Каталог джерел

Задзик повідомляє магістрат Львова про королівську декларацію щодо Варшави, яку референдар отримав за відсутності автора. Він зазначає, що це може створити труднощі адресатам; подальший виклад частково непевний. Датовано у Варшаві 22 вересня 1634 року.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє владу Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. Він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності допомагати як йому, так і прибулому міському писареві.

Коронний канцлер Якуб Задзік повторно звертається із заступництвом до львівського магістрату, підтримуючи повторний королівський мандат, який наказує укласти з євреями торговельну угоду. Він звертає увагу на тягарі, які несуть євреї, та на збитки міста, спричинені відсутністю офіційного договору, що регулював би їхню діяльність.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан від загального обов'язку надавати підводи для потреб королівських гінців, перекладаючи цей тягар на замкові села. Водночас він наказує виплачувати до коронного скарбу суму 400 флоринів із побору шосу, залишаючи решту на потреби міста.

Мацей Заленський повідомляє зі столиці про відкладення судової справи Гайдера та про відсутність канцлера й підканцлера. Він також переконливо просить друга доглядати за хворою дружиною та пильнувати залишений дім.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Єпископ і коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський реагує на відхилення магістратом рекомендованого кандидата та закликає до миролюбного і справедливого розгляду скарг львівського поспільства з метою уникнення судових процесів.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський надсилає львівському магістрату лист до підчашого коронного із закликом припинити насильницькі дії та спрямувати претензії до препозита в судовий порядок. Він доручає міській владі після надходження справи розглянути її за скороченою процедурою, згідно із законом і справедливістю.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішека Невеського на вакантну посаду міського райці. Він відзначає його високу освіченість та багаторічну службу в лаві присяжних, закликаючи не чинити перешкод через те, що той не є уродженцем міста.

Єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський повідомляє владу Львова про своє втручання проти незаконних юрисдикцій, створених управителями шляхетських палаців, та про розпорядження припинити неправомірні позови у гродському суді. Він також торкається питання декрету Радомського трибуналу про кондесценцію, радячи проконсультуватися з правниками та прихилити до себе комісарів.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський нарікає на незаконне призначення зимових квартир для конфедерованого війська в його резиденції та байдужість влади. Він також наводить варшавську проповідь, яка закликає до рішучого силового придушення солдатського бунту за литовським зразком.

Луцький єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує волинському воєводі за листування та повідомляє про термінову нараду з кардиналом Михайлом Стефаном Радзієвським. Переговори стосувалися захисту єпархіальних маєтностей на Підляшші та Мазовії перед очікуваним переходом литовських конфедератів.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про передачу коня для його доньки та клопотання перед підскарбієм. Він також торкається поширених листів, політичних взаємин із красноставським старостою та хорунжим, а також питання очікуваних відставок.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі про вісті з Варшави щодо готовності шведського короля розпочати мирні переговори. Він також згадує про воєнні настрої послів із Великопольщі та Серадза й про плановану в Мальборку раду.

Плоцький єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинського воєводу про свій від'їзд із Варшави до усамітнення перед майбутньою елекцією та про відправлення делегації сконфедерованого війська з належною відповіддю. Він також запевняє адресата у своїй незмінній пам'яті та прихильності, незважаючи на труднощі з листуванням.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує Яну Станіславу Яблоновському за надіслані документи львівських комісій та висловлює сподівання на швидке залагодження кризи й відновлення миру в державі. Він також повідомляє про свій раптовий від'їзд до Варшави на виклик примаса та про труднощі, пов'язані з настроями війська і з'їздом шляхти.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський пише до руського воєводи, пояснюючи відсутність свіжих новин правилом, запозиченим у Цицерона. У приписці він торкається питання затримки листування з Литви та Великої Польщі, а також заплутаних фінансових розрахунків.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський висловлює надію на успішний перебіг генерального руського сеймика завдяки зусиллям воєводи Яна Станіслава Яблоновського, а також згадує про сумніви мальборкського воєводи. Він також із радістю повідомляє про публічне зречення лютеранства дев'ятьма своїми домочадцями та про заплановане їхнє миропомазання.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський вітає руського воєводу зі щасливим поверненням і благополучними пологами дружини, радіючи відновленню листування. Він також згадує про свої приватні справи, луцького єпископа та контакти з регіментарем.

Король Сигізмунд II Август затверджує транссумпт із львівських земських актів, у якому львівський міщанин Себальд Ворцель заставляє село Замарстинів польному гетьману Миколі Сенявському в рахунок боргу в розмірі 5500 флоринів. Документ санкціонує підпорядкування цього правочину земському праву попри попередній спротив міської влади Львова.

Ян Януш Яблоновський докоряє Марціну Залуському за затягування справи з орендою та недоречні суперечки щодо умов договору всупереч волі королеви. Він вимагає негайного укладення й відіслання контракту за інвентарем, щоб передати його монархині на підпис.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про побоювання, пов'язані з діями шведських військ, підготовку до сеймиків та утиски з боку саксонських військ. Він також інформує про плани вармінського єпископа та свій намір провести зиму в Торуні.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Францішек Ян Залуський дякує Янові Станіславу Яблоновському за поздоровлення, описуючи спустошення краю, повільний перебіг сесії під Варшавою та небезпеку з боку ворожих військ, що наближаються. Він також повідомляє про поганий стан здоров'я підканцлера та канцлера, які через виснаження працею планують вирушити на короткий відпочинок на село.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про прагнення короля відродити міста та виправити закони в Речі Посполитій. Він закликає магістрат скласти й надіслати докладний перелік беззаконь, утисків і майнових збитків, яких зазнає місто, обіцяючи докласти зусиль для їх усунення.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський доручає владі Львова швидкий і справедливий розгляд суперечки пана Філімоновича зі спадкоємцями Філіповича щодо боргових зобов'язань. Втручання має на меті запобігти фінансовим збиткам, яких позивач міг би зазнати в разі затягування судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський заступається перед владою Львова за радника Бартша, вимагаючи відшкодування витрат і виплати винагороди за його місію до Рима та повернення міських коштів. Він наголошує, що належна винагорода забезпечить місту його подальшу прихильність і заохотить інших до сумлінної громадської служби.

Канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про королівське рішення щодо перенесення терміну асесорського розгляду з паном Хмелевським та про процедури перед Скарбничою і Військовою комісіями. Водночас він запевняє в королівській та власній підтримці скарг і потреб міста.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський наказує львівському магістрату негайно розглянути та вирішити справи пані Бєньчевської щодо кам'яниці та фільварку. При цьому він дорікає райцям, що не бачить жодних підстав для тривалого зволікання судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє львівський магістрат про супліку дружини Гіларія Сіньйо, яка звинувачує здитинілого на старість чоловіка в марнотратстві та доведенні родини до зубожіння. Він наказує провести розслідування та призначити кураторів з-поміж осілих міщан-власників для збереження залишків маєтку.

Ян Замойський вимагає від влади Львова повернення безпідставно стягнутих зборів та звільнення товарів замостського купця-вірменина Кшиштофа Балейовича. Він застерігає, що в разі подальших утисків його підданих вдасться до відплати й накаже затримувати львівських купців та їхні товари в Замості.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей Сигізмунда I від 1543 року, наданий владі, купцям, кравцям і кушнірам Львова. Документ поновлює заборону шиття та продажу опашниць, сукняного та хутряного одягу євреями та позацеховими партачами на території Львова, Русі та Поділля.

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Король Сигізмунд Август відновлює восьмирічне звільнення від публічних податків для львівських міщан, які постраждали від пожежі та моровиці, скасовуючи щодо них дію анулювання імунітетів на Люблінському сеймі. Крім того, він оголошує, що місто Львів зобов'язане сплачувати збирачам податків виключно шос і чопове за давнім звичаєм.

Король Сигізмунд II Август заочно засуджує митника Мельхіора Кослю до сплати штрафу у розмірі 3000 гривень на користь міської влади та громади Львова за нез'явлення до суду та нескладання присяги. Водночас монарх підтверджує повне звільнення львівських міщан від сплати будь-яких мит на території Корони та підлеглих їй земель.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що розпорядилася відіслати залишені на зберігання у Варшаві паки до його палацу, аби вони там чекали на його приїзд. Водночас вона заявляє про повну готовність до подальших послуг.

Анна Замойська дякує Яну Станіславу Яблоновському за листи та поради щодо укріплення Замостянської фортеці перед лицем небезпеки для країни. Вона повідомляє про відправлення резидента та організацію швидкого поштового сполучення, водночас перепрошуючи за те, що лист написаний чужою рукою через знесилення від хвороби.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам і пекарям збудувати хлібні ятки та вічно торгувати хлібом, аби зарадити місту після пожежі. Дохід із чиншу з цих яток монарх призначає на відбудову міських укріплень та громадських споруд, зобов’язуючи владу щороку звітувати перед громадою.

Король Сигізмунд Август передає місту Львову терміном на шість років прибутки від чопового податку, сплачуваного міщанами, які не постраждали від пожежі, з призначенням на відбудову спалених веж, гармат і міських укріплень. Натомість львівський магістрат зобов'язується після закінчення цього періоду скласти повний фінансовий звіт щодо зібраних коштів.

[Польською; переклад очікується] Król Zygmunt August potwierdza dokument arcybiskupa lwowskiego Stanisława Słomowskiego i kapituły metropolitalnej, nadający szlachcicowi Janowi Sadłowskiemu wójtostwo w opustoszałej wsi Taurów w powiecie trembowelskim na prawie osadzenia kmieci i zagrodników z dwunastoletnią wolnizną oraz uposażeniem w cztery łany, młyn i karczmę.

[Польською; переклад очікується] Król Henryk Walezy potwierdza w formie vidimus dekret Zygmunta Augusta z akt ziemskich lwowskich, wyjaśniający i utrwalający przywilej królowej Jadwigi zwalniający mieszczan lwowskich z opłat celnych. Dokument zapewnia wieczystą moc prawną wolności celnych przysługujących miastu Lwowu na obszarze Korony i podległych domen.

Автор розповідає про перебіг місії польського посла у Стамбулі, аудієнцію в муфтія та зусилля щодо звільнення польських полонених. Він також описує пересування вельмож у Львові, затримання під Кам'янцем відомого шахрая, який видавав себе за данського королевича, та руйнування після сильної бурі в Перемишлі.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про належне відправлення кореспонденції, затриманої через важку переправу кур'єра через Віслу, а також про нічну варту полків і цехів на валах Львова. Він також згадує про прибуття до міста знесиленого пана Госцімінського.

Войцех Зімницький пояснює дружині, що за наказом львівських райців мусить залишитися у Варшаві після сейму, аби владнати міські справи. Він також дає їй настанови щодо управління городом — радячи підвищити орендну плату або самостійно обробляти землю для домашніх потреб.

Войцех Зімницький повідомляє владу Львова про прибуття до Варшави, перебіг міських судових процесів, зокрема суперечки з руською громадою, та про зупинення роботи судів через хворобу підканцлера. Він також згадує про відсутність перспектив скликання сейму й переповідає політичні новини стосовно миру з Туреччиною.

Войцех Зімницький повторює прохання до Яна Рудавського взятися за захист львівського райці Мартина Гайдера у судовому спорі з шотландцем Томзицьким. Він запевняє, що судові акти будуть надіслані, а належна винагорода виплачена через пана Левоса та шафаря Самуеля Едварда.

Бартоломей Зиморович повідомляє Марцина Гайдера про складання проєкту привілею, який включає його приміську броварню до числа міських броварень, що захистить інвестицію від опору поспільства. Він також згадує про витрати на посередництво Томановича та про безплідні засідання сейму у Варшаві.

Петтер Соммервелл пропонує купцеві Артуру Форбсу врегулювати борг шляхом поставки 200 штук гладкої тафти, яку в Любліні має отримати Майкл Гертмікор. Просить про мирне владнання суперечки, повернення боргового зобов'язання та збереження всієї оборудки в таємниці.

Вацлав Костка Зубчевський повідомляє гетьману Яну Станіславу Яблоновському про заплановане примирення рокошан із королем, а також про пересування військ і поразку Огінського в Литві. Інформує також про перебіг справ у люблінському Коронному трибуналі та святкову перерву в засіданнях депутатів.