Каталог джерел

[Польською; переклад очікується] Król przypomina wcześniejszy mandat nakazujący wykonanie dekretu w sprawie miasta z jezuitami i sprawiedliwą wycenę domów, których potrzebują oni do budowy dla kultu i nauki młodzieży. Oburzony zwłoką, żąda natychmiastowego wykonania dekretu i ostrzega przed dalszym postępowaniem przeciw władzom Lwowa.

[Польською; переклад очікується] Król informuje, że Piekarski zranił go w głowę przy wejściu do kościoła, ale nie ma zagrożenia życia. Nakazuje publiczne ogłoszenie tej wiadomości, aby nieprzychylne osoby nie wykorzystywały wydarzenia do wzniecania niepokojów.

[Польською; переклад очікується] Po skardze członków wspólnoty i wyjaśnieniach magistratu król nakazuje usuwać spory, przestrzegać przywilejów, dekretów i rozstrzygnięć polubownych. Dochody przyznane miastu świeżym przywilejem mają służyć dobru publicznemu, a nie prywatnym korzyściom.

[Польською; переклад очікується] Król nakazuje magistratowi Lwowa pilnie przestrzegać uniwersałów monetarnych. Wymienia Żydów, Szkotów i innych trudniących się pieniądzem, którym nie wolno wbrew prawom obracać czerwonymi złotymi i talarami ani skupować ich na wywóz. Zakazuje przywożenia oraz zbywania wskazanej obcej monety. Urząd ma bezzwłocznie karać sprawców; za zaniedbanie lub tolerowanie naruszeń grozi odpowiedzialnością samym władzom miasta.

[Польською; переклад очікується] Na prośbę Rusinów unickich i nieunickich król wyznacza generalny synod we Lwowie na 28 października 1629. Władze miasta mają zapewnić uczestnikom bezpieczeństwo, zapobiegać zamieszkom, współpracować z królewskim posłem i pomagać metropolicie kijowskiemu. Powinny wcześnie wyznaczyć kwatery oraz miejsca pobytu duchownych i pozostałych uczestników.

[Польською; переклад очікується] Król nakazuje zwrócić Żydom lwowskim towary przywiezione na jarmark i zabrane przez magistrat, który nie zaczekał na rozstrzygnięcie sporu. Do czasu wyroku zabrania utrudniania im handlu.

[Польською; переклад очікується] Król relacjonuje skargę Żydów z przedmieścia na napady studentów i innych swawolnych osób, rabunek domów, towarów i pieniędzy. Nakazuje magistratowi zapewnić porządek i przykładnie karać sprawców.

[Польською; переклад очікується] Król dziękuje Lwowowi za opór wobec wojsk wojewody siedmiogrodzkiego i prosi o pożyczkę 100 000 złotych. Zabezpieczeniem mają być dochody celne pobierane w arendzie; szczegóły przekaże podskarbi.

[Польською; переклад очікується] Król poleca władzom Lwowa zachować wdowę i dzieci Andrzeja Dalczyńskiego, doktora i rajcy lwowskiego, przy umowie o wieś szpitalną Malechów. Nakazuje nie odbierać im wsi ani nie zawierać umowy z innym dzierżawcą.

[Польською; переклад очікується] Król potępia władze Lwowa za niezastosowanie się do jego rady i dopuszczenie zabójstw oraz rabunków. Żąda surowego śledztwa, zatrzymania wszystkich sprawców i wspólników oraz osadzenia ich do przyjazdu komisji. Podkreśla, że nie wolno wyrządzać krzywdy Żydom i niewierzącym ani przelewać niewinnej krwi, i przewiduje karanie winnych jako przykład dla innych.

[Польською; переклад очікується] Król powierza pełną komendę nad miastem i zamkiem lwowskim Olewińskiemu, wojskiemu lwowskiemu. Magistrat ma porozumiewać się z komendantem w sprawach bezpieczeństwa, stosować się do przekazywanej przez niego woli króla i okazywać mu posłuszeństwo.

[Польською; переклад очікується] Król zarzuca władzom Lwowa wspieranie osób szkodzących dochodom celnym, odpędzanie strażników i przepuszczanie towarów bez odprawy. Nakazuje zapobiec nadużyciom i karać również kupców działających pod ochroną panów. Grozi postępowaniem instygatora koronnego przed sądem królewskim.

[Польською; переклад очікується] Na podstawie relacji marszałka nadwornego koronnego, administratora ceł, król zarzuca tłumaczowi lwowskiemu Mikołajowi Bajdułowiczowi szkodzenie dochodom celnym i podburzanie innych. Żąda usunięcia go z urzędu i ustanowienia następcy; w razie zwłoki sam wyznaczy właściwą osobę.

[Польською; переклад очікується] Król wyraża żal z powodu niepomyślnych rokowań mających odwrócić zagrożenie od ziem ruskich. Zapowiada zgromadzenie pospolitego ruszenia i własną wyprawę. Do przybycia pomocy żąda od Lwowa odważnej i czujnej obrony, wspominając także szybkie wsparcie piechotą.

[Польською; переклад очікується] Król przypomina magistratowi subsydium uchwalone przez sejm i rozpisane na Lwów uniwersałem. Skarb nie otrzymał należnej wpłaty, więc król ponawia żądanie niezwłocznego przekazania 12 tysięcy złotych polskich, zaznaczając, że nie może odstąpić od tej sumy.

[Польською; переклад очікується] Jan III nakazuje cechowi krawieckiemu zaniechać szykan wobec rzemieślników pracujących dla obozu, gwardii i dworu. Grozi postępowaniem sądowym. Klauzula o ich podległości sądom wymaga dalszej kontroli.

[Польською; переклад очікується] August II rekomenduje Wojciecha Urbańskiego, uprzednio rajcę i burmistrza Jarosławia, do wakującego urzędu rajcy we Lwowie. Przywołuje obronę Jarosławia przed samowolą wojskową oraz nadanie mu królewskiego serwitoratu.

[Польською; переклад очікується] Ludwika Maria zawiadamia o przeniesieniu z Sambora do Lwowa Krasińskiej, panny z jej fraucymeru, oraz Palmerowej dla bezpieczeństwa. Prosi magistrat o odpowiednie wolne pomieszczenia i wszelkie wygody potrzebne podczas pobytu.

[Польською; переклад очікується] Brodzicki przekazuje pochwałę wojewody bełskiego za opór Lwowa wobec nieprzyjaciela i radzi podziękować mu wizytą. Prosi też o sprawiedliwe rozpatrzenie krzywdy poddanych z Żurawki [?], poleconych przez tego wojewodę.

[Польською; переклад очікується] Wyhowski wysyła człowieka po potrzebne rzeczy i prosi magistrat o wydanie mu wszystkiego, co wskazuje osobny rejestr, jeszcze tego samego dnia. Oczekuje szybkiego powrotu wraz z panem Sawryckim [?].

[Польською; переклад очікується] Wyhowski zapewnia o przyjaźni i łasce hetmana, zachęca do wysłania delegacji po dalszą odpowiedź. Fragment o ludziach i przysiędze pozostaje niepełny.

[Польською; переклад очікується] Zapowiedź pewniejszej odpowiedzi hetmana następnego dnia i dalszych starań o pomyślne zakończenie rozmów. Dopisek mówi o odprawieniu wysłanników.

[Польською; переклад очікується] Po odroczeniu układów hetman i starszyzna oczekują nazajutrz duchownych, szlachty i mieszczan, aby przedstawiciele różnych stanów wysłuchali warunków.

[Польською; переклад очікується] Wyhowski odwołuje wiadomość przekazaną Grodzickiemu o niemożności spotkania: hetman zakończył pilne rozmowy i oczekuje niezwłocznego przyjazdu magistratu.

[Польською; переклад очікується] Wyhowski obiecuje dalsze pośrednictwo, informuje o ustnym przekazaniu warunków hetmana i wzywa do ponownego wysłania delegacji nazajutrz.

[Польською; переклад очікується] Wyhowski przesyła odpowiedzi pułkowników, informuje o przedstawieniu ich hetmanowi i wspomina honorarium. Szczegóły żądania i rola pełnomocnika wymagają kontroli.

[Польською; переклад очікується] Wyhowski ponawia zapewnienie o niezmiennej życzliwości i prosi, aby magistrat całkowicie zdał się na łaskę hetmana.

[Польською; переклад очікується] Zajęcia wojskowe uniemożliwiły dzisiejsze spotkanie z hetmanem. Wyhowski zaprasza magistrat na następny dzień, jak najwcześniej rano.

[Польською; переклад очікується] Plamisty list ostrzega przed zwłoką w odpowiedzi, wspomina powstrzymanie rozlewu krwi i zachęca do pośpiechu z ostateczną deklaracją. Liczne fragmenty nieczytelne.

[Польською; переклад очікується] Gniński rekomenduje syndyka Michała Grygrowicza na wakujące pisarstwo sądowe Lwowa. Powołuje się na jego wcześniejszą służbę i reprezentowanie miasta na sejmach i sejmikach.

[Польською; переклад очікується] Gniński przekazuje wolę króla po skardze mieszczan żółkiewskich na nowe opłaty lwowskie: 2 grosze od stu kwart i 5 groszy od słodów. Żąda zwolnienia z nowych obciążeń, jeśli ustanowiło je samo miasto.

[Польською; переклад очікується] Godlewski przekazuje władzom Lwowa suplikę Giergiewiczowej i kopię pisma do starosty błońskiego. Prosi o rozpatrzenie sprawy; załącznik dotyczy przejęcia kamienicy i praw miasta.

Даровський відкидає вимогу сплатити податки за період до набуття кам’яниці. Він описує зруйнований дах, воду, що підмиває фундамент, і постій військових; просить зважити на стан будівлі та надати письмову відповідь.

Німецькомовний відправник звертається до львівського магістрату щодо розрахунків, кредиторів і належних сум. Він наводить аргументи про попередні домовленості та просить справедливо розглянути справу. Текст важко прочитати; допис на с. 3 має окремий датувальник із датою 17 вересня, але схожий на постскриптум до листа, а не окремий лист.

Відправник повторно звертається до магістрату в суперечці щодо фінансових зобов’язань. Він згадує попередній лист, кредиторів, розрахунок і очікуване рішення. Лист завершується датою 17 лютого 1647 року; збережений адресний аркуш указує на Львів.

Відправник звертається до львівського магістрату. Пише про єврейську синагогу у Львові, права й міські справи, а також про вирішення або представлення питання перед магістратом. Частина рукопису вицвіла й нерозбірлива. На оглянутому аркуші немає достовірної повної дати або місця написання.

Відправник пише львівському магістрату у справі пана Афендіковича та його майна, згадуючи право й вирішення справи. Він просить прихильно розглянути питання. Датування на аркуші вказує на Варшаву, 18 травня 1692 року. Адресна примітка на звороті вказує Варшаву й 13 липня 1695 року як окрему анотацію; вона не замінює дату листа.

Відправник звертається до львівського магістрату як до гідних пошани друзів. У польському тексті з латинськими вставками він згадує справи, пов’язані з містом, і просить прихильно поставитися до справи; значну частину викладу не вдається впевнено прочитати. На аркуші зазначено Варшаву й 4 квітня 1689 року.

Задзик повідомляє магістрат Львова про королівську декларацію щодо Варшави, яку референдар отримав за відсутності автора. Він зазначає, що це може створити труднощі адресатам; подальший виклад частково непевний. Датовано у Варшаві 22 вересня 1634 року.

Задзик відповідає щодо справи, дорученої йому магістратом Львова. Він згадує міського писаря та заявляє про готовність діяти далі й надати адресатам послугу. Подробиці частково нерозбірливі.

Відправник пише, що одна з осіб із його дому має спадкову справу в суді або магістраті Львова. Він просить адресатів справедливо її розглянути та згадує обставини щодо прав або майна, які частково нерозбірливі. Датувальний рядок починається словами «Na granicy …» («На кордоні …»), але місце, день і рік упевнено прочитати не вдалося.

Анджей Замойський повідомляє Львівський магістрат про королівські заходи задля загального добра міст. Він просить магістрат пункт за пунктом описати скарги, беззаконня й утиски, яких зазнає місто, та назвати винуватців. Відомості мають бути надіслані поштою, щоб відправник міг домагатися усунення кривд. Датовано у Варшаві 17 січня 1705 року.

Замойський звертається до магістрату щодо справи пана Климоновича проти Липовичовських про борги, належні останнім. Він зазначає, що спір не було вирішено, і просить магістрат розглянути його та постановити справедливе рішення. Датовано у Варшаві 29 вересня 1707 року.

Замойський пише про справу, подану Бартоломеєм Радною, і наголошує на її важливості для добра всього міста. Він згадує суми, борги або розрахунки, але точний предмет частково нерозбірливий. У кінцевому датувальному рядку зазначено Варшаву, 26 квітня 1706 року.

Замойський відповідає на супліку львівських консулів щодо міста та його прав або провадження в магістраті. Він пропонує далі викласти чи впорядкувати справу; конкретний предмет супліки частково нерозбірливий. Датовано у Варшаві 9 січня 1706 року.

Замойський передає скаргу щодо Гілярія Сегнія та управління його маєтком. У листі йдеться про ризик розтрати майна й потребу захистити дружину та дітей від убозтва. Відправник радить призначити опікунів для управління всім маєтком і вимагати від них звітів. Датовано у Варшаві 26 квітня 1706 року.

Автор пише про Кшиштофа Балейовича, імовірно купця, та провадження, пов’язане з його торгівлею. Деталі важко прочитати. Датовано у Варшаві 23 травня 1697 року; підпис попередньо прочитано як Ян Замойський.

Автор надсилає владі Львова об’ємний офіційний лист у справі, що потребує розгляду. Читаються згадки про Варшаву, урядовців і прохання зайнятися справою, але її зміст неможливо впевнено відтворити. Надійного датування в тексті немає.

Другий лист в одиниці 684, надісланий із Заставиць до влади Львова 21 серпня 1664 року. Згадує козацьке повстання в Україні та справу розрахунків; підпис непевний.