Каталог джерел

Кароль Максиміліан Крузер повідомляє львівський магістрат про запізніле отримання виклику на з'їзд для виконання асесорського декрету та просить передати новий термін, призначений єпископом-суфраганом. Водночас він висловлює владі міста новорічні вітання, бажаючи їй повернення до колишнього процвітання та величі.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує привілей короля Сигізмунда II Августа від 1550 року щодо надання саду з садибою чи фільварком, а також лук у Львові на користь мансіонаріїв львівської кафедри.

М. Кроц повідомляє Мацею Гайдеру про свою розмову з канцлером, початок сеймових засідань та суперечки серед послів. Він також інформує про судову справу польного гетьмана литовського Януша Радзивілла та його впливові зв'язки.

Король Сигізмунд III Ваза дозволяє владі та громаді міста Львова стягувати впродовж двадцяти років збір, званий штуковим, з товарів, що ввозяться до міста й вивозяться з нього, з призначенням доходів на відбудову зруйнованих міських маєтностей та винагороду магістрату.

Ольбрахт Кросновський пише до львівських райців щодо асигнат, кондемнат і розрахунків, пов'язаних з акцизом, наголошуючи на необхідності виконання своїх обов'язків. Він також повідомляє про намір приїхати до Львова в неділю, якщо дозволить стан здоров'я.

Ольбрахт Кросновський підтримує зусилля, спрямовані на обороноздатність і захист Львова під час воєнної загрози, наголошуючи, що це вимагає фінансових витрат. Він роз'яснює призначення доходів, які мають піти на покриття нестач під час організації підвід та на сплату ухвалених сеймом поборів.

Райці міста Львова затверджують реформовані статті та устрій цеху солодовників, пивоварів і медоварів, які регулюють права й обов'язки майстрів, челяді та учнів. Документ визначає правила утримання спільної господи, цехового порядку, вступних внесків і спільних релігійних богослужінь.

Миколай Францішек Кросновський звертається до влади Львова з проханням виплатити залишок належних йому грошей до рук пред'явника листа. Він запевняє, що остаточну, автентичну розписку видасть особисто під час перебування в Городку.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує фундацію монастиря домініканців у Смоленську та надає йому земельні маєтності у вічну власність.

Миколай Франциск Кросновський надсилає Яну Яблоновському привітання з Новим роком та пояснює причини відкладення запланованої поїздки до Жовкви. Він також повідомляє про те, що залишив у Львові людину для очікування прибуття пошти, та запевняє адресата у своїй цілковитій готовності служити йому.

Миколай Францішек Кросновський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про свій приїзд до Львова, затриманий візитом хмельницького старости, і висловлює жаль, що розминувся з адресатом. Він також звертає увагу на численні неймовірні чутки та інтриги в місті, знову засвідчуючи свою незмінну вірність і готовність до служби.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та затверджує письмове зобов’язання львівського старости Станіслава Боніфація Мнішека, дане місту Львову. На підставі цього документа староста під загрозою грошового штрафу зобов’язався ліквідувати підзамковий торг і усунути ремісників, які не належали до цехів (партачів), згідно з попередніми королівськими декретами.

Миколай Францішек Кросновський, діючи за дорученням вишенського сеймику, просить київського воєводу Марціна Контського про виплату місту Львову суми з легатів покійного руського воєводи. Він звертається по прихильність у цій справі, посилаючись на благочестивий намір заповідача та почуття справедливості адресата.

Король Сигізмунд III Ваза надає місту Львову все війтівство разом із приналежностями, а також дві третини прибутків від судових штрафів у великих справах, що доти належали монарху. Цей привілей гарантує місту та його жителям вічне й безперешкодне володіння цими правами.

А. Кромолицький пише до Казимира Вольського, бідкаючись через несправедливі звинувачення в неналежних висловлюваннях, про які хтось доніс адресатові. Запевняючи у своїй непохитності та зичливості, він переконливо просить Вольського приїхати особисто й погостювати в Гримайлівці.

Король Сигізмунд III Ваза встановлює для міста Львова новий щорічний ярмарок, що припадає на свято св. Маргарити і триває три тижні, незалежно від давнього ярмарку на св. Агнесу. Документ гарантує купцям, які прибувають, свободу торгівлі та безпеку під захистом королівського глейту (залізного листа).

Каєтан Крісталліні пропонує владі Львова надіслати до Рима 100 дукатів для виплати вдові покійного Франциска Стефаноні в обмін на повернення міських документів. Він також пропонує свої юридичні послуги при Римській курії.

Львівський райця Юрій Боїм разом із дружиною Ядвігою та родиною призначає суму 2100 флоринів, забезпечену на львівських кам'яницях, на утримання заснованої ним каплиці Пресвятої Трійці та Страстей Господніх біля катедрального цвинтаря у Львові. Документ визначає право патронату, правила управління фондом, обов'язки чотирьох священників на чолі зі сеньйором, порядок богослужінь і право поховання.

Підканцлер коронний Щенсний Криський просить владу Львова наказати кравецькому цеху прийняти Іванка Турковича, а також забезпечити можливість спокійної праці для його тестя. Натомість за прихильність до вбогих ремісників автор листа обіцяє райцям свою вдячність і послуги.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує ординацію та статті цеху котлярів Галицького передмістя у Львові. Документ нормує, серед іншого, питання цехових служб (мес), взаємин майстрів із підмайстрами, а також штрафів за неявку на збори ремісників.

Михайло Кречетніков вимагає від влади Львова пояснень щодо нібито надісланих до Варшави скарг на тягарі, пов'язані з магазинами в Низькому замку. Він також запитує магістрат, чи зазнали мешканці якихось утисків під його командуванням після від'їзду генерала Апраксіна.

Рада міста Львова затверджує статут цеху котлярів, що визначає релігійні та організаційні обов'язки цехових братів, правила навчання учнів і прийняття челядників у майстри, а також порядок торгівлі та обробки міді.

Щенсний Креховський після перейняття управління вакантним Хелмінським єпископством звертається до Яна Яблоновського з проханням узяти дієцезію під свою вельможну протекцію. Особливо він доручає його опіці місто Хелмно, що межує зі Свецьким староством.

Документ встановлює стипендійну фундацію львівського каноніка Адама Лаврентія Лоєцького, засновану на щорічному видеркафовому чинші в 119 флоринів, забезпеченому доходами міста Львова, призначеному на навчання в Краківській академії двох убогих юнаків зі Львова. Вона визначає розмір виплат для студентів та їхнього університетського прецептора, покладає на стипендіатів молитовні обов'язки та призначає провізорів, які наглядатимуть за вічним функціонуванням запису.

Ципріан Кремпський повідомляє гетьману Яну Станіславу Яблоновському про представлення королю та генералу Флеммінгу його скарг, щодо яких Флеммінг пообіцяв відшкодування з власних коштів. Також інформує про очікування на подальші розпорядження та про питання виплати талярів коронним підскарбієм.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує подані йому цехові артикули братства котлярів із Галицького передмістя у Львові, що регулюють засади організації цеху, релігійні обов'язки, прийом учнів і підмайстрів (товаришів), права вдів, ремісничі стандарти та дисциплінарні покарання. Записи на звороті вказують на облату документа у львівських гродських актах, а згодом на його скасування через отримання без відома магістрату всупереч королівському декрету.

Йоахим Краузовський повідомляє міську раду Львова, що не зміг повернути борг у визначений термін, через що передав контракт своїм друзям. Він звертається до райців із проханням призначити наступний термін для явки перед ними.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує братам Микуличам, галицьким міщанам, права на частку млина на річці Липі, що належав до Галицького староства, отриману на підставі ранішого надання покійного воєводи Станіслава Влодка.

Кшиштоф Краузе просить Артура Форбса про допомогу у стягненні заборгованостей зі своїх боржників, а також про звістки щодо маєтку боржника Парастемповського в Мостиськах. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності віддячити послугою.

Кшиштоф Краузе просить Роберта Форбса посприяти затриманню в Ярославі старійшин львівських євреїв доти, доки вони не сплатять борг у розмірі 300 флоринів. При цьому він допускає можливість витратити 100 флоринів як винагороду за успішне стягнення належної суми.

Кшиштоф Краузе просить Артура Форбса про інструкції щодо подальших дій та повідомлення про стан справ. Він запевняє адресата у своїй відданості та братерській прихильності.

Кшиштоф Краузе дякує Артуру Форбсу за прихильність і висловлює готовність допомогти, обіцяючи владнати справи в Ряшеві. Він також згадує про намір стягнути 1900 флоринів боргу з мостиських маєтностей батька братів, які зараз служать у війську.

Львівська митрополича капітула затверджує третейське рішення, що вирішує суперечку між колегією катедральних вікаріїв та столярем Мельхіором Тершовичем за ґрунт Ставінське біля Краківської брами у Львові. Документ закріплює за вікаріями верховну власність, а за Тершовичем — право емфітевзису в обмін на щорічний чинш і зобов’язання збудувати два будинки.

Анджей Станіслав Крауз дякує Артуру Форбсу за допомогу й клопіт під час отримання суми 520 флоринів від пана Лозі. Водночас він висловлює свою вдячність і повну готовність до взаємних послуг у майбутньому.

Анджей Станіслав Крауз повідомляє Артура Форбса про відправлення з Ряшева придбаної ним пари коней. Він також звертається з проханням забрати у пана Лозі борг у розмірі 520 флоринів і переслати ці гроші до Кракова.

Документ підтверджує реформовану та доповнену в 1611 році міською владою ординацію цеху хірургів у Львові. Король Сигізмунд III Ваза затверджує подані цехові артикули, які врегульовують, зокрема, правила здійснення професійної діяльності, майстерські іспити та функціонування братства.

Краківський єпископ Франциск Красінський відповідає львівським райцям на прохання про заступництво у зв'язку з порушенням їхніх привілеїв шляхетськими судами Руського воєводства. Він повідомляє про своє звернення до воєводи та депутатів, а в разі їхнього спротиву радить висловити урочистий протест і відкласти справу до часу обрання нового короля.

Адам Єронім Сенявський, підчаший коронний і староста яворівський, видає привілей для мешканців передмістя Адамівка в Бережанах. Через значне пошкодження та почорніння пергаменту детальний зміст надань залишається нерозбірливим.

Плоцький каштелян Станіслав Красінський висловлює своєму дядькові, волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, сердечні й покірні вітання з нагоди світлого свята Великодня, бажаючи йому міцного здоров'я та довгих років благополуччя. Він також переказує найглибшу пошану тітці.

Аркуш зі слідами складання поштового паперу та червоною сургучевою печаткою, без збереженого рукописного тексту доби.

Станіслав Красінський дякує Яну Станіславу Яблоновському за сердечний лист і виявлену до нього незмінну доброзичливість. Він запевняє дядька у своїй довічній відданості та передає найнижчий уклін його дружині.

Станіслав Красінський надсилає своєму дядькові, воєводі волинському Яну Станіславу Яблоновському, урочисті віншування з нагоди Різдва та Нового року. Він запевняє його у своїй відданості та просить про подальшу опіку й ласку.

Ян Красінський перепрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського за неможливість особисто попрощатися через хворобу та висловлює вдячність за опіку, надану йому в Римі. Він також просить про подальшу прихильність і про те, щоб воєвода замовив за нього слово перед батьком після повернення до Речі Посполитої.

Апостольський нунцій Клаудіо Рангоні папською владою затверджує акт архієпископа Яна Замойського про заснування посади архідиякона при львівській катедрі та інкорпорацію до неї препозитури в Буську. Він також підтверджує призначення на цю посаду першого архідиякона, доктора богослов'я Томаша Піравського.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова припинити утиски монетних факторів братів Тимпфів та уможливити для них вільну скупівлю срібла на потреби монетарні та війська. Він застерігає магістрат, що подальше порушення положень контракту й львівської комісії стягне на місто гнів і королівську кару.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова підготувати в добрій монеті решту суми з купецької донативи в розмірі 3836 злотих і 20 грошів. Ці гроші мають бути негайно виплачені на підставі асигнати послу до Туреччини Єроніму Радзейовському.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський звертається до львівського магістрату на захист купця Петра Шимфсона, скривдженого панами Слоневським та Альтемаєром. Він просить якнайшвидше розглянути справу та покарати винних, посилаючись на інтереси королівського скарбу і Речі Посполитої.

Король Сигізмунд III Ваза приєднує препозитуру в Буську до відновленого при Львівській катедрі уряду архідиякона з метою забезпечення йому належного утримання. Водночас монарх відмовляється від королівського права патронату над цією препозитурою на користь львівського архієпископа та капітули.

Ян Бонавентура Красінський розповідає Яну Яблоновському про перебіг післясеймової сенатської ради, тиск щодо підписання трактату про Ельблонг та введення саксонських військ коштом польських полків. Він також повідомляє про заплановану поїздку до Рима, де має намір зустрітися з небожем адресата, та дякує за надіслані рекомендаційні листи.

Ян Бонавентура Красінський пише з Гданська до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, повідомляючи про зустріч із людьми з його хоругви, фінансові труднощі, пов'язані з реалізацією обіцяних виплат із тутешніх репартицій, що може дійти до великого гетьмана. Також сповіщає про перебування сина в Римі та його бажання повернутися на батьківщину.