Каталог джерел

Папа Павло III повідомляє катедральну капітулу у Львові про заміщення вакантної після смерті архієпископа Бернардина архієпископської кафедри та призначення на цю посаду Петра. Він наказує капітулі виявити новому ординарію послух і пошану під загрозою церковних кар.

Гєрнова пред'явила капітанові Барклі вексель Форбса. Вона обіцяє передати отримані гроші Петрові Форбсу в Гданськ і повідомити адресата поштою.

Гернова підтверджує отримання 851 тимфа від Барклі. Решту суми вона має одержати пізніше; обговорює можливу виплату в талерах по 3 злотих 16 грошів і побоювання щодо збитків.

Львівський земський суд здійснює трансумпцію та підтвердження привілеїв королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I Старого для церкви св. Миколая перед містом Львовом. Документ підтверджує звільнення тамтешнього пресвітера, його наступників та самого монастиря від усіляких податків, данин і тягарів на користь корони.

Вроцлавський купець Томаш Гірнотт повідомляє Сенат Львова про борг на суму понад 624 цісарські талери, який мав перед ним покійний львів'янин Ян Лібшваґер. Він просить міську владу опечатати та розпродати майно боржника, що дозволить задовольнити вимоги кредиторів без необхідності витратного приїзду з Вроцлава.

Квитанція та фінансовий розрахунок, складені Томасом Ґірноттом, які засвідчують вартість товарів, отриманих Яном Лібшваґером зі Львова. Після вирахування часткової сплати автор документа зазначає суму залишку до сплати в розмірі понад 297 битих талярів.

Перемишльський каштелян і львівський староста Миколай Одновський посвідчує дарування підвоєводи Станіслава, який на випадок смерті передав своєму двоюрідному братові Мацею Гидеку власний будинок, фільварок із садом та права на судовий процес із єврейським мінцарем Шльомою. Документ визначає умови вічного володіння маєтком та встановлює вадіум під правовою санкцією.

Повідомлення про прибуття цісарських військ на зимові кватири. Автор наказує бурмистрам підготувати провіант і фураж перед його прибуттям; завершальна клаузула не була повністю прочитана.

Король Сигізмунд I Старий забороняє владі Львова відчиняти міські брами в нічний час на прохання шляхти та можновладців через воєнні загрози на прикордонні, допускаючи виняток лише у випадках нагальної та найвищої державної потреби. Водночас він забороняє будь-кому чинити тиск на райців під загрозою суворих королівських кар.

Арчібальд Гіллер надсилає Францішку Глоговському замовлений атлас та адамашок, надаючи загальний розрахунок разом із попереднім боргом на суму 99 злотих. Також інформує про новину з пошти, що анонсує прибуття короля до Варшави за шість тижнів.

Король Сигізмунд I підтверджує місту Львову привілей князя Владислава Опольчика від 1378 року щодо передачі війтівства магдебурзького права разом із судовими штрафами та правил обрання війта міською радою.

Гільбрандт пояснює владі Львова, що через обов'язки при генералі Мельхіорі фон Гацфельдті не міг особисто зайнятися їхніми справами, тому доручив їх коронному референдареві, який успішно владнав їх завдяки підтримці підканцлера. Автор просить бурмистра та райців із вдячністю сприйняти ці зусилля й віддає себе їхній подальшій ласці.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між львівським старостою Миколаєм Сенявським та владою Львова, підтверджуючи давній звичай і порядок обрання райців та інших міських урядників. Він постановляє, що вакансії в міській раді можуть заміщуватися виключно з-поміж лавників без утручання старости, зі збереженням права монарха призначати одного з шести урядуючих райців.

Якуб Гладишевич дякує Артуру Форбсу за подарунок, переданий через брата. Він висловлює вдячність і доручає себе та свою дружину подальшій прихильності й дружбі адресата.

Якуб Гладишевич відправляє до Львова свого челядника для владнання власних справ і доручає його доброзичливості та допомозі Артура Форбса. При цьому він висловлює готовність віддячити за виявлену послугу.

Якуб Гладишевич просить Артура Форбса виплатити у Львові суму 2300 флоринів курант панові Бевілакві. Він запевняє адресата, що надані гроші будуть негайно повернуті йому особисто або через слугу, вирядженого з Рудника.

Після повернення до Кракова Gładyszewicz дякує Forbesowi за прихильність, замовляє лисячі шкури та описує віспу й інші недуги дітей у родині.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує бурмистрові та райцям міста Львова виключне право обирати й призначати міських посередників і перекладачів (званих мейлярами і тлумачами) згідно з давнім звичаєм. Монарх забороняє королівським урядовцям втручатися в цю міську прерогативу під будь-яким приводом.

Капітан просить владу Львова про відстрочку для Jaskiewicza, чию крамницю було опечатано. Посилається на його обіцянку сплатити протягом кількох днів і просить прийняти таке рішення.

Король Сигізмунд I Старий наказує збирачам податків руських земель дотримуватися давнього звичаю щодо вірменських і руських священиків у Львові, згідно з яким вони сплачують публічні податки та несуть міські повинності разом і нарівні з іншими львівськими міщанами.

Каспер Гловацький повідомляє адресата про відправлення документів примасові поштою та додає отриману відповідь. Також сповіщає про втрату записки щодо паперів до метриканта і просить надіслати повторний їх перелік.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує львівським міщанам і купцям усіх обрядів привілей короля Олександра, який звільняє їх від будь-яких мит і зборів у всій державі. Після закінчення терміну оренди Тенчинських та за згодою Сигізмунда Августа монарх відновлює безумовну дію митного імунітету в митних коморах у Белзі, Холмі та Грубешеві.

Антоній Ґлоґовський виправдовується перед братом Францішком у справах, пов'язаних з управлінням маєтностями та передачею реєстрів, а також повідомляє про повернення посланця Василя. Він радить вислухати його звіти й призначити людину для стягнення належних коштів із пана Водинського.

Король Сигізмунд I Старий надає владі Львова будівлю міської ваги та стригальню сукна разом з усіма прибутками на потреби оборони та спільного блага міста. Привілей забороняє створення конкурентних приватних майстерень такого типу в місті та на передмістях під загрозою конфіскації.

Казимир Глоговський звертається до посла Юзефа Потоцького з проханням про підтримку на сеймі та затвердження через сеймову конституцію прав на спірне майно зі здійсненого заповіту. Натомість за допомогу він висловлює Потоцькому цілковиту вдячність і готовність до взаємних послуг.

Король Сигізмунд I надає місту Львову вічне та спадкове право на третю мірку з королівського солодового млина Зимна Вода за Краківською брамою, зберігаючи дві мірки для королівського скарбу. Документ скасовує будь-які можливі майбутні спроби викупу млина монархом або третіми особами та захищає права міщан.

Głogowski скаржиться на тривалу відсутність звісток від брата, а також описує напад близько 30 озброєних людей і вилучення речей. Це звинувачення автора, а не незалежно встановлені факти.

Міколай Глоговський пояснює братові, що через важку гарячку не зміг особисто поїхати до Любліна, але відправив туди дружину, яка отримала добрі новини від депутатів. Також повідомляє про очікуваний приїзд маршалка, угоду з мірошниками, господарські проблеми та передає вітання від родини.

Міколай Глоговський інформує брата Францішка про перебіг з'їзду в Любліні у справі сплати боргу паном Лосем, а також про правові проблеми та заочний вирок, отриманий заздрісними противниками. Просить про подальшу процесуальну підтримку, надсилає копії документів та звертається з проханням надіслати необхідні речі.

Миколай Глоговський повідомляє брата, що через судову справу мусить ще залишитися в Красноставі, звідки одразу після її завершення вирушить на суди до Любліна. Передає також лист від красноставського старости та новини про сутичку з татарами під Кам'янцем.

Миколай Глоговський пояснює відсутність особистого прибуття втомою після подорожі та хворобою, посилаючи до адресата свою дружину. Просить про заступництво у коронного підскарбія з метою успішної та належної реалізації фінансової асигнації для хоругви.

Короткий фрагмент листа, що містить традиційні, покірні формули прощання та запевнення у прихильності автора до адресата. На полях також розміщено допис із поклоном, спрямованим до пана Яна.

Миколай Глоговський звітує братові про свої розмови з правовими патронами в Любліні та закликає його до термінового приїзду на майбутній розгляд справи через присутність інших сторін спору. Згадує також про успіхи в угоді з пані Рожинською та порушує дрібні господарські й домашні справи.

Автор ще не повертається до Любліна через слабке здоров'я. Пише про намір зустрітися з братом, від'їзд дружини на Волинь та рахунки, з якими не може зараз розрахуватися.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Самуель Глоговський апелює до свого брата Францішка про братерську любов, християнське прощення завданих кривд та розсудливість у чварах, що нищать родинний маєток. Запрошує його на зустріч з метою ознайомлення з листами медіаторів та вжиття спільних кроків до остаточного завершення спору.

Автор скаржиться на фінансові труднощі та брак коня перед від'їздом до табору. Просить про допомогу та розмову щодо грошей; посилається на оплату та заборговані розрахунки.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє владі та міщанам Львова викупити солодовий млин, званий Зимноводським, з рук Софії, вдови львівського підкоморія Станіслава Гинка, та її синів. Доходи з млина мають бути призначені на спільні міські потреби та користі.

Авторка надсилає сестрі Кларинді саджанці розсади з обіцянкою дослати моркву, як тільки вона буде доступна. Також передає прохання чоловіка виготовити рами для картини та сердечні вітання від усієї родини.

Сестри Францішка Глоговського звітують братові про польові роботи, успіхи в посіві та господарські клопоти, спричинені непослухом селян і втечами підданих. Також інформують про втрати на пасіці та відсутність повного реєстру посівів через від'їзд пані Антоніни.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та визнає непорушним привілей про надання місту Львову сіл Зубра та Сихів. Документ закріплює володіння цими маєтками за міською владою в умовах виконання статуту, що забороняв міщанам володіти земельними маєтками.

Єжи Глазнапп висловлює готовність супроводжувати Яна Яблоновського під час в'їзду до Свеця із загоном, зібраним у Радзині, просячи уточнити дату з'їзду. Він також повідомляє про перебування генерала Брандта та плоцького воєводи у Гданську.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та відновлює для бурмистра, райців і міщан Львова всі дотеперішні права, привілеї, вольності, імунітети та звичаї, надані місту попередніми монархами і ним самим.

Францішка Гнєвошова повідомляє посла Францішка Глоговського, що його лист не застав її сина, і надсилає залишені в Гнєвошові речі на знак прихильності та готовності до подальших послуг. Передає також поклони для панни та поновлює вислови поваги.

Перед лавничим судом Львова лавник Андрій Єльонек за згодою міської влади продав перемишльському каштеляну Миколаю Гербурту Одновському ділянку за різницькими ятками під будівництво будинку для мансіонаріїв львівської катедри за 130 флоринів. Документ визначає умови міського імунітету для новозведеного духовного будинку та правила зведення межового муру.

Гнінський рекомендує синдика Міхала Григоровича на вакантну посаду судового писаря Львова. Посилається на його попередню службу та представництво міста на сеймах і сеймиках.

Гнінський передає волю короля після скарги жовківських міщан на нові львівські збори: 2 гроші зі ста кварт і 5 грошей із солоду. Вимагає звільнення від нових обтяжень, якщо їх встановило саме місто.

Холмський земський суддя Фелікс Снопковський та підсудок Ян Ожаровський засвідчують здійснення обміну маєтками між руським воєводою і холмським старостою Яном із Тенчина та холмським єпископом. Предметом угоди був обмін села Гловичі на село Пшеворськ (Пшевали).

Гноїнський просить намісника Вольського про термінову відповідь, потрібну для звіту перед принципалом, а також заступається за пригноблених підданих зі Строжі. Він бере під захист війтівство й пропонує спільний з'їзд у фільварку задля проведення наочної ревізії.

Миколай Одновський Гербурт з Фульштина, перемишльський каштелян і генеральний руський староста, фундує та забезпечує колегію п'яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри. Він забезпечує їхнє утримання на своїх маєтках Гряда і Грибовичі та покладає на них літургійні обов'язки, зокрема відправлення офіцію та меси про Пресвяту Діву Марію.