Каталог джерел

Дюпре дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за рекомендаційні листи до пані Замойської, яка, втім, раніше вже доручила своїм синам підшукати собі слугу на власний розсуд. Автор листа просить про подальше покровительство та висловлює надію на прийняття на службу в майбутньому.

Станіслав Яблоновський повідомляє президенту Львова, що лист щодо міської землі біля валів надійшов уже після генерального сеймика, через що він не може офіційно втрутитися в суперечку з кармелітами босими. Він лише дозволяє комендантові захищати шанці та висловлює готовність допомагати місту за інших нагод.

Відправник нагадує адресатам, що першого разу не ухилився від надання допомоги; далі в тексті згадано Варшаву й полки. Збережені фрагменти не дають змоги впевнено встановити конкретну справу чи прохання. Текст має внутрішню нумерацію сторінок 3 і 4. Датування читається як «W Nowosiółkach d. 20 9bris 1698», тобто 20 листопада 1698 року.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський повідомляє белзького каштеляна Александра Куропатницького про підготовку до сеймику, намір прибути до Львова та напруження навколо утвореного військового союзу (конфедерації). Згадує також про дії холмського єпископа та переміщення місцевих урядовців.

Відправник звертається до генерал-губернатора і згадує коронну хоругву, яка не повинна перебувати в маєтку адресата. Подальші аргументи та дії важко прочитати. На сторінках 8–10 немає надійно читаної дати чи місця.

Анджей Жидовський повідомляє руському воєводі про зрив сеймику стороною, яка не змогла зберегти чинність попередніх сеймових постанов. Автор передбачає скликання наступного зібрання та просить про подальші, детальніші інструкції.

Зберігся об’ємний лист до коронного маршалка, ймовірно великого коронного, зі звертанням «Вельможний пане і брате». Архівна картка описує його як лист Адама Яблоновського з Лахева до маршалка з проханням (подальший опис непевний); сам текст надто важко прочитати, щоб уточнити прохання. Підпис, схоже, читається як Адам Яблоновський. Датування: «W Jabłonowie 16 Decembr 1696». Дату місця прочитано ймовірно.

Філіп де Заглі повідомляє волинському воєводі про завершення вимушеного перебування в Ерзурумі та запланований виїзд до двору шаха з посольством. Він наполягає на надісланні королівського листа для перського правителя, застерігаючи водночас від доручення дипломатичних місій духовенству.

Загоровська сповіщає волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про смерть свого чоловіка. Вона запрошує його на похоронні урочистості, призначені на 21 березня 1697 року в отців домініканців у Луцьку.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про необхідність термінового виїзду до Мальборка на зустріч із королем. Він запевняє адресата у своїй пам'яті та братерській прихильності.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє про своє коротке перебування у Свентей Липці для вирішення невідкладних церковних і світських справ. Водночас він наполегливо закликає руського воєводу докладати зусиль заради миру, застерігаючи від неминучої загибелі Речі Посполитої у разі затягування війни.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.

Плоцький суфраган Марцін Залуський засвідчує волинському воєводі готовність надати послугу у справі, обговореній паном Галицьким. При цьому він застерігає, що обов'язковою умовою є попереднє підписання контракту королевою.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Францішек Ян Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про смерть підскарбія великого коронного та пов'язану з цим роздачу сенаторських посад. Він також сповіщає про пересування королівського двору, листи примаса та побоювання щодо політичного розколу в Речі Посполитій.

Марцін Замойський пояснює Яну Станіславу Яблоновському, що через тяжку хворобу пані добродійки не може разом із братами взяти участь у коронації короля. Він просить адресата скористатися своїм впливом на монарха, щоб виправдати їхню відсутність і доручити родину королівській ласці.

Томаш Юзеф Замойський дякує волинському воєводі Янові Станіславу Яблоновському за протекцію перед краківським воєводою, яка забезпечила сприятливий перебіг сесії вишенського сеймику. Доручає себе його подальшій прихильності та передає вітання від братів.

Анна Замойська повідомляє воєводі волинському про виплату кварти татарській корогві, що не належить до конфедерації, а також про надмірні обтяження гіберною в її староствах. Вона просить надати роз'яснення стосовно такси гіберни й ординації конфедерованого війська, щоб бодай якось компенсувати примусово виплачені суми.

Анна Замойська повідомляє волинському воєводі про тяжку хворобу, яка унеможливлює її та наймолодшого сина участь у коронації Августа II. Вона просить адресата виправдати їхню відсутність перед королем.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем Августом II, аби запобігти розквартируванню саксонських військ в ординацьких маєтках. Вона нагадує, що згідно з волею фундатора та покійного чоловіка Замойська ординація повинна перебувати під безпосереднім покровительством монарха.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за прихильність і ласкавий прийом її дітей під час їхнього візиту до краківського каштеляна у Львові. Вона запевняє адресата у довічній вдячності, готовності до послуг та передає вітання його дружині.

Анна Замойська відповідає на заклик руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського виставити ординацькі війська на генеральний попис, обумовлюючи це розв'язанням викладених питань. Водночас вона просить узяти під захист сирітські маєтності її дітей і припинити руйнівні зловживання з боку війська.

Анна Замойська просить волинського воєводу Яна Януша Конецпольського підтвердити, чи має вона виплатити кварту товаришеві пана Зайховського, який прибув без офіційної асигнації. Авторка побоюється подвійних витрат, посилаючись на подібний фінансовий збиток, якого зазнала її сестра.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що розпорядилася відіслати залишені на зберігання у Варшаві паки до його палацу, аби вони там чекали на його приїзд. Водночас вона заявляє про повну готовність до подальших послуг.

Анна Замойська дякує Яну Станіславу Яблоновському за листи та поради щодо укріплення Замостянської фортеці перед лицем небезпеки для країни. Вона повідомляє про відправлення резидента та організацію швидкого поштового сполучення, водночас перепрошуючи за те, що лист написаний чужою рукою через знесилення від хвороби.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про втручання та забезпечення частки так званого королівського хліба. Вона розраховує на прихильну підтримку адресата й краківського воєводи, висловлюючи вдячність за надану допомогу.

Анна Замойська звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед новообраним монархом за зубожілого дипломата, колишнього резидента в Стамбулі та Відні. Просить надати йому протекцію та допомогти вступити до лав королівських слуг і придворних.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про відрядження своїх представників для захисту маєтностей від обтяжень, пов’язаних із військовою консистенцією та збиранням фуражу. Вона звертається до гетьмана з проханням про допомогу, прихильність і підтримку в цій справі.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про підготовку та направлення під його командування людей, передбачених законом і розпорядженням. Авторка листа ввіряє виправлених жовнірів опіці адресата, висловлюючи вдячність за його незмінну прихильність.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед великопольським генералом, аби той відмовився від підтримки ксьондза Кошановського на Ляндське абатство на користь її брата. У постскриптумі вона також просить підтримати клопотання про звільнення Вонгровецького абатства від військових тягарів.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем на захист зруйнованого надвірними військами Болехівського староства. При цьому вона посилається на заповіт покійного чоловіка, який довірив Яблоновському опіку над своєю родиною та маєтком.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про вирядження економа на сеймик у Судовій Вишні для пильнування справ Замойської ординації замість її відсутніх синів. Вона просить адресата про прихильність, опіку та підтримку її інтересів серед зібраної шляхти.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про направлення до його двору резидента, який має оперативно сповіщати її про львівські події. Водночас вона просить воєводу пам'ятати про її справи та опікуватися ними.

Анна Замойська доручає своїх синів прихильності волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, благаючи його про заступництво та рекомендацію їх під протекцію його батька, краківського каштеляна. Натомість за виявлену ласку авторка запевняє у довічній відданості синів та власній вдячності.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за надіслані доброзичливі листи й висловлює вдячність усього свого дому. Вона також просить і надалі огортати її ласкавою опікою.

Анна Замойська висловлює вдячність Яну Станіславу Яблоновському за ласкаву згоду на зустріч у його домі. Вона запевняє про якнайшвидше прибуття з виявами глибокої поваги та віддається подальшій прихильності адресата.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Автор розповідає про перебіг місії польського посла у Стамбулі, аудієнцію в муфтія та зусилля щодо звільнення польських полонених. Він також описує пересування вельмож у Львові, затримання під Кам'янцем відомого шахрая, який видавав себе за данського королевича, та руйнування після сильної бурі в Перемишлі.

Фабіан Зивєрт пересилає Яну Яблоновському надіслану поштою кореспонденцію та свіжі новини. При цьому він із сумом згадує про прикрі події та жалобу, яка спіткала рід Любомирських.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про виконання доручення та надсилання переказу на двісті талерів панові Радзовському через посередництво Домініка Вінклера після отримання коштів від пана Шимоновича. Принагідно автор складає адресатові покірні побажання добра та Божих ласк на щойно розпочатий рік.

Рудківський парох Станіслав Клозінський відкидає перед руським воєводою звинувачення в нібито залякуванні та вибиванні свідчень у єврея Шраєра. Він просить адресата посприяти у виконанні вигідного для себе декрету перемишльського гродського суду.

Марцін Контський просить адресата про заступництво перед краківським каштеляном у справі отримання платні в Познанському та Каліському воєводствах. Він зазначає, що всі подробиці справи особисто представлять рекомендовані ним офіцери.

Марцін Контський просить волинського воєводу взяти під опіку офіцерів і посприяти на комісії з'єднанню обох частин свого полку. Свою відсутність на Русі пояснює домашніми клопотами та недугою дружини.

Марцін Контський висловлює задоволення з приводу засудження писаря коронної артилерії до смертної кари за вбивство слуги волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Він залишає рішення про можливе дарування засудженому життя та пом'якшення вироку на розсуд адресата, наказуючи підлеглому офіцерові підкоритися його волі.

Писар Корендович звітує руському воєводі Янові Яблоновському про виконавче провадження проти заборгованого єврея Мошка на користь пана Зонтака. Він повідомляє про зухвалу спробу підкупу з боку боржника й зрештою передає справу на безпосередній розсуд воєводи.

Станіслав Коритко просить воєводу Яна Яблоновського про заступництво перед королевичем у суперечці щодо баранинського ґрунту. Він заявляє про готовність з'явитися на розмежування в Сутковичах і цілковите підпорядкування вердикту воєводи.

Косович повідомляє волинського воєводу про скромні поставки провізії, порожнечу в коморі та закінчення грошей на поточні закупівлі у Львові. Сповіщає також про отримання асигнати від перемишльського суфрагана і запитує про термін післясвяткового переїзду двору.

Ян Бонавентура Красінський розповідає Яну Яблоновському про перебіг післясеймової сенатської ради, тиск щодо підписання трактату про Ельблонг та введення саксонських військ коштом польських полків. Він також повідомляє про заплановану поїздку до Рима, де має намір зустрітися з небожем адресата, та дякує за надіслані рекомендаційні листи.

Ян Бонавентура Красінський пише з Гданська до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, повідомляючи про зустріч із людьми з його хоругви, фінансові труднощі, пов'язані з реалізацією обіцяних виплат із тутешніх репартицій, що може дійти до великого гетьмана. Також сповіщає про перебування сина в Римі та його бажання повернутися на батьківщину.

Ян Красінський вітає Яна Яблоновського з Новим роком, просячи про подальшу опіку та підтримку у пережитих труднощах. Він також повідомляє про спільні заходи, що вживаються з воєводиною мальборкською, відкладаючи звіт про публічні справи до запланованої зустрічі у Варшаві.