Каталог джерел

Автор пояснює, що карета та тиск щодо швидкого виїзду унеможливлюють його візит. Заповідає новини з Варшави та складає побажання родині Борстеничів[?].

Новорічні побажання та новини про виїзди з Варшави. Автор згадує королеву, луцького єпископа, литовського підскарбія та Кантемирів. Численні деталі потребують подальшого прочитання.

Автор скаржиться на перехоплення листів зі Львова на пошті. Повідомляє про спроби порозуміння в Литві, плани сейму та позицію Сапіг і Любомирських. Відрізняє надії від певних новин.

Автор описує суперечку щодо позиції війська, вимоги поступок, спрямовані до королеви, та новину про повернення підскарбія з Литви. Чутки про смерть ловчого вважає непідтвердженими.

Автор анонсує розмову під час конвокації, згадує виїзди з Варшави та просить про лимонний сік, а також новини з Варшави, Москви та Сходу.

Автор повідомляє про смерть короля 17 червня о 22 годині та жалобу. Описує суперечки королевича Якуба з королевою, що вже починаються, а також очікувані наради та приїзд кардинала.

Новорічні побажання супроводжуються побоюванням, щоб комісія не створила прецедент проти прав громадян і не замінила сеймові дії. Автор просить про подальше листування.

Автор запитує про безпечне перебування в оточенні Кантемирів, загрозу з боку шведів та новини про Львів. Просить адресата про пораду та оцінку ситуації.

Син запевняє матір, що регулярно пише. Надсилає два червоні золоті, просить про новини щодо здоров'я і пояснює, що численні справи затримують його приїзд до Львова.

Домінік Вишинський запевняє матір, що пам'ятає про неї попри прикрощі та переслідування. Просить про молитву і передбачає повернення до Львова; місце датування потребує перевірки.

Реєстр охоплює одяг, зброю, постіль, посуд, домашнє начиння, вози, коней та худобу. Це окрема копія списку речей, а не третій лист до матері.

Автор збирається у від'їзд і просить адресата про ранковий візит до княгині у відомій йому справі. Розраховує на його протекцію.

Автор дякує за втручання, запевняє у вдячності та говорить про заздрість і наклепи. Вицвілий текст не дозволяє встановити предмет суперечки.

Вишневецький запевняє волинського воєводу, якого називає дядьком, у незмінній прихильності та вдячній пам'яті. Також передає шану воєводині.

Автор апелює до родинних зв'язків і просить про підтримку у княгині-маршалкової. У приписці анонсує приїзд до Варшави; справа депутації залишається неясною.

Міхал Вишневецький повідомляє дядькові про народження сина. Представляє дитину як онука адресата і надію на продовження роду. Точний день народження потребує перевірки.

Міхал Вишневецький звертається до дядька після подорожі, підтверджує вдячність і бажання особистої зустрічі. Місце датування потребує подальшої перевірки.

Автор пояснює відсутність особистого візиту через непевну зимову дорогу. Запевняє дядька у незмінній прихильності та просить про подальшу протекцію.

Збережений початок листа поновлює прохання і пояснює, що метою автора є служба під командуванням доброчинця. Продовження, підпис та дата у наданому PDF відсутні.

Автор вибачається за довге мовчання. Згадує шляхетський стан та захист прав, запевняє у відданості; підпис та частина латинських виразів потребують перевірки.

Міхал Вишневецький побоюється, що неприязні повідомлення послабили його позицію у доброчинця. Запевняє у невинності та просить дядька про посередництво і протекцію.

Капітан військ, що повертаються з Угорщини, представляє асигнацію на квартири. Автор подає 90 порцій і 1700 злотих щомісяця, порівнює навантаження з Божеховом і просить воєводу про інструкції.

Вінярський не знайшов векселя попри подорож до Гданська та Торуня. Пише про відмову у присязі щодо військових збитків і радить відправити зерно Віслою одразу після скресання криги.

Вінярський описує тривоги та власні збитки, не може знайти гроші для адресата. Пропонує розрахунок через Бруна у Львові та Дітлофсона у Гданську; очікує поштової відповіді.

Вінярський інформує про платіж Шимановича та суперечку Свєця про гіберну. Просить про привілей, що дозволяє прийняти зятя Бартольді до міщанства попри відмову міста.

Скарга на військові екзекуції, витрати та втечу підданих. Староство має доставити 1000 одиниць деревини до Торуня та людей для палісадів. Окремо: гроші у Бартольді, вексель та новини про гданську пошту.

Автор обговорює ціни та сплав деревини, пропонує гданські закупівлі перед конвокацією. Повідомляє про підпал стодол із зерном, а також про побиття мешканців Слівіц та примусове вилучення восьми підвід.

Автор описує тягарі маршу рейтарів, закиди щодо Сєдзіцького та труднощі з передачею 6300 злотих гіберни до Львова. Пропонує вексель через купця Шимановича.

Після пред'явлення універсалів комендант відкликав зі староства кілька десятків саксонців. Автор анонсує перелік прянощів і тканин, а також поїздку до Гданська; радить швидко відправити кораблі з зерном.

Автор захищається від звинувачення у бездіяльності: він відмовив у квартирах саксонським солдатам, а розпорядження про складання звітів про збитки отримав після терміну. Він продовжує шукати спосіб передачі гіберни.

Бартольді готовий викласти 6000 вибитих талерів під забезпечення виплати з ластів і гіберни. Вінярський квапить рішення щодо Сендзіцького та розрахунку двох тисяч доброї монети.

Латинська новина повідомляє, що король Франції нібито відмовився від наміру посадити Конті на престол у Польщі. Автор пов'язує з цим надію на заспокоєння Речі Посполитої та згоду можновладців.

Вінярський пропонує позику 20 тисяч у Бартольді, виплату в Гданську та пересилання векселем до Варшави. Просить вирішити справу Сендзіцького, якого звинувачує у кривдженні людей та заборгованостях.

Єпископ відповідає на привітання магістрату і бажає всім мешканцям Львова добробуту в новому році та в наступні роки.

Водзіцький не хоче видавати рескрипт без знання справи, що розглядається асесорськими судами. Передає документи коронному канцлеру.

Чернетка, адресована Водзіцькому, декларує послух королю, але основний фрагмент відповіді на меморіал залишається непевним.

Перикант Новицький доставив пояснення доктора Франкі у суперечці з Вайзером, королівським ювеліром. Водзіцький пересилає їх до двору.

Відпис інтервенції до гетьмана: звинувачення у силовому захопленні кам'яниць старостою блонським та посилання на конституцію 1678 року, що захищає міську юрисдикцію.

Спадкоємці Юзефа Шиноффа скаржаться на доктора Франкі через утримання грошей. Єпископ радить магістрату домогтися виплати, у разі потреби — судовим шляхом.

Водзіцький отримав відповідь у справі меморіалу Вайзера. Просить прискорити лист доктора Франкі, якого ще не отримав.

Єпископ пише до старости блонського у справі виконання рішення щодо кам'яниць та захисту міської юрисдикції. Середня правова клаузула потребує подальшого прочитання.

Єпископ звертається до подільського воєводи з проханням вгамувати сина. Радити місту просити гетьмана про використання гарнізону та порозумітися з архієпископом.

Єпископ надсилає інтервенції до великого коронного гетьмана та львівського старости. Магістрат отримує копії і має паралельно виконувати свої обов'язки.

Водзіцький дякує магістрату за святкові привітання та відповідає побажаннями добробуту для мешканців Львова.

Водзіцький відповідає на великодні привітання. Згадує образ Христа, що ламає залізні брами, і бажає Львову захисту та достатку.

Копія листа до львівського старости: прохання про захист міста, припинення зловживань та збереження юридично визначених меж юрисдикції.

Пошкоджений лист, у якому висловлюється подяка магістрату за святкові привітання та надсилаються побажання добробуту у відповідь.

Копія звернення до подільського воєводи з проханням про батьківське напоумлення сина, припинення насильства щодо Львова та відшкодування завданих збитків.

Єпископ надсилає відповідь блонського старости, обговорює незадоволені вимоги кредиторів та вказує на судовий шлях як спосіб повернення кам'яниці.

Водзіцький підтримує передачу Понінському ділянки міської воскобійні. Посилається на королівський рескрипт та можливість знайти інше місце.