Каталог джерел

Коронний підканцлер Міхал Водзіцький повідомляє львівський магістрат, що не отримав обіцяних пояснень від доктора Франкі у справі поданого проти нього меморіалу пана Вайзера. У зв'язку з цим вимагає швидкого винесення рішення, якого очікує сторона, що скаржиться.

Перемишльський єпископ Міхал Водзіцький повідомляє львівський магістрат про направлення листа до блонського старости з вимогою повернути незаконно зайняту кам'яницю Катажині Георгієвичовій. Копію листа під печаткою надсилає міській владі до відома з надією на успішне вирішення справи.

Перемишльський єпископ Міхал Водзіцький дякує бурмістру, раді та магістрату Львова за надіслані святкові привітання. У відповідь віддячує щирими побажаннями достатку всіх благ та успіхів у Новому році для мешканців міста.

Коронний підканцлер Міхал Водзіцький дякує бурмістру, райцям та магістрату Львова за надіслані привітання з нагоди Різдва Христового. У відповідь віддячує прихильністю та надсилає владі і всьому місту побажання всіляких успіхів.

Водзіцький підтримує передачу Понінському ділянки міської воскобійні. Посилається на королівський рескрипт та можливість знайти інше місце.

Перемишльський єпископ Міхал Водзіцький повідомляє львівський магістрат про скаргу підвоєводи Скшетуського на звинувачення, висунуті проти нього перед королівськими судами. Рекомендує міській владі негайно призначити комісію на місці з метою мирного та справедливого вирішення суперечки.

Водзіцький відповідає на великодні привітання міста. Бажає мешканцям достатку, а місту — Божого захисту.

Водзіцький рекомендує швидкий розгляд справи Бартча та допомогу його синові, який після смерті батька залишив Варшаву. Згадує лотерею та мандат щодо Сурчинського.

Підканцлер коронний Міхал Водзіцький запевняє владу Львова у своїй незмінній прихильності та готовності захищати й примножувати міські права. Він також повідомляє, що після перенесеної хвороби вирушає на сейм, де має намір подбати про інтереси міста.

Коронний референдар Міхал Водзіцький надсилає львівському магістрату оригінал супліки, поданої королю паном Вейзе. Він закликає міську владу якнайшвидше надати висновок і рішення, яке він має згодом передати королівському двору.

Галецький складає новорічні побажання та заступається за Томаша [прізвище непевне], просячи прийняти його до міського урядового кола. Вказує на зусилля короля та спільних друзів.

Ханкевич описує клопоти у справах Гайдера, розмови з королівським секретарем та канцлером. Просить кошти на необхідні витрати та відбиває недоброзичливу думку, що шириться про адресата.

Ханкевич пояснює судові витрати, подає суми та анонсує термін справи з Райзнером. Просить Гайдера знищити його листування, побоюючись його шкідливого використання.

Автор звітує про запитання канцлера щодо приїзду Гайдера. Пропонує особисту присутність для захисту справ та згадує осіб, що діють на протилежній стороні.

Ханкевич передає магістрату, що канцлер не хоче більше відкладати справи Львова. Закликає якнайшвидше надіслати повноважного представника та анонсує внесення справ до судового реєстру.

Ханкевич просить точні інструкції, підтверджує отримання 150 злотих та анонсує розгляд справи наступного дня. Згадує також вірменські судові справи.

Ханкевич повторює особисте прохання, передане через Габріеля, учня вірменського купця. Просить надіслати рибу та обіцяє повернення витрат і віддяку послугами.

Автор повідомляє про вигідний результат спору з Reiznerem і надсилає текст декрету. Поєднує судові новини з великодніми привітаннями та інформацією про інші справи.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові навічно надає місту Львову право стягувати торговий збір із кожного воза з товарами, наданий колись тимчасово королем Яном Ольбрахтом. Отримані в такий спосіб прибутки призначаються на відновлення та утримання міських укріплень.

Ант. Гойґлін дякує Артуру Форбсу за викуп векселя паном Нічем та передачу грошей панові Кнабе у Варшаві. Він також заявляє про готовність до подальших послуг і підтверджує збереження комісії за адресатом.

Gembicki просить магістрат про прихильність та офіційну підтримку для августинців, які засновують резиденцію у Львові.

Gembicki рекомендує мирову угоду зі старостою та дотримання правил збору торгового мита. Просить пояснення щодо фуражу, необхідне перед виданням декрету щодо обов'язків євреїв.

Gembicki рекомендує сорока мужам Львова мирову угоду з євреями, швидке повернення забраних товарів, а також припинення ворожих висловлювань та погроз до затвердження угоди королем.

Gembicki заохочує до мирової угоди зі старостою та пропонує довічну суму з державних доходів при збереженні чинності міських декретів.

Хелмінський єпископ і коронний підканцлер Петро Гембицький дякує владі Львова за надісланий дарунок у вигляді риби та за обіцянку подальших подарунків із Туреччини. Водночас він запевняє магістрат у своїй прихильності й готовності захищати привілеї міста.

Ян Гембицький дякує райцям та магістрату Львова за надісланий на час посту дарунок у вигляді солоної риби та білужини. Він запевняє у своїй вдячності та готовності незмінно підтримувати інтереси й процвітання міста.

Giernowa пред'явила капітану Barklemu вексель Forbesa. Анонсує передачу отриманих грошей Piotrowi Forbesowi у Гданську та повідомлення адресата поштою.

Giernowa підтверджує отримання 851 тинфа від Barklego. Решту суми має отримати пізніше; обговорює можливу виплату в талерах по 3 злотих 16 грошів та побоювання перед втратою.

Арчібальд Гіллер надсилає Францішку Глоговському замовлений атлас та адамашок, надаючи загальний розрахунок разом із попереднім боргом на суму 99 злотих. Також інформує про новину з пошти, що анонсує прибуття короля до Варшави за шість тижнів.

Каспер Гловацький повідомляє адресата про відправлення документів примасові поштою та додає отриману відповідь. Також сповіщає про втрату записки щодо паперів до метриканта і просить надіслати повторний їх перелік.

Казимир Глоговський звертається до посла Юзефа Потоцького з проханням про підтримку на сеймі та затвердження через сеймову конституцію прав на спірне майно зі здійсненого заповіту. Натомість за допомогу він висловлює Потоцькому цілковиту вдячність і готовність до взаємних послуг.

Міколай Глоговський пояснює братові, що через важку гарячку не зміг особисто поїхати до Любліна, але відправив туди дружину, яка отримала добрі новини від депутатів. Також повідомляє про очікуваний приїзд маршалка, угоду з мірошниками, господарські проблеми та передає вітання від родини.

Сестри Францішка Глоговського звітують братові про польові роботи, успіхи в посіві та господарські клопоти, спричинені непослухом селян і втечами підданих. Також інформують про втрати на пасіці та відсутність повного реєстру посівів через від'їзд пані Антоніни.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та визнає непорушним привілей про надання місту Львову сіл Зубра та Сихів. Документ закріплює володіння цими маєтками за міською владою в умовах виконання статуту, що забороняв міщанам володіти земельними маєтками.

Францішка Гнєвошова повідомляє посла Францішка Глоговського, що його лист не застав її сина, і надсилає залишені в Гнєвошові речі на знак прихильності та готовності до подальших послуг. Передає також поклони для панни та поновлює вислови поваги.

Гнінський рекомендує синдика Міхала Григоровича на вакантну посаду судового писаря Львова. Посилається на його попередню службу та представництво міста на сеймах і сеймиках.

Голембіовський описує місце проживання людини, яка зберігає шпильку, і оцінює її вартість у чотири червоні золоті. Повторює запевнення про виплату Ігнатовському.

Лист містить великодні привітання, вказівки щодо пошуку застави у кравця та запевнення про виплату боргу. Автор запрошує хорунжого до Варшави.

Нунцій просить владу Львова стримувати противників вірменського архієпископа та його прихильників. У листі вживається полемічний термін «схизматики» та йдеться про захист вірян.

Гордон звітує про розмови з канцлером та підскарбієм. Просить надіслати судові документи, довіреності для послів та пояснення щодо скарги кармелітів-взутих.

Томас Гордон просить Артура Форбса стягнути кошти з Даніеля Бернта, заявляє про намір сплатити старий борг після повернення з Варшави, а також замовляє 60 ліктів червоного адамашку.

Король Сигізмунд I Старий відновлює втрачені під час пожежі привілеї львівських сукнарів, підтверджуючи їхнє виключне право краяти й продавати сукно на лікті у місті Львові та забороняючи цю діяльність іншим купцям під загрозою конфіскації товару. Володар наказує старості та міській владі Львова надавати цеху сукнарів усіляку допомогу й захист у здійсненні цих прав.

Ґроховський розподіляє французьке й венеційське скло між кімнатами, вимагає завершення палацу та платні мулярові три злотих на тиждень. Згадує податки на прусську війну та напад на суфрагана у Венеції.

Г’юсон повідомляє про часткові сплати, суперечку щодо цін поясів і продаж шовку. Згадує суд над підскарбієм і спростовує чутку про смерть поморського воєводи.

Г’юсон передає домовленості із Саскевичем і нові обіцянки сплат. Згадує таємний намір повернути монетний двір, пов’язаний із пропозицією срібла; особи й суми залишаються непевними.

Юзеф Войновський засвідчує отримання сорока талярів від Александра Гюйсона, виплачених за векселем, виданим Миколаєм Миталовичем. Укладач документа звільняє адресата від зобов'язань за цим розрахунком.

Г’юсон підтверджує виплату Кнабу 5905 і 20 грошів Bm. Описує затримки розрахунків, переговори про ціни поясів і нестачу монети; додає сеймові та придворні новини.

Г’юсон описує труднощі стягнення боргів, низьку ціну шовку та застій сейму. Переказує з голландських новин звістку про проголошення герцога Йоркського королем.

Саскевич відмовляється платити до Трибуналу й хоче повернути пояси. Г’юсон організовує гроші до Гданська, обговорює ціни товарів і домагається відповідей маршалка, підскарбія та квартирмейстера.

Г’юсон домовляється про прийняття товарів і сплату боргів у Варшаві. Описує вади тканин, відмови та обіцянки платежів; залишається в місті, щоб зібрати гроші перед подорожжю.