Каталог джерел

Водзіцький декларує допомогу у зміцненні та розширенні прав Львова. Анонсує поїздку на сейм після нещодавньої хвороби.

Автор вимагає розслідувати звинувачення доктора Аведика проти Розалії Муратовичової та її синів: напад на будинок, вилучення грошей, застав, майна та дітей. Вимагає повернення та заборони подальших нападів.

Водзіцький надсилає оригінал меморіалу, поданого королю Вейзе. Просить магістрат про швидку відповідь, яку має намір передати двору.

Вольський виступає проти порушення привілеїв Львова під час відсутності монарха. Схвалює протест міста та апеляцію до майбутнього сейму; обіцяє захист його прав та авторитету канцелярії.

Вроновський підтримує Борвацького [Боруцького?] у справі повернення придбаного панцира. Продавець виїхав до Великопольщі та доручив його забрати. Автор очікує наказу про виступ хоругви під Золочів.

Галецький заступається за сторону справи перед міським судом і просить допустити апеляцію. Прізвище протеже та повне обґрунтування потребують подальшого вивчення.

Коронний кухонний Францішек Галецький відповідає на прохання бурмістра та львівських райців, запевняючи у своїй прихильності та готовності до послуг. Інформує магістрат, що наказав утриматися від подання регресу, зважаючи на користь і зручність міста та його мешканців.

Галецький складає новорічні побажання та заступається за Томаша [прізвище непевне], просячи прийняти його до міського урядового кола. Вказує на зусилля короля та спільних друзів.

Після недавньої жалоби Галецький запрошує магістрат на весілля з Розалією Дзедушицькою, любачівською каштелянкою. Урочистість запланована на 14 лютого на Варшавському замку за підтримки короля та королеви.

Ханкевич передає магістрату, що канцлер не хоче більше відкладати справи Львова. Закликає якнайшвидше надіслати повноважного представника та анонсує внесення справ до судового реєстру.

Garbowski відповідає на скаргу влади Львова проти каноніка Gudłowskiego. Анонсує виставлення позову та розгляд справи після звернення зацікавлених сторін, запевняючи у справедливості.

Henrykowski запрошує бурмістра та раду Львова на весілля старшої доньки з Andrzejem Łysickim [?], адміністратором економії брестської литовської. Доньку не називає на ім'я.

Herburt відповідає на повідомлення про побиття Andrzeja Gabłka [?] Janem Gawrowskim [?]. Рекомендує позов та встановлення володіння майном; також оцінює можливість затримання винуватця.

Herburt запевняє райців у допомозі. Спір зі староміським хоче вивчити після приїзду до Львова, а у прикордонній справі наказує своєму урядовцю скласти присягу.

Повідомлення про прибуття імперських військ на зимові квартири. Автор наказує бурмістрам підготувати провіант і фураж до його прибуття; кінцева клаузула не була повністю прочитана.

Автор, пов'язаний перебуванням при генералі Hatzfeldzie [?], не може діяти особисто. Він запевняє, що попросив коронного референдаря про допомогу місту, і просить прийняти її з вдячністю.

Капітан просить владу Львова про відстрочку для Jaskiewicza, чию крамницю було опечатано. Посилається на його обіцянку сплатити протягом кількох днів і просить прийняти таке рішення.

Głowicki прибув до Варшави, але не застав примаса. Надіслав йому співчуття і додає копію листа. Просить адресата про повторне відправлення листа до метриканта.

Гнінський рекомендує синдика Міхала Григоровича на вакантну посаду судового писаря Львова. Посилається на його попередню службу та представництво міста на сеймах і сеймиках.

Автор висловлює співчуття долі Львова, запевняє у прихильності свого керівника і бажає, щоб місто відродилося разом із воскреслим Христом.

Автор відкидає виправдання міста щодо грошей. Стверджує, що не кривдить мешканців, але не може довше утримувати людей, які служать без платні, за власні кошти.

Гольський просить владу Львова про підтримку Лонцького, посилаючись на його заслуги та безрезультатні намагання домогтися справедливості після кривд, зазнаних у волоській землі.

Нунцій просить владу Львова стримувати противників вірменського архієпископа та його прихильників. У листі вживається полемічний термін «схизматики» та йдеться про захист вірян.

Гордон звітує про розмови з канцлером та підскарбієм. Просить надіслати судові документи, довіреності для послів та пояснення щодо скарги кармелітів-взутих.

Повідомлення про епідемію зупиняють подорож Гордона. Він описує міські заходи безпеки, подальші фінансові справи Львова та необхідність здобути прихильність підскарбія.

Гордон просить писаря Львова про кілька днів відстрочки у сплаті 130 злотих. Передбачає розрахунок цієї суми через лікаря на підставі асигнації, після отримання належної суми.

Брати Ґурки посилають двох уповноважених по гроші, які покійний Анджей Накуський [?] залишив на зберігання у львівської влади. Вони мають отримати суму й за потреби видати розписку від імені відправників.

Архієпископ Дамієтти підтверджує отримання листа про спір львівських кушнірів. Обіцяє врахувати прохання згідно зі справедливістю й у межах свого рішення; запевняє в допомозі також в інших справах.

Підскарбій протестує проти затримання чужоземних купців, які прямували на інші ярмарки. Він оспорює повноваження міста стягувати скарбові податки й вимагає звільнити людей і товари.

Підскарбій заявляє про готовність віддати місту в оренду чопове, якщо сейм ухвалить цей податок. Просить надіслати представників наприкінці сейму; умови контракту ще належить узгодити.

Павло Бжовський повідомляє бурмистрові Львова про заходи при королівському дворі щодо сублевації у трибунальських справах і радить надіслати готовий проєкт листа на підпис королю. Він також викладає питання виконання баніції щодо Кєменчанина, справу купців та інтересів Манлі, наказуючи тримати лист у суворій таємниці.

Павло Бжовський доповідає владі Львова про важкий перебіг міських справ у Варшаві, заходи перед королем та суперечку зі старостою. Скаржиться на вичерпання коштів і борги, взяті для ведення справ, та терміново просить місто надіслати гроші.

Станіслав Жолкевський звертається до влади Львова з проханням посприяти у стягненні боргу з Анджея Торосовича на користь заслуженого перед Річчю Посполитою пана Йонакія. Гетьман вимагає, щоб у разі несплати недобросовісного боржника негайно ув'язнили в міському арешті.

Текст фрагментарний. Одне непевне слово може стосуватися Константинополя, але цього недостатньо, щоб визначити, чи йдеться про особу, подорож або іншу справу.

Лист починається частково читабельною латинською формулою. Збережене прочитання не дає надійних подробиць про предмет листа.

Станіслав Журавський, цехановський стольник, просить бурмистра та райців міста Львова про прихильність до свого приятеля, пана Вальтера, у справі щодо вин, яка розглядається у Львові. При цьому він запевняє у своїй вдячності та готовності віддячити за виявлену ласку.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє бурмистрові та райцям Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. При цьому він запевняє у своїй незмінній готовності зичливо підтримувати справи міста та його наступних посланців.

Автор пише про справу, яку розглядали за його відсутності. Він згадує референдаря, що отримав декларацію щодо міста Варшави; подальші подробиці та наслідки декларації частково нерозбірливі.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє владу Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. Він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності допомагати як йому, так і прибулому міському писареві.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про прагнення короля відродити міста та виправити закони в Речі Посполитій. Він закликає магістрат скласти й надіслати докладний перелік беззаконь, утисків і майнових збитків, яких зазнає місто, обіцяючи докласти зусиль для їх усунення.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський доручає владі Львова швидкий і справедливий розгляд суперечки пана Філімоновича зі спадкоємцями Філіповича щодо боргових зобов'язань. Втручання має на меті запобігти фінансовим збиткам, яких позивач міг би зазнати в разі затягування судового процесу.

Канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про королівське рішення щодо перенесення терміну асесорського розгляду з паном Хмелевським та про процедури перед Скарбничою і Військовою комісіями. Водночас він запевняє в королівській та власній підтримці скарг і потреб міста.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє львівський магістрат про супліку дружини Гіларія Сіньйо, яка звинувачує здитинілого на старість чоловіка в марнотратстві та доведенні родини до зубожіння. Він наказує провести розслідування та призначити кураторів з-поміж осілих міщан-власників для збереження залишків маєтку.

Замойський пише про татарську загрозу й підготовку оборони міста, згадує рушниці та військове спорядження. Довгий текст прочитано лише частково.

Замойський порушує справи перевезення й повідомляє, що надсилає свого слугу Олешка. Просить допомогти йому, якщо він потребуватиме підтримки.

Ян Замойський заступається перед бурмистром і райцями Львова за Анджея Гікла з Кандії, просячи прийняти його в міське громадянство. Він наголошує на заможності свого протеже та його готовності нести міські повинності, висловлюючи раді вдячність за позитивне вирішення справи.

Замойський дякує адресатам за працю, пов'язану з розп'яттям і зображенням Воскресіння, а також за дар для його церкви в Замості; частина формулювання непевна.

Валентій Зеленський надсилає новорічні привітання й нагадує про свої давні правничі послуги, надані адресатові у Кракові. Він просить про заступництво перед львівським магістратом у справі призначення на посаду прокурора з цивільних справ.

Збережений адресний аркуш адресує лист Альбертові Романовському, лавникові й цивільному нотаріусові Жовкви. Текст листа на с. 2 надто складний для читання на доступній репродукції, щоб безпечно визначити його предмет. Дату самого листа не встановлено; 30 червня 1627 року зазначено на архівній обкладинці, але цю дату не приписано листу.

Вікарій і генеральний комісар брат Іван Капістран звертається до влади Львова з проханням про опіку й підтримку будівництва нової брами, а також допомогу для місцевого кустоша. Він запевняє у молитві за благополуччя райців та всього міста, дякуючи за їхню дотеперішню ревність.