Каталог джерел

Король Сигізмунд II Август затверджує подані статті та правопорядок цеху львівських миловарів, схвалені раніше райцями міста Львова у 1561 році.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській митрополичій капітулі право стягувати мостове та гребельне мито в селі Вербіж, первісно надане Владиславом Ягайлом, а також встановлює детальний тарифікатор зборів, призначених на необхідний ремонт доріг, гребель і мостів.

Король Сигізмунд II Август підтверджує запис із пйотркувських радницьких книг 1538 року щодо продажу будинку з ділянкою та садом за Краківською брамою в Пйотркуві вівтарником Яном Краскою на користь райців і бурмистра міста Львова. Покупців було зобов'язано сплачувати щорічний чинш у розмірі 15 грошів на користь згаданого вівтаря на свято св. Матвія.

Петро Барзий, перемишльський каштелян і генеральний львівський староста, видає капітулі митрополичій у Львові завірений випис із гродських актів 1510 року. Він підтверджує відчуження підміського млина Важний мельничкою Барбарою та її сином Еразмом на користь капітули за суму 300 гривень.

Каєтан Забельський наводить розрахунок розподілу чиншу із сум, розміщених у перемишльських євреїв, і просить надіслати належні кошти, необхідні для будівельних робіт. Через обов'язки на будівництві він відмовляється від поїздки до Перемишля, радячи вжити судових заходів проти євреїв у консисторії.

Завадський сповіщає воєводу про передачу асигнації до жупництва та про занепокоєння підданих у старостві, які неохоче сплачують чинші й такси за збіжжя. Він закликає надіслати накази командуванню корогви з вимогою зглянутися на зубожіле населення, а також згадує про поточні замкові та фінансові справи.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан від загального обов'язку надавати підводи для потреб королівських гінців, перекладаючи цей тягар на замкові села. Водночас він наказує виплачувати до коронного скарбу суму 400 флоринів із побору шосу, залишаючи решту на потреби міста.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан, які постраждали від нещодавньої пожежі міста, від усіх зборів, податків і контрибуцій терміном на вісім років, щоб полегшити їм відбудову осель і повернення Львову колишньої величі. Водночас він наказує поборцям руських земель суворо дотримуватися цього привілею під загрозою королівської неласки.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській капітулі право на стягнення третьої мірки з млина біля Галицької брами у Львові терміном на тридцять років. Після закінчення цього часу та сплати заставної суми млин має повністю повернутися під королівське управління.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Король Сигізмунд II Август звільняє будівлю львівської ратуші від обов'язку проведення в ній земських рочків, шляхетських віч та комісарських судів, закріплюючи її виключно за урядом і судочинством міського права. Рішення обґрунтовано тіснотою приміщень ратуші та необхідністю безперешкодного здійснення влади райцями в багатокультурному та обтяженому обов'язками місті.

Феліціан Залеський повідомляє радецького писаря Войцеха Зімницького про відкладення королем судового розгляду справи прусської юридики до 1 листопада та заявляє про дотримання вересневого терміну. Він також розпитує про поточні новини зі сходу щодо загрози з боку турків і татар.

Феліціан Залеський пояснює труднощі з дотриманням терміну проведення комісії у Львові через накладання на засідання прусської юрисдикції. Запевняє у своїй готовності прислужитися місту й сподівається на перенесення справ на пізніший час.

Король Сигізмунд II Август суворо наказує львівському бурмистрові та райцям дотримуватися годин зачинення міських брам під загрозою покарання, забороняючи відчиняти їх уночі, окрім випадків крайньої потреби, а також оголошує про покарання кожного, включно зі шляхтою, хто силував би до вступу в місто.

Король Сигізмунд II Август затверджує транссумпт із львівських земських актів, у якому львівський міщанин Себальд Ворцель заставляє село Замарстинів польному гетьману Миколі Сенявському в рахунок боргу в розмірі 5500 флоринів. Документ санкціонує підпорядкування цього правочину земському праву попри попередній спротив міської влади Львова.

Вармінський єпископ і канцлер Анджей Хризостом Залуський надсилає з Торуня руському воєводі новорічні віншування. Він також повідомляє про прибуття хелмінських єпископа та воєводи на аудієнцію до короля та про спільний обід при монаршому дворі.

Анджей Хризостом Залуський висловлює руському воєводі родинні привітання та сподівається на швидку зустріч під час прийдешнього сейму. Він також із тривогою згадує про порушення литовської згоди, обіцяючи молитися за благополуччя вітчизни.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про зрив генерального сеймика Королівської Пруссії в Мальборку, до чого призвели взаємна неприязнь і суперечки за маршалківську палицю. Він також згадує про напруження навколо призначення комісарів для гліберни та питання індигенату.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинському воєводі про наради сенаторів та заходи, які вживаються проти дій військових конфедератів (зв'язкових). Він також висловлює жаль з приводу долі убогого люду своєї дієцезії, яку спустошують конфедерати.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі про вісті з Варшави щодо готовності шведського короля розпочати мирні переговори. Він також згадує про воєнні настрої послів із Великопольщі та Серадза й про плановану в Мальборку раду.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про необхідність термінового виїзду до Мальборка на зустріч із королем. Він запевняє адресата у своїй пам'яті та братерській прихильності.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє про своє коротке перебування у Свентей Липці для вирішення невідкладних церковних і світських справ. Водночас він наполегливо закликає руського воєводу докладати зусиль заради миру, застерігаючи від неминучої загибелі Речі Посполитої у разі затягування війни.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський висловлює жаль з приводу смерті віленського каштеляна та згадує про суперництво за вакантні посади. Він також повідомляє про дії мальборкського воєводи в Королівській Пруссії та виправдовується браком часу через наплив вірян з нагоди ювілею.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про своє прибуття до Мальборка та про зусилля Августа II, спрямовані на порятунок пригнобленої Речі Посполитої. Він також згадує про порозуміння воєводств, яке, попри скрутне становище, дає надію на поліпшення ситуації в країні.

Анджей Хризостом Залуський пояснює Яну Станіславу Яблоновському необхідність дотримуватися стриманості в листах через непевну політичну ситуацію та брак достовірних новин. Він також повідомляє про погану погоду в Торуні, що ускладнює подорожі, а у приписці відповідає на нарікання воєводи.

Плоцький єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинського воєводу про свій від'їзд із Варшави до усамітнення перед майбутньою елекцією та про відправлення делегації сконфедерованого війська з належною відповіддю. Він також запевняє адресата у своїй незмінній пам'яті та прихильності, незважаючи на труднощі з листуванням.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський коментує політичні настрої в Речі Посполитій та звістки про зрив багатьох сеймиків. Він підкреслює, що під час ювілею воліє присвятити себе духовним справам, аніж громадським турботам.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинського воєводу про відмову від участі у Скарбовому трибуналі через відсутність одностайності сеймиків і труднощі з провіантом. Він також надсилає запитувані політичні листи та вітає адресата з Різдвом Христовим.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про відправу великопосних богослужінь у дієцезії та запланований виїзд для повторного освячення осквернених храмів. Попри брак свіжих новин, він висловлює незмінну прихильність і готовність до послуг.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує Яну Станіславу Яблоновському за надіслані документи львівських комісій та висловлює сподівання на швидке залагодження кризи й відновлення миру в державі. Він також повідомляє про свій раптовий від'їзд до Варшави на виклик примаса та про труднощі, пов'язані з настроями війська і з'їздом шляхти.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський пише до руського воєводи, пояснюючи відсутність свіжих новин правилом, запозиченим у Цицерона. У приписці він торкається питання затримки листування з Литви та Великої Польщі, а також заплутаних фінансових розрахунків.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський висловлює надію на успішний перебіг генерального руського сеймика завдяки зусиллям воєводи Яна Станіслава Яблоновського, а також згадує про сумніви мальборкського воєводи. Він також із радістю повідомляє про публічне зречення лютеранства дев'ятьма своїми домочадцями та про заплановане їхнє миропомазання.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про свій короткочасний від'їзд із Торуня через утому та потребу подбати про провізію і фураж. Він попереджає про можливу затримку в листуванні, запевняючи водночас, що резидентові доручено негайно пересилати йому всі листи.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руського воєводу про прибуття на генеральний сеймик до Мальборка. Він розповідає про прихильний прийом на шляху через Бранево, Ельблонг та Фромборк, де звершив службу у своїй кафедрі.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський вітає руського воєводу зі щасливим поверненням і благополучними пологами дружини, радіючи відновленню листування. Він також згадує про свої приватні справи, луцького єпископа та контакти з регіментарем.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про завершення засідань Сенаторської ради та поточну роботу над відправленням універсалів на сеймики, дати яких король ще не визначив. Через службові обов'язки та початок судових засідань канцлер не знає, де проведе свята, з нагоди яких висловлює воєводі найкращі побажання.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.

Плоцький суфраган Мартин Залуський запевняє волинського воєводу у своїй незмінній вірності та прагненні його ласки. Він виправдовується щодо труднощів, пов'язаних із переміщенням табунів коней на Жовківщину, а також пояснює свої заходи для отримання контракту від королеви.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про побоювання, пов'язані з діями шведських військ, підготовку до сеймиків та утиски з боку саксонських військ. Він також інформує про плани вармінського єпископа та свій намір провести зиму в Торуні.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про неспокій у провінції, останні кадрові рішення щодо великої маршалківської палиці та побожне поводження короля в Торуні. Лист завершується поспішними побажаннями щастя й гараздів у прийдешньому новому році.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Францішек Ян Залуський дякує Янові Станіславу Яблоновському за поздоровлення, описуючи спустошення краю, повільний перебіг сесії під Варшавою та небезпеку з боку ворожих військ, що наближаються. Він також повідомляє про поганий стан здоров'я підканцлера та канцлера, які через виснаження працею планують вирушити на короткий відпочинок на село.

Францішек Ян Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про смерть підскарбія великого коронного та пов'язану з цим роздачу сенаторських посад. Він також сповіщає про пересування королівського двору, листи примаса та побоювання щодо політичного розколу в Речі Посполитій.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між містом Львовом та спадкоємцями Казимира Гинка, наказуючи їм повернути документи й поступитися володінням третьою міркою Зимноводського млина перед Краківською брамою після виплати належної суми. Володар призначає возного земського для здійснення інтромісії на користь міста під заставою 1000 гривень та за допомогою львівського старости.

Король Сигізмунд II Август підтверджує два давніші документи 1417 та 1499 років щодо розмежування Львова з маєтностями Зубря та Сихів і правил користування тамтешніми лісами. Акт надає вічної юридичної сили попереднім угодам і насипаним межовим курганам (копцям).

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей Сигізмунда I від 1543 року, наданий владі, купцям, кравцям і кушнірам Львова. Документ поновлює заборону шиття та продажу опашниць, сукняного та хутряного одягу євреями та позацеховими партачами на території Львова, Русі та Поділля.

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Францішек Замойський повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про з'їзд щуровецького старости з людьми, які зводили наклепи на короля. Також він запевняє у намірі задовольнити невирішені фінансові претензії після прибуття до Львова.

Францішек Замойський звертається до адресата з проханням про протекцію в королівській скарбниці у Кракові для військових депутатів, які домагаються виплати заборгованої платні. Він прагне якнайшвидшого владнання справи, щоб вояки з грошима неушкодженими й швидко повернулися до своїх хоругов.