Каталог джерел

Анна Лещинська дякує братові за виявлені ласки й розповідає про прибуття посланця, а також згадує про тривожні політичні новини. Проте з найбільшим хвилюванням вона очікує на звістку про щасливе вирішення від тягаря братової, бідкаючись, що не може особисто її доглядати.

Анна Катажина Лещинська бідкається, що так пізно довідалася про перебування брата у Кракові, та розпитує про тривалість його візиту. Вона висловлює палке бажання якнайшвидше зустрітися з ним у Кракові чи у Варшаві напередодні майбутньої коронації.

Анна Лещинська сповіщає брата про нещодавнє хрещення сина, бідкаючись через відсутність рідних і довіряючи дітей його опіці. Турботливо розпитує про лікування еґерськими водами, приписане батькові, а також повідомляє про стан власного здоров'я.

Анна Катажина Лещинська непокоїться через брак звісток від батька та брата з огляду на наближення конвокації та поширення політичних чуток. Вона також згадує про претензії тітки щодо боргу й заявляє про бажання якнайшвидше приїхати до Львова.

Анна Лещинська пише до брата, занепокоєна змістом його попереднього листа та побоюючись несправедливих підозр, спрямованих проти її доброго імені. Вона виряджає довіреного священника і просить Яна Яблоновського про заступництво та про звістки щодо здоров'я родини.

Документ засвідчує продаж двох земельних ділянок у місцевості Сянта Валентином ді Меніа на користь Франческо Глерії на загальну суму 298 лір. Продавець підтверджує отримання оплати, зрікається прав на нерухомість і передає покупцеві всю повноту прав для вступу у вічне володіння нею.

Станіслав Ледуховський надсилає володимирському старості великодні вітання і просить надати інформацію щодо виплати платні поручникові та звістки з Варшави. Він також згадує про тривожну відсутність новин із рогатинського сеймика та суперечки урядовців.

Король Сигізмунд III Ваза надає місту Львову на вічні часи право стягнення зборів з товарів (так званого штукового або вузлового), а також із зерна, пива та меду. Доходи з цих зборів розподіляються: дві третини призначаються на міські потреби й укріплення, а одна третина — на винагороду за труди райцівського уряду.

Соломон Левкович звертається до купця Артура Форбса з проханням терміново передати через посланця фунт золота для потреб королівського двору. Автор листа гарантує вчасну виплату коштів.

Саломон Левкович звертається до Артура Форбса з нагальним проханням видати посланцю фунт золота для потреб королівського двору. Водночас автор гарантує адресатові певну та швидку оплату за довірений метал.

Леонард, син покійного Миколая де Маттіа Транраке, продає з правом викупу впродовж трьох років ділянку орної землі нотаріусу Якобу Глерію для погашення боргу в розмірі двохсот лір. Водночас покупець віддає цю ділянку боржникові в оренду на три роки в обмін на щорічну плату житом або готівкою.

Ґ. Левицький заступається перед президентом львівського магістрату за ув'язненого Яна Коваля, просячи пробачити йому покарання через термінову скарбову роботу. У приписці автор також згадує про врегулювання справи свого стельмаха.

Король Сигізмунд III Ваза надає стрілецькому братству у Львові вічне право стягувати збір із худоби, яку женуть та випасають купці, з метою відновлення його доходів, підірваних пожежами та моровицею.

Лукаш Лебедович виправдовує затримку з відповіддю своєю відсутністю та судовими засіданнями (рочками), що якраз тривають. Він просить Францишека Ґлоґовського надіслати вирок кондемнати разом із листом до підстарости, щоб той учинив на ньому виконавчий напис.

Лукаш Лебелович вітає Францішека Глоговського з поверненням із Любліна та надсилає йому оригінал лаудуму й реляції з підписом підчашого чернігівського. Також він повідомляє про початок і відкладення белзьких судів з формально-правових причин.

Лукаш Лебедович надсилає старості Францішеку Глоговському офіційну виписку судової реляції, вказуючи на можливість переписати її з екстракту. Він також повідомляє про зацікавленість пана Антонія спірним контрактом та про подану протестацію, яка оскаржує його чинність.

Папа Урбан VIII повідомляє львівського архієпископа про провізію Ремігіуша Конєцпольського на Холмське єпископство, яке звільнилося після переведення Мацея Лубенського до Познані. Водночас він закликає митрополита надати новому єпископу-суфрагану та ввіреній йому церкві доброзичливу підтримку й опіку.

Александр Лащ від імені шляхетської братії Белзького воєводства просить гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про ласку та підтримку для Францішека Іловецького. При цьому він запевняє у своїй відданості та готовності виконувати гетьманські накази.

Апостольський нунцій Джованні Баттіста Ланчеллотті, на підставі повноважень від папи Урбана VIII, затверджує права патронату, фундацію та управління райців міста Львова шпиталем Святого Духа. Підтвердження ґрунтується на давніх королівських і архієпископських привілеях та папських буллах.

Олександр Лащ повторює прохання узгодити час і маршрут запланованої після свят поїздки до Сосниці, якій сприяє теперішній санний шлях. Він запевняє у своїй вдячності та передає уклін від дружини адресатові та його дружині.

Папа Урбан VIII доручає апостольському нунцію в Польщі затвердити й надати сили вічної тривалості фундації, забезпеченню та міському управлінню шпиталем св. Єлизавети у Львові з огляду на судову суперечку, що точиться з львівським архієпископом. Водночас він застерігає, що священнослужителі, призначені для уділення таїнств хворим у шпиталі, щоразу повинні отримати попереднє схвалення ординарія.

Ян Лагодовський сповіщає львівського підстаросту Сигізмунда Порадовського про зупинення козаків, насланих паном Лонцьким з метою незаконного насипання межових курганів (копців). Автор повідомляє про суперечку із сусідом і віддає себе під ласку урядовця.

Папа Урбан VIII звільняє Лукаша, обраного єпископа нікопольського, від обов'язку резиденції в титулярній столиці та дозволяє йому перебувати у Львівській архідієцезії. Він надає йому право виконувати функції суфрагана, асистувати львівському архієпископу, а також звершувати понтифікалії та пастирські візитації.

Йоган Вайт Кюстнер повідомляє Артура Форбса про сплату вексельного боргу пану Кюмелеру. Також сповіщає про передачу йому замовленого полотна, шафрану й атласу згідно з доданим витягом.

Папа Урбан VIII наказує львівському архієпископу прийняти урочисте сповідання католицької віри від нікопольського єпископа-електа Лукаша перед уділенням йому єпископських свячень. Підписаний текст сповідання віри має бути протягом шести місяців надісланий до Апостольського Престолу.

Томас Кушні відповідає на лист Артура Форбса, діагностуючи причини його болю в ділянці серця, нічного поту та недуг ніг як наслідок незварення шлунка й меланхолії. Автор дає хворому вказівки щодо лікування та додає латинський рецепт на зміцнювальний конфект.

Документ підтверджує угоду між митрополичою капітулою та радою міста Львова щодо купівлі кам'яниці Косьми Сальваго для помешкання препозита шпиталю Святого Духа в обмін на будинок, проданий єзуїтам, разом із вилученням нової посілості з-під міської юрисдикції та наданням їй церковного імунітету. Акт уточнює умови розпоряджання цією нерухомістю, а також засади збереження патронатських прав і можливого майбутнього обміну будівлі.

Станіслав Куссевич висловлює глибоке обурення з приводу поширюваних проти нього наклепів про нібито давні кримінальні вироки у Варшаві та Торуні. Він повідомляє про вжиті заходи для отримання відповідних документів, очищення свого доброго імені, а також анонсує особисту зустріч.

Адресний аркуш листа Станіслава Кушевича, адресованого львівському райці Матеушу Гайдеру.

Станіслав Кушелевич повідомляє львівського райцю Мацея Гайдера про перебіг його справи, а також про труднощі із зустріччю з паном Мулліном і брак правників при дворі. Він обіцяє надсилати подальші новини й через власну надмірну зайнятість радить адресатові дізнатися подробиці у спільних знайомих.

Станіслав Кушевич повідомляє бурмистру Мацею Гайдеру про поточні фінансові питання, юридичні поради щодо спадщини Ґрозваєра та запланований візит до канцлера. Він також надсилає декрет для пана Скурчевського й обіцяє незабаром провести остаточний розрахунок.

Станіслав Кушелевич повідомляє Матеуша Гайдера про перебіг міських судових справ, які ведуться у Варшаві, та про отримані королівські обіцянки. Він також виправдовується за затримку в листуванні, посилаючись на жалобу за померлою дружиною, велику кількість обов'язків та обережність у делікатних питаннях.

Львівська митрополича капітула та міська влада Львова затверджують продаж тогочасної резиденції препозита шпиталю св. Духа єзуїтам під будівництво колегіуму та придбання нової кам'яниці в Косьми Сальваго на вулиці Шевській за суму 10 800 польських флоринів. Нововкуплену будівлю переведено під церковний імунітет із застереженням щодо непорушності патронатних прав міста й капітули, а також заборони відкриття в ній шинку та заняття ремеслами.

Самуель Кушевич офіційно закликає райців та магістрат міста Львова розважливо боронити спільне благо й протистояти тиску, що загрожує країні. Він згадує про небезпеку перехоплення кореспонденції, результати відправи військових послів і висловлює сподівання на швидке повернення до Львова.

Король Сигізмунд III Ваза передає львівському магістрату збір старостинських доходів в обмін на постійну щорічну плату в розмірі 2100 флоринів і дозволяє збирати складкове мито з купців на будівництво нових міських укріплень. Документ водночас обмежує повноваження львівського старости на користь міської юрисдикції та врегульовує питання постоїв.

О. Анджей Куропатницький звертається до президента Львова з проханням відшкодувати кошти за відбудову плебанської кам'яниці після пожежі міста. Він пропонує задовольнити свої претензії частково готівкою, а частково — наданням сусідніх міських земель.

Папа Урбан VIII доручає краківському, кам'янецькому та лаодикійському офіціалам розглянути апеляцію фіскального промотора львівської курії на вирок апостольського нунція у спорі з райцями та поспільством Львова. Делеговані судді отримують повноваження дослідити справу, ухвалити остаточний вирок та застосовувати канонічні санкції.

Ігуменя львівських бенедиктинок Магдалена Куропатницька скаржиться канцлеру Яну Малаховському на львівський магістрат, який порушує привілеї монастирської юрисдикції, неправомірно позиває, нападає та ув'язнює підпорядкованих їй ремісників. Вона просить канцлера про письмове втручання до міської влади, щоб припинити подальші кривди й утиски до вирішення спору призначеною комісією.

Райці міста Львова вносять до своїх міських актів документ препозита белзького шпиталю кс. Мартина Стриковського про встановлення пребенди при шпитальному костелі в Белзі, забезпеченої, зокрема, на львівських кам'яницях та маєтностях під Белзом. Фундатор передає право патронату над цією пребендою після своєї смерті львівському магістрату.

Ксьондз Вацлав Купінський звертається до бурмистра Львова на захист свого чиншовика, шевця Войцеха Григлевича, якого разом із дружиною побив і пограбував цехмістр Ліпкевич. Автор листа вимагає покарати винних, повернути награбовані застави та покласти край протиправним діям цеху.

Документ затверджує фундацію нового священника-мансіонарія та легати видеркафових чиншів на львівських кам'яницях, фундовані о. Кшиштофом Сікорським на користь колегії мансіонаріїв львівської катедри. Водночас він уточнює літургійні обов'язки бенефіціарів, а право патронату над фундованою пребендою передає львівському магістрату.

Адреса листа, адресованого Домініку Вільчеку, який обіймав посаду секретаря та президента міста Львова. Послання мало бути вручене адресатові у Львові.

Анджей Купінський повідомляє з Туринки про зустріч із московським військом, яке їде до Львова лише по своїх хворих, що свідчить про мізерні шанси на допомогу для оточеного загрозою міста. Він застерігає адресата, радить бути пильними, убезпечити майно та просить про опіку над своєю дружиною.

Анджей Купінський просить регента львівської громади скликати її засідання для складання звіту про клещівські переговори, а також відправити делегата на господарський сеймик до Вишні. Рукописна приписка засвідчує виплату 20 злотих посланцеві, який вирушає на цей сеймик.

Львівський канонік і проповідник Войцех Бельчинський продає міщанину Войцеху Мадешовичу та його дружині Анні крамницю і дві ділянки на проповідницькому ґрунті з правом забудови та шинкування. Покупці зобов'язуються виплачувати щорічний чинш у розмірі десяти польських злотих на день святого Мартина та підпорядковуються юрисдикції проповідника.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про тимчасову затримку виплати чергової частини грошей через застій у торгівлі, запевняючи, що сукно залишається в цілості. Він спрямовує адресата до панів Найцера та Майдешевича для отримання детальнішої інформації з цього приводу.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про відмову від поїздки до Ярослава через відсутність ділових перспектив, а також про відтермінування виплати частки, запевняючи водночас, що сукно залишається в цілості. Він також радить адресатові проконсультуватися щодо товару у Львові з панами Найцером та Майдешевичем.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує угоду, укладену перед королівськими комісарами між магістратом і поспільством трьох націй міста Львова щодо сплати міських боргів. Документ визначає розподіл фінансових обтяжень на суму понад 35 тисяч флоринів, а також строки сплати окремих часток із доходів і маєтностей міста.

Ян Круковецький виправдовує неприбуття пані Замойської та її сина на королівську коронацію через її раптову й тяжку хворобу, доручаючи інтереси роду опіці впливового адресата. Він також повідомляє про відхилення Замойською порад сенаторів, які схиляли її бойкотувати урочистості.

Кс. Ян Барановський, львівський архідиякон, продає половину свого новозбудованого будинку у Львові Фабіану Григлевичу та його дружині за 150 польських злотих. Документ визначає умови користування ділянкою та покладає на покупців обов'язок щороку сплачувати 5 злотих чиншу на поминальну службу за упокій душі видавця акта.