Каталог джерел

Замойський побоюється татарського наступу з Русі на Львів, просить адресатів підготуватися та згадує Яблонського як посередника.

Ян Замойський просить бурмистра і райців Львова надати парафію при костелі Святого Духа белзькому плебану в разі смерті важкохворого львівського декана. Він підкреслює, що райці добре знають чесноти й гідність рекомендованого священника.

Ян Замойський звертається до бурмистра та райців Львова з проханням призупинити судовий процес проти пана Кам'янецького та підпорядкованих йому митників із Коломиї. Він закликає розв'язати суперечку згідно з попередньою домовленістю щодо митних зборів.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за вірменських купців Тирошевичів, які зазнали офіційних перешкод після купівлі крамниці у райці Юста Нароста. Автор листа закликає до полюбовного й братерського залагодження суперечки, наголошуючи на чесності купців та справедливості їхньої справи.

Ян Замойський повідомляє про свій швидкий приїзд до Львова для владнання військових справ і висилає наперед слугу Олешка. Він просить бурмистра та райців поставитися до посланця прихильно й надати йому всіляку необхідну допомогу.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за Анджея Гікла з Кандії, просячи прийняти його в міське громадянство. Він наголошує на заможності свого протеже та його готовності нести міські повинності, висловлюючи раді вдячність за позитивне вирішення справи.

Ян Замойський закликає львівського бурмистра та райців вирішити справу пана Дідушицького, вказуючи на збитки та зволікання, яких той зазнає у своєму фільварку. Він звертається до міської влади з проханням припинити подальше турбування шляхтича.

Ян Замойський звертається до бурмистра та райців Львова з проханням прихильно розглянути права, представлені міщанином Михайлом Греком та його товаришами. Він закликає зберегти за ними ці права, якщо це не шкодить привілеям міста.

Гетьман Ян Замойський дякує бурмистрові та райцям Львова за виготовлення й дарування зображень Розп'яття та Воскресіння для костелу в Замості. Він запевняє міську владу в молитвах, що підносяться за них, і висловлює готовність віддячити за виявлену прихильність.

Миколай Нарайовський, суддя, та Ян Бжоздовський, підсудок львівські земські, засвідчують перебіг судового процесу та введення у володіння (інтромісію) маєтками Глинна і Зимна Вода Балтазара Лесньовського на користь Андрія, корчмаря із села Басівка.

Львівський архієпископ Ян Замойський заступається перед владою Львова за міщан, які несуть тягарі на користь громади, проте зазнають утисків і матеріальних збитків. Він закликає магістрат невідкладно й справедливо розв'язати суперечку та не ставити власну вигоду вище за добробут бідніших громадян.

Миколай Нарайовський, суддя, та Ян Бжоздовський, львівський підсудок, засвідчують перебіг межового процесу між львівською митрополичою капітулою та спадкоємцями покійного Миколая Лешньовського за маєток Глинна. Через неявку відповідачів та пред'явлення мандата короля Сигізмунда Августа суд ухвалює рішення на користь капітули.

Єпископ Ян Замойський відповідає красноставському каноніку на лист щодо інтердикту на тіло покійного пана Шеміота, висловлюючи сумнів у доцільності та правовій обґрунтованості такого кроку з огляду на ймовірне вивезення останків до Підгірців. До листа додає відповідь, адресовану місцевим вікаріям, із проханням невідкладно її вручити.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між містом Львовом та спадкоємцями Казимира Гинка, наказуючи їм повернути документи й поступитися володінням третьою міркою Зимноводського млина перед Краківською брамою після виплати належної суми. Володар призначає возного земського для здійснення інтромісії на користь міста під заставою 1000 гривень та за допомогою львівського старости.

Ян Замойський вимагає від влади Львова повернення безпідставно стягнутих зборів та звільнення товарів замостського купця-вірменина Кшиштофа Балейовича. Він застерігає, що в разі подальших утисків його підданих вдасться до відплати й накаже затримувати львівських купців та їхні товари в Замості.

Король Сигізмунд II Август підтверджує два давніші документи 1417 та 1499 років щодо розмежування Львова з маєтностями Зубря та Сихів і правил користування тамтешніми лісами. Акт надає вічної юридичної сили попереднім угодам і насипаним межовим курганам (копцям).

Ян Замойський звертається до влади Львова щодо нападу та пограбування майна, вчиненого військовими проти єврейських купців із його маєтків. Він закликає магістрат покласти край свавіллю та заявляє про намір домагатися відшкодування збитків для потерпілих у судовому порядку.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній привілей короля Владислава Ягайла, який звільняє місто Львів від обов'язку надавати підводи та сплачувати відповідні збори, попри ухвалу варшавського сейму. Водночас король закриває судовий процес, порушений проти міської влади коронним інстигатором за недоїмки з контрибуцій.

Марцін Замойський рішуче виступає проти утисків львівської влади щодо замостських купців, зокрема безпідставного ув'язнення їхніх факторів та стягнення незаконних зборів. Він закликає шанувати королівський декрет і заявляє про намір захищати своїх підданих перед монаршими судами.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей Сигізмунда I від 1543 року, наданий владі, купцям, кравцям і кушнірам Львова. Документ поновлює заборону шиття та продажу опашниць, сукняного та хутряного одягу євреями та позацеховими партачами на території Львова, Русі та Поділля.

Марцін Замойський пояснює Яну Станіславу Яблоновському, що через тяжку хворобу пані добродійки не може разом із братами взяти участь у коронації короля. Він просить адресата скористатися своїм впливом на монарха, щоб виправдати їхню відсутність і доручити родину королівській ласці.

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Францішек Замойський повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про з'їзд щуровецького старости з людьми, які зводили наклепи на короля. Також він запевняє у намірі задовольнити невирішені фінансові претензії після прибуття до Львова.

Францішек Замойський звертається до адресата з проханням про протекцію в королівській скарбниці у Кракові для військових депутатів, які домагаються виплати заборгованої платні. Він прагне якнайшвидшого владнання справи, щоб вояки з грошима неушкодженими й швидко повернулися до своїх хоругов.

Францішек Замойський просить руського воєводу про підтримку перед королівським скарбом депутатів, виряджених прусським стольником. Він звертається з проханням призначити представника, який допоможе їм у якнайшвидшому залагодженні справи.

Адреса листа Францішека Замойського до волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Містить титулатуру адресата з переліком підпорядкованих йому староств.

Францішек Замойський дякує воєводі Яблоновському за слова розради та співчуття, надіслані після смерті його рідного брата. Запевняє в пошані, якою покійний обдаровував адресата, та засвідчує власну покору й відданість.

Король Сигізмунд Август відновлює восьмирічне звільнення від публічних податків для львівських міщан, які постраждали від пожежі та моровиці, скасовуючи щодо них дію анулювання імунітетів на Люблінському сеймі. Крім того, він оголошує, що місто Львів зобов'язане сплачувати збирачам податків виключно шос і чопове за давнім звичаєм.

Великий коронний канцлер Томаш Замойський закликає владу Львова припинити чинити перешкоди проїзду замостських купців, які торгують на Поділлі. Зокрема він заступається за купця Петера Франка, вимагаючи безперешкодно пропустити його та вказуючи на збитки, яких той зазнав через затримання товарів.

Миколай та Лаврентій Ланца передають у рахунок сплати шести талерів боргу кімнату у своєму будинку в Карцано братам Івану Хрестителю та Петру Буффа. Правочин укладено із застереженням вічного чиншу зерном та права викупу нерухомості.

Підканцлер коронний Томаш Замойський заступається перед чернігівським підкоморієм за Ярему Вишневецького, чиї володіння межують із Московським царством. Він просить простежити, аби сеймова прикордонна комісія не порушила майнових прав князя.

Король Сигізмунд II Август заочно засуджує митника Мельхіора Кослю до сплати штрафу у розмірі 3000 гривень на користь міської влади та громади Львова за нез'явлення до суду та нескладання присяги. Водночас монарх підтверджує повне звільнення львівських міщан від сплати будь-яких мит на території Корони та підлеглих їй земель.

Томаш Замойський пояснює Яну Станіславу Яблоновському свою відсутність на нарадах необхідністю оборони Замойської фортеці перед лицем ворога, що оточує її звідусіль. Він заявляє про готовність пожертвувати життям, просить про підтримку та про те, щоб представити цю справу зібраній шляхті.

Томаш Юзеф Замойський дякує волинському воєводі Янові Станіславу Яблоновському за протекцію перед краківським воєводою, яка забезпечила сприятливий перебіг сесії вишенського сеймику. Доручає себе його подальшій прихильності та передає вітання від братів.

Томаш Юзеф Замойський рекомендує волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському ксьондза Камборського, вчителя французької мови, який претендує на вакантне пробоство у Львові. Просить адресата взяти кандидата під свою опіку та заступитися за нього перед львівським магістратом.

Документ засвідчує продаж ділянки орної землі та виноградника в місцевості Карцано Яном, сином мірошника Шимона, на користь Яна Хрестителя Буффи за суму дванадцять з половиною золотих флоринів. Продавець підтверджує отримання повної оплати, передає права володіння та зобов'язується забезпечити юридичний захист правочину від можливих претензій третіх осіб.

Анна Замойська повідомляє воєводі волинському про виплату кварти татарській корогві, що не належить до конфедерації, а також про надмірні обтяження гіберною в її староствах. Вона просить надати роз'яснення стосовно такси гіберни й ординації конфедерованого війська, щоб бодай якось компенсувати примусово виплачені суми.

Анна Замойська повідомляє волинському воєводі про тяжку хворобу, яка унеможливлює її та наймолодшого сина участь у коронації Августа II. Вона просить адресата виправдати їхню відсутність перед королем.

Анна Замойська звертається до волинського воєводи Яна Януша Конєцпольського з проханням врахувати компенсацію за руйнування, заподіяні військом у її маєтностях, під час переговорів про його розпуск. Вона також просить його про заступництво та отримання протекції у краківського воєводи.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем Августом II, аби запобігти розквартируванню саксонських військ в ординацьких маєтках. Вона нагадує, що згідно з волею фундатора та покійного чоловіка Замойська ординація повинна перебувати під безпосереднім покровительством монарха.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за прихильність і ласкавий прийом її дітей під час їхнього візиту до краківського каштеляна у Львові. Вона запевняє адресата у довічній вдячності, готовності до послуг та передає вітання його дружині.

Анна Замойська відповідає на заклик руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського виставити ординацькі війська на генеральний попис, обумовлюючи це розв'язанням викладених питань. Водночас вона просить узяти під захист сирітські маєтності її дітей і припинити руйнівні зловживання з боку війська.

Анна Замойська просить волинського воєводу Яна Януша Конецпольського підтвердити, чи має вона виплатити кварту товаришеві пана Зайховського, який прибув без офіційної асигнації. Авторка побоюється подвійних витрат, посилаючись на подібний фінансовий збиток, якого зазнала її сестра.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що розпорядилася відіслати залишені на зберігання у Варшаві паки до його палацу, аби вони там чекали на його приїзд. Водночас вона заявляє про повну готовність до подальших послуг.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за повсякчасні ласки, заявляючи про пожиттєву готовність до послуг і доручаючи себе його пам'яті. Вона також передає низький уклін і вітання адресатові та його дружині від власного імені та від своїх дітей.

Анна Замойська дякує Яну Станіславу Яблоновському за листи та поради щодо укріплення Замостянської фортеці перед лицем небезпеки для країни. Вона повідомляє про відправлення резидента та організацію швидкого поштового сполучення, водночас перепрошуючи за те, що лист написаний чужою рукою через знесилення від хвороби.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про втручання та забезпечення частки так званого королівського хліба. Вона розраховує на прихильну підтримку адресата й краківського воєводи, висловлюючи вдячність за надану допомогу.

Анна Замойська звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед новообраним монархом за зубожілого дипломата, колишнього резидента в Стамбулі та Відні. Просить надати йому протекцію та допомогти вступити до лав королівських слуг і придворних.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про відрядження своїх представників для захисту маєтностей від обтяжень, пов’язаних із військовою консистенцією та збиранням фуражу. Вона звертається до гетьмана з проханням про допомогу, прихильність і підтримку в цій справі.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про подальшу протекцію та пораду в невідкладних майнових справах, пропонуючи передати розпорядження через довіреного слугу. У листі вона також передає вітання воєводині та уклони від своїх синів.