Каталог джерел

Автор звертається до адресата у близькій, дружній формі, а далі згадує справу, яка, ймовірно, потребує втручання або поради, та осіб, чиї імена неможливо впевнено прочитати. Наприкінці є згадки про офіційне вирішення справи й листування. У датуванні, здається, згадано Краків і січень, але день і повний запис дати не можна встановити напевно.

Автор звертається до президента й магістрату Львова у справі смерті, що потребує з’ясування. У тексті згадано розслідування, декларацію або свідчення та осіб, названих євреями, однак складний почерк не дає змоги надійно відновити зв’язки між цими згадками й подробиці події. Датум листа вказує 22 січня 1710 року; місце непевне.

Автор звертається до райців Львова з побажаннями здоров’я та всього доброго в новому році. Він згадує, що того дня отримав лист, і порушує справу, пов’язану з містом, але подальші подробиці важко прочитати. Датум самого листа читається як «Dan z Wolbora 30 Januaryi 1575». Ім’я і титул у підписі попередньо прочитано як Еразм Карнковський, куявський єпископ. На архівній обкладинці вказано 29 січня 1575 року, але це дата архівного опису, що відрізняється від датуму листа.

Автор пише про справу, пов’язану з комісією та подальшим розглядом, згадуючи осіб і дії, які неможливо повністю прочитати. Точний предмет прохання неясний. Датування на с. 2 попередньо прочитано як 23 лютого 1722 року; місце нерозбірливе.

Автор звертається до президента й усієї магістратури Львова. У частково читабельному тексті згадуються священники місцевого колегіуму, ремонт та угода з містом, однак подробиці достеменно встановити неможливо. Лист датовано 10 березня 1711 року.

Папа Климент XIII звертається до Карла III щодо дій проти єзуїтів та їхнього майна в Іспанії. Він нагадує про заслуги ордену, його освітню й місійну діяльність і просить короля захистити його та справедливо розглянути справу. Лист є польським перекладом з італійської; наприкінці стоїть дата 16 квітня 1767 року.

Рукописний лист польською мовою з численними закресленнями й важкими для прочитання місцями. На адресному боці адресата названо резидентом міста Львова, але його ім’я нерозбірливе. Кінцева нотатка містить дату 21 липня 1777 року й, імовірно, Львів. В інвентарній картці відправника названо князем, однак за самим листом його особу не можна встановити напевно.

Рукописний лист польською мовою з офіційним зверненням до ясновельможного пана й добродія. Текст вицвів і місцями стертий, тому його тему не можна встановити напевно. В інвентарній картці документ названо оригіналом і згадано Станіслава; це не окремий текст чи переклад. Наприкінці листа є неповний запис «12 VI» без року.

Багатосторінковий оригінальний лист, переважно польською мовою, з латинським зверненням і юридичною термінологією. Автор обговорює справу, пов’язану з боргами або належностями, відповіддю на претензії та судовою чи адміністративною юрисдикцією; подробиці неможливо повністю відновити. В інвентарній картці лист приписано М. Козловському й описано як адресований австрійському міністрові, але це потребує перевірки. У кінці зазначено Свідницю, 27 січня 1745 року.

Лист від 26 серпня 1763 року починається звертанням «Mci Kochany Dobrodzieju» і містить частково читабельне прохання про ласку. Більшість тексту прочитати неможливо.

Лист починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Dobrodzieju» і містить фрагменти про право та певну справу. У збереженому тексті не видно дати, місця написання чи імені відправника.

Лист датований 1 липня 1734 року; у ньому згадано універсал, надісланий зі Львова. Збереглося звертання «Jaśnie Wielce Mości Panowie y Bracia»; місце написання непевно прочитано як Brudna.

Лист із датуванням «Dnia 25 Marca 1679», адресований особам, названим у латинському заголовку «Nobiles et Spectabiles Domini Patroni Observandi». Збереглися фрагменти про присутніх при президентові та місто; решта тексту нерозбірлива.

Латинський лист із Рима до львівських райців, датований 11 січня 1770 року. Збережені фрагменти згадують Франческо Стефаноні, його вдову Марію Анну та спадкоємців, а також документи. Адресна частина на с. 3 належить до того самого листа.

Автор звертається до «Шляхетного добродія» й подає скаргу щодо цехмістра шевського та дій, вчинених на його землі. Далі він апелює до справедливості магістрату, провадження й належних покарань; частина аргументації нерозбірлива. Інвентарна картка приписує лист Вацлаву Крушицкому, каноніку, але підпис самого листа прочитати неможливо. У листі зазначено дату 14 липня 1769 року; місця в датуванні немає.

Автор починає звертанням «Monseigneur» і розглядає справу, пов’язану з міською нерухомістю або будівлею, витратами та вимогами чи належностями. Подробиці важко прочитати; інвентарна картка описує лист як прохання до міської управи Львова. У датуванні на першій сторінці зазначено Львів, 15 травня 1724 року.

Частково читабельний польський лист до президента магістрату Львова, датований 22 липня 1774 року. Місце, особове ім’я адресата й відправник не встановлені.

Казимир Ліховський втручається перед львівським війтом Александром Вільчеком у справу єврейського жителя Золочева Маєра Боруховича, якого на битому шляху без жодної причини побив канчуком і пограбував львівський цехмістр різницького цеху Вацек, повертаючись із Глинян.

Полковник Лібішевський, діючи від імені воєводи ленчицького і старости белзького, просить молдавського господаря утримувати під суворою вартою в Яссах ватажка Верлана Волошина. Він наводить перелік його злочинів (напади, пограбування Могилева, вбивства, грабунок шляхти від Замостя до Бродів) і сповіщає про швидке надходження офіційної реквізиції з Речі Посполитої.

Єжи Лончинський, підкоморій львівський, дякує владі міста Львова за побажання, передані п. Чехуцьким, та радить терміново укласти контракт на шеляжний податок (призначений на ремонт занепалих львівських кам'яниць) за погодженням із комісаром землі перед його від'їздом на комісію до Радома.

Декан і президес львівської катедральної капітули Мартин Ян Лосовський звертається до магістрату Львова з проханням замістити вакантне після смерті о. Віленського бенефіцій препозита Братства Тіла Господнього. Він просить обрати священнослужителя, який постійно резидентує на місці у Львові та вільний від інших душпастирських обов’язків, котрий особисто доглядатиме за численними катедральними богослужіннями.

Господар Василь Лупул запевняє Яноша Кемені та Дєрдя II Ракоці у незмінній дружбі, пояснюючи колишні претензії щодо неналежного поводження з молдавським послом на похороні Жигмонда Ракоці. До листа додає новини про похід калги-султана й посольство хана до Хмельницького з проханням про допомогу проти калмиків і донських козаків, а також про кривавий бунт у Корсуні під час скорочення козацького реєстру та страту його ватажка Мозирі.

Теодор Любомирський перепрошує каштеляна краківського за відсутність особистого прощання перед від'їздом з Варшави та надсилає вислови пошани через посланця. Звертається з покірним проханням про подальшу ласку та надання протекції над ним і його хоругвою, декларуючи готовність до виконання послуг.

Кшиштоф Лянцкоронський просить підсудка чернігівського полегшити становище міста та відмовитися від решти заборгованості у розмірі 70 злотих з тамтешніх євреїв. Своє прохання він мотивує надзвичайним утиском міщан, спричиненим обтяжливими повинностями.