Каталог джерел

Гетьман Станіслав Конєцпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, засвідчуючи його чесноти та достоїнства. Просить райців охоче прийняти його до міського права.

Гетьман Станіслав Конєцпольський звертається до влади Львова з терміновим проханням про позику амуніції через загрозу татарського набігу. Він запевняє, що всі передані запаси будуть повернуті в тій же кількості та вазі після прибуття транспорту з Гданська.

Автор посилається на звістку від особи з Трембовлі та пише про неповний розрахунок адресатів і належну суму. Текст фрагментарний, автора й місце не встановлено. Лист датовано 20 липня 1705 року.

Автор звертається до достойника, названого воєводою та генералом руських земель. У тексті згадано землю Бараненецьку та питання межі, але подробиці частково нерозбірливі. Дата на верхньому полі — 4 січня 1703 року.

Р. Корицинський звертається до райців Львова. У листі згадано розпорядження та умову повернути авторові щось; подробиці розрахунку нерозбірливі. Лист датовано у Слободі 5 квітня 1639 року.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський інформує владу Львова про відтермінування купцю Дерзахаряшевичу терміну сплати боргу перед татарським послом Солтанасом до ярославського ярмарку. Наказує магістрату у разі несплати негайно судити боржника згідно з правом гостей для збереження доброї репутації серед іноземців.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський повідомляє магістрат Львова про скерування до міста піхоти під командуванням львівського старости та звільнення міщан від тягаря її утримання. Також порушує питання асекурації суми семи тисяч злотих із міських доходів.

Лист датований під Краковом 23 липня 1657 року. У тексті є фрагмент «W postulatach […]» і згадка про підканцлера; адресна частина на с. 7 належить до цього самого листа.

Йоганнес Конрадт Корфініус підтверджує отримання попереднього листа від Артура Форбса та врегулювання платежів, пов'язаних із паном Тейлором. Також надсилає рахунок на суму понад 107 флоринів і пропонує здійснити остаточні розрахунки під час наближення ярмарку святого Михайла.

Косович інформує волинського воєводу про скромні поставки харчів, порожнечу в коморі та закінчення грошей на поточні закупівлі у Львові. Також повідомляє про отримання асигнації від перемишльського суфрагана та запитує про термін переїзду двору після свят.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова припинити утиски факторів монетного двору братів Тимфів та дозволити їм вільну закупівлю срібла для потреб монетного двору та війська. Він попереджає магістрат, що подальше порушення умов контракту та львівської комісії накличе на місто королівський гнів і кару.

Великий коронний підскарбій Ян Казимир Красінський наказує владі Львова підготувати у добрій монеті решту суми з купецької донативи у розмірі 3836 злотих і 20 грошів. Ці гроші мають бути негайно виплачені на підставі асигнати послу до Туреччини, Єроніму Радзейовському.

Великий коронний підскарбій Ян Казимир Красінський звертається до львівського магістрату на користь купця Петра Шимфсона, скривдженого панами Слоневським та Альтемаєром. Він просить про швидкий розгляд справи та покарання винних, посилаючись на інтереси королівської скарбниці та Речі Посполитої.

Автор звертається до Артура Форбса, купця у Львові. У збереженому тексті згадано суми й розрахунок, але подробиці не встановлено. Надійно читабельної дати в листі немає.

Анджей Станіслав Крауз інформує Артура Форбса про відправлення з Ряшева придбаної ним пари коней. Також звертається з проханням отримати від пана Лозі належну суму у розмірі 520 флоринів і переслати ці гроші до Кракова.

Автор звертається до Артура Форбса, купця у Львові. Більша частина тексту нерозбірлива; надійну дату й тему не встановлено.

Кшиштоф Краузе просить Роберта Форбса посприяти затриманню в Ярославі львівських старших євреїв до моменту погашення боргу в розмірі 300 флоринів. При цьому він допускає можливість виділення 100 флоринів як гонорар за успішне стягнення заборгованості.

Кшиштоф Краузе просить Артура Форбса надати інструкції щодо подальших дій та повідомити про справи. Запевняє адресата у своїй відданості та братерській прихильності.

Самостійний лист до Артура Форбса; збережений текст частково нерозбірливий і не встановлює подробиць чи дати.

Миколай Франциск Кросновський звертається до влади Львова з проханням виплатити решту належних йому грошей до рук подавача листа. Запевняє, що остаточну, автентичну квитанцію видасть особисто під час перебування в Городку.

Двосторінковий лист з адресною частиною до міських райців. Збереглися фрагменти тексту, зокрема згадка «Grodzie»; дату й місце не прочитано.

Короткий текст листа на с. 2. Збереглися фрагменти звертання та згадка Львова; дату й місце не прочитано.

Частково читабельний англійський лист до купця Артура Форбса у Львові/Лемберзі, датований 31 грудня 1687 року. До кореспонденції долучено нумеровані аркуші рахунків; подробиці операцій і відправник залишаються невідомими.

Йоган Файт Кюстнер повідомляє Артура Форбса про врегулювання вексельної заборгованості на користь пана Кюмелера. Також повідомляє про передачу йому замовленого полотна, шафрану та атласу згідно з доданим витягом.

Ян Лагодовський повідомляє львівського підстаросту Зигмунта Порадовського про зупинення козаків, надісланих паном Лацьким з метою незаконного насипання прикордонних могил. Автор повідомляє про суперечку з сусідом і доручає себе ласці урядовця.

Левкович надсилає спеціального гінця за фунтом золота, який бачили у Форбса. Золото терміново потрібне королівському двору; автор обіцяє оплату і просить видати його безпосередньо кур'єру.

Саломон Левкович звертається до Артура Форбса з терміновим проханням видати посланцю фунт золота для потреб королівського двору. Водночас автор гарантує адресату певну та швидку оплату за наданий дорогоцінний метал.

За інвентарем коронний підканцлер Богуслав Лещинський повідомляє магістрат Львова про згоду на оренду доходів від акцизу. Сам лист датовано 12 березня 1657 року; повний текст і підпис іще не прочитано.

Великий коронний канцлер Ян Лещинський закликає магістрат Львова стягнути з міщанина Вишньовського борг і понесені витрати на користь Ієроніма Шеремети із Самбірської економії, згідно з вироком деканального суду трирічної давності. На адресному боці міститься службова примітка про врегулювання справи та виплату грошей кредитору.

Давід Лівінгстон повідомляє купця Артура Форбса у Мостиськах про передачу трибунальських позовів адвокату Цімановичу в Перемишлі, відправлення возного до відповідача та понесені гродські витрати й оплату посланця.

Єжи Лончинський, підкоморій львівський, дякує владі міста Львова за побажання, передані п. Чехуцьким, та радить терміново укласти контракт на шеляжний податок (призначений на ремонт занепалих львівських кам'яниць) за погодженням із комісаром землі перед його від'їздом на комісію до Радома.

Краківський райця Францішек Лупач нагадує львівському магістрату про несплачений борг, щодо якого мав неодноразові обіцянки, та попереджає, що в разі подальшого зволікання буде змушений шукати інших правових засобів для повернення грошей.

Людвіка Любомирська інформує Львівський магістрат про незаконну угоду щодо відчуження палацу та маєтку, укладену між її чоловіком та курляндським герцогом без її відома та згоди. Вона просить міську владу не вносити цей дефектний акт до радних книг та скасувати інтромісію.

Великий коронний підскарбій Єронім Любомирський повторно звертається до волинського воєводи з проханням домогтися у краківського каштеляна асигнації на зимові квартири для своєї аркебузирівської хоругви. Він пояснює це нагальною потребою набору та екіпірування солдатів перед настанням зими, а також необхідністю якнайшвидшого відправлення ротмістра.

Гетьман Єронім Любомирський заступається перед владою міста Львова за свого підданого Гребінку Файфра. Просить дозволити йому й надалі тримати шинок принаймні до часу проведення анонсованої комісії та приїзду гетьмана до Львова.

Гетьман Єронім Любомирський висловлює обурення через ігнорування львівським магістратом його попередніх прохань про призупинення судових дій щодо його слуги Симона Гребенки. Він попереджає міську владу, що у разі відхилення цього останнього прохання використає свій вплив для захисту підлеглого та відплати за виявлену неприязнь.

Гетьман Єронім Любомирський дякує владі Львова за виділення квартири в кам'яниці Барського на час майбутньої комісії та згадує про домовленість у цій справі зі стражниковою коронною. Він також повідомляє про прибуття генерального квартирмейстера з проханням про допомогу у належному розміщенні гетьманського двору.

Великий гетьман коронний Єронім Любомирський відхиляє пояснення влади Львова про брак коштів і наказує негайно виплатити належні йому гроші асигнатарію. При цьому він зазначає, що белзький воєвода зобов'язав сплатити податок також львівських євреїв, які досі посилалися на звільнення.

Гетьман Єронім Любомирський дякує владі Львова за передачу частини асигнованої суми на утримання угорської піхоти. З огляду на скрутне становище міста погоджується на відтермінування і просить надіслати решту належної суми через чотири тижні.

Єжи Домінік Любомирський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво у справі внесення волоської хоругви до компуту та визначення місця її постою. При цьому він запевняє у своїй вірності та посилається на традиційну дружбу, що єднала їхні роди.

Єжи Домінік Любомирський просить Яна Станіслава Яблоновського про заступництво у справі звільнення його маєтків від державних повинностей та субвенцій. Також торкається поточних правових та майнових питань, зокрема протестацій та справи старости.

Кшиштоф Лянцкоронський просить підсудка чернігівського полегшити становище міста та відмовитися від решти заборгованості у розмірі 70 злотих з тамтешніх євреїв. Своє прохання він мотивує надзвичайним утиском міщан, спричиненим обтяжливими повинностями.

Ксьондз Й. Манастерський виступає проти незаконного надсилання міської екзекуції та стягнення чиншу з кам'яниці покійної генеральші Бекєрської. Він закликає президента Львова припинити узурпацію юрисдикції над його законно набутим майном.

Львівський канонік о. Й. Манастерський звертається до радників міста Львова з проханням не накладати на бідного орендаря чинш за підвал, що належить духовному особі. Посилаючись на давню прихильність магістрату до духовенства, він декларує натомість вдячність та готовність до послуг.

Фрідріх Йоганн Майделл дякує купцеві Артуру Форбсу за домовленості, досягнуті з його сином, та повідомляє про розпорядження виплатити належний капітал через свого уповноваженого. Він також торкається питання річних відсотків і просить врегулювати векселем кошти, що мають надійти з Вроцлава.

Казимир Марковський звітує про стан здоров'я кульгавого коня та повідомляє про проблеми з коновалом через від'їзд короля. Також описує витрати на власне лікування після хвороби та наполегливо просить надіслати додаткові кошти для покриття боргів.

Джон Мюррей просить купця Артура Форбса відправити до Великої Весі возом пана Чалмерса товари, привезені з Вроцлава, а також каразею від Александера Голла. Він зобов'язується відшкодувати всі понесені витрати та просить повідомити останні новини.

Джон Мюррей просить купця Артура Форбса забрати у Волтера Іннеса боргове зобов'язання за здійснений платіж або отримати розписку, що підтверджує погашення боргу. Також порушує питання домовленості з паном Ґалбрейтом щодо транспортування риби.

Джон Мюррей описує труднощі з отриманням оплати від Джона Патона та анонсує зустріч із Форбсом на ярмарку в Ярославі. Він також звертається з проханням надіслати затребувані товари, за які обіцяє розрахуватися.

Джон Мюррей повідомляє Артура Форбса, що надіслана йому бочка риби зрештою не дійшла до нього, оскільки візник відвіз її до Кракова. У приписці відправник також просить отримати від пана Іннеса письмове підтвердження пролонгації.