Каталог джерел

Костянтин Ваповський виряджає до Яна Яблоновського гінця з пропозицією умов визначення ціни обміряних маєтностей. У приписці він розпитує воєводу про те, що йому відомо щодо прихованих намірів і ворожих кроків бранденбурзького курфюрста стосовно Речі Посполитої.

Костянтин Ваповський висловлює вдячність руському воєводі Яну Яблоновському за виявлену ласку та протекцію. Заявляє про довічну вірність і готовність віддячити послугами разом з усією своєю родиною.

Константин Ваповський просить руського воєводу Яна Яблоновського поновити наказ про видачу жидачівському войському підданого-втікача із села Ляцька Воля. Попереднє розпорядження з цього приводу було призупинене краківським хорунжим через оманливі скарги тамтешніх селян.

Костянтин Ваповський рекомендує руському воєводі свого сина, бжезницького старосту, який клопочеться про затвердження на посаді поручника в батьковій корогві. Він також просить підтримати офіцерське призначення для пана Вуяковського та запевняє, що набере добірних людей до свого підрозділу.

Костянтин Ваповський повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про намір вивідати настрої шляхти перед скликанням сеймику, а також про політичні інтриги та незатвердження королем пунктів комісарів. Він запевняє адресата у своїй незмінній лояльності та переконує в необхідності успішного проведення сеймику перед прийдешнім вальним сеймом.

Костянтин Ваповський підтримує позицію воєводи щодо необхідності ухвалення однозначної декларації воєводства на сеймику з огляду на прагнення кардинала та Сапегів укласти угоду. Він сповіщає, що деталі його міркувань адресатові усно перекаже його син, підчаший.

Костянтин Ваповський порушує питання заміщення вакантних військових хоругов, висловлюючи сподівання на протекцію воєводи під час наступних призначень. Він також дякує за надіслані відомості про рухи неприятеля і просить від свого імені та від імені зібраної шляхти про подальші повідомлення з театру воєнних дій.

Костянтин Ваповський веде переговори з руським воєводою Яном Яблоновським про умови купівлі маєтку Ласки, ставлячи під сумнів підвищення раніше узгодженої суми. Він заявляє про готовність заплатити тридцять п'ять тисяч злотих і пропонує довічну вірність та послуги в обмін на поступку з боку магната.

Король Сигізмунд I Старий затверджує устрій і звичаї львівських цехів та вилучає львівських майстрів, челядників і учнів з-під зверхності краківських цехмістрів. Він дозволяє львівським ремісникам вільно навчати учнів і надавати звання майстрів, гарантуючи їм повноту прав у всьому Королівстві, а юрисдикцію над ними довіряє цеховим старшинам із правом апеляції до міської ради Львова.

Варшицький запевняє волинського воєводу в пам'яті та готовності служити. Згадує Опатівський сеймик і чесника, який переказав вітання; додає низький уклін для коронної пані.

Міхал Варшицький надсилає волинському воєводі привітання з нагоди свят Різдва Христового, бажаючи йому здоров'я, успіхів та найвищих почестей у Речі Посполитій. Водночас просить зберегти давню прихильність і заявляє про готовність надавати подальші послуги.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між владою Львова та шляхтою, яка володіє будинками в місті, наказуючи, щоб їхні орендарі чи мешканці несли всі міські збори й повинності та підлягали магдебурзькій юрисдикції. У разі неплатоспроможності неосілих пожильців за зобов'язання та заподіяні збитки має відповідати сама шляхетська нерухомість.

Стефан Васильковський сповіщає поручника Войцеха Смольницького про свій від'їзд та інструктує його щодо надсилання кореспонденції поштою. Він також порушує поточні полкові справи, питання ліквідації заслуг (виплати жолду) та фінансових розрахунків із товаришами.

Король Сигізмунд I дозволяє львівським райцям, опікунам шпиталю Святого Духа, продати село Малехів, яке зазнає утисків і конфліктів, та перевести його під дію земського права. Кошти від продажу мають бути спрямовані на купівлю іншого нерухомого майна або чиншів на користь убогих із поширенням на них церковного імунітету.

Джордж Васті дякує Артуру Форбсу за допомогу в справах міста Ярослава та доручає йому забрати у Львові гроші за двома векселями від Александра Бейлі. Він також повідомляє про застій у торгівлі, а також про смерть і похорон Андреаса Петтендріха.

Джордж Васт підтверджує отримання кореспонденції та дякує Артуру Форбсу за турботу про міські справи. Він бажає йому одужання завдяки лікам, які той приймає, і висловлює сподівання на швидку зустріч.

Джордж Васт повідомляє Артура Форбса про вручення місту Ярославу королівського мандату у справі їхніх інтересів та про зволікання міської влади з наданням відповіді. Він просить вжити правових заходів, звернутися за заступництвом до візького старости та діяти при королівському дворі.

Джордж Васт повідомляє львівського купця Артура Форбса про відправлення з Ґданська скрині білих чарок через візника Казимира на замовлення пана Зайлера. Просить прийняти вантаж у належному стані та сплатити кошти за його перевезення.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Роберта Форбса про відправлення сукна через Верушув до Ярослава та про поточне купецьке листування. Він також обговорює питання отримання готівки, терміни сплати боргів і труднощі з придбанням векселів перед лейпцизьким ярмарком.

Джордж Васт повідомляє з Ярослава Артуру Форбсу до Львова про фінансові питання, розрахунки з Букевичем і Дуїнскесом та оренду кімнати. Крім того, він сповіщає про передачу лимонів, вирішення справи цукерниці та передає вітання спільним знайомим.

Ґеорґен Васт повідомляє Артура Форбса про те, що залишив для нього 300 талерів у пана Томаса в рахунок сплати боргу, і дякує за наданий кредит. Автор також сповіщає про свій від'їзд до Ярослава.

Джордж Васто повідомляє Артура Форбса про торговельні переговори в Ярославі, ціни на приміщення та відправлення сукна через Щебрешин до Варшави. Він також просить про допомогу, видачу довіреності (пленіпотенції) та втручання у коменданта з метою стягнення й арешту належних йому грошей.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує та надає місту Львову його давній герб із зображенням брами з трьома вежами та стоячим левом. Крім того, монарх надає міській владі почесний привілей запечатувати всі документи й грамоти червоним воском.

Автор запрошує на своє весілля з Доротеєю Браун, донькою покійного ґданського райці Даніеля Брауна, призначене на 5 січня. Запрошення від 30 XII 1665 року адресоване Якобу Баренгаму [?] у Кракові.

Петер Вест повідомляє з Варшави Артура Форбса про перебіг справ у маршалківському та ґродському судах, а також про виїзд сторін до Кракова. Він також сповіщає про податкові питання, спірні розрахунки з Лондеком і заходи щодо укладення мирової угоди напередодні ярмарку.

Петер Вест інформує Артура Форбса про поточні фінансові розрахунки, заплановану передачу євреями коштів пану Кунцу та відправлення вина до Ґданська. Повідомляє також про перебіг судових справ, суперечки з равським старостою, вбивство в підскарбія та відтермінування роботи канцелярії.

Король Сигізмунд I Старий надає пожиттєво львівському райці Михайлу та його дітям, Михайлу й Анні, усі прибутки з питля, встановленого у львівському Пекарському млині. Раніше монарх забезпечив їм пожиттєве одержання доходів із третьої мірки цього ж млина.

Петро Васт повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про отримання сукна від купця де Альберті за наказом генерала Брандта. Він пояснює різницю в кількості сувоїв червоного та блакитного сукна, а також сповіщає про пакування та запечатування товару.

Король Сигізмунд I встановлює правила щорічного звітування урядуючих львівських райців про міські доходи перед колишніми райцями, чотирма лавниками та шістьма представниками поспільства. Водночас він наказує всім учасникам ревізії зберігати отримані відомості в суворій таємниці під присягою на вірність королю.

Вахлікович дякує за дії синдика: речі після багатомісячного очікування привезли потерпілій. Він передає полеміку з виправданням Вільчека та обіцяє розрахуватися за витрати.

Бурмистр дякує за допомогу Олександрові Злоткевичу, повідомляє про надіслання довіреності та відшкодування витрат через лавника Лукаша. Просить видати речі з депозиту та передає їхній опис.

Вахлікович просить синдика повернути речі племінниці, дружини коваля Александра Злоткевича. Він звинувачує кухарку Ягнешку в крадіжці та описує її ув'язнення у Вільчека; речі нібито перебували в урядовому депозиті.

Станіслав з Ходча посвідчує витяг із львівських гродських книг, у якому Маргарита Тлуста Міщинова разом із сином Еразмом квитують каноніків львівської катедри щодо сплати за млин перед Галицькою брамою. Документ звільняє капітулу від подальших фінансових і майнових претензій на цю нерухомість.

Вацлавович обіцяє клопотатися про мандат без згадки про мораторій і відкидає твердження про неможливість видачі канцелярією протилежного документа. Описує заходи канцлера та утруднений доступ до вельможі.

Король Сигізмунд I Старий гарантує прелатам і канонікам митрополичої капітули у Львові непорушне володіння третьою частиною королівського млина на Галицькому передмісті протягом 15 років. Правитель зобов'язується, що ані він, ані його наступники, ані будь-хто інший не здійснить протягом цього часу викупу цього млина.

Ігнацій Веммер закликає львівських міських депутатів на зустріч у резиденції синдика щодо врегулювання претензій до поєзуїтських маєтків. Він застерігає від запізнень, повідомляючи про нетерплячість представника цісарсько-королівського Фіскального уряду, який пригрозив зривом переговорів.

Ігнацій Веммер повідомляє Бонавентуру Богдановича про призначене паном головою засідання у справі міських привілеїв. Він просить надати звичне розпорядження запросити на це засідання панів депутатів.

Ігнацій Веммер повідомляє адресата про запрошення від босих кармелітів на переговори щодо угоди та їхню готовність надати повноваження від конвенту. Він просить висловити думку з цього приводу та пропонує зробити витяги зі старіших міських ухвал, потрібних для переговорів.

Король Сигізмунд I Старий вирішує суперечку між львівськими міщанами та львівським старостою Станіславом із Ходча щодо стягнення мита і торгових зборів із солоної риби. Він установлює порядок складання присяги купцями та підтверджує право львівських міщан на безмитне придбання риби в Буську.

Автор рекомендує бурмистрові справу Казимира Папроцького, цехмістра люблінських сідлярів і римарів, звинуваченого в образі львівських сідлярів. Просить про справедливий розгляд та відшкодування кривди.

Король Сигізмунд I скасовує свій попередній торговельний привілей, наданий євреям із передмість Львова, і підтверджує виключне право львівських міщан на торгівлю в місті, забороняючи її передміщанам. Щоби уможливити ліквідацію товарних залишків і сплату боргів, монарх установлює для передміських євреїв дворічний перехідний період з обмеженим правом торгівлі.

Примас обіцяє втрутитися перед єзуїтами, нунцієм і єпископами щодо учнів, які порушують спокій. Він пояснює обмеження власної юрисдикції та просить Львів вислати представника на конвокацію.

Примас радить шукати захисту прав Львова на майбутній елекції. Він згадує безуспішні намагання послів Руського воєводства та застерігає, що протестація дратує його обивателів.

Король Сигізмунд I Старий забороняє купцям, які подорожують між Туреччиною і Волощиною та Литвою і Московією, оминати львівське право складу й мита шляхом проїзду через Кам'янець та манівцями. Він наказує старостам і міській владі Русі та Поділля беззастережно заарештовувати купців-порушників і надавати допомогу посланцям міста Львова.

Бурмистр запрошує райців на другу годину пополудні до ратуші, щоби за звичаєм примиритися перед великодньою сповіддю. Він перепрошує за можливі образи та передає лист підчашого коронного.

Ф. Веніно скликає львівських райців на ранкове засідання в ратуші, представляючи розлогий порядок денний, що охоплює, зокрема, питання скасованих мит, наближення виборів, судовий процес щодо Замарстинова, а також приміщень і податків. Він також нагадує про обов'язки ґречності магістрату щодо можновладців, які перебувають у місті.

Запрошення на нараду охоплює свято Тіла Господнього, комісію та варшавський сейм, міські фінанси, контракт на Скнилівок, поранення челяді підстаршиною, затримки в судах, а також справи єзуїтів і кам'яниці.

Генеральний офіціал львівський Ян Дрогобич здійснює трансумпт угоди 1499 року, укладеної між кустошем львівських францисканців Валентієм та плебаном Яном із Чишок, на прохання тодішнього плебана Бернарда Колачека. Ця угода врегульовувала питання заборгованих снопових десятин, участі у витратах на ремонт греблі та розподілу прибутків від вилову риби у ставі в Чишках.

Джон Вентонґ повідомляє купця Артуарта Форбса в Ряшеві про передачу коштів від боржника Браунінґа через пана Р. Брюсса та про сплату решти суми. Лист завершується побажаннями успішних торгів і ввіренням Божій опіці.

Король Сигізмунд I Старий затверджує ухвалу міської влади Львова, прийняту після нещодавньої пожежі, яка забороняє зводити в місті будинки з підсіннями, та наказує всім власникам нерухомості дотримуватися нових будівельних правил.