Каталог джерел

Фабіан Зюбертц підтверджує отримання 600 флоринів братом адресата, повідомляючи про необхідність доплати через нижчий курс використаних монет. Він також обговорює справу вимоги 3000 флоринів та питання безперешкодного внесення грошей на чинш у Львові.

Фабіан Зіверт повідомляє Артура Форбса про труднощі з виплатою 600 флоринів через невигідний курс дукатів і талерів у пана Вршеватого та Мерле. Він звертається з проханням доручити братові адресата здійснити цей платіж у визначеній монеті за комісійну винагороду.

Фабіан Цюберт надсилає Артурові Форбсу газети, про які просив брат адресата, Роберт. Згідно з проханням, доручає передати їх далі після прочитання.

Фабіан Зюберт повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням суми у 600 злотих, а також про суперечки довкола розрахунків та асигнацій за участі кузена адресата. Він переповідає перебіг перемовин щодо виплати належних коштів у талерах та питання нарахованих комісій.

Фабіан Цюберц просить Артура Форбса наказати братові виплатити 655 хрестових талерів для ротмістра Мендецького задля спільної безпеки. При цьому він запевняє в готовності швидко повернути позичені гроші.

Король Генріх Валуа на коронаційному сеймі підтверджує громаді львівських вірмен усі права, привілеї, імунітети та звичаї, надані його попередниками. Він наказує королівським урядникам і міській владі Львова неухильно їх дотримуватися та захищати львівських вірмен.

Авторка передає вітання кумові, висловлює занепокоєння через його похитнуте здоров'я та пояснює відсутність особистих відвідин жахливим станом доріг. Вона також розповідає про розмову з пані Годлевською щодо огляду покоїв у кам'яниці перед ухваленням остаточного рішення.

Паула, Урсула й Катаріна, доньки покійного Гаспара Капраріуса, продають за 8 рейнських флоринів земельну ділянку в Тельве-ді-Сотто Гаспару Буффі, щоб сплатити борг, який виник на підставі арбітражного рішення. Угоду укладено в присутності чоловіка Паули та куратора неповнолітніх сестер і посвідчено нотаріально.

Валентій Зеленський надсилає новорічні привітання й нагадує про свої давні правничі послуги, надані адресатові у Кракові. Він просить про заступництво перед львівським магістратом у справі призначення на посаду прокурора з цивільних справ.

Документ підтверджує продаж земельної ділянки в окрузі Пузенайо над річкою П'яве Буольфом на користь Джованні з Ческо-Санкті-Петрі. Продавець підтверджує повне одержання плати та зобов'язується вічно гарантувати покупцеві безперешкодне володіння набутою нерухомістю.

А. Зеленковський звертається до представника львівського магістрату з проханням про допомогу міста у ремонті зруйнованих, грузьких доріг біля свого маєтку, пропонуючи натомість власну деревину. Він вказує на величезні збитки купців і міщан, які грузнуть у багнюці, та нагадує, що вже власноруч полагодив одну з переправ біля монастиря августинців.

Король Сигізмунд Август підтверджує документ львівського архієпископа Станіслава Сломовського та митрополичої капітули, яким шляхтичеві Яну Садловському надається війтівство у спустілому селі Таурів Теребовельського повіту на праві осадження кметів і загородників із дванадцятирічною слободою та наділом у чотири лани, млином і корчмою.

Краківський воєвода Петро Зборовський запевняє владу Львова у своїй підтримці в суперечці з руською шляхтою, яка незаконно намагається притягати міщан до своїх судів. Він наголошує на важливості міських привілеїв та виняткового права апеляції до короля, радячи львівському магістрату вносити офіційні протестації в разі тиску.

Джованні Рамбальдо продає Баттісті Буффі та його братові П'єтро річний чинш у збіжжі із земельної ділянки в Карцано за суму 27 рейнських гульденів. З огляду на свій вік продавець складає урочисту присягу, яка підтверджує чинність відчуження прав.

Шимон Збоїнський разом із небожем Якубом звертаються до Францішека Глоговського щодо незаконного відібрання коня зі збруєю в їхнього слуги підстаростою та людьми з Руди. Автори просять покарати винного за зухвальство та негайно повернути тварину.

Король Сигізмунд Август передає місту Львову терміном на шість років прибутки від чопового податку, сплачуваного міщанами, які не постраждали від пожежі, з призначенням на відбудову спалених веж, гармат і міських укріплень. Натомість львівський магістрат зобов'язується після закінчення цього періоду скласти повний фінансовий звіт щодо зібраних коштів.

Олексій Зарихта висловлює Войцеху Зімницькому новорічні побажання, радіючи його успіхам і рекомендуючи спільних друзів. Він також повідомляє про тягарі, пов'язані з постоєм війська, татарську загрозу та отримання номінації на посаду київського офіціала.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам і пекарям збудувати хлібні ятки та вічно торгувати хлібом, аби зарадити місту після пожежі. Дохід із чиншу з цих яток монарх призначає на відбудову міських укріплень та громадських споруд, зобов’язуючи владу щороку звітувати перед громадою.

Францішек Заорлічний повідомляє Станіслава Сунського про завершення столяром робіт над шафою для руського воєводи, пояснюючи, що затримка виникла через тяжку хворобу ремісника. Просить ухвалити рішення щодо передачі меблів перед Великоднем, а також переказує прохання майстра дослати відсутні деталі.

Нотаріальний документ засвідчує продаж земельної ділянки (саду) в Карцано Іваном Хрестителем де Молінаріїсом на прізвисько Арганус видатному панові Івану Хрестителю Буффі з Нижнього Тельйо. Продавець підтвердив отримання плати готівкою та зобов’язався гарантувати безпеку правочину й захист покупця від евікції.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова з приводу неправомірного затримання замостських купців та понад ста діжок мальвазії. Посилаючись на привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, вона вимагає негайного звільнення підданих та їхнього товару.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова на захист замостських грецьких купців Прокопа та Юрія, у яких безпідставно конфіскували транспорт із понад ста куфами мальвазії та обмежили їхню особисту свободу. Посилаючись на торговельні привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, авторка вимагає негайного звільнення підданих канцлера Яна Замойського та повернення їхнього майна.

Документ засвідчує продаж ділянки орної землі та виноградника в місцевості Карцано Яном, сином мірошника Шимона, на користь Яна Хрестителя Буффи за суму дванадцять з половиною золотих флоринів. Продавець підтверджує отримання повної оплати, передає права володіння та зобов'язується забезпечити юридичний захист правочину від можливих претензій третіх осіб.

Анна Замойська повідомляє воєводі волинському про виплату кварти татарській корогві, що не належить до конфедерації, а також про надмірні обтяження гіберною в її староствах. Вона просить надати роз'яснення стосовно такси гіберни й ординації конфедерованого війська, щоб бодай якось компенсувати примусово виплачені суми.

Анна Замойська повідомляє волинському воєводі про тяжку хворобу, яка унеможливлює її та наймолодшого сина участь у коронації Августа II. Вона просить адресата виправдати їхню відсутність перед королем.

Анна Замойська звертається до волинського воєводи Яна Януша Конєцпольського з проханням врахувати компенсацію за руйнування, заподіяні військом у її маєтностях, під час переговорів про його розпуск. Вона також просить його про заступництво та отримання протекції у краківського воєводи.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем Августом II, аби запобігти розквартируванню саксонських військ в ординацьких маєтках. Вона нагадує, що згідно з волею фундатора та покійного чоловіка Замойська ординація повинна перебувати під безпосереднім покровительством монарха.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за прихильність і ласкавий прийом її дітей під час їхнього візиту до краківського каштеляна у Львові. Вона запевняє адресата у довічній вдячності, готовності до послуг та передає вітання його дружині.

Анна Замойська відповідає на заклик руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського виставити ординацькі війська на генеральний попис, обумовлюючи це розв'язанням викладених питань. Водночас вона просить узяти під захист сирітські маєтності її дітей і припинити руйнівні зловживання з боку війська.

Анна Замойська просить волинського воєводу Яна Януша Конецпольського підтвердити, чи має вона виплатити кварту товаришеві пана Зайховського, який прибув без офіційної асигнації. Авторка побоюється подвійних витрат, посилаючись на подібний фінансовий збиток, якого зазнала її сестра.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що розпорядилася відіслати залишені на зберігання у Варшаві паки до його палацу, аби вони там чекали на його приїзд. Водночас вона заявляє про повну готовність до подальших послуг.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за повсякчасні ласки, заявляючи про пожиттєву готовність до послуг і доручаючи себе його пам'яті. Вона також передає низький уклін і вітання адресатові та його дружині від власного імені та від своїх дітей.

Анна Замойська дякує Яну Станіславу Яблоновському за листи та поради щодо укріплення Замостянської фортеці перед лицем небезпеки для країни. Вона повідомляє про відправлення резидента та організацію швидкого поштового сполучення, водночас перепрошуючи за те, що лист написаний чужою рукою через знесилення від хвороби.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про втручання та забезпечення частки так званого королівського хліба. Вона розраховує на прихильну підтримку адресата й краківського воєводи, висловлюючи вдячність за надану допомогу.

Анна Замойська звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед новообраним монархом за зубожілого дипломата, колишнього резидента в Стамбулі та Відні. Просить надати йому протекцію та допомогти вступити до лав королівських слуг і придворних.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про відрядження своїх представників для захисту маєтностей від обтяжень, пов’язаних із військовою консистенцією та збиранням фуражу. Вона звертається до гетьмана з проханням про допомогу, прихильність і підтримку в цій справі.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про подальшу протекцію та пораду в невідкладних майнових справах, пропонуючи передати розпорядження через довіреного слугу. У листі вона також передає вітання воєводині та уклони від своїх синів.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про підготовку та направлення під його командування людей, передбачених законом і розпорядженням. Авторка листа ввіряє виправлених жовнірів опіці адресата, висловлюючи вдячність за його незмінну прихильність.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед великопольським генералом, аби той відмовився від підтримки ксьондза Кошановського на Ляндське абатство на користь її брата. У постскриптумі вона також просить підтримати клопотання про звільнення Вонгровецького абатства від військових тягарів.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем на захист зруйнованого надвірними військами Болехівського староства. При цьому вона посилається на заповіт покійного чоловіка, який довірив Яблоновському опіку над своєю родиною та маєтком.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про вирядження економа на сеймик у Судовій Вишні для пильнування справ Замойської ординації замість її відсутніх синів. Вона просить адресата про прихильність, опіку та підтримку її інтересів серед зібраної шляхти.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про направлення до його двору резидента, який має оперативно сповіщати її про львівські події. Водночас вона просить воєводу пам'ятати про її справи та опікуватися ними.

Анна Замойська доручає своїх синів прихильності волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, благаючи його про заступництво та рекомендацію їх під протекцію його батька, краківського каштеляна. Натомість за виявлену ласку авторка запевняє у довічній відданості синів та власній вдячності.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за надіслані доброзичливі листи й висловлює вдячність усього свого дому. Вона також просить і надалі огортати її ласкавою опікою.

Анна Замойська висловлює вдячність Яну Станіславу Яблоновському за ласкаву згоду на зустріч у його домі. Вона запевняє про якнайшвидше прибуття з виявами глибокої поваги та віддається подальшій прихильності адресата.

Король Сигізмунд II Август заочно засуджує митника Мельхіора Кослю до сплати штрафу у розмірі 3000 гривень на користь міської влади та громади Львова за нез'явлення до суду та нескладання присяги. Водночас монарх підтверджує повне звільнення львівських міщан від сплати будь-яких мит на території Корони та підлеглих їй земель.

Томаш Замойський пояснює Яну Станіславу Яблоновському свою відсутність на нарадах необхідністю оборони Замойської фортеці перед лицем ворога, що оточує її звідусіль. Він заявляє про готовність пожертвувати життям, просить про підтримку та про те, щоб представити цю справу зібраній шляхті.

Томаш Юзеф Замойський дякує волинському воєводі Янові Станіславу Яблоновському за протекцію перед краківським воєводою, яка забезпечила сприятливий перебіг сесії вишенського сеймику. Доручає себе його подальшій прихильності та передає вітання від братів.

Томаш Юзеф Замойський рекомендує волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському ксьондза Камборського, вчителя французької мови, який претендує на вакантне пробоство у Львові. Просить адресата взяти кандидата під свою опіку та заступитися за нього перед львівським магістратом.

Миколай та Лаврентій Ланца передають у рахунок сплати шести талерів боргу кімнату у своєму будинку в Карцано братам Івану Хрестителю та Петру Буффа. Правочин укладено із застереженням вічного чиншу зерном та права викупу нерухомості.