Каталог джерел

Львівський архієпископ Ян Сененський разом із катедральною капітулою переводить зруйноване татарською навалою містечко Козлів на магдебурзьке право за зразком Дунаєва та надає жителям п'ятнадцятирічну волю (звільнення від повинностей). Після закінчення цього терміну документ визначає постійні повинності підданих, зокрема грошові чинші, розмір шарварку та натуральні данини на користь архієпископського двору.

Йона Ізраелович повідомляє Петера Сімсона про надсилання через місцевого вірменина 275 штук на свій рахунок у принципала. Він просить адресата отримати передачу, видати розписку й зазначає, що остаточний розрахунок відбудеться після його приїзду.

Йонас Ізраелович надсилає краківському купцеві Ертору Форбусу боргові розписки в рахунок взаємних розрахунків і повідомляє про відправлення партії лою та тютюну з купцем Марком, який має внести плату в Кракові під заставу товару. Також інформує про заборгованість вірменина у Львові та про наявні запаси сап'яну й воску, обіцяючи остаточно звести рахунки після зустрічі.

Антоній, син Миколи з Карцано, продає Яну Хрестителю Буффі з Тельве-ді-Сотто сад та луку, розташовані в Карцано. Правочин оплачено та посвідчено нотаріально в присутності свідків.

Марек Ісаакович повідомляє Артура Форбса про свій швидкий від'їзд і просить врегулювати рахунки за товари з вирахуванням коштів за продані лимони. Він також звертається з проханням відкрити кредит для львівського митника Беєра та повернути нестягнені боргові розписки ряшівських боржників.

Король Стефан Баторій трансумує свій едикт від 20 лютого 1577 року, в якому скасовує всі комісії, призначені для розгляду скарг поспільства на львівський магістрат, і залишає справу виключно для королівського суду під заставою 15 000 дукатів. Він наказує обом сторонам з’явитися з доказами перед монаршим судом, забороняючи тим часом будь-які чвари та порушення правопорядку.

Ян Ігнатовський вимагає від писаря Голембьовського негайного повернення багаторічного боргу на суму понад 162 польські злоті через львівського міщанина Еліана. Він нагадує адресатові про попередні невиконані обіцянки, власну скруту, а також про релігійний і моральний обов'язок повернути чужу власність.

Король Стефан Баторій розв'язує багатоаспектний спір між поспільством та магістратом Львова, регулюючи, зокрема, питання доходів із міських маєтностей, складання фінансових звітів, обрання райців і колегії сорока мужів, а також дотримання права складу. Він наказує обом сторонам зберігати злагоду й послух під загрозою штрафу в тисячу гривень.

Ян Трашко звертається до львівського райці Єнджея Вахловича з проханням про втручання та допомогу в поверненні заборгованих коштів від ломжинського старости. При цьому він запевняє у своїй довічній вдячності та готовності винагородити за будь-які клопоти, понесені в цій справі.

Король Стефан Баторій підтверджує цеху шевців міста Львова два привілеї короля Казимира Ягеллончика від 1466 та 1469 років. Ці акти обмежували кількість ремісників, яким дозволялося мешкати й шити взуття під замком, лише двома особами, а також забороняли займатися шевством у заміських будинках і шляхетських дворах.

Вацлав Костка Зубчевський повідомляє гетьману Яну Станіславу Яблоновському про заплановане примирення рокошан із королем, а також про пересування військ і поразку Огінського в Литві. Інформує також про перебіг справ у люблінському Коронному трибуналі та святкову перерву в засіданнях депутатів.

Лібераліс, син Розма, передає Джованні з Ческо Сан-П'єтро лучно-орну ділянку в місцевості Бізага, оцінену в 158 лір, з метою погашення свого боргу. Акт, складений спочатку покійним нотаріусом Ніколою а Фабро, переписує та посвідчує нотаріальним знаком імператорський нотаріус Якобус Глеріус.

Катерина Зоммерова протестує проти незаконного накладення секвестру в Лейпцигу на її власні товари в рахунок боргів чоловіка. Вона погрожує позивом проти Артура Форбса до Коронного трибуналу в Любліні, якщо той не поверне вилучене майно.

Григорій, син покійного Франциска з Ческо в Сан-П’єтро, продає Іванові з Ческо ділянку ріллі та луки, розташовану в урочищі «sotto polpezza», за 380 лір. Продавець застерігає за собою право викупу та зворотного повернення відчужуваної нерухомості протягом чотирьох років.

Петтер Соммервелл згадує попередні розмови в Кракові та просить Артура Форбса надати відомості про дії Роберта Форбса, а також письмово заступитися перед Альбертом Моллером, щоб запобігти подальшим фінансовим збиткам. Він також просить про стриманість і збереження таємниці та передачу відповіді на ім'я дружини через свою можливу відсутність.

Петтер Соммервелл пропонує купцеві Артуру Форбсу врегулювати борг шляхом поставки 200 штук гладкої тафти, яку в Любліні має отримати Майкл Гертмікор. Просить про мирне владнання суперечки, повернення боргового зобов'язання та збереження всієї оборудки в таємниці.

Петтер Соммервелл повторює прохання до купця Артура Форбса надати відомості про суми, отримані Робертом Форбсом за краківською довіреністю. Він просить виплатити 200 флоринів у Львові, а решту грошей передати дружині на утримання родини.

Петтер Соммервелле закликає Артура Форбса до мирного врегулювання фінансової суперечки та прийняття в рахунок сплати боргу 200 штук тафти. Він звертає увагу на нечесні дії повірених і просить виявити розуміння замість збільшення його збитків.

Петтер Соммервелл висловлює жаль з приводу арешту його особи та товарів у Любліні за вимогою Артура Форбса, роз'яснюючи стан взаємних розрахунків і труднощі з продажем майна. Він просить адресата про розважливість, виплату в розумних межах та пропонує владнати суперечку мирним шляхом за посередництвом спільних знайомих.

Король Стефан Баторій затверджує комісарський акт, що встановлює таксацію доходів і здійснює викуп третьої мірки Зимноводського млина на львівському передмісті сєрадзьким каштеляном Анджеєм Дембовським у спадкоємців Казимира Гинка за суму 4684 флорини. Надає Дембовському право спокійного володіння млином аж до часу можливого викупу його королем за ту саму суму.

Александр Зоммер передає через подавця листа Артуру Форбсу суму 30 флоринів на сплату отриманої позики, вибачаючись за зволікання. При цьому він висловлює глибоку вдячність за надану у скруті допомогу та засвідчує довічну готовність до послуг.

Александр Зоммер повідомляє Артура Форбса про відправлення поштою переказу (ремеси) з Ґданська та повернення доданого реверсу, отриманого через фур'єра. Він також сповіщає про виплату 20 рейнських злотих фур'єрові, який вирушає до Радехова.

Александр Зоммер розпитує про новини щодо повернення пана Касінга до Кракова, а також про купівлю упряжі та надання коней Роберту Форбсу. Він також висловлює готовність вирушити до Ярослава, щоб допомогти візникам, і передає вітання домочадцям.

Александер Зоммер повідомляє Артура Форбса про розмови щодо фінансових розрахунків із панами Тамсоном, Ґалбрехтом і Бейллі, а також про суму, що залишилася після виплати панові Роберту. Він сповіщає про швидкий нічний від'їзд до Ґданська й очікує розпоряджень щодо повернення наявних коштів.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів львівського архієпископства про преконізацію Яна на львівського архієпископа після смерті архієпископа Станіслава. Він зобов'язує їх скласти новому митрополиту присягу на вірність та виконувати належні обов'язки під загрозою церковних кар.

Бартоломей Зиморович повідомляє Марцина Гайдера про складання проєкту привілею, який включає його приміську броварню до числа міських броварень, що захистить інвестицію від опору поспільства. Він також згадує про витрати на посередництво Томановича та про безплідні засідання сейму у Варшаві.

Король Стефан Баторій дозволяє кравцям зі Стрия заснувати цех і затверджує статут, що регулює діяльність братства, права майстрів, прийом сторонніх ремісників та визволення челядників за зразком львівського права.

Брат Раймунд Зімницький OP, який перебуває на навчанні в Неаполі, перепрошує матір за попередній гіркий лист, викликаний злиднями й тяжкими побутовими умовами. Він благає батьків про фінансову підтримку для оплати книжок, постелі, наукового ступеня (промоції) та повернення на батьківщину, вказуючи безпечні способи пересилання грошей.

Отець Раймунд Зімницький повідомляє батькові про скарги рогатинського пріора на шваґра у зв'язку з невирішеною судовою суперечкою. Чернець просить батька прихильно поставитися до цієї справи, зазначаючи, що докладніші відомості особисто представить пріор.

Король Стефан Баторій підтверджує та затверджує права, артикули та привілеї цеху кравців міста Львова, надані первісно королем Сигізмундом I Старим.

Войцех Зімницький повторює прохання до Яна Рудавського взятися за захист львівського райці Мартина Гайдера у судовому спорі з шотландцем Томзицьким. Він запевняє, що судові акти будуть надіслані, а належна винагорода виплачена через пана Левоса та шафаря Самуеля Едварда.

Король Стефан Баторій підтверджує всі права, привілеї, імунітети та давні звичаї, надані спільноті львівських вірмен його попередниками. Правитель наказує львівському старості та міській владі непорушно дотримуватися й оберігати ці права.

Войцех Зімницький повідомляє владу Львова про прибуття до Варшави, перебіг міських судових процесів, зокрема суперечки з руською громадою, та про зупинення роботи судів через хворобу підканцлера. Він також згадує про відсутність перспектив скликання сейму й переповідає політичні новини стосовно миру з Туреччиною.

Мельник Матей та його син Єронім передають братам Івану Хрестителю та Петру де Буффіс млин, сукновальню та маєтності в Тельве-Інферіоре для погашення боргових вимог (datio in solutum). Водночас кредитори віддають їм ці маєтності в дев'ятирічну оренду з правом викупу після сплати боргу та заборгованого чиншу.

Войцех Зімницький пояснює дружині, що за наказом львівських райців мусить залишитися у Варшаві після сейму, аби владнати міські справи. Він також дає їй настанови щодо управління городом — радячи підвищити орендну плату або самостійно обробляти землю для домашніх потреб.

Гелена Зімницька пояснює братові причини затримки листів і ділиться звістками про добре здоров'я матері та родичів, із полегшенням відкидаючи чутки про його нібито смерть. Вона також сповіщає про кончину й заповітні розпорядження їхнього брата Себастьяна та висловлює палке бажання якнайшвидшої особистої зустрічі.

Львівський архієпископ Станіслав Сломовський надає катедральній капітулі у Львові вічну грошову десятину, звану біскупщиною, що стягується зі Львова та навколишніх сіл. В обмін на передані доходи капітула зобов'язується відправляти богослужіння та молитви в наміренні архієпископа за його життя та після смерті.

Якуб Зизанський, хенцинський війт, надсилає писареві війтівського суду у Львові Войцеху Зімницькому новорічні вітання разом із невеликими подарунками для нього та його родини. Водночас просить узяти під опіку свого сина Яна, який мав би допомагати у львівській канцелярії та навчатися при адресатові.

Документ засвідчує договір обміну лугової ділянки на садибну/садову ділянку в Тельве-Інферіоре, укладений між П'єтро Буффою, який діяв також від імені свого брата Джованні Баттісти, та Джованні де Дзанцотто. Контракт регулює передачу права власності на обидва об'єкти нерухомості разом із цесією та суброгацією чиншів, а також грошових і зернових рент, якими вони були обтяжені.

Фабіан Зивєрт пересилає Яну Яблоновському надіслану поштою кореспонденцію та свіжі новини. При цьому він із сумом згадує про прикрі події та жалобу, яка спіткала рід Любомирських.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про належне відправлення кореспонденції, затриманої через важку переправу кур'єра через Віслу, а також про нічну варту полків і цехів на валах Львова. Він також згадує про прибуття до міста знесиленого пана Госцімінського.

Фабіан Зиверт повідомляє про прибуття до Львова посланця віленського воєводи, який домагається повернення гармат з-під Кам'янця та переповідає про великі контрибуції, накладені на Литві саксонськими військами. Інформує також про смерть і похорон галицького ловчого Курдвановського.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про початок відправлення листів через пана Лампрехта та заявляє про повну готовність до подальших відправлень за умови отримання точних інструкцій. До листа також додає свіжі новини.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про виконання доручення та надсилання переказу на двісті талерів панові Радзовському через посередництво Домініка Вінклера після отримання коштів від пана Шимоновича. Принагідно автор складає адресатові покірні побажання добра та Божих ласк на щойно розпочатий рік.

Король Генріх Валуа підтверджує права та привілеї львівського стрілецького (куркового) братства, первинно надані Сигізмундом II Августом. Документ наказує плекати вправи зі стрільби з арбалетів та рушниць, забезпечує стрільцям податковий імунітет і гарантує щорічні виплати з міського скарбу.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Фабіан Зиверт повідомляє резидента про вирушення короля з військами в похід під Крилів та про організацію військових розвідувальних загонів у районі Львова. Він передає обнадійливі відомості про стан військових справ, наближення козаків гетьмана Мазепи та спростовує неправдиві чутки, що ширяться.

Фабіан Зиверт розповідає Францішеку Глоговському про таємні сеймові наради щодо берлінської справи та про звинувачення у зраді, висунуті великому коронному маршалку й Сапегам. Він також повідомляє про арешт італійського секретаря маршалка та відсутність рішень у публічних і військових справах.

Автор розповідає про перебіг місії польського посла у Стамбулі, аудієнцію в муфтія та зусилля щодо звільнення польських полонених. Він також описує пересування вельмож у Львові, затримання під Кам'янцем відомого шахрая, який видавав себе за данського королевича, та руйнування після сильної бурі в Перемишлі.

Король Генріх Валуа підтверджує у формі vidimus декрет Сигізмунда Августа зі львівських земських актів, що роз’яснює та закріплює привілей королеви Ядвіґи про звільнення львівських міщан від сплати мита. Документ забезпечує вічну юридичну силу митних вільностей, належних місту Львову на території Корони та підвладних доменів.