Каталог джерел

Райці міста Львова засвідчують, що Андрій та його син Петро відмовилися на користь Дороти, вдови Андрія Клоппера, від виноградника та частини ґрунту перед Поганською брамою. Натомість Дорота Клопперова знизила належний із них річний чинш із купленого раніше півланка землі до пів вярдунка польського.

Лавники міста Львова засвідчують, що прикута до ліжка Ядвіга, вдова по Миколі Солтису старшому, продала міщанинові Петру Лінднеру свою половину будинку на львівському Ринку. Продавчиня заявила перед судом про отримання повної оплати і відмовилася від будь-яких подальших претензій на нерухомість.

Бурмистр і райці міста Львова підтверджують і скріплюють міською печаткою статут цеху кушнірів, що регулює обов'язки ремісників, питання підмайстрів, цехові кари та права русинів у братстві.

Через поштову помилку автор доручає Давіссону відправити листи з Ґданська до Кракова. Він згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Ґданську.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбеса про свій стан здоров'я, фінансові справи, торгівлю волами, а також заступається за купця, який просить сукна на ярославський ярмарок. Він також рекомендує пана Зигмунта Гутрита для завершення оборудки з купівлі худоби.

Андреас Белл повідомляє з Ярослава про домовленості з господарем щодо підготовки та перебудови помешкання для Форбса, а також про труднощі в досягненні згоди щодо витрат. Він також інформує про фінансові справи, новини від знайомих та від'їзд групи шотландців на причастя до Радзенцина.

Біррелл звертається до Форбса з проханням допомогти знайти оригінал наклепницького листа проти нього та з'ясувати особу автора. Він пише про честь, репутацію та поширення пасквіля серед їхніх знайомих. Як людину, котра може зарадити у розслідуванні, він називає А. Бейлі. У додатковій приписці зазначено, що дехто зізнався в прочитанні тексту.

Де Біркгольц пояснює волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському неможливість виплати коштів для володимирського старости через те, що наявні гроші призначені виключно для гусарії та панцерних. Водночас він запевняє, що спробує зарадити справі, якщо підполковник Брандт привезе додаткові кошти.

Рейнгольд Брус підтверджує Артуру Форбсу отримання замовлення на відправку 256 центнерів сукна до Вроцлава та доповідає про стан підготовки підвід. Він згадує про узгодження дій із Томасом Тейлором і Фердинандом Енгельгардтом, а також про питання розрахунку за фрахт.

Рейнгольд Брусс просить Артура Форбса надати торгову рекомендацію для Петера Форбса з метою отримання поруки при закупівлі товарів. Він також повідомляє про свої плани подорожі з Варшави через Закрочим до Гданська та передає вітання від Югана Андерссона.

Мартін Буркгарт дякує Артуру Форбсу за прихильний лист і пояснює, що його теперішня служба в доктора Андзелері має тимчасовий характер — доки не знайдеться ліпша посада. Він просить якнайшвидше відповісти з конкретною пропозицією та остаточним рішенням, аби мати змогу вчасно розрахуватися з нинішнім господарем перед його від'їздом на лікувальні води.

Джордж Васт підтверджує отримання кореспонденції та дякує Артуру Форбсу за турботу про міські справи. Він бажає йому одужання завдяки лікам, які той приймає, і висловлює сподівання на швидку зустріч.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Роберта Форбса про відправлення сукна через Верушув до Ярослава та про поточне купецьке листування. Він також обговорює питання отримання готівки, терміни сплати боргів і труднощі з придбанням векселів перед лейпцизьким ярмарком.

Антоні Гойґлін-молодший підтверджує безпечне прибуття до Ґданська, дякує за виявлену дружбу, виправдовує затримку з листом і повідомляє про від'їзд [батька?] морем до Амстердама 27 травня.

Теодор Годшон повідомляє Артура Форбса про смерть кравця Беккера та спроби вдови каштеляна заволодіти його майном. Він звертається з проханням зберегти в таємниці гроші покійного, віддані на зберігання Форбсу, а також допомогти задовольнити власні претензії.

Якуб Дементер виправдовується за затримку в листуванні, пояснюючи її скрутним становищем у Гусятині, а також свавіллям та інтригами з боку воєводи й Барнета. Він запевняє у бажанні розрахуватися з кредиторами та просить надіслати представника, який на місці ознайомився б із ситуацією, а також просить про терпіння до часу особистого розрахунку.

Міхаель Екмюллер викладає Артуру Форбсу стан поточних фінансових справ, зокрема питання вимог спадкоємців Шафферкінда, а також спірних сум та зобов'язань (облігів). При цьому він запевняє в подальшій допомозі й турботі про інтереси адресата.

Міхаель Екмюллер повідомляє Матіаса Форбса про придбання замовлених шовкових тканин у Гданську та про складнощі з їхнім відправленням через надходження королівського листа. Він також роз'яснює витрати на товар, отримані знижки та сповіщає про надсилання рахунків через Александра Форбса.

Ебергардт Енгельгардт підтверджує отримання 1399 талерів від Міхаеля Шмідлера та повідомляє Артура Форбса про відправлення скрині й двох пак із золотими та срібними галунами. Пояснює підвищення цін подорожчанням срібла і просить про подальші торговельні розпорядження.

Фердинанд Енґельгардт сповіщає про прибуття вантажу юхтової шкіри до Вроцлава та проблеми з митницею у Вжесьні, де затримали одну паку. Він також повідомляє про попередні спроби знайти покупців і просить вказівок щодо мінімальної ціни.

Фердинанд Енґельгардт відмовляється знизити ціну на сукно, відправлене до Ярослава, та пояснює відсутність ширтингу. Він також повідомляє про продаж волів, привезених із Русі, та про угоди, укладені з різниками в Нюрнберзі.

Фердинанд Енгельгардт підтверджує отримання належних коштів, доставлених Доником Аксентовичем. Він також пояснює причини затримки у виконанні замовлення на угорське сукно та просить повідомляти про потреби заздалегідь з огляду на осінню негоду.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє про відправлення до Ярослава партії сукна, яку везуть візники Ян Ослік і Томаш Кєлбіка. Він також просить стягнути з Андреаса Бойда залишок боргу в розмірі 210 рейхсталерів, перш ніж повертати йому зобов'язання.

Фердинанд Енгельгардт надсилає Роберту та Артуру Форбсам специфікацію та рахунок за сукна й байки, які візник Джордж Ніклс доставляє до Ярослава. Сума за товари та їх пакування становить понад 687 талерів із шестимісячним терміном оплати.

Фабіан Зюбертц підтверджує отримання 600 флоринів братом адресата, повідомляючи про необхідність доплати через нижчий курс використаних монет. Він також обговорює справу вимоги 3000 флоринів та питання безперешкодного внесення грошей на чинш у Львові.

Янівський війт Даніель Антоній Каменський повідомляє владу Львова, що переховує в себе хлопчика-втікача, сина колишнього президента Хведора Ганського Щерпки. Він звертається з проханням з'ясувати долю батьків дитини після епідемії моровиці та забезпечити неповнолітньому правову й майнову опіку.

Джейкоб Кармайкл дякує Артуру Форбсу за виплату грошей Джейкобу Б'юкену та згадує про листування з Робертом Форбсом у Кракові. Він також звертається з проханням продати або надіслати до Ґданська замовлені килими та передати доданого листа.

Якоб Кармікелл повідомляє Артура Форбса про листи з Любліна щодо боргової розписки за вино та про прикрощі з п'яним візником, який везе соболів до Кракова. Він сповіщає про свій від'їзд до Кракова й дає розпорядження щодо передачі коштів паном Морландом.

Самуель Бенедикт Кесслер запрошує Артура Форбса на своє весілля з Елізабет, донькою ґданського купця Роберта Лавенделя, яке має відбутися 15 лютого 1686 року в Ґданську. Він просить адресата вшанувати урочистість своєю присутністю, помолитися за молодят та взяти участь у весільному частуванні.

Йоганн Якоб Кесль повідомляє Артуру Форбсу про передачу Йоганну Тейлору двох штук терціанелі, а також про стан врегулювання взаємних асигнацій і ярмаркових розрахунків. Він також обговорює питання цін і продажу оксамиту, надсилаючи на підпис зобов’язання з проханням про подальші торговельні замовлення.

Йоганн Якоб Кессель звертається до Артура Форбса з проханням допомогти стягнути заборгованість із пана Вільчека щонайпізніше до ярмарку на святого Михайла. Він також конфіденційно просить висловити думку щодо платоспроможності боржника та безпечності подальших кредитних оборудок.

Елігіус фон Мюнх-Беллінггаузен повідомляє адресата про відмову видавця Ґерольда надрукувати надіслану статтю, визнану запізнілою. Проте відправник залишив рукопис у себе, висловлюючи бажання пошукати іншу можливість для його публікації.

Карл Вільгельм Расп засвідчує позичення з Придворної бібліотеки у Відні чотирьох томів праці Клода-Карла де Рюльєра про безкоролів'я та анархію в Польщі. Він зобов'язується негайно повернути книги на вимогу установи або в найкоротший можливий термін.

Станіслав Подчаський сповіщає воєводі Яну Яблоновському про припинення свавілля військових, укладення вигідного орендного договору та потребу зміни управителя білоцерківських маєтностей. Повідомляє також про розташування драгунів, відправлення хутра, пожежу в селі та питання транспортування купленого жита.

Римський імператор Йосиф II підносить тогочасні львівські навчальні заклади до рангу повноцінного університету з чотирма факультетами та гімназією, зрівнюючи його в правах з іншими університетами монархії. Документ також визначає підпорядкування вищої школи крайовій владі та затверджує офіційні герби й печатки університету і окремих факультетів.

Імператор Франц I перетворює львівський ліцей на повноправний університет під назвою Universitas Francisca, регламентуючи устрій навчального закладу, склад академічного сенату та повноваження факультетів щодо надання докторських ступенів. Документ також містить детальний геральдичний та іконографічний опис новостворених печаток університету та окремих факультетів.

Антоній Ернст Розенау повідомляє Мацея Гайдера про переговори щодо сплати боргу та викупу застав у Львові, а також про чутки стосовно вступу доктора Вілька до духовного сану. Він запевняє адресата у своїй синівській відданості, просить про подальшу батьківську підтримку та передає вітання родині.

Й. К. Г. Зімон надсилає колекторові Маю свій чинний контракт та довідку зі Львова для пред'явлення їх комісарові. Він цікавиться умовами укладення нового контракту на млин і просить повернути документи через пароха.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про від'їзд пана Роберта на візитацію та передає листи, що надійшли зі Львова й Самбора. Він також переказує прохання пана Ярсарського якнайшвидше відіслати посилку до Львова.

Фестенбург звертається до бургомістра Львова з проханням тимчасово і безоплатно прийняти до притулку убогу Козловську, яка очікує на звільнення постійного місця. Він пояснює, що її поточне харчування й утримання в цей час забезпечує пан Гутовський.

Йоганн Франц Юнг просить львівський магістрат видати довідку, яка підтверджує намір його сина Франца одружитися та постійно проживати у Львові. Цей документ необхідний для отримання у Празі свідоцтва про хрещення, потрібного для набуття сином міського права у Львові.

Лейпцизькі купці Фляйшер і Кобер підтверджують отримання часткових виплат від пана Ціґлера та за боргом Бєльовського. Вони надсилають звірку рахунків, що демонструє дебетове сальдо, і просять про його сплату та надання квитанції.

Лейпцизькі купці Фербер і Окер відповідають на претензії Артура Форбса щодо дефектів трьох поставлених сувоїв оксамиту. Вважаючи вимагану знижку надмірно завищеною, вони пропонують як компроміс знизити ціну на 20 рейхсталерів, щоб покласти край затяжній торговельній суперечці.