Каталог джерел

Купець підтверджує прибуття з Амстердама посилки з ліжком і тканиною, а також передачу речей через посередника. Перевіряє, чи виконано всі розпорядження, і повідомляє про втрату кораблів під час сильного шторму.

Купець запевняє, що замовлені речі прибули до Гданська. Він пояснює затримку суворою негодою та втратами на морі, дякує за довіру й сподівається зустрітися у Варшаві під час сейму.

Купець повідомляє про замовлення, зроблені в Голландії, дякує за рекомендацію, наводить ціни на п’ять видів збіжжя та попереджає про подальше подорожчання, яке залежатиме від постачання з Польщі.

Аб Дрика із занепокоєнням сповіщає про труднощі під час приймання та зважування бочок селітри від десятьох візників у Ярославі. До купецького листування додає ще один лист, адресований львівському контрагенту.

Ебергардт Енгельгардт підтверджує отримання 1399 талерів від Міхаеля Шмідлера та повідомляє Артура Форбса про відправлення скрині й двох пак із золотими та срібними галунами. Пояснює підвищення цін подорожчанням срібла і просить про подальші торговельні розпорядження.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купців Роберта та Артура Форбесів про відправлення з Вроцлава до Ярослава шести сувоїв сукна, довірених візникам Клеменсу Полячеку та Єнджею Бесновському. Він наводить розрахунок завдатків і витрат на перевезення, просячи доплатити решту суми фрахту після отримання непошкодженого вантажу.

Фердинанд Енґельгардт надсилає листа з проханням вручити його Андреасу Бойду, щоб отримати від нього борг у розмірі 216 флоринів. Він також повідомляє про прибуття та подальшу відправку лейпцизьких товарів і передає новорічні вітання.

Фердинанд Енгельгардт відповідає на замовлення Артура Форбса на угорський батинг, пояснюючи, що через брак запасів цього товару у Вроцлаві його ще належить замовити у сукнарів для виготовлення. Він також нагадує, що наступні замовлення слід робити завчасно.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купця Артура Форбса про відправлення візником із Вроцлава до Ярослава партії товарів разом із тюком ниток, зазначаючи їхню вагу за лейпцизькою та вроцлавською мірою. Він також сповіщає про сплату половини провізної плати у Вроцлаві та зобов'язує адресата виплатити візнику решту суми після доставки вантажу в неушкодженому стані.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення двох тюків вантажу з Вроцлава до Львова через візника Ґреґора Бєлявського. Подає вагу товару, вартість перевезення, суму сплаченого на місці завдатку та решту до сплати після успішного одержання відправлення.

Фердинанд Енгельгардт виставляє Роберту та Артуру Форбсам детальну специфікацію та рахунок за шість тюків різноманітного сукна, відправлених із Вроцлава до Ярослава. Документ містить перелік кольорів, ґатунків матеріалів та їхню оцінку разом із витратами на пакування.

Жевуський передає прохання варшавських купців Фелікса Сальватора та Петра (прізвище або означення непевне), які просили його рекомендувати їх львівській владі для отримання дозволу влаштовувати редути у Львові. Він зазначає, що вони не привозять солі, напоїв, цукру чи прянощів, а купуватимуть ці товари у Львові; подальше обґрунтування й подробиці частково нерозбірливі. Датовано в Підгорцях 20 квітня 1762 року.

Станіслав Журавський, цехановський стольник, просить бурмистра та райців міста Львова про прихильність до свого приятеля, пана Вальтера, у справі щодо вин, яка розглядається у Львові. При цьому він запевняє у своїй вдячності та готовності віддячити за виявлену ласку.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за Анджея Гікла з Кандії, просячи прийняти його в міське громадянство. Він наголошує на заможності свого протеже та його готовності нести міські повинності, висловлюючи раді вдячність за позитивне вирішення справи.

Ян Замойський вимагає від влади Львова повернення безпідставно стягнутих зборів та звільнення товарів замостського купця-вірменина Кшиштофа Балейовича. Він застерігає, що в разі подальших утисків його підданих вдасться до відплати й накаже затримувати львівських купців та їхні товари в Замості.

Ян Замойський звертається до влади Львова щодо нападу та пограбування майна, вчиненого військовими проти єврейських купців із його маєтків. Він закликає магістрат покласти край свавіллю та заявляє про намір домагатися відшкодування збитків для потерпілих у судовому порядку.

Автор звертається до влади Львова у справі купців і міщан, пов'язаних із Замостям. Він пише, що їхнє попереднє прохання не мало наслідку, і просить прихильного ставлення та поваги до їхніх прав. Частина подробиць нерозбірлива.

Автор звертається до влади Львова у справі купців із Замостя, які проїжджають через місто, та товарів, які вони перевозять. Просить не перешкоджати їхньому проїзду й торгівлі та поважати їхні права. Частину правового викладу важко прочитати.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова з приводу неправомірного затримання замостських купців та понад ста діжок мальвазії. Посилаючись на привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, вона вимагає негайного звільнення підданих та їхнього товару.

У наступному листі до Артура Форбса йдеться про належні гроші, рахунки та їх передачу; згадано кілька сум і осіб, пов’язаних із розрахунком. Датум на с. 10, можливо, читається як «Wostanowicz(?) day 8 7bris»; місце й рік потребують перевірки. На адресному аркуші Артура Форбса названо купцем у Шотландії.

Йонас Ізраелович надсилає краківському купцеві Ертору Форбусу боргові розписки в рахунок взаємних розрахунків і повідомляє про відправлення партії лою та тютюну з купцем Марком, який має внести плату в Кракові під заставу товару. Також інформує про заборгованість вірменина у Львові та про наявні запаси сап'яну й воску, обіцяючи остаточно звести рахунки після зустрічі.

Томас Камінґ розпитує Артура Форбса про замовлені сувої вроцлавського пакувального полотна та виправдовує затримку з поверненням грошей тривалим продажем товарів. Він також просить передати листа панові Мейтленду та стягнути з нього 1000 флоринів у рахунок свого боргу.

Частково читаний окремий лист до Артура Форбса про торгові та рахункові справи; подробиці надійно відновити неможливо.

Частково читаний лист до Артура Форбса в Москві. Автор передає торгові новини й домовленості, ймовірно щодо товарів та рахунку; подробиці непевні.

Частково читаний лист до Артура Форбса з торговим листуванням і рахунковими відомостями, деталі яких не повністю читаються.

Частково читаний лист до Артура Форбса про торгове листування, постачання або рахунки; конкретні подробиці непевні.

Частково читаний двосторінковий лист до Артура Форбса про рахунки й постачання. Датування, схоже, вказує на 12 грудня 1685 року, але прочитання не цілком упевнене.

Частково читаний лист із Ярослава, датований 5 листопада 1685 року, до Артура Форбса в Москві. Видно торгове листування, але зміст неможливо надійно відновити.

Самуель Бенедикт Кесслер запрошує Артура Форбса на своє весілля з Елізабет, донькою ґданського купця Роберта Лавенделя, яке має відбутися 15 лютого 1686 року в Ґданську. Він просить адресата вшанувати урочистість своєю присутністю, помолитися за молодят та взяти участь у весільному частуванні.

Автор пише про торгові справи та згадує Йоганна Тейлора й рахунки. Подробиці операцій і підпис важко прочитати.

Якоб Коллер сповіщає Петера Форбса про митне оформлення та огляд вантажу сукна в Торуні, наводячи детальний розрахунок зборів і дооцінок, здійснених митним писарем. Він повідомляє про успішний пропуск частини вантажу без сплати мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Гетьман Станіслав Конєцпольський визнає правоту міста Львова у суперечці з перськими купцями, які порушили львівське право складу. Зважаючи на відсутність корисливих намірів із боку міської влади та співчуття до чужоземців, він, утім, схилив синдика до укладення з ними мирової угоди.

Гетьман Станіслав Конєцпольський повідомляє владу Львова, що хоча перські купці порушили львівське право складу, зі співчуття та згідно з наміром райців він посприяв укладенню з ними угоди за посередництвом міського синдика. Він зазначає, що ця справа має послужити застереженням для інших іноземних купців, аби ті не оминали права складу.

Станіслав Конєцпольський повідомляє львівських райців про встановлення королем нового ярмарку в Язловці на свято св. Василя. Він звертається з проханням оголосити про це львівським купцям та запевняє в гарантуванні безпеки на торговельних шляхах гетьманами.

Деметер Костянтинович повідомляє про свій приїзд на ярмарок до Львова та надсилає докладне замовлення на тканини й мереживо. Він також запевняє, що сплатить решту суми після прибуття.

Великий канцлер коронний Стефан Корицинський повідомляє владу Львова про відтермінування купцеві Дерзахаріашевичу виплати боргу татарському послу Солтанасу до Ярославського ярмарку. Він наказує магістрату в разі несплати негайно розсудити боржника за правом для гостей (гостьовим правом), аби зберегти добру репутацію перед іноземцями.

Йоганнес Конрадт Корфініус підтверджує отримання попереднього листа від Артура Форбса та врегулювання платежів, пов'язаних із паном Тейлором. Він також надсилає рахунок на суму понад 107 флоринів і пропонує здійснити остаточні розрахунки під час прийдешнього ярмарку святого Михайла.

Катажина Коссаковська повідомляє президента Львова про намір варшавського купця Гампеля проводити редути й просить з'ясувати наміри місцевих міщан, щоб уникнути суперечок із містом. Вона закликає дійти порозуміння зі старостою та передати остаточне рішення через підграбія.

Вільям Крамер надсилає Артуру Форбсу 400 флоринів у шелягах та повідомляє про домовленості з Юзефом Бороховичем щодо виплати ще 500 флоринів у Львові. Він також сповіщає про свій швидкий приїзд до міста з метою повернення решти коштів, сплачених паном Лоудом.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова підготувати в добрій монеті решту суми з купецької донативи в розмірі 3836 злотих і 20 грошів. Ці гроші мають бути негайно виплачені на підставі асигнати послу до Туреччини Єроніму Радзейовському.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський звертається до львівського магістрату на захист купця Петра Шимфсона, скривдженого панами Слоневським та Альтемаєром. Він просить якнайшвидше розглянути справу та покарати винних, посилаючись на інтереси королівського скарбу і Речі Посполитої.

Анджей Станіслав Крауз дякує Артуру Форбсу за допомогу й клопіт під час отримання суми 520 флоринів від пана Лозі. Водночас він висловлює свою вдячність і повну готовність до взаємних послуг у майбутньому.

Кшиштоф Краузе просить Артура Форбса про інструкції щодо подальших дій та повідомлення про стан справ. Він запевняє адресата у своїй відданості та братерській прихильності.

Томас Кушні відповідає на лист Артура Форбса, діагностуючи причини його болю в ділянці серця, нічного поту та недуг ніг як наслідок незварення шлунка й меланхолії. Автор дає хворому вказівки щодо лікування та додає латинський рецепт на зміцнювальний конфект.

Левкович надсилає спеціального гінця за фунтом золота, який бачили у Форбса. Золото терміново потрібне королівському двору; автор обіцяє оплату і просить видати його безпосередньо кур'єру.

Саломон Левкович звертається до Артура Форбса з нагальним проханням видати посланцю фунт золота для потреб королівського двору. Водночас автор гарантує адресатові певну та швидку оплату за довірений метал.

Давід Лівінгстон повідомляє купцеві Артуру Форбсу в Мостиськах про передачу трибунальських позовів адвокатові Цімановичу в Перемишлі, виряджання возного до відповідача, а також про понесені ґродські витрати й оплату посланця.

Молодий шотландський купець або прикажчик Джон Лівінгстон, перебуваючи в Кракові, пише купцеві Артуру Форбсу до Львова, покірно перепрошуючи за змарнований час і брак успіхів у навчанні чи праці та урочисто обіцяючи виправитися й вірно служити.