприлюднений в Англії, копії якого ще не отримав, і вважає його м'якшим. Згадує про попередній лист щодо зміни стосовно Воноського[?], нагадує про купівлю своєї відправки та просить показати прокламацію Чарльзу Пейну.

Копія шотландської прокламації про віротерпимість: дозвіл поміркованим пресвітеріанам на богослужіння лише у приватних будинках, окреме полегшення для квакерів, призупинення дії постанов проти католиків та умовна амністія. Документ зберігає заборону богослужінь просто неба, запроваджує нову присягу на беззастережний послух, а також наказує оприлюднити та скріпити печаткою акт. Це не англійська декларація від 4 квітня 1687 року.

Бекер обговорює успіхи торгівлі Форбса, а також справи щодо вина та двору. Передає прохання Даніеля Стюарта про лист до Форбса стосовно лондонського боргу й застерігає від подальшого заборгування. Згадує купівлю чи відправлення товару з Гамбурга, квитанцію та потребу в листах за нагоди для перевезення.

Автор обговорює доставку листа, товарні справи, цукор і розрахунки через Ґданськ та Свідницю. Згадує посередників, гроші та вексель. Рекомендує адресатові знайомих, анонсує подальші інструкції та просить про продовження листування.

Бекер розглядає непогашені розрахунки та стягнення боргів із львівських євреїв, чиїм обіцянкам він не довіряє. Обговорює дії посередників, необхідність листування та розрахунку. Додає примітку про виплати й кінцеве сальдо 824 [?].

Ян Фридерик Беккер виправдовується перед Артуром Форбсом за непорозуміння, пов'язані з місією слуги Антона та контактами з турецькими купцями. Пояснює питання індосування й реалізації векселя на 150 волів із можливістю виплати у Свідниці або Гданську.

Йоганн Фрідріх Бекер дякує Артуру Форбесу за надісланих собак, обговорює питання фінансових розрахунків, виправлення боргового зобов'язання та справу підтримки Даніеля Зитковера. Він також звертається з проханням надати інформацію щодо цін, а також можливості замовлення й перевезення ґданських товарів і вина до Ярослава та Станиславова.

Ян Ф. Бекер повідомляє Артура Форбса про справи торгівлі волами, долю векселя на Теодора Черновича та стягнення боргів із покійного Юрика, Даніеля та інших боржників. Він також висловлює подяку за отримані новини й коментує повідомлення про бойові дії цісарських військ проти турків і плани польського короля.

Ян Фрід. Беккер звертається до Артура Форбса з проханням про допомогу та заступництво в отриманні кредиту на суму кількасот флоринів. У листі він також торкається питань поточних воєнних подій із турками та пересування християнських військ.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбеса про свій стан здоров'я, фінансові справи, торгівлю волами, а також заступається за купця, який просить сукна на ярославський ярмарок. Він також рекомендує пана Зигмунта Гутрита для завершення оборудки з купівлі худоби.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбса про справи фінансових розрахунків, зимівлю волів та неправдиві чутки про пересування ворога біля кордону. У приписці рекомендує увазі адресата пана Зельмара, просячи надати йому кредит і ручаючись за нього.

Йоганн Фрідріх Бекер виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку в розрахунках і запевняє у якнайшвидшому врегулюванні заборгованості, посилаючись на труднощі з отриманням готівки. Він також повідомляє про постачання олесницького сукна, відсутність Лорера та переговори, що тривають щодо спірних фінансових претензій.

Ян Станіслав Белжецький повідомляє Францішека Глоговського про труднощі зі сватанням панни мельницької суддиної до пана Миколая через її почуття до пана Коможинського. Він також сповіщає про чутки щодо таємного вінчання у Львові та не радить укладати цей нерівний за віком і статками шлюб.

Ян Станіслав Белжецький повідомляє Франциска Глоговського про успішне зривання шлюбних планів мельницької підстолини з паном Косьмінським і закликає швидко розпочати заходи на користь пана Миколая. Він також повертає позичені п'ятдесят злотих та запевняє у своїй подальшій підтримці й прихильності.

Андреас Белл повідомляє Артуру Форбсу, який перебуває у Львові, про успішне отримання в Ярославі барила, доставленого візником Хмарою, та розміщення його в підвалі. Листування завершується формулою ввічливості й побажаннями здоров'я.

Андреас Белл повідомляє Артура Форбса про відправлення через Джорджа Ґріґрі бочечки шафрану. Він також згадує про скриню, відправлену двома днями раніше до Львова єврейським візником Мошком Хибосовичем.

Андреас Белл повідомляє з Ярослава про домовленості з господарем щодо підготовки та перебудови помешкання для Форбса, а також про труднощі в досягненні згоди щодо витрат. Він також інформує про фінансові справи, новини від знайомих та від'їзд групи шотландців на причастя до Радзенцина.

Роберт Белл повідомляє зі Львова про опір ярославського магістрату визнанню привілею королеви та про спроби оскаржити його при королівському дворі. Він просить Форбса звернутися до старости й сповіщає, що залишиться на місці, аби спостерігати за подальшим розвитком подій.

Роберт Белл просить Артура Форбса зберегти арешт на спірні товари в Лейпцигу та затримати їх видачу пану Весту аж до його особистого прибуття наприкінці місяця. При цьому він наголошує на своїх фінансових претензіях і сповіщає про швидку зустріч.

Конверт листа, адресованого каштеляну краківському та гетьману великому коронному Станіславу Яну Яблоновському у Варшаві. Відправник титулує гетьмана своїм найособливішим паном і протектором.

Беллі раніше відмовився акцептувати вексель гданського купця Розенрота через брак готівки під час нагальних ярмаркових справ. Тепер він намагається зібрати необхідну суму в місцевих та приїжджих купців і заявляє про акцепт та майбутню виплату. Дописка стосується курсової різниці/збитку на талерах у Гданську та відсутності прибутку, однак точна суть вимоги залишається неясною.

Ігнацій Бем, провізор шпиталю св. Станіслава у Львові, надсилає звіт про руйнування на шпитальних землях і просить свого покровителя домогтися сприятливих рішень в Асесорському суді. У приписці він просить про термінову відповідь на свої попередні листи та свіжі новини про перебіг справи.

Провізор шпиталю св. Станіслава у Львові Ігнацій Бем повідомляє про незаконне захоплення та розорювання шпитальних ґрунтів стольником конарським Єнджейовським попри сприятливий для шпиталю вирок міського суду. Надсилаючи процесуальні документи, він просить адресата про правову пораду щодо подальших кроків проти узурпатора.

Ігнацій Бем надсилає варшавському повіреному документацію щодо прав шпиталю св. Станіслава у Львові та повідомляє про передачу скромного гонорару через пана Сольського. Він просить адресата співпрацювати з паном Флосеровичем у веденні справи та обіцяє надіслати наступні процесуальні документи з наступною поштою.

Ігнацій Бем надсилає копії мандатів, виданих паном Єнджейовським, викриваючи його безпідставні й уперті зазіхання на ґрунти, що належать шпиталю св. Станіслава. Він просить протектора про втручання та заступництво на захист інтересів шпитальних убогих.

Ігнацій Бем, провізор львівського шпиталю св. Станіслава, просить адресата про допомогу в суперечці з паном Єнджейовським, який незаконно захопив шпитальні землі та погрозами перешкоджає збиранню врожаю. Автор додає супліку до канцлера з проханням передати її.

Ігнацій Бем звертається до свого покровителя з проханням простежити в асесорському суді за справою шпиталю св. Станіслава проти пана Єнджейовського та спадкоємців Шиманецьких щодо відібраних ґрунтів. Він надсилає позов і судові документи, просячи внести справу до списку слухань, а також домогтися скерування звинувачень у насильстві до магдебурзького суду.

Ігнацій Бем, провізор шпиталю св. Станіслава у Львові, просить свого покровителя простежити на засіданнях асесорського суду за справою проти пана Єнджейовського та спадкоємців Шиманчевських щодо повернення загарбаних шпитальних ґрунтів. Він також клопоче про те, щоб справа розглядалася за зустрічним позовом, а питання вчинених насильств було скеровано в першій інстанції до магдебурзького суду.

Юзеф Бем вимагає від президента Львова виплати заборгованих двохсот злотих за постій, наданий капітанові Рожновському згідно з міським контрактом. Він також попереджає, що більше не може приймати офіцера, і просить призначити йому нове житло.

Пріор визнає свій обов'язок з'явитися перед асесорським судом, проте просить розглянути справу в суді міської ради, щоб уникнути витрат. Він просить призначити комісарів для огляду документів, що стосуються монастирських ґрунтів. У зв'язку з недавнім терміновим від'їздом просить надати тиждень до свого повернення, звільнити його від асесорських термінів та дозволити продовжити розпочате будівництво до полюбовного вирішення справи, причому будівлі мають відійти тому, за ким буде визнано право на землю.