Каталог джерел

Зигмунт Камінський повідомляє краківського каштеляна Фелікса Потоцького про отримання з гданської ратуші після багатомісячних суперечок декларації щодо виплати суми поголовного податку частинами. Він обіцяє надати деталі в наступному листі після призначеної на понеділок аудієнції.

Сигізмунд Камінський повідомляє краківському каштеляну про безрезультатність дотеперішніх зусиль через непоступливу позицію ґданщан. Він висловлює побоювання, що якщо це питання не вирішиться успішно під час перебування адресата у Варшаві, подальші переконування та листи виявляться марними.

Райці міста Львова встановлюють і затверджують статут львівського цеху хірургів, визначаючи умови здобуття майстерського ступеня, вимоги щодо виконання пробних робіт (шедеврів) та правила навчання ремесла. Документ також покладає на членів цеху обов'язок виставляти озброєного вояка до ратуші в разі потреби та безоплатно лікувати поранених міських вартових.

Ян Камоцький описує Яну Яблоновському політичні настрої в Парижі, підтверджує укладення миру із Савойєю та приготування до прибуття савойської принцеси. Він також повідомляє про пересування військ у Каталонії та Фландрії і сповіщає про відправлення медичного трактату для гетьмана Яблоновського.

Ян Камоцький повідомляє волинському воєводі Яну Яблоновському про урочистості в Парижі з нагоди укладення миру із Савойєю, а також про чутки щодо іспанського двору й підтримку Францією кандидатури Якова II на польський престол. Він також сповіщає про стан здоров'я Людовика XIV, який, попри болісну операцію з розтину нариву, безперервно керує державними справами.

Жан Камоцький повідомляє Яну Яблоновському з Парижа про чутки щодо планованої облоги Барселони та про пересування французьких військ у Каталонії. Він також інформує про відсутність воєнних дій у Фландрії через морози та про арешт прибічника, який видав плани короля Якова.

Жан Камоцький інформує Яна Яблоновського про поточну воєнну ситуацію в Європі, зокрема про очікувану капітуляцію Савої, бойові дії у Фландрії та морські маневри. У приписці він просить про допомогу у врегулюванні боргу, взятого в Парижі графом Лещинським, за якого Камоцький поручився.

Львівський архієпископ Ян Сененський затверджує силою ординарської влади привілей короля Стефана Баторія від 1576 року, що включає препозитуру львівського шпиталю Святого Духа разом із правом патронату до складу львівської катедральної капітули.

Автор пояснює, що мусив виїхати до Бродів через мандат, виданий ясновельможним краківським паном. Він шкодує, що не може служити адресатам на призначеній комісії; згадує поганий стан здоров’я та гетьманські накази як перешкоди. Датовано в Бродах 26 квітня 1723 року.

Документ є королівським підтвердженням вількіра цеху львівських хірургів і цирульників, ухваленого раніше міською радою Львова. Він установлює докладні правила майстерських іспитів, навчання ремесла, здійснення фахової діяльності, а також обов'язки цеху в галузі оборони та безоплатного лікування міських вартових.

Доктор Мартин Кампіан повідомляє Войцеха Зімницького про відправлення возом на Трибунал соку та напоїв для перемишльського єпископа та інших достойників, доручаючи терміново вручити кореспонденцію від архієпископа. Він також переказує новини зі Львова про спокій від татар і про пересування пана підчашого, який виїжджає з України.

Король Стефан Баторій на прохання послів міста Львова підтверджує документ короля Владислава Ягайла від 1 жовтня 1389 року про включення Львова до складу Корони Королівства Польського. Монарх зобов'язується не порушувати приналежності міста і Львівської землі до Королівства.

Вікарій і генеральний комісар брат Іван Капістран звертається до влади Львова з проханням про опіку й підтримку будівництва нової брами, а також допомогу для місцевого кустоша. Він запевняє у молитві за благополуччя райців та всього міста, дякуючи за їхню дотеперішню ревність.

Король Стефан Баторій підтверджує привілей короля Сигізмунда I від 1547 року, наданий львівським краячам сукна. Акт гарантує їм виключне право на роздрібну торгівлю та стриження сукна у Львові під загрозою конфіскації нелегального товару.

Військовий суддя Миколай Карменський просить львівських райців про короткострокове позичення міського ката для здійснення страти солдатів, засуджених до смерті в таборі під Свіржем. При цьому він запевняє у негайному відісланні ката назад після виконання вироків та в належній винагороді.

Краківський війт і лавники на прохання львівського писаря Павла Щербича посвідчують чинний у Кракові звичай обрання колегії сорока мужів, до якого апелював королівський декрет для Львова. Згідно з краківською практикою, двадцятьох членів обирають цехмістри з-поміж купців, а ще двадцятьох визначають купці з-поміж цехової старшини за участі одинадцятьох лавників.

Джейкоб Кармайкл дякує Артуру Форбсу за виплату грошей Джейкобу Б'юкену та згадує про листування з Робертом Форбсом у Кракові. Він також звертається з проханням продати або надіслати до Ґданська замовлені килими та передати доданого листа.

Джейкоб Кармайкл повідомляє Артура Форбса, що візник відмовився везти тюк червоного сап'яну до Кракова через поганий стан доріг і брак підмінних коней, попри пропозицію більшої плати. Товар залишено на зберігання у пана Грусевича до подальших розпоряджень, про що Кармайкл має намір також сповістити поштою Роберта Форбса.

Якоб Кармікелл повідомляє Артура Форбса про листи з Любліна щодо боргової розписки за вино та про прикрощі з п'яним візником, який везе соболів до Кракова. Він сповіщає про свій від'їзд до Кракова й дає розпорядження щодо передачі коштів паном Морландом.

Бухгалтерський звіт, складений Джейкобом Кармайклом, що відображає заборгованість і сплачені суми на користь Роберта та Артура Форбсів за 1684–1685 роки. Рахунок, що включає, зокрема, купецькі платежі та грошові перекази до Англії, остаточно збалансовано й затверджено 5 квітня 1685 року.

Джейкоб Кармайкл очікує на рішення Артура Форбса щодо фінансових розрахунків і повідомляє про відправлення товарів до Ґданська під наглядом призначених осіб. Він також сповіщає про отримання значної суми талерів, серед яких виявлено дві фальшиві монети, та повідомляє про свій приїзд до Кракова.

Джейкоб Кармайкл повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням грошей зі Львова через Пітера Бенсона та просить про підтримку, щоб уникнути необхідності особистої поїздки. Він також згадує про справу сплати від Томаса Бонді з Любліна та питання перевезення товарів через Мостиська.

Джейкоб Кармайкл дякує Артуру Форбсу за сплату фінансової асигнації на користь Пітера Бенсона та розпитує про його подальші наміри після подорожі до Гданська. Автор листа також просить надіслати турецьке сукно й табакерку.

Дж. Кармічелл повідомляє Артура Форбса, що не прибуде до Мостиськ, і розпитує про справи, які у Львові залагоджував Петро Сімсон. Він також дає вказівки щодо відправлення краківських листів і відпуску козака Івана, оскільки знайшлася інша нагода для подорожі.

Король Стефан Баторій вирішує спір влади та поспільства Львова зі старостою Миколаєм Гербуртом і збирачем податків, постановляючи, що місто зобов'язане сплачувати лише подвійну ставку побору, яка охоплює також передмістя та міські лани. Правитель забороняє стягувати окремий податок із міських ґрунтів і ремісничих майстерень, скасовуючи попередні вироки старости.

Куявський єпископ Станіслав Карнковський відповідає на скаргу львівської влади щодо утисків з боку місцевої шляхти, бідкаючись на важкі часи, спільні як для міщан, так і для духовенства. Посилаючись на хворобу, він відсилає адресатів до усної розповіді посланця та запевняє в готовності захищати права і вольності міста, щойно випаде така нагода.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів Львівської церкви про призначення Яна Димітра Соліковського на посаду архієпископа після кончини архієпископа Яна. Він наказує їм прийняти нового пастиря з належною пошаною, а також зберігати вірність і виконувати звичні повинності під загрозою церковних кар.

Катажина Констанція просить Анджея Яноцького про юридичний захист і підтримку її затяжної справи перед королівським судом у Варшаві після смерті попереднього оборонця. Вона пояснює сумніви щодо статусу королівського вироку, повертає доказові документи та надсилає завдаток, обіцяючи подальшу винагороду після успішного завершення процесу.

Папа Григорій XIII повідомляє народ міста та Львівської дієцезії про призначення Яна Димитрія Соліковського на посаду архієпископа після смерті його попередника Яна. Він наказує вірним прийняти нового пастиря з належною пошаною та підкорятися його пастирській владі.

Вацлав Карша втручається у справу перед райцею Купінським щодо інциденту з побиттям комісара пахолком, переконуючи, що дрібну подію даремно надали розголосу й роздмухали аж перед очі каштеляна та канцлера. Він запевняє в готовності надати сатисфакцію та звинувачує міського синдика в навмисному розпалюванні суперечки й перешкоджанні миролюбному владнанню справи.

Папа Григорій XIII дозволяє обраному львівському архієпископу Янові Димітру Соліковському прийняти єпископські свячення від будь-якого католицького єпископа, який перебуває в єдності з Апостольським Престолом. Умовою уділення свячень є попереднє складення наведеного в тексті формуляра присяги на вірність, засвідчену копію якої елект зобов'язаний надіслати до Рима під загрозою суспензи.

Альчід Каттіні звертається до канцлера Яна Малаховського з проханням наказати львівському магістрату виплатити борг у розмірі 330 червоних золотих разом із відсотками з майна покійного камердинера Естри. Автор меморіалу наголошує, що його боргова вимога виникла до одруження боржника і повинна мати першість перед записом на користь удови.

Папа Григорій XIII надає вівтарю св. Анни в костелі св. Андрія бернардинів у Львові привілей привілейованого вівтаря. Згідно з ним, кожна заупокійна меса, відправлена біля нього священником цього конвенту, приносить відпуст, що звільняє душу з чистилища.

С. Квілецький сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що відправлений через покоєвого лист до нього не дійшов, запевняючи при цьому в цілковитій готовності до подальших послуг. Він також обіцяє з'ясувати стан порушеної справи та передає уклін дружині адресата.

Король Стефан Баторій здійснює трансумпт і підтвердження шістнадцяти декретів 1578 року, виданих у спорах між радою та поспільством Львова і львівським старостою Миколаєм Гербуртом з Фульштина. Документ вирішує, зокрема, питання обрання райців, міської та замкової юрисдикції, ключів від брам, постою, податкових повинностей та користування млинами.

Готтліб Кернер повідомляє Даніеля Вінярського про те, що пан воєвода й досі не забрав переданих на зберігання до Львова грошей, і просить призначити особу для їх отримання через побоювання пожежі чи непередбаченого випадку. Він також запитує про потребу в готівці у Львові чи Ярославі на святого Михайла, очікуючи на термінову відповідь.

Документ трансумує та підтверджує сеймовий вирок короля Стефана Баторія, що вирішує суперечку між владою міста Львова та львівським старостою Миколаєм Гербуртом. Король обмежує кількість ремісників під старостинською юрисдикцією, забороняє утримувати шинки й заводити новий торг на підзамчому передмісті, а також підтверджує давні привілеї міщан щодо торгівлі сіллю та рибою, звільнення від мит і торгових зборів, а також випасу худоби й користування королівськими лісами.

Самуель Бенедикт Кесслер запрошує Артура Форбса на своє весілля з Елізабет, донькою ґданського купця Роберта Лавенделя, яке має відбутися 15 лютого 1686 року в Ґданську. Він просить адресата вшанувати урочистість своєю присутністю, помолитися за молодят та взяти участь у весільному частуванні.

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Йоганн Якоб Кесль повідомляє Артуру Форбсу про передачу Йоганну Тейлору двох штук терціанелі, а також про стан врегулювання взаємних асигнацій і ярмаркових розрахунків. Він також обговорює питання цін і продажу оксамиту, надсилаючи на підпис зобов’язання з проханням про подальші торговельні замовлення.

Йоганн Якоб Кессель звертається до Артура Форбса з проханням допомогти стягнути заборгованість із пана Вільчека щонайпізніше до ярмарку на святого Михайла. Він також конфіденційно просить висловити думку щодо платоспроможності боржника та безпечності подальших кредитних оборудок.

Кардинал Алессандро Фарнезе разом із керівництвом римського Архібратства Пресвятого Тіла Христового при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва видає трансумпт документів папи Павла III з наданням відпустів. Акт укладено на прохання архієпископа Яна Димітра Соліковського для Братства Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові з метою поширення на нього римських духовних привілеїв.

Йоганн Кетшир висловлює жаль через занадто малу знижку, запропоновану Артуром Форбсом під час купівлі рубанків, і повторює прохання скинути 63 флорини, щоб уникнути збитків. У листі він також згадує про наближення дати весільних урочистостей.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Частково нерозбірливий лист зі зверненням «Ясновельможний Мосьпане Добродію». Конверт указує на Ясновельможного Пана, підляського воєводу. Примітка у правому верхньому кутку може містити дату 18 […] 1696, проте прочитання є непевним, тому дату не визначено.

Папа Сикст V на прохання архієпископа Яна Димитра Соліковського та громади Львова збагачує міський герб, додаючи до зображення лева три пагорби та зірку з власного родового герба. Документ уповноважує міську владу вільно розміщувати й компонувати нову емблему залежно від потреб і обставин.

Президент Львова Казимир Кіркор дорікає райцям за неявку на засідання та попереджає про загрозу арешту міських маєтностей Зубра через брак коштів для сплати боргу комендантові. Він також просить про термінові інструкції та виділення коштів на майбутні розмежувальні комісії з паном Бжуховським і голосківську комісію.

Львівські райці обмінюються думками щодо нагальної потреби скликати загальну міську раду перед лицем раптової загрози та присутності війська. Вони обговорюють необхідність відкласти переговори або ж провести засідання попри свято.

Казимир Кіркор повідомляє владу Львова про успішне завершення судової справи в Радомі та затвердження торішнього декрету. Він також сповіщає про отримання позики під заставу монстранції для покриття канцелярійних витрат і про подальшу подорож до Варшави.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та ратифікує на коронаційному сеймі всі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані спільноті вірмен міста Львова його попередниками.