Каталог джерел

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує угоду, що завершує суперечку між радою магістрату та поспільством Львова. Документ регулює, зокрема, питання обліку міських доходів, обрання райців та стягнення зборів.

Бурмистр Городка Францішек Країц засвідчує отримання універсалу, надісланого зі Львова через посланця Петра Шафранського. У листі зазначено точну дату та годину вручення документа.

Львівський архієпископ Ян Замойський затверджує нову фундацію пребенди шостого мансіонарія при Львівській катедрі, встановлену аптекарем Мацеєм Ясліковським та його дружиною Мартою з Пайончків. Утримання мансіонарія забезпечено на половині кам'яниці Пайончковської у Львові сумою 400 польських злотих із річним видеркафовим чиншем у розмірі 24 злотих.

Вільям Крамер надсилає Артуру Форбсу 400 флоринів у шелягах та повідомляє про домовленості з Юзефом Бороховичем щодо виплати ще 500 флоринів у Львові. Він також сповіщає про свій швидкий приїзд до міста з метою повернення решти коштів, сплачених паном Лоудом.

Король Сигізмунд III Ваза приєднує препозитуру в Буську до відновленого при Львівській катедрі уряду архідиякона з метою забезпечення йому належного утримання. Водночас монарх відмовляється від королівського права патронату над цією препозитурою на користь львівського архієпископа та капітули.

Ян Бонавентура Красінський розповідає Яну Яблоновському про перебіг післясеймової сенатської ради, тиск щодо підписання трактату про Ельблонг та введення саксонських військ коштом польських полків. Він також повідомляє про заплановану поїздку до Рима, де має намір зустрітися з небожем адресата, та дякує за надіслані рекомендаційні листи.

Ян Бонавентура Красінський пише з Гданська до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, повідомляючи про зустріч із людьми з його хоругви, фінансові труднощі, пов'язані з реалізацією обіцяних виплат із тутешніх репартицій, що може дійти до великого гетьмана. Також сповіщає про перебування сина в Римі та його бажання повернутися на батьківщину.

Ян Красінський вітає Яна Яблоновського з Новим роком, просячи про подальшу опіку та підтримку у пережитих труднощах. Він також повідомляє про спільні заходи, що вживаються з воєводиною мальборкською, відкладаючи звіт про публічні справи до запланованої зустрічі у Варшаві.

Ян Красінський пояснює перерву в листуванні тяжкою хворобою та коментує агресивні дії шведських військ і руйнування, завдані саксонськими військами. Він також сповіщає про недугу великого підскарбія коронного, пересування військ і просить Яблоновського про протекцію над своїми розореними маєтностями на тернопільській комісії.

Ян Красінський пояснює Яну Яблоновському причини нерегулярного написання листів, виправдовуючись обтяжливими розслідуваннями та судово-правовими інтригами, які затримують його в Любліні. Він обіцяє надолужити прогалини у листуванні з подвоєною ретельністю, щойно владнає цю справу.

Ян Красінський дякує за довірену йому легацію та закликає Яна Яблоновського до поміркованості на сеймиках. Він радить прагнути миру й шанувати закони, не загострюючи стосунків із королем.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про непевну долю варшавської ради після королівських універсалів про її відкликання, а також про лист шведського короля до примаса. Попри власні проблеми зі здоров'ям, плоцький воєвода заявляє про готовність вирушити на засідання заради добра вітчизни і просить про подальші сприятливі звістки про дії проти ворогів.

Плоцький воєвода Ян Красінський відповідає на гіркі закиди адресата, відкидаючи звинувачення у втраті контролю над мазовецькою шляхтою після зриву конвокаційного сейму. Він заявляє про вірність спільному благу та шляхетській вольності, дистанціюючись від конфліктів між суперницькими магнатськими родами.

Плоцький воєвода Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище Речі Посполитої перед лицем пересування шведських, московських та бранденбурзьких військ. Він також повідомляє про плани скликання посполитого рушення та з'їзд сенаторів, призначений примасом у Варшаві.

Ян Красінський висловлює жаль через виявлену до нього адресатом недовіру та запевняє у своїй незмінній відданості всьому родові Яблоновських. Він наголошує, що час підтвердить щирість його намірів, а також згубні наслідки справ, від яких він щиро застерігав.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свою хворобу та висловлює жаль через відсутність порозуміння між королівським двором і сенаторами. Він описує пересування шведських військ, утечу короля з Торуня та заходи кардинала Радзейовського, спрямовані на скликання мирної наради.

Ян Красінський надсилає Станіславу Яну Яблоновському попередні аркуші лютневого випуску друкованого «Меркурія», повідомляючи про відправлення решти наступною поштою через затримки в друкарні. Він також наполягає на підготовці винагороди та передплати для автора часопису, щоб заохотити його продовжувати висвітлення поточних подій.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище в Речі Посполитій, спустошення на Русі й Литві та тривожну присутність шведів і Сапегів у Варшаві. Попри проблеми зі здоров’ям, які його дошкуляють, він запевняє руського воєводу у своїй пам’яті та відданості.

Плоцький воєвода Ян Красінський надсилає волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському та його дружині різдвяні й новорічні привітання. Він висловлює вдячність їхньому домові та просить про збереження подальшої ласки й опіки.

Ян Красінський звітує про завершення реляційного сеймика, ухвалення податків та звернення до кардинала на захист вольностей і з проханням спонукати короля до якнайшвидшого повернення. Він також повідомляє про власні приготування до поїздки в Рим, просячи руського воєводу про пам'ять та опіку під час своєї відсутності.

Ян Красінський повідомляє Яну Яблоновському про нечисельний варшавський сеймик та про відкладення його засідань до 27 березня. Згадує про посольства до короля, кардинала Михайла Радзієйовського та Сапегів, а також про обтяжливі для Мазовії військові повинності.

Плоцький воєвода Ян Красінський висловлює руському воєводі Яну Яблоновському щирі побажання благополуччя, відвернення лиха, довголіття та помноження гідностей. Він також запевняє адресата у своїх повсякчасних молитвах і щирій прихильності.

Ян Красінський повідомляє Яна Яблоновського про свій терміновий виїзд зі свідками до Любліна на строк проведення слідства, а також про наказ синові повертатися просто з Відня до Варшави, не заїжджаючи до коханої в Риманові. Передає також вітання обозному з побажанням якнайшвидше діждатися нащадків.

Ян Красінський висловлює велику радість з приводу щасливого повернення Яна Яблоновського з Рима та вітає його з ласками і пишнотою, що сходять на його дім. Він також обіцяє передати стислі новини про поточні події.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свій тимчасовий від'їзд із Варшави до Пруссії та скорочення листування, зауважуючи, що адресат сам наближається до столиці, яка є джерелом усіх новин. Водночас він запевняє у швидкому поверненні, відновленні спілкування та повсякчасній готовності до послуг.

Плоцький воєвода Ян Красінський надсилає руському воєводі Яну Яблоновському та його дружині щирі вітання з нагоди свята Великодня. Запевняє у своїй відданості й просить про подальшу пам'ять та ласку адресатів.

Ян Красінський пише до руського воєводи Яна Яблоновського, наголошуючи, що вся Річ Посполита у скрутному становищі з нетерпінням очікує на його приїзд до Варшави. При цьому він згадує, що сам через слабке здоров'я наразі не може вирушити в дорогу.

Ян Красінський описує скрутне становище країни у зв'язку з пересуваннями шведських і козацьких військ та згадує про переговори в Торуні. Він звертається до Яна Яблоновського з проханням про заступництво щодо звільнення його розорених маєтностей від тягаря гіберни.

Ян Красінський повідомляє Яна Яблоновського про непевні наслідки королівського посередництва у справі литовської пацифікації та про хворобу Михайла Коцела. Він також сповіщає про від'їзд нового прусського короля до Берліна й про очікуване зіткнення Франції з цісарем.

Плоцький воєвода Ян Красінський бідкається через утиски з боку шведів і козаків на руських землях та сповіщає про надання свого варшавського палацу цісарському послу Цінцендорфу й власний від'їзд на Підляшшя. Він також надсилає адресатові свіжі новини з торунської пошти.

Плоцький воєвода Ян Красінський надсилає Яну Станіславу Яблоновському нотатку з оглядом актуальних подій. Він висловлює вдячність за пам'ять та заявляє про постійну готовність виконувати доручення адресата.

Ян Красінський просить Яна Яблоновського про підтримку перед львівською комісією для захисту своїх маєтків від повторного стягнення гіберни, оскільки вони були розорені саксонськими військами. До листа додаються виправдувальні документи та додатки з останніми новинами з Варшави.

Ян Красінський повідомляє з Любліна, що очікує на оголошення судового вироку у своїй справі, сподіваючись на сприятливий для себе результат з огляду на власну невинуватість. Він також сповіщає про швидкий від'їзд до Варшави, де планує чекати на подальші розпорядження руського воєводи.

Апостольський нунцій Клаудіо Рангоні папською владою затверджує акт архієпископа Яна Замойського про заснування посади архідиякона при львівській катедрі та інкорпорацію до неї препозитури в Буську. Він також підтверджує призначення на цю посаду першого архідиякона, доктора богослов'я Томаша Піравського.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова припинити утиски монетних факторів братів Тимпфів та уможливити для них вільну скупівлю срібла на потреби монетарні та війська. Він застерігає магістрат, що подальше порушення положень контракту й львівської комісії стягне на місто гнів і королівську кару.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова підготувати в добрій монеті решту суми з купецької донативи в розмірі 3836 злотих і 20 грошів. Ці гроші мають бути негайно виплачені на підставі асигнати послу до Туреччини Єроніму Радзейовському.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський звертається до львівського магістрату на захист купця Петра Шимфсона, скривдженого панами Слоневським та Альтемаєром. Він просить якнайшвидше розглянути справу та покарати винних, посилаючись на інтереси королівського скарбу і Речі Посполитої.

Адам Єронім Сенявський, підчаший коронний і староста яворівський, видає привілей для мешканців передмістя Адамівка в Бережанах. Через значне пошкодження та почорніння пергаменту детальний зміст надань залишається нерозбірливим.

Плоцький каштелян Станіслав Красінський висловлює своєму дядькові, волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, сердечні й покірні вітання з нагоди світлого свята Великодня, бажаючи йому міцного здоров'я та довгих років благополуччя. Він також переказує найглибшу пошану тітці.

Аркуш зі слідами складання поштового паперу та червоною сургучевою печаткою, без збереженого рукописного тексту доби.

Станіслав Красінський дякує Яну Станіславу Яблоновському за сердечний лист і виявлену до нього незмінну доброзичливість. Він запевняє дядька у своїй довічній відданості та передає найнижчий уклін його дружині.

Станіслав Красінський надсилає своєму дядькові, воєводі волинському Яну Станіславу Яблоновському, урочисті віншування з нагоди Різдва та Нового року. Він запевняє його у своїй відданості та просить про подальшу опіку й ласку.

Ян Красінський перепрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського за неможливість особисто попрощатися через хворобу та висловлює вдячність за опіку, надану йому в Римі. Він також просить про подальшу прихильність і про те, щоб воєвода замовив за нього слово перед батьком після повернення до Речі Посполитої.

Документ підтверджує реформовану та доповнену в 1611 році міською владою ординацію цеху хірургів у Львові. Король Сигізмунд III Ваза затверджує подані цехові артикули, які врегульовують, зокрема, правила здійснення професійної діяльності, майстерські іспити та функціонування братства.

Краківський єпископ Франциск Красінський відповідає львівським райцям на прохання про заступництво у зв'язку з порушенням їхніх привілеїв шляхетськими судами Руського воєводства. Він повідомляє про своє звернення до воєводи та депутатів, а в разі їхнього спротиву радить висловити урочистий протест і відкласти справу до часу обрання нового короля.

Львівська митрополича капітула затверджує третейське рішення, що вирішує суперечку між колегією катедральних вікаріїв та столярем Мельхіором Тершовичем за ґрунт Ставінське біля Краківської брами у Львові. Документ закріплює за вікаріями верховну власність, а за Тершовичем — право емфітевзису в обмін на щорічний чинш і зобов’язання збудувати два будинки.

Анджей Станіслав Крауз дякує Артуру Форбсу за допомогу й клопіт під час отримання суми 520 флоринів від пана Лозі. Водночас він висловлює свою вдячність і повну готовність до взаємних послуг у майбутньому.

Анджей Станіслав Крауз повідомляє Артура Форбса про відправлення з Ряшева придбаної ним пари коней. Він також звертається з проханням забрати у пана Лозі борг у розмірі 520 флоринів і переслати ці гроші до Кракова.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує братам Микуличам, галицьким міщанам, права на частку млина на річці Липі, що належав до Галицького староства, отриману на підставі ранішого надання покійного воєводи Станіслава Влодка.

Кшиштоф Краузе просить Артура Форбса про допомогу у стягненні заборгованостей зі своїх боржників, а також про звістки щодо маєтку боржника Парастемповського в Мостиськах. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності віддячити послугою.