Каталог джерел

Ян Ахенкіф відсилає Артурові Форбесу листи й доручає йому придбати камінь товару та передати квитанції через посланця. Він також згадує про домовленості з паном Зивертом та про борг пані Форбес.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу листи від контрагентів та обговорює питання фінансових розрахунків у Гданську та у Кшиштофа Мінасовича. Він також висловлює обурення недискретністю пана Пріса щодо обіцяних грошей.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу письмові реляції, що уточнюють попередні повідомлення про дії флоту та про боротьбу з французами під Намюром. Автор також висловлює надію на добрі вісті з наступною поштою.

Ян Ахенкіфф радіє з того, що в Артура Форбса минула пропасниця, і схвалює його рішення відмовитися від подорожі до Кракова. Він також надсилає йому два листи та повідомляє, що на пошті нової кореспонденції немає.

Ян Ахенкіфф висловлює сподівання, що відпочинок після курсу лікування посприяє одужанню Артура Форбса. Разом із поштовою кореспонденцією він передає щирі вітання від себе, дружини та доньки.

Зміни кольорів 100 сувоїв рашу можуть надійти занадто пізно. Баркер також обіцяє замовити два годинники у найкращого майстра в місті та пояснює складнощі з перевіркою точності їхнього ходу.

Окремий аркуш із тринадцятьма колірними позиціями замовлення на 100 штук товару та проханням швидко повідомити про зміни.

Баркер повідомляє про замовлення 100 штук кольорової коронної раші на Домініка та очікує на гроші від Роберта, сина Форбса.

Бейлі дякує за обіцянку й жартівливо коментує відмову Форбса від алкоголю. Він запевняє у власній відданості королю K.W. і застерігає від французької партії, чий вплив у Польщі вважає значним.

Бейлі вручив Гільцнеру лист Форбса. Боржник заявив про брак готівки, вказав на попередні виплати по тисячі на рахунок адресата й обіцяв заплатити решту пізніше. Автор передбачає труднощі з переведенням векселя в Любліні.

Бейлі описує тривалу мандрівку та справи, що затримали супутників у Любліні й Варшаві. Він має намір випити за здоров'я Форбса келих вина. Бейлі не сподівається на швидку виплату від Томсона, який чекає на особу, пов'язану з Бидгощем.

Бейлі розповідає про контакти з Гільцнером, Томсоном і Бернеттом та про очікування виплати. Має намір домагатися грошей у Ґданську. Описує надокучливий біль у шлунку та гостину в друга, який частував добрим угорським вином.

Бейлі повідомляє про прибуття до Ряшева та погану ситуацію на ринку. Він нарікає на брак надходжень, відсутність знайомих із Семигороду та Волощини й невиплату належних сум із Поділля та України. Описує повінь, яка нібито зруйнувала цісарський табір та припаси.

Ґотфрід Беккер повідомляє Артура Форбса про отримання невеликої суми грошей від пані Вентон та залишення її у брата в очікуванні подальших розпоряджень. Пояснює причини, з яких не відіслав готівку до Львова, та висловлює сподівання на зустріч під час ярмарку в Ярославі.

Відправник відповідає Форбсу щодо квитків, посилки та грошей, просить про повернення коштів за рахунком і доручає купити льон та інші товари. Рекомендує сплатити борг на святого Домініка у Гданську.

Бекке надсилає Форбсу королівську прокламацію щодо Шотландії. Він повідомляє про інший документ, оприлюднений в Англії, копії якого ще не отримав, і вважає його м'якшим. Згадує про попередній лист щодо зміни стосовно Воноського[?], нагадує про купівлю своєї відправки та просить показати прокламацію Чарльзу Пейну.

Біррелл дякує Артуру Форбсу за те, що той порушив справу хлопця у зв'язку з Робертом Форбсом. Він написав до Кенігсберга й очікує на відповідь та приїзд хлопця на наступний ярмарок. До листа додає зразок його почерку, який просить передати Роберту, і пропонує обом Форбсам свої послуги.

Лоренс Біррелл повідомляє купця Артура Форбса про завершення господарем ремонту в його крамниці перед від'їздом відправника до Львова. Через брак часу автор змушений поспіхом завершити листа.

Біррел описує спробу затримати його разом із товаром у Переворську через суперечку з єврейським орендарем, який стягує мито. Спочатку він заперечує свою присутність, проте свідки її підтверджують. За словами автора, його відпустили після пояснення, що він везе товар для краківського каштеляна. Він застерігає Форбса про те, що на його товари також чатують.

Біррелл звертається до Форбса з проханням допомогти знайти оригінал наклепницького листа проти нього та з'ясувати особу автора. Він пише про честь, репутацію та поширення пасквіля серед їхніх знайомих. Як людину, котра може зарадити у розслідуванні, він називає А. Бейлі. У додатковій приписці зазначено, що дехто зізнався в прочитанні тексту.

Бойд підтверджує Артуру Форбсу погодження ціни на сукно та обговорює питання вирахування митних зборів у Відерзштоффі, наголошуючи на необхідності обережності за відсутності Джейкоба Безелі. Він також торкається справи найму сина Джона Лоу.

Бойд підтверджує отримання листа, згадує про мита, товари, Джейкоба Бреслі в Ярославі та подальші розпорядження; значні середні частини не вдалося надійно прочитати.

Купці Вільям і Джон Брауни дякують Артуру Форбсу за посередництво в завершенні справи з Ярошевським. Вони надсилають чергові листи до Ярошевського та Рупньовського з проханням терміново доправити їх через спеціального гінця за їхній кошт.

Подяка за посередництво в укладенні контракту. Брауни скаржаться на падіння цін на зерно та важкого контрагента; просять простежити за належною підготовкою пшениці перед доставкою.

Бернет просить Форбса про посередництво між Джоном Літґоу та Джоном і Ґодфрідом Беллами. Він переповідає з чужих слів відомості про бійку та загрозу подальшої образи, а також радить досягти мирової угоди та дотримуватися конфіденційності.

Бернетт скаржиться на неповернення позики в розмірі 292 монет Вільямом Томсоном. Він повідомляє, що доручить слузі Джеймсу накласти арешт на належні боржникові кошти, якщо той не заплатить протягом тижня чи двох; згадує про загальний брак грошей.

Джордж Б'юкан обговорює з Артуром Форбсом питання вексельних платежів, продажу гарасу та запланованої закупівлі сукна. Він також скаржиться на гостру нестачу готівки, дорожнечу товарів і загальний застій у торгівлі полотном та хутром.

Джордж Б'юкен повідомляє Артура Форбса про труднощі з платежами, призупинення замовлень сукна через високі ціни на вовну, а також переказує родинні та світські новини з Ґданська.

Джордж Б'юкан квапить Артура Форбса щодо стягнення боргу з Керола Ґалбрейта у Львові через власні фінансові труднощі в Ґданську. Він також обговорює невигідність продажу заячих шкур і стрімке зростання цін на вовну та сукно на ринку.

Георг Б'юкан із Ґданська повідомляє львівському купцеві Артуру Форбсу про стан підготовки партії сукна, а також про відправлення панчіх, тканин та оселедців через міського візника. Він просить надати вказівки щодо подальшого перевезення товарів, їхнього можливого продажу в рахунок боргу та передачі частини вантажу Джеймсу Б'юкану до Самбора.

Джордж Б'юкен обговорює витрати на замовлені тканини та питання передачі грошей до Самбора. Він також повідомляє адресата про смерть його похресника, Пітера Форбса.

Джордж Б'юкен повідомляє Артура Форбса про відправлення до Львова партії сукна та просить розпоряджень щодо її продажу або пересилання до Ярослава, а також рішення стосовно закупівлі наступних партій товару. Він також сповіщає про позику, взяту в Патріка Форбса, та виписаний на нього вексель, просячи простежити за його акцептом і виплатою.

Патрік Ґордон пояснює Артуру Форбсу, що передав посланцеві гроші на сплату зобов'язань за товари, і просить не звинувачувати його за затримку платежу. Водночас він повідомляє про можливість погашення заборгованості перед Альбертом Ватсоном, слугою адресата у Кракові.

Ґреґорі просить надіслати його власноручний документ панові Форбсу у зв’язку з планами від’їзду до Ґданська й обіцяє оплату. Затримку пояснює нестягненими боргами, посилаючись на Белла й Томсона.

Г’юсон узгоджує виїзд із неназваним сеньйором та Форбсом. Запрошує Форбса на 28 число місяця, обіцяючи ночівлю й місце для коней та воза.

Висока вода затримує подорож Г’юсона. Він просить продавати товари навіть дешевше, стягує борги з Вольфа Гіршеля, Янася та Бера Шмуля й обмірковує розрахунки через Вроцлав і наумбурзький ярмарок.

Не отримавши боргів вчасно, Г’юсон обмірковує поїздку на ярмарок до Наумбурга. Просить продати залишки товарів навіть дешевше й скаржиться на лінивого слугу Джорджа Ліндсея.

Г’юсон повідомляє, що запакував тафту для короля на своєму возі разом із власними товарами. Планує подорож до Тарнова, згадує брак і дорожнечу позументів та відсутність новин.

Г’юсон домовляється про прийняття товарів і сплату боргів у Варшаві. Описує вади тканин, відмови та обіцянки платежів; залишається в місті, щоб зібрати гроші перед подорожжю.

Г’юсон повідомляє про труднощі зі стягненням боргів, конкуренцію торговців шовком та обрання маршалка. Згадує також клопотання про придворний документ у справі Сімервалла.

Г’юсон повідомляє про стягнення боргів і вексель до Ґданська. Зазначає повну сплату одного боржника та коментує затягування завершення сейму через приватні інтереси.

Г’юсон дякує за рекомендацію, завдяки якій купив товар у кредит. Планує торгувати на малих ярмарках, описує перевезення до Кракова та нарікає на коня за 22 [валюта непевна].

Г’юсон відмовляє в кредиті клієнтці з поганою платіжною репутацією. Нагадує Берові Шмулю про обіцянку сплатити 400 [валюту не вказано] та просить товари для ярмарку в Кросні.

Купець просить Форбса надіслати тканину й широкі срібні позументи для зацікавленої шляхтянки. Дозволяє продавати власні товари дешевше від зазначеної ціни, щоб отримати готівку.

Фердинанд Енгельгардт відповідає на замовлення Артура Форбса на угорський батинг, пояснюючи, що через брак запасів цього товару у Вроцлаві його ще належить замовити у сукнарів для виготовлення. Він також нагадує, що наступні замовлення слід робити завчасно.

Петтер Соммервелл пропонує купцеві Артуру Форбсу врегулювати борг шляхом поставки 200 штук гладкої тафти, яку в Любліні має отримати Майкл Гертмікор. Просить про мирне владнання суперечки, повернення боргового зобов'язання та збереження всієї оборудки в таємниці.

Петтер Соммервелл повторює прохання до купця Артура Форбса надати відомості про суми, отримані Робертом Форбсом за краківською довіреністю. Він просить виплатити 200 флоринів у Львові, а решту грошей передати дружині на утримання родини.

Петтер Соммервелл висловлює жаль з приводу арешту його особи та товарів у Любліні за вимогою Артура Форбса, роз'яснюючи стан взаємних розрахунків і труднощі з продажем майна. Він просить адресата про розважливість, виплату в розумних межах та пропонує владнати суперечку мирним шляхом за посередництвом спільних знайомих.

Томас Камінґ розпитує Артура Форбса про сплату векселя капітана Барклая, просячи надіслати відповідь на адресу в Любліні. Він також звертається з проханням стягнути із Собака решту суми боргу в розмірі 1020 флоринів.

Томас Камінґ розпитує Артура Форбса про замовлені сувої вроцлавського пакувального полотна та виправдовує затримку з поверненням грошей тривалим продажем товарів. Він також просить передати листа панові Мейтленду та стягнути з нього 1000 флоринів у рахунок свого боргу.