Каталог джерел

Наказ про невідкладне виконання судового рішення на користь львівських міщан щодо викупу третьої міри зимноводського млина та пов'язаної з нею нерухомості. Король забороняє подальше зволікання з екзекуцією через апеляції; прибуток має спрямовуватися на зміцнення оборони міста.

Август II вихваляє непохитну вірність Львова перед лицем ворога, заявляє про готовність військ і наказує застосувати належні санкції щодо лікаря Альтенберка, котрий із невідомої причини вирушив до короля Швеції під виглядом посольства.

Жан-Жеро де Балюз повідомляє руському воєводі про відправлення листів до Парижа та передає лист від пані маркізи. Він також звертається з проханням використовувати легший папір через високу вартість поштових відправлень.

Бейлі описує тривалу мандрівку та справи, що затримали супутників у Любліні й Варшаві. Він має намір випити за здоров'я Форбса келих вина. Бейлі не сподівається на швидку виплату від Томсона, який чекає на особу, пов'язану з Бидгощем.

Бекер обговорює успіхи торгівлі Форбса, а також справи щодо вина та двору. Передає прохання Даніеля Стюарта про лист до Форбса стосовно лондонського боргу й застерігає від подальшого заборгування. Згадує купівлю чи відправлення товару з Гамбурга, квитанцію та потребу в листах за нагоди для перевезення.

Автор обговорює доставку листа, товарні справи, цукор і розрахунки через Ґданськ та Свідницю. Згадує посередників, гроші та вексель. Рекомендує адресатові знайомих, анонсує подальші інструкції та просить про продовження листування.

Бекер розглядає непогашені розрахунки та стягнення боргів із львівських євреїв, чиїм обіцянкам він не довіряє. Обговорює дії посередників, необхідність листування та розрахунку. Додає примітку про виплати й кінцеве сальдо 824 [?].

Стефан Васильковський сповіщає поручника Войцеха Смольницького про свій від'їзд та інструктує його щодо надсилання кореспонденції поштою. Він також порушує поточні полкові справи, питання ліквідації заслуг (виплати жолду) та фінансових розрахунків із товаришами.

Михайло Сервацій Вишневецький перепрошує руського воєводу за тривале мовчання, пояснюючи його обставинами та безліччю державних справ. Він звертається до дядька з проханням про незмінну підтримку, яка примножить славу їхнього дому.

Ян Вінярський повідомляє про заворушення в Торуні та неможливість дістати гроші на потреби воєводи, пропонуючи перевести вексель на три тисячі зі Львова до Гданська. Він також висловлює занепокоєння через відсутність кореспонденції з останньою поштою.

Скарга на військові екзекуції, кошти та втечу підданих. Староство має доставити 1000 деревини до Торуня та людей для палісадів. Окремо: гроші у Бартольді, вексель і звістка про ґданську пошту.

Антоній Геуґлін доручає опіці Артура Форбса слугу свого сина, який вирушає в торговельних справах до Ясс. Він звертається з проханням надати йому підтримку й пораду, запевняючи у своїй вдячності та готовності до взаємних послуг.

Станіслав Ґожевський сповіщає Яна Яблоновського про відправлення векселя та відповіді від влади Ґданська, а також про переполох серед саксонських військ, які збирають припаси в Торуні. Автор просить про подальші розпорядження, не бачачи потреби довше залишатися у Свеці.

Станіслав Ґожевський запевняє руського воєводу Яна Яблоновського в тому, що регулярно надсилає листи з кожною поштою. Він віддається під його опіку та просить надати подальші панські накази.

Ґродзіцький відсилає райців по квит на позичені 6 000 злотих до скарбу Речі Посполитої. Обіцяє зробити зауваження підлеглим, на яких скаржиться місто, та розрахуватися за взяте залізо.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення йому сувою товару через візника Баумґарта. Він також згадує про посилку з Лейпцига, яка, залежно від домовленостей із заступником із Вишнева, буде додана до цього ж транспорту або надійде через Краків.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про сплату польського мита за відправлення сукна й ковдри та додає перелік стягнутих зборів. Він також пропонує доставити партію сап'яну різних ґатунків на вигідних торговельних умовах за зразком лейпцизьких.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення паки сукна та лейпцизької скрині через візників до Львова та Ярослава. До листа додає перелік понесених витрат і рахунок на суму 338 флоринів із проханням зарахувати її на свій баланс.

Ігнацій Жешовський ТІ повідомляє владу Львова про вручення довірених йому листів та про своє особисте заступництво перед адресатами у справах міста. До листа він додає отриману інформаційну відповідь і заявляє про подальшу готовність служити.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Вармінський єпископ і канцлер Анджей Хризостом Залуський надсилає з Торуня руському воєводі новорічні віншування. Він також повідомляє про прибуття хелмінських єпископа та воєводи на аудієнцію до короля та про спільний обід при монаршому дворі.

Анджей Хризостом Залуський пояснює Яну Станіславу Яблоновському необхідність дотримуватися стриманості в листах через непевну політичну ситуацію та брак достовірних новин. Він також повідомляє про погану погоду в Торуні, що ускладнює подорожі, а у приписці відповідає на нарікання воєводи.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про свій короткочасний від'їзд із Торуня через утому та потребу подбати про провізію і фураж. Він попереджає про можливу затримку в листуванні, запевняючи водночас, що резидентові доручено негайно пересилати йому всі листи.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про завершення засідань Сенаторської ради та поточну роботу над відправленням універсалів на сеймики, дати яких король ще не визначив. Через службові обов'язки та початок судових засідань канцлер не знає, де проведе свята, з нагоди яких висловлює воєводі найкращі побажання.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про побоювання, пов'язані з діями шведських військ, підготовку до сеймиків та утиски з боку саксонських військ. Він також інформує про плани вармінського єпископа та свій намір провести зиму в Торуні.

Францішек Ян Залуський сповіщає руського воєводу про неспокій у провінції, останні кадрові рішення щодо великої маршалківської палиці та побожне поводження короля в Торуні. Лист завершується поспішними побажаннями щастя й гараздів у прийдешньому новому році.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Францішек Ян Залуський дякує Янові Станіславу Яблоновському за поздоровлення, описуючи спустошення краю, повільний перебіг сесії під Варшавою та небезпеку з боку ворожих військ, що наближаються. Він також повідомляє про поганий стан здоров'я підканцлера та канцлера, які через виснаження працею планують вирушити на короткий відпочинок на село.

Францішек Ян Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про смерть підскарбія великого коронного та пов'язану з цим роздачу сенаторських посад. Він також сповіщає про пересування королівського двору, листи примаса та побоювання щодо політичного розколу в Речі Посполитій.

Король Стефан Баторій підтверджує та затверджує права, артикули та привілеї цеху кравців міста Львова, надані первісно королем Сигізмундом I Старим.

Король Стефан Баторій дозволяє кравцям зі Стрия заснувати цех і затверджує статут, що регулює діяльність братства, права майстрів, прийом сторонніх ремісників та визволення челядників за зразком львівського права.

Король Стефан Баторій затверджує комісарський акт, що встановлює таксацію доходів і здійснює викуп третьої мірки Зимноводського млина на львівському передмісті сєрадзьким каштеляном Анджеєм Дембовським у спадкоємців Казимира Гинка за суму 4684 флорини. Надає Дембовському право спокійного володіння млином аж до часу можливого викупу його королем за ту саму суму.

Король Стефан Баторій трансумує свій едикт від 20 лютого 1577 року, в якому скасовує всі комісії, призначені для розгляду скарг поспільства на львівський магістрат, і залишає справу виключно для королівського суду під заставою 15 000 дукатів. Він наказує обом сторонам з’явитися з доказами перед монаршим судом, забороняючи тим часом будь-які чвари та порушення правопорядку.

Львівський архієпископ Ян Сененський затверджує трансумовані привілеї холмського єпископа Войцеха Собєйовського та короля Стефана Баторія щодо приєднання парафіяльного костелу в Лопатині до парафії в Буську. Акт санкціонує нову фундацію колегії п’яти мансіонаріїв разом із препозитом при буському костелі та визначає їхні душпастирські обов’язки й утримання.

Львівський архієпископ Ян Сененський затверджує силою ординарської влади привілей короля Стефана Баторія від 1576 року, що включає препозитуру львівського шпиталю Святого Духа разом із правом патронату до складу львівської катедральної капітули.

Кам'янецький єпископ Франциск Антоній Кобельський заявляє про підтримку магістрату Львова в захисті міських прав і привілеїв, обіцяючи втрутитися після липневої капітули. Він радить міській владі здобути сприятливі вироки у справах шляхетських юридик, а також переймати досвід, виборений великими прусськими містами.

Якоб Коллер підтверджує Петеру Форбсу отримання 550 флоринів в ортах, доставлених Томасом Тейлором, та надсилає рахунок за товари, відправлені до Ярослава. Просить сплатити залишок суми на руки Якобу Тонарту та згадує про прихильність митного писаря.

Якоб Коллер сповіщає Петера Форбса про митне оформлення та огляд вантажу сукна в Торуні, наводячи детальний розрахунок зборів і дооцінок, здійснених митним писарем. Він повідомляє про успішний пропуск частини вантажу без сплати мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давніші привілеї, надані стрільцям міста Львова його попередниками, королями Сигізмундом Августом та Генріхом Валуа.

Ян Красінський пояснює перерву в листуванні тяжкою хворобою та коментує агресивні дії шведських військ і руйнування, завдані саксонськими військами. Він також сповіщає про недугу великого підскарбія коронного, пересування військ і просить Яблоновського про протекцію над своїми розореними маєтностями на тернопільській комісії.

Плоцький воєвода Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище Речі Посполитої перед лицем пересування шведських, московських та бранденбурзьких військ. Він також повідомляє про плани скликання посполитого рушення та з'їзд сенаторів, призначений примасом у Варшаві.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свою хворобу та висловлює жаль через відсутність порозуміння між королівським двором і сенаторами. Він описує пересування шведських військ, утечу короля з Торуня та заходи кардинала Радзейовського, спрямовані на скликання мирної наради.

Ян Красінський описує скрутне становище країни у зв'язку з пересуваннями шведських і козацьких військ та згадує про переговори в Торуні. Він звертається до Яна Яблоновського з проханням про заступництво щодо звільнення його розорених маєтностей від тягаря гіберни.

Плоцький воєвода Ян Красінський бідкається через утиски з боку шведів і козаків на руських землях та сповіщає про надання свого варшавського палацу цісарському послу Цінцендорфу й власний від'їзд на Підляшшя. Він також надсилає адресатові свіжі новини з торунської пошти.

Станіслав Куссевич висловлює глибоке обурення з приводу поширюваних проти нього наклепів про нібито давні кримінальні вироки у Варшаві та Торуні. Він повідомляє про вжиті заходи для отримання відповідних документів, очищення свого доброго імені, а також анонсує особисту зустріч.

Любомирська з прикрістю пояснює Яну Яблоновському, що його прохання надійшло на день пізніше, через що презентації вже були віддані. Водночас вона запевняє адресата у своїй прихильності та готовності зробити послугу в майбутньому.

Кшиштоф Мінасович повідомляє Артура Форбса про відправлення через племінника належної тисячі злотих, а також боргу Давида Краузе на ярмарок у Торуні. Перепрошує за недотримання терміну виплати в Гданську через брак безпечної нагоди й дякує за терпіння.

Король Август II Фрідріх (Сильний) підтверджує статути, права та давні привілеї, надані цеху львівських кравців магістратом Львова та наступними польськими монархами від Сигізмунда I до Яна III Собеського. Крім того, він зобов'язує ґродську та міську владу Львова неухильно їх дотримуватися та охороняти.

Король Август III підтверджує та відновлює сукупність міських прав, торговельних свобод, імунітетів і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова, трансумуючи та схвалюючи попередні надання польських королів від Сигізмунда I до Яна III Собеського.