Каталог джерел

Януш Антоній Вишневецький із радістю сповіщає дядька про своє повернення до рідного краю та запевняє його у незмінній відданості й готовності особисто стати до послуг. Він також передає шану воєводині руській і просить зберегти про нього добру пам'ять.

Новопризначений руський воєвода просить магістрат не викликати до свого суду справи євреїв, що належать до його юрисдикції. Водночас запевняє місто у своїй опіці.

Міхал Вишневецький повідомляє дядькові про народження сина. Представляє дитину як онука адресата і надію на продовження роду. Точний день народження потребує перевірки.

Міхал Вишневецький звертається до дядька після подорожі, підтверджує вдячність і бажання особистої зустрічі. Місце датування потребує подальшої перевірки.

Автор пояснює відсутність особистого візиту через непевну зимову дорогу. Запевняє дядька у незмінній прихильності та просить про подальшу протекцію.

Міхал Вишневецький побоюється, що неприязні повідомлення послабили його позицію у доброчинця. Запевняє у невинності та просить дядька про посередництво і протекцію.

Де Віллар передає воєводі лист пана Дюпора через домочадців у Львові. Пояснює шлях відповіді через поштовий пакет і декларує готовність до подальших послуг.

Капітан військ, що повертаються з Угорщини, представляє асигнацію на квартири. Автор подає 90 порцій і 1700 злотих щомісяця, порівнює навантаження з Божеховом і просить воєводу про інструкції.

Вінярський не знайшов векселя попри подорож до Гданська та Торуня. Пише про відмову у присязі щодо військових збитків і радить відправити зерно Віслою одразу після скресання криги.

Вінярський описує тривоги та власні збитки, не може знайти гроші для адресата. Пропонує розрахунок через Бруна у Львові та Дітлофсона у Гданську; очікує поштової відповіді.

Вінярський інформує про платіж Шимановича та суперечку Свєця про гіберну. Просить про привілей, що дозволяє прийняти зятя Бартольді до міщанства попри відмову міста.

Скарга на військові екзекуції, витрати та втечу підданих. Староство має доставити 1000 одиниць деревини до Торуня та людей для палісадів. Окремо: гроші у Бартольді, вексель та новини про гданську пошту.

Автор обговорює ціни та сплав деревини, пропонує гданські закупівлі перед конвокацією. Повідомляє про підпал стодол із зерном, а також про побиття мешканців Слівіц та примусове вилучення восьми підвід.

Автор описує тягарі маршу рейтарів, закиди щодо Сєдзіцького та труднощі з передачею 6300 злотих гіберни до Львова. Пропонує вексель через купця Шимановича.

Після пред'явлення універсалів комендант відкликав зі староства кілька десятків саксонців. Автор анонсує перелік прянощів і тканин, а також поїздку до Гданська; радить швидко відправити кораблі з зерном.

Автор захищається від звинувачення у бездіяльності: він відмовив у квартирах саксонським солдатам, а розпорядження про складання звітів про збитки отримав після терміну. Він продовжує шукати спосіб передачі гіберни.

Бартольді готовий викласти 6000 вибитих талерів під забезпечення виплати з ластів і гіберни. Вінярський квапить рішення щодо Сендзіцького та розрахунку двох тисяч доброї монети.

Латинська новина повідомляє, що король Франції нібито відмовився від наміру посадити Конті на престол у Польщі. Автор пов'язує з цим надію на заспокоєння Речі Посполитої та згоду можновладців.

Вінярський пропонує позику 20 тисяч у Бартольді, виплату в Гданську та пересилання векселем до Варшави. Просить вирішити справу Сендзіцького, якого звинувачує у кривдженні людей та заборгованостях.

Водзіцький відповідає на великодні привітання. Згадує образ Христа, що ламає залізні брами, і бажає Львову захисту та достатку.

Водзіцький відповідає на великодні привітання міста. Бажає мешканцям достатку, а місту — Божого захисту.

Вольський виступає проти порушення привілеїв Львова під час відсутності монарха. Схвалює протест міста та апеляцію до майбутнього сейму; обіцяє захист його прав та авторитету канцелярії.

Автор обговорює консультації з саноцьким хорунжим та шляхтою перед сеймиком. Запитує про прийняття універсалу з Жовкви та анонсує переговори з протилежною стороною, щоб схилити учасників до єдності.

Вояковський просить підтримати прихильність воєводи та виступити посередником у не до кінця з'ясованій майновій справі. Рекомендує свої послуги та передає вітання від дружини.

Міколай Гадзевич повідомляє доктору Купінському про клопоти в королівській канцелярії, у гетьмана та луцького підкоморія з метою отримання лібертації для Львова, згадуючи про витрати на цю мету. Також звертається з проханням проконтролювати його приватні майнові справи та питання боргів у місті.

З Лейпцига Галецький дякує за отриманий лист і прихильність, згадує тутешній двір та королеву. Повторює прохання про заступництво та опіку над дружиною і дітьми.

Францішек Галецький складає Станіславу Яблоновському новорічні побажання, просячи про відновлення колишньої прихильності та опіку над родиною перед запланованим виїздом за кордон. Порушує також питання фінансових розрахунків за утримання полку та своїх суперечок з маркграфом д'Арк'єном.

Повідомлення про прибуття імперських військ на зимові квартири. Автор наказує бурмістрам підготувати провіант і фураж до його прибуття; кінцева клаузула не була повністю прочитана.

Казимир Глоговський звертається до посла Юзефа Потоцького з проханням про підтримку на сеймі та затвердження через сеймову конституцію прав на спірне майно зі здійсненого заповіту. Натомість за допомогу він висловлює Потоцькому цілковиту вдячність і готовність до взаємних послуг.

Гожевський інформує про збір провіанту саксонцями та його складування в Торуні. Сам не має коштів на подальшу подорож і просить про швидкий наказ.

Гожевський запевняє, що пише з кожною поштою, і просить патрона про подальші розпорядження.

Переправа через Віслу затримує пошту. Автор пропонує спосіб позичення грошей через посередника із забезпеченням підписом Вінярського; вказує також другий контакт.

Ґроховський запрошує львівських райців на єпископську урочистість 27 вересня 1625 року. Наголошує на дружбі, своєму руському походженні й значенні Львова як осередку митрополії.

Ґроховський розподіляє французьке й венеційське скло між кімнатами, вимагає завершення палацу та платні мулярові три злотих на тиждень. Згадує податки на прусську війну та напад на суфрагана у Венеції.

Г’юсон підтверджує виплату Кнабу 5905 і 20 грошів Bm. Описує затримки розрахунків, переговори про ціни поясів і нестачу монети; додає сеймові та придворні новини.

Ґуровський просить Яблоновського захистити орендовані маєтки від постоїв, посилаючись на заяву гетьмана. Називає кілька володінь і обіцяє клопотання щодо асигнації.

Ґуровський дякує за звільнення орендованих маєтків від постоїв. Обіцяє далі клопотатися щодо асигнації й просить захисту брата та можливості довести його невинність.

Александр Гуровський запевняє воєводу Яна Яблоновського в докладанні зусиль для якнайшвидшого стягнення належних сум після майбутнього сеймику. Він також повідомляє про свій майбутній виступ перед військовою комісією з метою спростування неправдивих звинувачень і просить про подальшу протекцію.

Ґуровський просить підтримки у справі військового союзу й дає довіреність братові Войцеху. Описує господарювання в Мшані та спроби видобутку срібла в Олькуші; хоче взяти участь у майбутній кампанії.

Давіа вважає, що мир із турками не примирить сторін, а Італія може постраждати більше за Польщу. Хотів би спостерігати здалеку й називає Пруссію останнім джерелом побоювань.

Давіа не певен поїздки на Русь через сумніви щодо подорожі короля. Закликає пробудити давню звитягу, повідомляє про згоду сторін і потребу грошей для виступу понад 30 тисяч вояків.

Підскарбій протестує проти затримання чужоземних купців, які прямували на інші ярмарки. Він оспорює повноваження міста стягувати скарбові податки й вимагає звільнити людей і товари.

Кардинал д’Аркіан прагне домогтися відшкодування за образу в Магерові й просить воєводу надіслати потрібні акти зі Львова. Передає вітання гетьманові та родині адресата.

Автор пише племінниці про справи, які вони обговорювали раніше, і запевняє її у своїй прихильності.

Маркіз нагадує про попередні листи та несплачену суму й просить адресата про допомогу.

Відправник описує скрутне становище й суперечки щодо маєтків, повинностей і корогв, пов’язаних із добродієм, та просить адресата заступитися й допомогти домогтися справедливого вирішення. Він згадує документи, попередні накази, вояків і кривди, а також спроби виправити становище. Лист починається 8 грудня 1698 року; завершення датоване 19 січня 1699 року. Адресата титуловано руським палатином, однак його прізвище не вдалося впевнено прочитати.

Відправник звертається до вельможного воєводи й добродія, імовірно Яна Яблоновського. Пише про справу, у якій фігурують особи, названі Домарадським і [прочитання прізвища непевне], згадує попередній розгляд і звертається з проханням до адресата; подробиці та частина прізвищ залишаються непевними. Лист завершується датою зі Львова — 30 січня 1699 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Казімєж Длужевський звертається до Яна Яблоновського, руського воєводи, у справі запланованого обрання холмського підкоморія. Він просить не скликати сеймик, вказуючи на неналежну кандидатуру холмського хорунжого та право шляхти вільно обирати. Лист складено в Любліні 1 червня; 1698 рік зазначено в інвентарному описі.

Подяка за доброту, згадка про грошові суми; розлогий постскриптум про поведінку старшого сина, приведених ним людей та подорож з Варшави до Львова.

Привітання та побажання потомства, далі прохання про допомогу у справі жидачівського старости.