Каталог джерел

Підканцлер коронний Щенсний Криський просить владу Львова наказати кравецькому цеху прийняти Іванка Турковича, а також забезпечити можливість спокійної праці для його тестя. Натомість за прихильність до вбогих ремісників автор листа обіцяє райцям свою вдячність і послуги.

Каєтан Крісталліні пропонує владі Львова надіслати до Рима 100 дукатів для виплати вдові покійного Франциска Стефаноні в обмін на повернення міських документів. Він також пропонує свої юридичні послуги при Римській курії.

А. Кромолицький пише до Казимира Вольського, бідкаючись через несправедливі звинувачення в неналежних висловлюваннях, про які хтось доніс адресатові. Запевняючи у своїй непохитності та зичливості, він переконливо просить Вольського приїхати особисто й погостювати в Гримайлівці.

Миколай Францішек Кросновський, діючи за дорученням вишенського сеймику, просить київського воєводу Марціна Контського про виплату місту Львову суми з легатів покійного руського воєводи. Він звертається по прихильність у цій справі, посилаючись на благочестивий намір заповідача та почуття справедливості адресата.

Миколай Франциск Кросновський надсилає Яну Яблоновському привітання з Новим роком та пояснює причини відкладення запланованої поїздки до Жовкви. Він також повідомляє про те, що залишив у Львові людину для очікування прибуття пошти, та запевняє адресата у своїй цілковитій готовності служити йому.

Миколай Францішек Кросновський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про свій приїзд до Львова, затриманий візитом хмельницького старости, і висловлює жаль, що розминувся з адресатом. Він також звертає увагу на численні неймовірні чутки та інтриги в місті, знову засвідчуючи свою незмінну вірність і готовність до служби.

Миколай Францішек Кросновський звертається до влади Львова з проханням виплатити залишок належних йому грошей до рук пред'явника листа. Він запевняє, що остаточну, автентичну розписку видасть особисто під час перебування в Городку.

Ольбрахт Кросновський пише до львівських райців щодо асигнат, кондемнат і розрахунків, пов'язаних з акцизом, наголошуючи на необхідності виконання своїх обов'язків. Він також повідомляє про намір приїхати до Львова в неділю, якщо дозволить стан здоров'я.

Ольбрахт Кросновський підтримує зусилля, спрямовані на обороноздатність і захист Львова під час воєнної загрози, наголошуючи, що це вимагає фінансових витрат. Він роз'яснює призначення доходів, які мають піти на покриття нестач під час організації підвід та на сплату ухвалених сеймом поборів.

М. Кроц повідомляє Мацею Гайдеру про свою розмову з канцлером, початок сеймових засідань та суперечки серед послів. Він також інформує про судову справу польного гетьмана литовського Януша Радзивілла та його впливові зв'язки.

Кароль Максиміліан Крузер повідомляє львівський магістрат про запізніле отримання виклику на з'їзд для виконання асесорського декрету та просить передати новий термін, призначений єпископом-суфраганом. Водночас він висловлює владі міста новорічні вітання, бажаючи їй повернення до колишнього процвітання та величі.

Ян Круковецький виправдовує неприбуття пані Замойської та її сина на королівську коронацію через її раптову й тяжку хворобу, доручаючи інтереси роду опіці впливового адресата. Він також повідомляє про відхилення Замойською порад сенаторів, які схиляли її бойкотувати урочистості.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про тимчасову затримку виплати чергової частини грошей через застій у торгівлі, запевняючи, що сукно залишається в цілості. Він спрямовує адресата до панів Найцера та Майдешевича для отримання детальнішої інформації з цього приводу.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про відмову від поїздки до Ярослава через відсутність ділових перспектив, а також про відтермінування виплати частки, запевняючи водночас, що сукно залишається в цілості. Він також радить адресатові проконсультуватися щодо товару у Львові з панами Найцером та Майдешевичем.

Адреса листа, адресованого Домініку Вільчеку, який обіймав посаду секретаря та президента міста Львова. Послання мало бути вручене адресатові у Львові.

Анджей Купінський повідомляє з Туринки про зустріч із московським військом, яке їде до Львова лише по своїх хворих, що свідчить про мізерні шанси на допомогу для оточеного загрозою міста. Він застерігає адресата, радить бути пильними, убезпечити майно та просить про опіку над своєю дружиною.

Анджей Купінський просить регента львівської громади скликати її засідання для складання звіту про клещівські переговори, а також відправити делегата на господарський сеймик до Вишні. Рукописна приписка засвідчує виплату 20 злотих посланцеві, який вирушає на цей сеймик.

Ксьондз Вацлав Купінський звертається до бурмистра Львова на захист свого чиншовика, шевця Войцеха Григлевича, якого разом із дружиною побив і пограбував цехмістр Ліпкевич. Автор листа вимагає покарати винних, повернути награбовані застави та покласти край протиправним діям цеху.

Ігуменя львівських бенедиктинок Магдалена Куропатницька скаржиться канцлеру Яну Малаховському на львівський магістрат, який порушує привілеї монастирської юрисдикції, неправомірно позиває, нападає та ув'язнює підпорядкованих їй ремісників. Вона просить канцлера про письмове втручання до міської влади, щоб припинити подальші кривди й утиски до вирішення спору призначеною комісією.

О. Анджей Куропатницький звертається до президента Львова з проханням відшкодувати кошти за відбудову плебанської кам'яниці після пожежі міста. Він пропонує задовольнити свої претензії частково готівкою, а частково — наданням сусідніх міських земель.

Самуель Кушевич офіційно закликає райців та магістрат міста Львова розважливо боронити спільне благо й протистояти тиску, що загрожує країні. Він згадує про небезпеку перехоплення кореспонденції, результати відправи військових послів і висловлює сподівання на швидке повернення до Львова.

Станіслав Куссевич висловлює глибоке обурення з приводу поширюваних проти нього наклепів про нібито давні кримінальні вироки у Варшаві та Торуні. Він повідомляє про вжиті заходи для отримання відповідних документів, очищення свого доброго імені, а також анонсує особисту зустріч.

Адресний аркуш листа Станіслава Кушевича, адресованого львівському райці Матеушу Гайдеру.

Станіслав Кушелевич повідомляє львівського райцю Мацея Гайдера про перебіг його справи, а також про труднощі із зустріччю з паном Мулліном і брак правників при дворі. Він обіцяє надсилати подальші новини й через власну надмірну зайнятість радить адресатові дізнатися подробиці у спільних знайомих.

Станіслав Кушевич повідомляє бурмистру Мацею Гайдеру про поточні фінансові питання, юридичні поради щодо спадщини Ґрозваєра та запланований візит до канцлера. Він також надсилає декрет для пана Скурчевського й обіцяє незабаром провести остаточний розрахунок.

Станіслав Кушелевич повідомляє Матеуша Гайдера про перебіг міських судових справ, які ведуться у Варшаві, та про отримані королівські обіцянки. Він також виправдовується за затримку в листуванні, посилаючись на жалобу за померлою дружиною, велику кількість обов'язків та обережність у делікатних питаннях.

Томас Кушні відповідає на лист Артура Форбса, діагностуючи причини його болю в ділянці серця, нічного поту та недуг ніг як наслідок незварення шлунка й меланхолії. Автор дає хворому вказівки щодо лікування та додає латинський рецепт на зміцнювальний конфект.

Йоган Вайт Кюстнер повідомляє Артура Форбса про сплату вексельного боргу пану Кюмелеру. Також сповіщає про передачу йому замовленого полотна, шафрану й атласу згідно з доданим витягом.

Ян Лагодовський сповіщає львівського підстаросту Сигізмунда Порадовського про зупинення козаків, насланих паном Лонцьким з метою незаконного насипання межових курганів (копців). Автор повідомляє про суперечку із сусідом і віддає себе під ласку урядовця.

Олександр Лащ повторює прохання узгодити час і маршрут запланованої після свят поїздки до Сосниці, якій сприяє теперішній санний шлях. Він запевняє у своїй вдячності та передає уклін від дружини адресатові та його дружині.

Александр Лащ від імені шляхетської братії Белзького воєводства просить гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про ласку та підтримку для Францішека Іловецького. При цьому він запевняє у своїй відданості та готовності виконувати гетьманські накази.

Лукаш Лебедович виправдовує затримку з відповіддю своєю відсутністю та судовими засіданнями (рочками), що якраз тривають. Він просить Францишека Ґлоґовського надіслати вирок кондемнати разом із листом до підстарости, щоб той учинив на ньому виконавчий напис.

Лукаш Лебелович вітає Францішека Глоговського з поверненням із Любліна та надсилає йому оригінал лаудуму й реляції з підписом підчашого чернігівського. Також він повідомляє про початок і відкладення белзьких судів з формально-правових причин.

Лукаш Лебедович надсилає старості Францішеку Глоговському офіційну виписку судової реляції, вказуючи на можливість переписати її з екстракту. Він також повідомляє про зацікавленість пана Антонія спірним контрактом та про подану протестацію, яка оскаржує його чинність.

Ґ. Левицький заступається перед президентом львівського магістрату за ув'язненого Яна Коваля, просячи пробачити йому покарання через термінову скарбову роботу. У приписці автор також згадує про врегулювання справи свого стельмаха.

Соломон Левкович звертається до купця Артура Форбса з проханням терміново передати через посланця фунт золота для потреб королівського двору. Автор листа гарантує вчасну виплату коштів.

Саломон Левкович звертається до Артура Форбса з нагальним проханням видати посланцю фунт золота для потреб королівського двору. Водночас автор гарантує адресатові певну та швидку оплату за довірений метал.

Станіслав Ледуховський надсилає володимирському старості великодні вітання і просить надати інформацію щодо виплати платні поручникові та звістки з Варшави. Він також згадує про тривожну відсутність новин із рогатинського сеймика та суперечки урядовців.

Анна Катажина з Яблоновських Лещинська пише до племінника, воєводи волинського Яна Станіслава Яблоновського, висловлюючи свій розпач і сповіщаючи про швидкий від'їзд. Вона також наказує спалити лист після того, як його покажуть Добродієві.

Анна Лещинська ділиться зі своїм братом, волинським воєводою Яном Станіславом Яблоновським, власними переживаннями та повідомляє про хворобу в домі. Вона також сповіщає його про поширені й щораз більші претензії та неприязнь дрібної шляхти до королівського дому в контексті сеймикових вісток.

Анна Лещинська висловлює глибоке занепокоєння через нещастя, що спіткали її дім, запевняє брата в щирій любові та просить його берегти своє здоров'я, обіцяючи незабаром надіслати докладнішого листа. Лист також містить сердечні вітання для братової, короткий допис іншою рукою щодо майнових питань і честі, а також нотатки про від'їзд сенатора до Варшави.

Анна Лещинська висловлює тугу за братом і просить його присвятити часинку листуванню, яке принесло б їй розраду в смутку. Вона також сповіщає про суперечку з виноробом і плітки, які нібито розпускала про неї перед сеймиком белзька воєводиня.

Пригнічена глибоким смутком Анна Лещинська благає свого брата, щоб він у міру можливості прагнув згоди, остерігаючись вигнання та поневірянь. Вона запевняє у своїй відданості й повідомляє, що очікує на подальші вісті з Варшави та на розраду від Бога.

Анна Лещинська висловлює братові щирі побажання та повідомляє про воєнну ситуацію й скасування поїздки до Варшави через наближення шведських військ. Вона також торкається питання матримоніальних планів варшавського старости та очікування звісток про чоловіка.

Анна Лещинська передає братові побажання добробуту та просить зберегти прихильність до Марисеньки. Вона також висловлює смуток через тривалу розлуку та непевність щодо його перебування у Варшаві.

Авторка скаржиться братові на розлуку напередодні наближення елекції та наполегливо просить відіслати назад скерованого до нього довіреного приятеля, котрий їй конче потрібен. Водночас вона запевняє у своєму терпінні та незмінній сестринській прив'язаності.

Анна Лещинська пише до брата, скаржачись на погане самопочуття, відсутність утішних звісток і труднощі із запланованим від'їздом у село. Вона висловлює надію на зустріч під час наближення сейму та запевняє у своїй незмінній відданості.

Анна Лещинська надсилає братові Яну Станіславу Яблоновському щирі побажання, бідкаючись через безперестанні прикрощі, тяжку долю їхнього дому та неможливість поговорити особисто. Вона просить про конфіденційне передання звісток через каліського писаря та повідомляє, що виряджений слуга розповість про її щоденні жалі.

Анна Лещинська висловлює радість з приводу відновлення теплих взаємин із братом та повідомляє про своє несподіване примирення з королевою. Вона також додає сповнену вдячності й компліментів приписку, адресовану своїй братовій.

Анна Яблоновська пише до брата, волинського воєводи Яна Яблоновського, про неспокій, викликаний діями шведів, і свої роздуми щодо подорожі до Ченстохови. Вона згадує про придворні суперечки довкола маршалківської печатки та доручає опіці адресата пана Бартошевського.