Каталог джерел

Документ посвідчує купівлю дворища Вацлавом Дмитровичем у Василя Скибича, його брата Гинка та небожа Оленка за суму шість кіп грошей. Правочин було здійснено й затверджено в присутності львівського судді Якуша Блотишевського та численних свідків.

Автор нотатки повідомляє про відправлення пану Залеському квитанції від старости. Документ був підтвердженням сплати кам'янецьким райцею Миколаєм мита львівському митникові в розмірі 72 флоринів та 18 грошів.

Магістрат повідомляє, що Миколай Вільчек тяжко поранив цирулика Лоренца, що викликало обурення міщан. Описує небажання підстарости допомогти в затриманні винуватця, підтримку шляхти для Вільчека та спробу заспокоїти ситуацію. Просить представити справу королю. Далі розглядає невидачу актів процесу про млин, чотири протестації, суперечку про належний порядок екзекуції та отримання чергової правової консультації. Згадує про шкоду стадам і ґрунтам, комісію щодо ґданських боргів і смерть старого писаря Яна.

Винницький викладає суть суперечки з митрополитом Заленським за архімандрії у Валяві, Дермані та Дубні. Він просить воєводу про заступництво перед нунцієм після подання апеляції; сам лист не розв'язує питання щодо прав на бенефіції.

Ганкевич роз'яснює судові витрати, наводить суми та повідомляє про дату розгляду справи з Райзнером. Він просить Гайдера знищити його листування, побоюючись, що його можуть використати на шкоду.

Автор сповіщає про сприятливий наслідок суперечки з Райзнером і надсилає текст декрету. Він поєднує судові новини з великодніми привітаннями та інформацією про інші справи.

Король Сигізмунд Август вирішує спір між владою міста Львова та цехом різників, підтверджуючи угоду 1550 року, що врегульовує правила торгівлі м'ясом у дні вільного торгу. Водночас монарх закріплює виняткове право львівських різників на продаж м'яса поза визначеними ярмарковими днями та скасовує взаємні судові витрати сторін.

Документ розв'язує юрисдикційну суперечку між владою Львова та вірменською громадою, визначаючи межі підсудності міського та вірменського судів у кримінальних і майнових справах. Король підтверджує право вірмен обирати дванадцятьох сеньйорів для судочинства по черзі з війтом, а також унормовує питання міського порядку та складання присяги.

Король Сигізмунд II Август затверджує подані статті та правопорядок цеху львівських миловарів, схвалені раніше райцями міста Львова у 1561 році.

Мацей Заленський повідомляє зі столиці про відкладення судової справи Гайдера та про відсутність канцлера й підканцлера. Він також переконливо просить друга доглядати за хворою дружиною та пильнувати залишений дім.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Феліціан Залеський повідомляє радецького писаря Войцеха Зімницького про відкладення королем судового розгляду справи прусської юридики до 1 листопада та заявляє про дотримання вересневого терміну. Він також розпитує про поточні новини зі сходу щодо загрози з боку турків і татар.

Феліціан Залеський пояснює труднощі з дотриманням терміну проведення комісії у Львові через накладання на засідання прусської юрисдикції. Запевняє у своїй готовності прислужитися місту й сподівається на перенесення справ на пізніший час.

Феліціан Залеський рекомендує лавничому (радницькому) писареві Войцеху Зімницькому ксьондза декана кам'янецького, який вирушає до Львова, і просить виявити до нього всіляку прихильність. Він також висловлює сподівання отримати новини з тих країв.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній привілей короля Владислава Ягайла, який звільняє місто Львів від обов'язку надавати підводи та сплачувати відповідні збори, попри ухвалу варшавського сейму. Водночас король закриває судовий процес, порушений проти міської влади коронним інстигатором за недоїмки з контрибуцій.

Король Стефан Баторій розв'язує багатоаспектний спір між поспільством та магістратом Львова, регулюючи, зокрема, питання доходів із міських маєтностей, складання фінансових звітів, обрання райців і колегії сорока мужів, а також дотримання права складу. Він наказує обом сторонам зберігати злагоду й послух під загрозою штрафу в тисячу гривень.

Станіслав Кушевич повідомляє бурмистру Мацею Гайдеру про поточні фінансові питання, юридичні поради щодо спадщини Ґрозваєра та запланований візит до канцлера. Він також надсилає декрет для пана Скурчевського й обіцяє незабаром провести остаточний розрахунок.

Станіслав Кароль Масальський просить Мартина Анчевського про заступництво перед владою Львова у справі виплати обіцяних 300 злотих, яких львівські посли не передали йому у Варшаві. Він пояснює, що через брак цих коштів не зміг сплатити власні борги, та повідомляє про намір відправити посланця для отримання належної суми.

Львівський архієпископ Ян Тарновський підтверджує та схвалює пожертву в розмірі шести тисяч польських злотих, записану владою міста Львова з майна покійного райці Мацея Гейдера на користь Братства Найсвятішого Тіла Христа при львівській катедрі.

Король Ян Казимир на знак визнання вірності та жертовності Львова під час воєн зрівнює місто та його громадян у правах, вольностях і шляхетських привілеях із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують право брати участь у королівських елекціях, бути присутніми на сеймах, а також вільно набувати у власність і посідати земельні маєтності.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує на прохання сеньйорів вірменської нації привілей Яна Казимира 1661 року, який зрівняв місто Львів та його громадян римо-католицького, вірменського і грецького обрядів у правах та прерогативах із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують і зберігають шляхетські права, зокрема право брати участь у королівських виборах, купувати земельні маєтності та мати сеймове представництво.

Констанція Мондравичівна докладно нагадує історію судових спорів та сприятливих королівських декретів, які гарантують домініканкам права на маєток після Кампіанів. Вона вимагає від адресата якнайшвидшого відшкодування збитків на спірних землях під загрозою внесення офіційної протестації.

Міська влада Львова, духовенство та капітула укладають пам'ятний меморіал на згадку про воєнні лихоліття, пожежі, моровиці й буревії, що вражали місто в 1672–1708 роках. Документ засвідчує ґрунтовну реставрацію шпиля ратушної вежі та фігури лева, здійснену під орудою райці Томаша Ґордона, та містить перелік тогочасних урядовців і молитву за порятунок Львова.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський зберігає за каноніками право вибору капітульних маєтностей, наказуючи відраховувати одну третину, а з маєтків Унятичі, Пікуловичі та Жидатичі — половину доходів до спільної маси капітули. Водночас він звільняє від цього обов’язку бідніші посади та прощає капітулі всі накопичені дотепер заборгованості.

Станіслав Подчаський сповіщає воєводі Яну Яблоновському про припинення свавілля військових, укладення вигідного орендного договору та потребу зміни управителя білоцерківських маєтностей. Повідомляє також про розташування драгунів, відправлення хутра, пожежу в селі та питання транспортування купленого жита.

Губернський маршалок шляхти та повітові дворянські депутати Волинської губернії підтверджують дворянське походження Юзефа, Варфоломія (Бартломея) і Михайла Зброжків, а також синів Юзефа герба Роля. Документ засвідчує внесення роду до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губернії на підставі жалуваної грамоти імператриці Катерини II 1785 року.

Барон Рудольф Росбахер повідомляє Кароля Распа про віддання наказу про негайне прийняття Кароля Залеського до 30-го батальйону польових стрільців у статусі вихованця (елева), без дотримання стандартного терміну призову. До листа додано повернений додаток із попереднього листування.

Начальник штабу 6-ї військової дивізії видає майору Юзефу Залеському дозвіл на поїздку з Безансона до Люксей з метою привезти дружину. На звороті документа складено рукописний список дрібних господарських витрат.

Александр Тшебінський просить бурмистра і райців Львова прихильно розглянути його справу, довірену пану Заленському. Водночас він палко рекомендує Заленського на вакантну посаду радецького писаря, наголошуючи на його високій компетентності та працьовитості.

Якуб Шульц інформує владу Львова про перебіг задвірних справ, зокрема конфлікту з русинами, проблеми з розшуком документів у Метриці та питання виклику до суду львівського бурґрафа. Він надсилає копії декретів, повідомляє поточні новини з Варшави і просить райців виявити прихильність та допомогти його родині під час його відсутності.

Анджей Яноцький звітує бурмистрові та райцям Львова про перебіг клопотань при дворі та в канцелярії підканцлера щодо складання й видання міського привілею. Він також повідомляє про понесені витрати, вручений подарунок і відкладення судової справи міста до 24 лютого.

Ян Залеський та Якуб Мілейовський повідомляють владу Львова про пошуки короля на шляху під Мальборк, а також надсилають документи та правову інструкцію у суперечці щодо млина з Гинками. Вони радять подати відповідні протестації до судів і виготовити додатковий випис із актів баніції.