Каталог джерел

Анна Дольська просить брата про заступництво у протектора панни Лешніковської на користь свого слуги, який домагається її руки. Запевняє у хороших якостях кандидата та декларує готовність негайно організувати весілля після отримання згоди опікуна.

Дюпре дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за рекомендаційні листи до пані Замойської, яка, втім, раніше вже доручила своїм синам підшукати собі слугу на власний розсуд. Автор листа просить про подальше покровительство та висловлює надію на прийняття на службу в майбутньому.

Ебергардт Енгельгардт підтверджує отримання 1399 талерів від Міхаеля Шмідлера та повідомляє Артура Форбса про відправлення скрині й двох пак із золотими та срібними галунами. Пояснює підвищення цін подорожчанням срібла і просить про подальші торговельні розпорядження.

Фердинанд Енґельгардт надсилає листа з проханням вручити його Андреасу Бойду, щоб отримати від нього борг у розмірі 216 флоринів. Він також повідомляє про прибуття та подальшу відправку лейпцизьких товарів і передає новорічні вітання.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення двох тюків вантажу з Вроцлава до Львова через візника Ґреґора Бєлявського. Подає вагу товару, вартість перевезення, суму сплаченого на місці завдатку та решту до сплати після успішного одержання відправлення.

Фердинанд Енгельгардт підтверджує отримання належних коштів, доставлених Доником Аксентовичем. Він також пояснює причини затримки у виконанні замовлення на угорське сукно та просить повідомляти про потреби заздалегідь з огляду на осінню негоду.

Вацлав Жевуський висловлює жаль з приводу кривди, завданої президентові Львова, і запевняє у своїй підтримці прав міста. Водночас він наполегливо радить магістрату укласти мирову угоду, щоб уникнути обтяжливих і коштовних трибунальських процесів.

Вацлав Жевуський дякує львівському проконсулу та райцям за виявлену до нього прихильність і шле взаємні побажання довголітнього благополуччя. При цьому він запевняє магістрат у своїй незмінній відданості та повазі.

Станіслав Яблоновський повідомляє президенту Львова, що лист щодо міської землі біля валів надійшов уже після генерального сеймика, через що він не може офіційно втрутитися в суперечку з кармелітами босими. Він лише дозволяє комендантові захищати шанці та висловлює готовність допомагати місту за інших нагод.

Подільський воєвода Міхал Жевуський поновлює прохання до бурмистра та райців Львова про надання вакантного львівського пробоства своєму синові, отцю абату. В обмін на прихильність він висловлює вдячність і готовність до всіляких послуг для міста.

Подільський воєвода Михайло Жевуський дякує львівському магістрату за надіслані вітання з нагоди світлого свята Воскресіння Господнього. У відповідь він висловлює міській владі взаємні побажання здоров'я та всілякого благополуччя.

Подільський воєвода Михайло Жевуський повторює своє прохання до магістрату міста Львова щодо надання йому в оренду приміського села Білогорща. Він нагадує при цьому про традиційну прихильність своєї родини до міста, а також про власну підтримку львівських привілеїв.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський повідомляє белзького каштеляна Александра Куропатницького про підготовку до сеймику, намір прибути до Львова та напруження навколо утвореного військового союзу (конфедерації). Згадує також про дії холмського єпископа та переміщення місцевих урядовців.

На прохання єпископа Білоцерківського автор просить магістрат Львова підтримати прелата як кандидата на пробство, що стало вакантним після смерті священника-суфрагана. Кандидата характеризують як каноніка архикатедральної капітули з належним походженням, освітою та чеснотами, хоча частина опису нерозбірлива. Наприкінці автор повторює прохання й висловлює повагу.

Ігнацій Жешовський ТІ повідомляє владу Львова про вручення довірених йому листів та про своє особисте заступництво перед адресатами у справах міста. До листа він додає отриману інформаційну відповідь і заявляє про подальшу готовність служити.

Анджей Жидовський повідомляє руському воєводі про зрив сеймику стороною, яка не змогла зберегти чинність попередніх сеймових постанов. Автор передбачає скликання наступного зібрання та просить про подальші, детальніші інструкції.

Станіслав Жолкевський звертається до влади Львова на захист скривдженого кредитора, пана Йонакія, вимагаючи стягнути борг із недобросовісного боржника Анджея Торосовича або ж ув'язнити його. Гетьман обґрунтовує свою підтримку заслугами Йонакія перед Річчю Посполитою.

Станіслав Жолкевський звертається до влади Львова з проханням посприяти у стягненні боргу з Анджея Торосовича на користь заслуженого перед Річчю Посполитою пана Йонакія. Гетьман вимагає, щоб у разі несплати недобросовісного боржника негайно ув'язнили в міському арешті.

Гетьман Станіслав Жолкевський наказує львівським райцям негайно передати панові Бродецькому кварцяні гроші, надіслані бранденбурзьким курфюрстом, які були депоновані у львівській ратуші. Ці кошти терміново потрібні для потреб війська.

Гетьман Станіслав Жолкевський застерігає львівських райців щодо єврея, підозрюваного в передачі відомостей до Константинополя під приводом торгівлі коштовностями. Він наказує тримати його під вартою в місті до надходження королівських інструкцій щодо цієї справи.

Станіслав Жолкевський просить львівських райців, щоб вони не примушували художника Богуша брати на себе юридичну опіку над далекими родичами. Гетьман аргументує своє прохання тим, що майстер нині повністю зайнятий роботою, яку виконує на його власне замовлення.

Станіслав Журавський, цехановський стольник, просить бурмистра та райців міста Львова про прихильність до свого приятеля, пана Вальтера, у справі щодо вин, яка розглядається у Львові. При цьому він запевняє у своїй вдячності та готовності віддячити за виявлену ласку.

Поручник М. Забєлло, який заступає відсутнього бургграфа, просить президента Львова відкласти виконання декрету щодо пана Гнєвчинського та єврея-пазументника до повернення свого начальника. Він пояснює, що внесені в цій справі як депозит гроші перебувають у канцелярії бургграфа і сам він ними не розпоряджається.

Філіп де Заглі повідомляє волинському воєводі про завершення вимушеного перебування в Ерзурумі та запланований виїзд до двору шаха з посольством. Він наполягає на надісланні королівського листа для перського правителя, застерігаючи водночас від доручення дипломатичних місій духовенству.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє владу Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. Він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності допомагати як йому, так і прибулому міському писареві.

Ґжеґож Заликевич скаржиться президентові Львова на неправомірне затримання його челяді та відібрання м'яса, придбаного на Замарстинові для домашніх потреб. Автор просить про справедливість і наказ повернути конфісковані харчі.

Григор Залікевич повідомляє пана директора про вилучення цеховими різниками м'яса, яке несли із Замарстинова і яке виявилося партацьким товаром. Він зазначає, що за цеховим правом м'ясо повернуть лише за умови складення присяги слугою адресата про те, що воно придбане для власних потреб, інакше його конфіскують.

Григор Задикевич пояснює президентові Львова, що придбав м'ясо виключно для власних потреб і потреб свого брата, тож цех різників не повинен мати до нього претензій. Він просить міську владу звільнити його від подальшого клопоту та розглядів у цій справі.

Мацей Заленський повідомляє зі столиці про відкладення судової справи Гайдера та про відсутність канцлера й підканцлера. Він також переконливо просить друга доглядати за хворою дружиною та пильнувати залишений дім.

Плоцький єпископ і великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський закликає львівського старосту приборкати свавілля шляхти, яка утискає місто Львів. Він запевняє у підтримці з боку свого уряду й обіцяє монаршу вдячність за встановлення міцного спокою.

Єпископ і коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський реагує на відхилення магістратом рекомендованого кандидата та закликає до миролюбного і справедливого розгляду скарг львівського поспільства з метою уникнення судових процесів.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський надсилає львівському магістрату лист до підчашого коронного із закликом припинити насильницькі дії та спрямувати претензії до препозита в судовий порядок. Він доручає міській владі після надходження справи розглянути її за скороченою процедурою, згідно із законом і справедливістю.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішека Невеського на вакантну посаду міського райці. Він відзначає його високу освіченість та багаторічну службу в лаві присяжних, закликаючи не чинити перешкод через те, що той не є уродженцем міста.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський наказує адресатові негайно повернути незаконно утримувані доходи, документи та лазневий котел новому провізорові шпиталю св. Станіслава. Він нагадує про кривду позбавлених засобів до існування вбогих і зазначає, що можливі фінансові претензії можна задовольнити із залишків доходів попередніх управителів.

Єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський повідомляє владу Львова про своє втручання проти незаконних юрисдикцій, створених управителями шляхетських палаців, та про розпорядження припинити неправомірні позови у гродському суді. Він також торкається питання декрету Радомського трибуналу про кондесценцію, радячи проконсультуватися з правниками та прихилити до себе комісарів.

Вармінський єпископ і канцлер Анджей Хризостом Залуський просить львівський магістрат якнайшвидше вирішити спадкову справу свого домочадця Анджея Лабудзінського. Своє прохання він пояснює справедливістю справи та потребою якнайшвидшого повернення слуги до виконання придворних обов'язків.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.

Францішек Ян Залуський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про переміщення короля до Мальборка, а також про власні наміри вирушити до Велюня й відправити дружину до Кенігсберга. Він також згадує про подорож свого брата до королівського двору та повсюдні підозри, що панують у Речі Посполитій.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про прагнення короля відродити міста та виправити закони в Речі Посполитій. Він закликає магістрат скласти й надіслати докладний перелік беззаконь, утисків і майнових збитків, яких зазнає місто, обіцяючи докласти зусиль для їх усунення.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський доручає владі Львова швидкий і справедливий розгляд суперечки пана Філімоновича зі спадкоємцями Філіповича щодо боргових зобов'язань. Втручання має на меті запобігти фінансовим збиткам, яких позивач міг би зазнати в разі затягування судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський заступається перед владою Львова за радника Бартша, вимагаючи відшкодування витрат і виплати винагороди за його місію до Рима та повернення міських коштів. Він наголошує, що належна винагорода забезпечить місту його подальшу прихильність і заохотить інших до сумлінної громадської служби.

Канцлер Анджей Замойський повідомляє владу Львова про королівське рішення щодо перенесення терміну асесорського розгляду з паном Хмелевським та про процедури перед Скарбничою і Військовою комісіями. Водночас він запевняє в королівській та власній підтримці скарг і потреб міста.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський наказує львівському магістрату негайно розглянути та вирішити справи пані Бєньчевської щодо кам'яниці та фільварку. При цьому він дорікає райцям, що не бачить жодних підстав для тривалого зволікання судового процесу.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський повідомляє львівський магістрат про супліку дружини Гіларія Сіньйо, яка звинувачує здитинілого на старість чоловіка в марнотратстві та доведенні родини до зубожіння. Він наказує провести розслідування та призначити кураторів з-поміж осілих міщан-власників для збереження залишків маєтку.

Замойський порушує справи перевезення й повідомляє, що надсилає свого слугу Олешка. Просить допомогти йому, якщо він потребуватиме підтримки.

Ян Замойський звертається до влади Львова щодо нападу та пограбування майна, вчиненого військовими проти єврейських купців із його маєтків. Він закликає магістрат покласти край свавіллю та заявляє про намір домагатися відшкодування збитків для потерпілих у судовому порядку.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що розпорядилася відіслати залишені на зберігання у Варшаві паки до його палацу, аби вони там чекали на його приїзд. Водночас вона заявляє про повну готовність до подальших послуг.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про направлення до його двору резидента, який має оперативно сповіщати її про львівські події. Водночас вона просить воєводу пам'ятати про її справи та опікуватися ними.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова з приводу неправомірного затримання замостських купців та понад ста діжок мальвазії. Посилаючись на привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, вона вимагає негайного звільнення підданих та їхнього товару.

Олексій Зарихта висловлює Войцеху Зімницькому новорічні побажання, радіючи його успіхам і рекомендуючи спільних друзів. Він також повідомляє про тягарі, пов'язані з постоєм війська, татарську загрозу та отримання номінації на посаду київського офіціала.