Каталог джерел

Підканцлер коронний Томаш Замойський заступається перед чернігівським підкоморієм за Ярему Вишневецького, чиї володіння межують із Московським царством. Він просить простежити, аби сеймова прикордонна комісія не порушила майнових прав князя.

Король Сигізмунд Август відновлює восьмирічне звільнення від публічних податків для львівських міщан, які постраждали від пожежі та моровиці, скасовуючи щодо них дію анулювання імунітетів на Люблінському сеймі. Крім того, він оголошує, що місто Львів зобов'язане сплачувати збирачам податків виключно шос і чопове за давнім звичаєм.

Великий коронний канцлер Томаш Замойський закликає владу Львова припинити чинити перешкоди проїзду замостських купців, які торгують на Поділлі. Зокрема він заступається за купця Петера Франка, вимагаючи безперешкодно пропустити його та вказуючи на збитки, яких той зазнав через затримання товарів.

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Францішек Замойський повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про з'їзд щуровецького старости з людьми, які зводили наклепи на короля. Також він запевняє у намірі задовольнити невирішені фінансові претензії після прибуття до Львова.

Францішек Замойський звертається до адресата з проханням про протекцію в королівській скарбниці у Кракові для військових депутатів, які домагаються виплати заборгованої платні. Він прагне якнайшвидшого владнання справи, щоб вояки з грошима неушкодженими й швидко повернулися до своїх хоругов.

Францішек Замойський просить руського воєводу про підтримку перед королівським скарбом депутатів, виряджених прусським стольником. Він звертається з проханням призначити представника, який допоможе їм у якнайшвидшому залагодженні справи.

Адреса листа Францішека Замойського до волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Містить титулатуру адресата з переліком підпорядкованих йому староств.

Францішек Замойський дякує воєводі Яблоновському за слова розради та співчуття, надіслані після смерті його рідного брата. Запевняє в пошані, якою покійний обдаровував адресата, та засвідчує власну покору й відданість.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей Сигізмунда I від 1543 року, наданий владі, купцям, кравцям і кушнірам Львова. Документ поновлює заборону шиття та продажу опашниць, сукняного та хутряного одягу євреями та позацеховими партачами на території Львова, Русі та Поділля.

Марцін Замойський пояснює Яну Станіславу Яблоновському, що через тяжку хворобу пані добродійки не може разом із братами взяти участь у коронації короля. Він просить адресата скористатися своїм впливом на монарха, щоб виправдати їхню відсутність і доручити родину королівській ласці.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній привілей короля Владислава Ягайла, який звільняє місто Львів від обов'язку надавати підводи та сплачувати відповідні збори, попри ухвалу варшавського сейму. Водночас король закриває судовий процес, порушений проти міської влади коронним інстигатором за недоїмки з контрибуцій.

Марцін Замойський рішуче виступає проти утисків львівської влади щодо замостських купців, зокрема безпідставного ув'язнення їхніх факторів та стягнення незаконних зборів. Він закликає шанувати королівський декрет і заявляє про намір захищати своїх підданих перед монаршими судами.

Король Сигізмунд II Август підтверджує два давніші документи 1417 та 1499 років щодо розмежування Львова з маєтностями Зубря та Сихів і правил користування тамтешніми лісами. Акт надає вічної юридичної сили попереднім угодам і насипаним межовим курганам (копцям).

Ян Замойський звертається до влади Львова щодо нападу та пограбування майна, вчиненого військовими проти єврейських купців із його маєтків. Він закликає магістрат покласти край свавіллю та заявляє про намір домагатися відшкодування збитків для потерпілих у судовому порядку.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між містом Львовом та спадкоємцями Казимира Гинка, наказуючи їм повернути документи й поступитися володінням третьою міркою Зимноводського млина перед Краківською брамою після виплати належної суми. Володар призначає возного земського для здійснення інтромісії на користь міста під заставою 1000 гривень та за допомогою львівського старости.

Ян Замойський вимагає від влади Львова повернення безпідставно стягнутих зборів та звільнення товарів замостського купця-вірменина Кшиштофа Балейовича. Він застерігає, що в разі подальших утисків його підданих вдасться до відплати й накаже затримувати львівських купців та їхні товари в Замості.

Миколай Нарайовський, суддя, та Ян Бжоздовський, львівський підсудок, засвідчують перебіг межового процесу між львівською митрополичою капітулою та спадкоємцями покійного Миколая Лешньовського за маєток Глинна. Через неявку відповідачів та пред'явлення мандата короля Сигізмунда Августа суд ухвалює рішення на користь капітули.

Єпископ Ян Замойський відповідає красноставському каноніку на лист щодо інтердикту на тіло покійного пана Шеміота, висловлюючи сумнів у доцільності та правовій обґрунтованості такого кроку з огляду на ймовірне вивезення останків до Підгірців. До листа додає відповідь, адресовану місцевим вікаріям, із проханням невідкладно її вручити.

Миколай Нарайовський, суддя, та Ян Бжоздовський, підсудок львівські земські, засвідчують перебіг судового процесу та введення у володіння (інтромісію) маєтками Глинна і Зимна Вода Балтазара Лесньовського на користь Андрія, корчмаря із села Басівка.

Львівський архієпископ Ян Замойський заступається перед владою Львова за міщан, які несуть тягарі на користь громади, проте зазнають утисків і матеріальних збитків. Він закликає магістрат невідкладно й справедливо розв'язати суперечку та не ставити власну вигоду вище за добробут бідніших громадян.

Львівський земський суд присуджує працьовитому Альбертові з Басівки, підданому львівської капітули, введення у володіння (інтромісію) маєтками Зимна Вода та Глинна, що належать шляхетному Балтазару Лесньовському, внаслідок виграного процесу про незаконне захоплення майна.

Гетьман Ян Замойський звертається до бурмистра й райців Львова з проханням позичити міські гармати, порох, ядра, а також надіслати пушкарів, теслів і візників з огляду на загрозу татарського нападу. При цьому він запевняє у вчасному поверненні спорядження та повному відшкодуванні всіх витрат, можливих втрат і виплаті платні ремісникам.

Замойський побоюється татарського наступу з Русі на Львів, просить адресатів підготуватися та згадує Яблонського як посередника.

Ян Замойський просить бурмистра і райців Львова надати парафію при костелі Святого Духа белзькому плебану в разі смерті важкохворого львівського декана. Він підкреслює, що райці добре знають чесноти й гідність рекомендованого священника.

Ян Замойський звертається до бурмистра та райців Львова з проханням призупинити судовий процес проти пана Кам'янецького та підпорядкованих йому митників із Коломиї. Він закликає розв'язати суперечку згідно з попередньою домовленістю щодо митних зборів.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за вірменських купців Тирошевичів, які зазнали офіційних перешкод після купівлі крамниці у райці Юста Нароста. Автор листа закликає до полюбовного й братерського залагодження суперечки, наголошуючи на чесності купців та справедливості їхньої справи.

Ян Замойський повідомляє про свій швидкий приїзд до Львова для владнання військових справ і висилає наперед слугу Олешка. Він просить бурмистра та райців поставитися до посланця прихильно й надати йому всіляку необхідну допомогу.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за Анджея Гікла з Кандії, просячи прийняти його в міське громадянство. Він наголошує на заможності свого протеже та його готовності нести міські повинності, висловлюючи раді вдячність за позитивне вирішення справи.

Ян Замойський закликає львівського бурмистра та райців вирішити справу пана Дідушицького, вказуючи на збитки та зволікання, яких той зазнає у своєму фільварку. Він звертається до міської влади з проханням припинити подальше турбування шляхтича.

Ян Замойський звертається до бурмистра та райців Львова з проханням прихильно розглянути права, представлені міщанином Михайлом Греком та його товаришами. Він закликає зберегти за ними ці права, якщо це не шкодить привілеям міста.

Гетьман Ян Замойський дякує бурмистрові та райцям Львова за виготовлення й дарування зображень Розп'яття та Воскресіння для костелу в Замості. Він запевняє міську владу в молитвах, що підносяться за них, і висловлює готовність віддячити за виявлену прихильність.

Львівський земський суд підтверджує перебіг багаторічного процесу та надає працьовитим Станіславові й Мартину з Басівки інтромісію в маєтності шляхетного Балтазара Лесньовського у Глинній та Зимній Воді за заподіяну шкоду та нез'явлення до суду. Виписка містить повідомлення з окремих земських рочків і згадки про королівські мандати Сигізмунда Августа.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про прагнення короля відродити міста та виправити закони в Речі Посполитій. Він закликає магістрат скласти й надіслати докладний перелік беззаконь, утисків і майнових збитків, яких зазнає місто, обіцяючи докласти зусиль для їх усунення.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський доручає владі Львова швидкий і справедливий розгляд суперечки пана Філімоновича зі спадкоємцями Філіповича щодо боргових зобов'язань. Втручання має на меті запобігти фінансовим збиткам, яких позивач міг би зазнати в разі затягування судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський заступається перед владою Львова за радника Бартша, вимагаючи відшкодування витрат і виплати винагороди за його місію до Рима та повернення міських коштів. Він наголошує, що належна винагорода забезпечить місту його подальшу прихильність і заохотить інших до сумлінної громадської служби.

Канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про королівське рішення щодо перенесення терміну асесорського розгляду з паном Хмелевським та про процедури перед Скарбничою і Військовою комісіями. Водночас він запевняє в королівській та власній підтримці скарг і потреб міста.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський наказує львівському магістрату негайно розглянути та вирішити справи пані Бєньчевської щодо кам'яниці та фільварку. При цьому він дорікає райцям, що не бачить жодних підстав для тривалого зволікання судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє львівський магістрат про супліку дружини Гіларія Сіньйо, яка звинувачує здитинілого на старість чоловіка в марнотратстві та доведенні родини до зубожіння. Він наказує провести розслідування та призначити кураторів з-поміж осілих міщан-власників для збереження залишків маєтку.

Суддя Миколай Нарайовський та підсудок Ян Бжоздовський засвідчують перебіг судового процесу у Львівському земському суді між Львівською митрополичою капітулою та спадкоємцями покійного Миколая Лешньовського. Справа стосувалася маєтностей у селі Глинна та розмежування з маєтностями Годовиця.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про побоювання, пов'язані з діями шведських військ, підготовку до сеймиків та утиски з боку саксонських військ. Він також інформує про плани вармінського єпископа та свій намір провести зиму в Торуні.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про неспокій у провінції, останні кадрові рішення щодо великої маршалківської палиці та побожне поводження короля в Торуні. Лист завершується поспішними побажаннями щастя й гараздів у прийдешньому новому році.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Францішек Ян Залуський дякує Янові Станіславу Яблоновському за поздоровлення, описуючи спустошення краю, повільний перебіг сесії під Варшавою та небезпеку з боку ворожих військ, що наближаються. Він також повідомляє про поганий стан здоров'я підканцлера та канцлера, які через виснаження працею планують вирушити на короткий відпочинок на село.

Францішек Ян Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про смерть підскарбія великого коронного та пов'язану з цим роздачу сенаторських посад. Він також сповіщає про пересування королівського двору, листи примаса та побоювання щодо політичного розколу в Речі Посполитій.

Адам Сємушовський, сурогат львівського старости, видає львівським канонікам випис із актів 1510 року, що підтверджує викуп млина перед Галицькою брамою у Маргарити Тлустої Марцишевої та її сина Еразма. У документі Маргарита із сином квитують отримання плати і зобов'язуються зберігати вічне мовчання щодо цього млина.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.

Плоцький суфраган Мартин Залуський запевняє волинського воєводу у своїй незмінній вірності та прагненні його ласки. Він виправдовується щодо труднощів, пов'язаних із переміщенням табунів коней на Жовківщину, а також пояснює свої заходи для отримання контракту від королеви.

Плоцький суфраган Марцін Залуський засвідчує волинському воєводі готовність надати послугу у справі, обговореній паном Галицьким. При цьому він застерігає, що обов'язковою умовою є попереднє підписання контракту королевою.

Ян Януш Яблоновський докоряє Марціну Залуському за затягування справи з орендою та недоречні суперечки щодо умов договору всупереч волі королеви. Він вимагає негайного укладення й відіслання контракту за інвентарем, щоб передати його монархині на підпис.