Каталог джерел

Магістрат Рогатина виряджає представників на сейм до Кракова, просячи Войцеха Зімницького про підтримку в підтвердженні давніх привілеїв та звільненні від мит у Короні. Допускає обмеження дії пільги, якщо загальне звільнення виявиться неможливим. Обіцяє винагороду за працю та відшкодування витрат.

Писар Рогатина підтримує прохання делегатів про підтвердження привілеїв. Він запевняє, що місто покриє витрати й винагородить працю Зімницького. Приватно просить поради щодо житла, оскільки не має грошей на щорічну орендну плату.

Ян Бжозовський просить писаря Зімницького вести у Варшаві справу ксьондза-суфрагана. Він надсилає примірник для підписання та прикладення печатки; як альтернативу пропонує залучити Зихермана [?].

Станіслав Богуславський звітує Войцеху Зімницькому про перебіг проваджень у Трибуналі в Пйотркуві проти Вєлького та повідомляє про перенесення справи до Любліна. Він звертається з терміновим проханням надіслати належні гродські довіреності й оригінальні королівські декрети, необхідні для захисту панів Сєкєжинських і Лангіша.

Петро Борсук оскаржує вирок самбірських райців у суперечці щодо будинку. Він просить Войцеха Зімницького про заступництво, посилаючись на родинний зв’язок через дружину, та викладає власну версію послідовності продажу й повернення нерухомості.

Вацлавович обіцяє клопотатися про мандат без згадки про мораторій і відкидає твердження про неможливість видачі канцелярією протилежного документа. Описує заходи канцлера та утруднений доступ до вельможі.

Ґроховський розподіляє французьке й венеційське скло між кімнатами, вимагає завершення палацу та платні мулярові три злотих на тиждень. Згадує податки на прусську війну та напад на суфрагана у Венеції.

Ґроховський визначає оздоблення палацу: мармурові таблиці, скло, фарбування стелі й оксамитові крісла. Вимагає завершити роботи до св. Михаїла. Коментує конфлікт владики з королем і вірменську справу.

Архієпископ Станіслав Гроховський повідомляє львівського міського писаря Войцеха Зімницького про надання пребенди ксьондзу Стаміровському та квапить щодо ведення будівельних робіт. Він також висловлює обурення через недолугість підлеглих під час сплаву шкути і наказує організувати підводи для перевезення вантажу до Львова.

Львівський архієпископ Станіслав Гроховський повідомляє Войцеха Зімницького про відправлення коштів на будівельні роботи біля кам'яниці та наказує зосередитися на завершенні мурів і брами. Він також просить у разі потреби тимчасово викласти відсутні кошти та передати листа панові Вояковському.

Станіслав Дудкович надсилає Войцеху Зімницькому для ознайомлення лист львівського старости, щоб застерегти його від інтриг і наклепів, що виникли у львівському гроді. При цьому він пояснює, що вже надав старості належну відповідь, заперечивши будь-яку причетність самбірської влади до цієї справи.

Феліціан Залеський повідомляє радецького писаря Войцеха Зімницького про відкладення королем судового розгляду справи прусської юридики до 1 листопада та заявляє про дотримання вересневого терміну. Він також розпитує про поточні новини зі сходу щодо загрози з боку турків і татар.

Феліціан Залеський пояснює труднощі з дотриманням терміну проведення комісії у Львові через накладання на засідання прусської юрисдикції. Запевняє у своїй готовності прислужитися місту й сподівається на перенесення справ на пізніший час.

Феліціан Залеський рекомендує лавничому (радницькому) писареві Войцеху Зімницькому ксьондза декана кам'янецького, який вирушає до Львова, і просить виявити до нього всіляку прихильність. Він також висловлює сподівання отримати новини з тих країв.

Олексій Зарихта висловлює Войцеху Зімницькому новорічні побажання, радіючи його успіхам і рекомендуючи спільних друзів. Він також повідомляє про тягарі, пов'язані з постоєм війська, татарську загрозу та отримання номінації на посаду київського офіціала.

Якуб Зизанський, хенцинський війт, надсилає писареві війтівського суду у Львові Войцеху Зімницькому новорічні вітання разом із невеликими подарунками для нього та його родини. Водночас просить узяти під опіку свого сина Яна, який мав би допомагати у львівській канцелярії та навчатися при адресатові.

Гелена Зімницька пояснює братові причини затримки листів і ділиться звістками про добре здоров'я матері та родичів, із полегшенням відкидаючи чутки про його нібито смерть. Вона також сповіщає про кончину й заповітні розпорядження їхнього брата Себастьяна та висловлює палке бажання якнайшвидшої особистої зустрічі.

Войцех Зімницький пояснює дружині, що за наказом львівських райців мусить залишитися у Варшаві після сейму, аби владнати міські справи. Він також дає їй настанови щодо управління городом — радячи підвищити орендну плату або самостійно обробляти землю для домашніх потреб.

Войцех Зімницький повідомляє владу Львова про прибуття до Варшави, перебіг міських судових процесів, зокрема суперечки з руською громадою, та про зупинення роботи судів через хворобу підканцлера. Він також згадує про відсутність перспектив скликання сейму й переповідає політичні новини стосовно миру з Туреччиною.

Войцех Зімницький повторює прохання до Яна Рудавського взятися за захист львівського райці Мартина Гайдера у судовому спорі з шотландцем Томзицьким. Він запевняє, що судові акти будуть надіслані, а належна винагорода виплачена через пана Левоса та шафаря Самуеля Едварда.

Брат Раймунд Зімницький OP, який перебуває на навчанні в Неаполі, перепрошує матір за попередній гіркий лист, викликаний злиднями й тяжкими побутовими умовами. Він благає батьків про фінансову підтримку для оплати книжок, постелі, наукового ступеня (промоції) та повернення на батьківщину, вказуючи безпечні способи пересилання грошей.

Отець Раймунд Зімницький повідомляє батькові про скарги рогатинського пріора на шваґра у зв'язку з невирішеною судовою суперечкою. Чернець просить батька прихильно поставитися до цієї справи, зазначаючи, що докладніші відомості особисто представить пріор.

Доктор Мартин Кампіан повідомляє Войцеха Зімницького про відправлення возом на Трибунал соку та напоїв для перемишльського єпископа та інших достойників, доручаючи терміново вручити кореспонденцію від архієпископа. Він також переказує новини зі Львова про спокій від татар і про пересування пана підчашого, який виїжджає з України.

Томаш Козицький просить Анну Зімницьку схилити її чоловіка, львівського писаря, дійти згоди з паном Пегловським. Автор повідомляє про відправлення гінця й очікує письмових вказівок щодо подальшого перебігу справи.

Райці міста Львова вносять до своїх міських актів документ препозита белзького шпиталю кс. Мартина Стриковського про встановлення пребенди при шпитальному костелі в Белзі, забезпеченої, зокрема, на львівських кам'яницях та маєтностях під Белзом. Фундатор передає право патронату над цією пребендою після своєї смерті львівському магістрату.

Рада міста Львова під головуванням бурмистра Еразма Сикста затверджує та відновлює збірник із чотирнадцяти порядкових артикулів для цеху львівських шевців, спираючись на давні королівські привілеї та краківське право. Статут регулює, серед іншого, вимоги до майстрів, заборону партацтва, відносини з чинбарями та кордибанниками, питання яток, а також релігійно-цехові обов’язки цехових братів.

Ян Лісовський поспіхом пише до львівського писаря Войцеха Зімницького, палко благаючи його дорогою через Люблін до Варшави не оминати його дому і заздалегідь сповістити про свій приїзд. Він також переказує уклони дружині Зімницького та запевняє у своєму доброму здоров'ї.

Документ засвідчує прийняття Миколая Байдуловича, вірменина родом із Сучави, до міського права Львова після складання присяги на вірність королю та місту. Міські райці звертаються до митників із проханням шанувати його міщанський статус та звільнити його разом із товарами від сплати будь-яких мит, зборів та оплат.

Станіслав Лубенецький пише львівському писареві Войцеху Зімницькому про розбіжності з архідияконом щодо вигляду кімнат і просить детально описати потреби мулярів, які працюють на будівництві.

Станіслав Лубенецький повідомляє Войцеха Зімницького про відправлення грошей (2000 злотих) та замовлення на французьке скло й меблі зі столярні з гербом архієпископа (Баранек / Юноша), вимагаючи також надіслати докладні розміри споруджуваного палацу (вікон, дверей, печей, сходів).

Войцех Мульдорфус інформує свого шваґра Войцеха Зімницького про справи, пов'язані з виконанням тестаментних легатів і фундації мансіонаріїв, просячи водночас про новини зі Львова та Константинополя. Повідомляє також про влаштування довіреного йому студента в замостській школі та організацію його подальшого навчання.

Львівський суфраган Захаріаш Новошицький описує урочистий в'їзд нового архієпископа до Львова, численні бенкети для райців та вірмен, а також стан ремонтних робіт в архієпископській кам'яниці та суперечки всередині капітули. У листі він також просить Зімницького, який перебуває у Варшаві, придбати індійського сукна й повідомляє про стан здоров'я його дружини.

Миколай Остророг критикує владу Львова за подання зухвалих протестацій проти сеймику, податкових поборів і каптурового суду, що викликало обурення шляхти. Він радить райцям прагнути владнати суперечку, порозумітися з каптуровими суддями та скористатися посередництвом коронного канцлера.

Анджей Павловський повідомляє львівському писареві Войцеху Зімницькому про перемовини зі слугами та ремісниками, зокрема про спроби схилити Шимона повернутися на службу. Він також сповіщає про придбані паном Лукашем хутра та просить подбати про матір на випадок непередбачених обставин.

Войцех Портенс квапить львівського писаря Войцеха Зімницького щодо сплати боргу за п'ять бочок вина, надісланих рік тому. Він нагадує, що ризик транспортування покладався на одержувача, водночас висловлюючи готовність долучитися до витрат на стягнення відшкодування за заподіяну шкоду.

Катерина Рушникарка із Самбора перепрошує писаршу Анну Зімницьку за затримку з приїздом, спричинену поганим станом доріг, і сповіщає, що незабаром особисто привезе підготовлені фрукти. Вона також звертається з проханням переказати челядникові прохання про допомогу в нагальній потребі, обіцяючи належну винагороду.

Томаш Саковський просить львівського писаря Войцеха Зімницького виклопотати у пана ксьондза легата листа з дозволом на прийняття священницьких свячень поза звичним часом, а також про звільнення від канонічних перешкод. Водночас він подає свої особисті відомості, зокрема вік і належність до єпархії, запевняючи про покриття всіх витрат.

Марцін Свежавський повідомляє Яна Зімницького про взяття до розгляду довіреної йому справи та попереджає про сплив остаточного строку для подання судових рішень і підтримання апеляції. Він просить якнайшвидше надіслати документи та кошти, необхідні для подолання перешкод.

Александр Тшебінський просить бурмистра і райців Львова прихильно розглянути його справу, довірену пану Заленському. Водночас він палко рекомендує Заленського на вакантну посаду радецького писаря, наголошуючи на його високій компетентності та працьовитості.

Якуб Максиміліан Фредро просить Войцеха Зімницького провести розрахунок заборгованості із золотарем Ґрюнвальдом на підставі контракту, що залишився після покійного брата, баківського єпископа. Він також передає лист до львівського архієпископа з проханням простити борг у сто злотих, узятий покійним.

Ягнєшка Хмєльова запитує Анну Зімницьку про плани спільного паломництва до Ченстохови та просить попередити заздалегідь, щоб устигнути найняти візника. Вона також надає детальний розрахунок надісланих коштів за придбані товари та просить викупити речі, заставлені в пана Єзерського.

Ягнєшка Хмєльова просить Анну Зімницьку відіслати віз, а також припаси й особисті речі, поспіхом залишені у Львові, та купити китайку й оливу для черниць. Вона також торкається питання надсилання вина для пані докторової та поточних розрахунків і покупок.

Миколай Чарнош повідомляє Войцеха Зімницького про втечу та негідні вчинки його сина Яна Августина в Замості, сповіщаючи про покарання хлопця та намір і надалі пильнувати його освіту. Згадує також про заборгованість з оплати за навчання, вправи з каліграфії та майново-господарські справи.

О. Хризостом Янецький надсилає Войцеху Зімницькому запізнілі новорічні привітання разом із дарунком пива. Він просить його про посередництво в передачі листа та бочок пива архієпископу, офіціалу та о. Баранковському, а також сповіщає про свій швидкий візит до Львова.

Зиґмунт Місаковський виправдовує затримку у сплаті боргу необхідністю стягнути кошти з боржників, а також просить надіслати залишену у Львові шаблю. До листа додано приписку Зиґмунта Плази із запевненням про швидке повернення власного боргу після повернення до Любачева.

Уршуля Давидовичова та Лазар Криштофович звертаються до міського писаря Войцеха Зімницького з проханням про правову допомогу й протекцію у спорі щодо опіки з Данієлем Голубовичем. Вони повідомляють про несприятливий для них вирок львівського війтівського суду та подання апеляції до короля, просячи залучити досвідченого правника й заступитися перед канцлером.

Равський парох просить львівського міського писаря Войцеха Зімницького про допомогу у справі апеляції своїх родичів на вирок суду в Потиличу щодо прав на спірне поле. Він клопочеться про звільнення відповідачів від несправедливо накладеної присяги та врегулювання спору через повернення суми, первісно сплаченої за землю.