Каталог джерел

[Польською; переклад очікується] Król zakazuje magistratowi samowolnych działań przeciw żydowskim kupcom, których sklepy zamknięto. Spór ma rozstrzygnąć sąd królewski.

[Польською; переклад очікується] Osobne pismo poleca staroście lwowskiemu powstrzymać działania miasta krzywdzące kupców przed wyrokiem sądu królewskiego.

[Польською; переклад очікується] August II chwali niezłomną wierność Lwowa wobec nieprzyjaciela, zapowiada gotowość wojsk i nakazuje zastosować należytą sankcję wobec lekarza Altenberka, który z nieznanej przyczyny udał się do króla Szwecji pod mianem poselstwa.

[Польською; переклад очікується] August II poleca magistratowi wpuścić ludzi wyznaczonych do obrony twierdzy pod dowództwem wojewody kaliskiego, zadbać o obronę i prowiant oraz stosować się do miejscowego komendanta.

[Польською; переклад очікується] Król kieruje do senatorów, urzędników i szlachty województwa ruskiego nakaz zniesienia podatku szelężnego we Lwowie. Podatek uchwalony początkowo na rok dla fortyfikacji, następnie przedłużony na dwa lata, był nadal pobierany przez kilka lat, mimo małych korzyści dla miasta i innych obciążeń.

[Польською; переклад очікується] August II rekomenduje Wojciecha Urbańskiego, uprzednio rajcę i burmistrza Jarosławia, do wakującego urzędu rajcy we Lwowie. Przywołuje obronę Jarosławia przed samowolą wojskową oraz nadanie mu królewskiego serwitoratu.

[Польською; переклад очікується] August II przekazuje Potockiemu, strażnikowi koronnemu, skargę Lwowa na tworzenie odrębnej jurysdykcji na przedmieściu, zajmowanie gruntów miejskich i przemoc arendarza. Żąda zbadania praw własności, pozostania w granicach nabytych gruntów oraz powstrzymania arendarza; wskazuje możliwość procesu przed właściwym sądem.

[Польською; переклад очікується] M. Wyżycki gratuluje hetmanowi i wojewodzie ruskiemu Stanisławowi Janowi Jabłonowskiemu pomyślnego zawarcia małżeństwa przez chorążego koronnego, ucinającego tutejsze spekulacje i zakłady co do terminu ślubu. Donosi również o powrocie króla z polowania w Prusach i zapowiada przesłanie obszerniejszych wieści przez pułkownika Glanczofa.

[Польською; переклад очікується] M. Wyżycki donosi wojewodzie ruskiemu o zabiegach Augusta II o zażegnanie konfliktu na Litwie, planach zwołania sejmu pacyfikacyjnego oraz poddaniu się Sapiehów i Lubomirskich woli monarchy przy trwającym oporze prymasa Radziejowskiego. Informuje także o nastrojach w wojsku, uciążliwościach związanych z pobytem wojsk saskich oraz bieżących wydarzeniach dworskich i dyplomatycznych.

[Польською; переклад очікується] Jan Winiarski informuje Jana Jabłonowskiego o pomyślnym wycofaniu saskich żołnierzy ze starostwa świeckiego oraz o kwestii przesłania weksla na hibernę. Zapowiada także nadesłanie cen towarów z Gdańska i doradza pilne wysłanie tam statków ze zbożem ze względu na korzystną koniunkturę.

[Польською; переклад очікується] Mikołaj Hadziewicz donosi doktorowi Kupińskiemu o zabiegach w kancelarii królewskiej, u hetmana oraz podkomorzego łuckiego w celu uzyskania libertacji dla Lwowa, wspominając o poniesionych na ten cel wydatkach. Zwraca się również z prośbą o dopilnowanie jego prywatnych spraw majątkowych i kwestii długów w mieście.

[Польською; переклад очікується] Franciszek Zygmunt Gałecki przesyła hetmanowi Jabłonowskiemu relację króla dotyczącą misji starosty chełmskiego w Kowlu. Wspomina o napomnieniu, by unikać zarzewia wojny i trzymać się drogi praworządności.

[Польською; переклад очікується] Franciszek Gałecki składa Stanisławowi Jabłonowskiemu życzenia noworoczne, prosząc o przywrócenie dawnej przychylności i opiekę nad rodziną przed planowanym wyjazdem za granicę. Porusza również kwestię rozliczeń finansowych za utrzymanie regimentu oraz swoich sporów z margrabią d'Arquien.

[Польською; переклад очікується] Archibald Giller przesyła Franciszkowi Głogowskiemu zamówiony atłas oraz adamaszek karmakarowy, przedstawiając łączne rozliczenie wraz z wcześniejszym długiem na sumę 99 złotych. Informuje również o wieści z poczty zapowiadającej przybycie króla do Warszawy za sześć tygodni.

Збережений лист адресовано ясновельможному добродієві. Рукопис місцями дуже важко читати. Видимі фрагменти вказують на прохання та справи, пов’язані з листуванням і діями на користь адресата, однак подробиць неможливо впевнено відтворити. На зовнішній адресній картці зберігся урочистий титул адресата, але прізвище й титули непевні. На інвентарній картці зазначено початок одиниці 8 жовтня 1697 року; це не вважається датою листа. Припис на листі не дає змоги надійно встановити дату.

Автор вітає адресата з королівським рішенням щодо Руського воєводства. Він просить підтримки, якщо у Львові звільниться канонія. Сам лист не засвідчує отримання бенефіцію.

Лист починається словами «Jaśnie Wielmożny» (ясновельможний пан). Далі є згадки про справу та осіб або дії, які неможливо надійно визначити. Дата вгорі, схоже, означає 20 квітня, але рік і частина запису сумнівні.

У листі згадано минулий тиждень, єпископа, справи сеймиків і громадські питання. Не всі імена й дії можна впевнено прочитати. Наприкінці вказано 1 січня 1703 року.

Автор згадує новини або прибуття з Волощини, громадські очікування й прохання, а також аудієнцію. Короткий текст містить латинські вставки; не всі подробиці читаються. Дата — 24 лютого 1703 року.

Автор пише, що йому нічого не бракує, згадує подорож і дорогу до Мальборка та звертається до адресата щодо подальших дій. Дата чітко читається як 31 січня 1703 року; місце непевне.

Автор розглядає справу, що потребує подальших юридичних дій; у тексті є латинські терміни щодо провадження та згадка про свідчення. Подробиці читабельні лише частково. Наприкінці зазначено Мальборк, 20 лютого 1703 року.

Автор розглядає справу генерала й судові питання; можна розпізнати згадки про вирок і закон, але частина речень нерозбірлива. Дата на с. 46 — 9 листопада 1701 року.

Автор згадує сеймики й дії у громадських справах, просить або радить адресатові вжити подальших заходів. Подробиці частково нерозбірливі. Дата — 18 листопада 1702 року.

Автор викладає справу адресатові й посилається на його прохання або попередні дії. У складному тексті є згадки про обов’язки та подальший розгляд, але подробиці не вдається надійно відтворити.

Відправник посилається на листування з адресатом і згадує подорож або шлях із Торуні до Мальборка, зокрема відстань та умови дороги. Просить надіслати відповідь/відомості; подробиці важко прочитати. Датовано 2 лютого 1703 року в місці, записаному як «Helberga».

Відправник підтверджує отримання листа адресата після свого повернення з Кенігсберга та згадує справу, що потребує подальших дій. У решті тексту йдеться про адміністративні питання, але прочитання часткове. У датувальному рядку на с. 13 зазначено Ельблонг, 11 лютого 1703 року (не 3 лютого, як у робочому інвентарі).

Марціан Замойський пише до ясновельможного добродія. Згадує про отриману ласку, хворобу дружини адресата та пояснює або виправдовує свою відсутність у справі, пов’язаній з адресатом і його братами. Частина тексту нерозбірлива. Датування на с. 4 прочитано як 11 7bris 1697 року (11 вересня); назва місця непевна.

Односторінковий лист до високопоставленого покровителя. Більшу частину тексту важко прочитати; тему чи прохання надійно встановити неможливо.

Анна Замойська пише до волинського воєводи. Вона згадує своїх синів («synów moich») та справу, пов’язану із судовим провадженням або коронною інстанцією, і просить адресата прихильно нею зайнятися. Подробиці важко прочитати. Датування вказує на Замостя, але день і рік залишаються непевними.

Анна Замойська просить руського воєводу втрутитися у справу, що стосується її та родини. У тексті є прохання про підтримку й звернення до уряду або певних осіб, але подробиці нерозбірливі. Датування — Замостя, 23 березня 1695 р.

Анна Замойська звертається до адресата формулою «Jaśnie Wielmożny Mci Dobrodzieju» («Найясніший милостивий добродію»). У тексті розпізнається прізвище Потоцьких і прохання зайнятися справою; її точний предмет та стосунки між згаданими особами неясні. Підпис Анни Замойської видно на с. 37. Датування із Замостя читається частково, але день і рік надійно не встановлені.

Автор передає відомості, отримані з Гамбурга й датовані там 25 червня, а також новини про дипломатичні місії та політичні справи. Згадано аудієнцію, послів/посольство і подальші дії у Варшаві та Римі. Деякі подробиці й власні назви невпевнені. Лист датовано у Львові 4 серпня 1687 року.

Автор повідомляє про справу, яку обговорював з адресатом, посилається на листування з Варшави та згадує зобов’язання або розрахунок. Далі названо кількох осіб і згадано урядові чи судові дії, але їхні взаємини й подробиці важко впевнено відновити.

Автор пише про справу, яка потребує дій гданського магістрату, і згадує подальші кроки або відповідь адресата. Конкретні подробиці провадження частково нерозбірливі.

Лист починається звертанням «Monseigneur» і згадує сейм, послів та спільні державні справи. С. 74 містить завершення й підпис, с. 75 — адресовану обгортку з печаткою. Дати й місця написання не видно.

Лист датовано у Львові 27 січня 1703 року; у ньому йдеться про державні та політичні справи. Читаються, зокрема, згадки «Thornii» (Торунь), «consilium» і шведів. С. 63 продовжує й завершує лист, с. 64 — адресна обгортка.

У листі згадано «korespondencyi» (листування), справи «in publico usui» та листування з адресатом. Далі обговорюються державні й політичні питання; частини тексту пошкоджені та нерозбірливі. Датування на с. 65 вказує Львів, 6 лютого 1703 року; с. 68 — адресна обгортка.

Лист починається звертанням «Monseigneur» і стосується політичних та церковних справ; читаються, зокрема, слова «konstytucyi» (конституції) та «kardynałów» (кардиналів). Наприкінці с. 18 видно датування з роком 1699, але день і скорочення місяця прочитати непевно. На адресі с. 19 зазначено палатина/воєводу руських земель у Леополісі (Львові).

У листі згадано поїздку до Варшави та майбутній сейм; також читаються згадки про послів і державні справи. Датування вказує Львів, 20 лютого 1703 року. С. 70 — складена адресна обгортка до палатина/воєводи руських земель.

У листі йдеться про політичні справи та аудієнцію послів; читається фраза «Do audiencyi Posłów wielkich […]» («Для аудієнції великих послів […]»). Також згадано Ґданськ і Берлін. Датування на с. 27 — 17 березня 1701 року; с. 28 — обгортка, адресована палатинові/воєводі руських земель.

Лист починається звертанням «Monseigneur»; значна частина тексту нерозбірлива, але збереглися слова «attendu» та «Monsieur». Датування вказує Варшаву, 10 лютого 1702 року. С. 50 — адресована обгортка з печаткою.

У листі обговорюється судова справа, наведено терміни «Iudicium» та «controversias» і міститься прохання допомогти владнати суперечку. Датування вказує Варшаву, 27 лютого 1702 року. С. 54 — адресна обгортка.

У листі автор згадує, зокрема, Вільно, генерала Флемінга та Львів. Наприкінці видно «w Dobrodzieniu» і фрагмент «Novembris»; день і рік надійно прочитати не вдалося. Адресна частина на PDF, с. 5 належить до того самого листа.

Лист із Замостя, датований 11 вересня 1697 року, адресований особі, названій «Jaśnie Wielmożny Mci Dobrodzieju». Текст займає два аркуші й зберігся частково; нерозбірливі місця позначено пропусками.

Короткий лист до «дорогого брата» з польською адресою на с. 14, яка називає волинського воєводу й білоцерківського старосту.

[Польською; переклад очікується] Aleksander Feliks Lipski donosi Janowi Jabłonowskiemu o śmierci swego stryja, biskupa poznańskiego Stanisława Jana Witwickiego, i prosi o protekcję u hetmana wielkiego koronnego Stanisława Jana Jabłonowskiego w sprawie wakującej chorągwi wojskowej.

[Польською; переклад очікується] Stanisław Małachowski tłumaczy przebieg negocjacji w Karłowicach oraz przyczyny, przez które opieszałość posłów weneckich i tureckich uniemożliwiła wcześniejsze uchronienie Pokucia przed tatarskim spustoszeniem. Odnosi się także do kłopotliwego postępku swego brata, dziękując adresatowi za powściągliwość i cierpliwość w tej kwestii.

[Польською; переклад очікується] Kazimierz Markowski zdaje relację ze stanu zdrowia kulejącego konia oraz informuje o kłopotach z konowałem z powodu wyjazdu króla. Opisuje także koszty własnego leczenia po chorobie i usilnie prosi o przysłanie dodatkowych pieniędzy na pokrycie długów.

[Польською; переклад очікується] Samuel Metzner donosi Janowi Stanisławowi Jabłonowskiemu, że podczas podróży do Francji z listami m.in. do księcia Contiego został aresztowany na terytorium nowego króla. Prosi wojewodę wołyńskiego o wstawiennictwo u monarchy i wyrobienie nakazu uwolnienia, który pozwoliłby mu powrócić do Polski.

[Польською; переклад очікується] Stanisław Morsztyn donosi o nędzy oficerów i żołnierzy regimentu stacjonującego w Okopach Świętej Trójcy oraz o braku odpowiedzi monarchy na wcześniejszą suplikę. Zwraca się do Jana Stanisława Jabłonowskiego z gorącą prośbą o pożyczenie tysiąca złotych na ich ratowanie, zobowiązując się do punktualnego zwrotu długu w Warszawie.