Каталог джерел

Ґуровський дякує за звільнення орендованих маєтків від постоїв. Обіцяє далі клопотатися щодо асигнації й просить захисту брата та можливості довести його невинність.

Ґуровський скаржиться на повторну асигнацію гіберни попри квитанції львівської комісії. Називає денну суму шістнадцять злотих і утримання депутатів, просить їх відкликати, згадує параліч та неподані квитанції.

Давіа вважає, що мир із турками не примирить сторін, а Італія може постраждати більше за Польщу. Хотів би спостерігати здалеку й називає Пруссію останнім джерелом побоювань.

Давіа не певен поїздки на Русь через сумніви щодо подорожі короля. Закликає пробудити давню звитягу, повідомляє про згоду сторін і потребу грошей для виступу понад 30 тисяч вояків.

Далтон передає справи красноставського й галицького старост та відомості про хоругви. У дописі повідомляє про перехоплення інструкції й неперевірену чутку про вбивство царя під час бунту.

Архієпископ Дамієтти підтверджує отримання листа про спір львівських кушнірів. Обіцяє врахувати прохання згідно зі справедливістю й у межах свого рішення; запевняє в допомозі також в інших справах.

Підскарбій протестує проти затримання чужоземних купців, які прямували на інші ярмарки. Він оспорює повноваження міста стягувати скарбові податки й вимагає звільнити людей і товари.

Данилович просить райців пред’явити йому свої митні звільнення замість позивати його дозорців до Трибуналу. Закид щодо надмірних зборів походить зі спору сторін.

Данилович вимагає видати речі померлого грека з міського депозиту. Він посилається на право кадука та волю короля і обіцяє зберігати майно до розгляду прав сторін.

Підскарбій заявляє про готовність віддати місту в оренду чопове, якщо сейм ухвалить цей податок. Просить надіслати представників наприкінці сейму; умови контракту ще належить узгодити.

Даровський відкидає вимогу сплатити податки за період до набуття кам’яниці. Він описує зруйнований дах, воду, що підмиває фундамент, і постій військових; просить зважити на стан будівлі та надати письмову відповідь.

Якуб Дементер виправдовується за затримки в листуванні, пояснюючи їх скрутним становищем у Гусятині, а також свавіллям та інтригами з боку воєводи та Барнета. Він запевняє у бажанні задовольнити вимоги кредиторів і просить надіслати представника, який на місці ознайомився б із ситуацією, а також просить про терпіння до моменту особистого розрахунку.

Відправник повторно звертається до магістрату в суперечці щодо фінансових зобов’язань. Він згадує попередній лист, кредиторів, розрахунок і очікуване рішення. Лист завершується датою 17 лютого 1647 року; збережений адресний аркуш указує на Львів.

Відправник звертається до шляхетних панів і згадує про призначення львівського єпископа-суфрагана, а також про заслуги й прихильність адресатів. Рукопис пошкоджений і в багатьох місцях нерозбірливий; подробиці справи та прізвища неможливо впевнено відтворити. Лист датовано у Варшаві 9 грудня 1723 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Відправник посилається на гродський універсал і лист від львівських райців до адресата. Згадує справу щодо привілеїв міста Львова та просить зберегти їх; подробиці аргументації важко прочитати. Лист датовано в Жиравові (прочитання непевне) на Різдво Христове 1680 року. Підпис прочитано як Адам Држевський; супровідна абревіатура незрозуміла.

Відправник звертається до адресата з проханням щодо справи, яку розглядали суд або трибунал. Згадує вирок, його виконання, подальший розгляд, а також осіб і рішення, пов’язані зі справою. Наприкінці просить прихильності й повідомляє про листування або документи. Лист датовано 20 травня 1620 року; прізвище відправника непевне.

Павло Бжозовський повідомляє владі Львова про складний перебіг міських справ у Варшаві, клопоти перед королем та суперечку зі старостою. Він скаржиться на вичерпання коштів та борги, взяті на оплату справ, терміново просячи місто надіслати гроші.

Відправник пише, що василіяни з монастиря святого Онуфрія звернулися до нього щодо ремонту дороги або під’їзду до монастиря. Він просить адресатів посприяти виконанню узгодженого ремонту. Точні дата й місце написання не зазначені.

Відправник дякує львівському магістрату за прихильне повідомлення. У відповідь бажає магістрату й місту добробуту. Листа написано в Ланьцуті 29 квітня 1767 року; ім’я відправника залишається непевним.

Відправник, звертаючись до магістрату й згадуючи громадян, пише про руїну на вулиці, назва якої, схоже, читається як Гмінська. Згадує купівлю та сплату певної суми, однак подробиці умов непевні. Наприкінці зазначено Ланьцут і, найімовірніше, 1766 рік; день і місяць достовірно прочитати неможливо.

Відправник звертається до високопоставленого адресата й обговорює адміністративну справу, пов’язану з військом, листуванням і документами або універсалом. Згадує дії поблизу Львова та просить належно розглянути справу; деякі подробиці важко прочитати. На листі є позначення «N 3570» і дата 28 червня, але рік у читабельному записі не зазначено.

Відправник звертається до «ласкавих панів», імовірно представників магістрату або лавників Львова, і бажає їм здоров’я. Далі він розповідає про власну справу й просить уваги або допомоги, однак пошкодження та непевна читабельність не дають змоги встановити точне прохання. Підпис і архівна картка непевно пов’язують лист із Самуелем Дружковським з Орлика. Датування наприкінці посилається на день святого Якова 1593 року; місце написання не встановлено. С. 3 містить адресу на складеній картці.

Відправник просить міського урядовця втрутитися на користь Конрада, якого названо майстром-слюсарем або ремісником іншого, непевно прочитаного фаху. Він хоче, щоб столярський цех звільнив його від своїх вимог і не перешкоджав роботі. Лист датовано 28 грудня 1737 року, ймовірно, у Ланьцуті. Ім’я та прізвище ремісника, а також підпис відправника потребують перевірки.

Відправник звертається до Львівського магістрату з проханням. У читабельних фрагментах згадуються капітула, пан Богакцький і можливість зайняти його місце. Речення прочитано непевно, тому неможливо встановити, про яку саме посаду чи справу йдеться. Лист датований 4 березня 1756 року.

Автор просить добродія дієво владнати справу. У читабельному фрагменті згадується ректор і обов’язок або справа, яку потрібно виконати; текст не уточнює, про якого ректора чи процедуру йдеться. Лист датовано в Любліні 26 жовтня 1701 року.

Окремий лист до «Ясновельможного ... добродія». Згадано «obligacyja» (зобов’язання/повинність) і «expostulacyja» (докір або виклад претензії), автор просить владнати справу, предмет якої нерозбірливий. Нижній запис читається як Люблін, 18 жовтня 1701 року.

Документ починається латинською формулою «Nobilis ac Spectabilis Domini Domini Fratres Observandissimi». Вона не встановлює, чи були адресати ченцями, чи іншою групою. Польський текст стосується справ, адресованих колективному адресатові, але його предмет читабельний лише частково. Дата — 12 серпня 1725 року, Замостя.

Документ починається звертанням до ясновельможного добродія. Читабельні фрагменти стосуються адресата й справи або повинності, але подробиці безпечно відновити неможливо. Надійної дати не прочитано.

На PDF с. 4 починається окремий лист із новим звертанням «Ясновельможний ... добродію». Автор згадує справу й повторює прохання її владнати; предмет встановити неможливо. На сторінці не підтверджено дати. С. 5 містить адресу, а не продовження листа.

Автор просить «Ясновельможного пана добродія» допомогти у справі, але її зміст не вдається прочитати суцільно. Дата на с. 3 читається як «Złoczowa 8 Martij 1688» (8 березня 1688 року). Підпис нерозбірливий.

Автор нагадує про декларацію магістрату Львова щодо пробства та очікувану можливість отримати його після смерті отця Лозовського. Після смерті декана також потрібно знову розглянути справу деканату й попередню декларацію; автор згадує суфрагана, якого мали призначити деканом. Завершальне звертання адресоване шляхетним і поважним панам; підпис, імовірно, читається як «M. Rzewuski». Лист датовано Варшавою, 13 лютого 1763 року.

На прохання єпископа Білоцерківського автор просить магістрат Львова підтримати прелата як кандидата на пробство, що стало вакантним після смерті священника-суфрагана. Кандидата характеризують як каноніка архикатедральної капітули з належним походженням, освітою та чеснотами, хоча частина опису нерозбірлива. Наприкінці автор повторює прохання й висловлює повагу.

Відправник звертається до сенаторів Львова, посилається на їхнє розпорядження та його виконання і вказує на невдоволення або проблему в подальшому перебігу справи. Він просить розглянути чи владнати її; конкретний предмет рукопису впевнено встановити не можна. Читабельної дати немає. У підписі, можливо, є ім’я Ігнацій і прізвище на «Кшиштоф…», але прочитання невпевнене.

Відправниця звертається до адресата як до брата й добродія. Вона пише про неминучий Божий вирок і смерть маршалка, якого називає своїм добродієм, висловлює скорботу та згадує церемонію, призначену на 21 березня. Далі йдеться про справи та обов’язки, але частина тексту важка для читання. Датувальний рядок, здається, читається як «Z Zadomysła d. 24 Februarii 1697»; назву місця й підпис слід трактувати обережно.

Відправник звертається до міського президента й порушує справу про гроші або належні суми та її розгляд. Подробиці частково нерозбірливі; у підписі є ім’я Григорій, прізвище нерозбірливе. Дату не прочитано.

Відправник звертається до директора й описує м’ясо, забране з Перемишля його цехами; згадує сторону у справі та потребу її з’ясувати. Подальші подробиці частково нерозбірливі. У підписі є ім’я Григорій, прізвище нерозбірливе; дату не прочитано.

Відправник звертається до президента й посилається на свідчення, дане «Bona fide»; згадує повинність або вимогу, пов’язану з урядом маршалка. Подробиці нерозбірливі. У підписі є ім’я Григорій (прізвище невпевнене); дату не прочитано.

Відправник пише, що одна з осіб із його дому має спадкову справу в суді або магістраті Львова. Він просить адресатів справедливо її розглянути та згадує обставини щодо прав або майна, які частково нерозбірливі. Датувальний рядок починається словами «Na granicy …» («На кордоні …»), але місце, день і рік упевнено прочитати не вдалося.

Автор пише про Кшиштофа Балейовича, імовірно купця, та провадження, пов’язане з його торгівлею. Деталі важко прочитати. Датовано у Варшаві 23 травня 1697 року; підпис попередньо прочитано як Ян Замойський.

Автор звертається до влади Львова у справі купців і міщан, пов'язаних із Замостям. Він пише, що їхнє попереднє прохання не мало наслідку, і просить прихильного ставлення та поваги до їхніх прав. Частина подробиць нерозбірлива.

Автор звертається до руського воєводи й описує справи, що потребують вирішення; у читабельному фрагменті є латинські юридичні або процедурні терміни та прохання прихильно розглянути справу. Дата — Замостя, 24 лютого 1703 року. Зміст частково нерозбірливий.

Томаш Юзеф Замойський дякує волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за протекцію у краківського воєводи, яка забезпечила успішний перебіг сесії Вишенського сеймику. Рекомендується його подальшій прихильності та передає вітання від братів.

Автор просить волинського воєводу про прихильність і підтримку; у читабельних фрагментах згадано рекомендацію та краківського пана. Частина аргументації нерозбірлива. Датований у Замості 24 лютого 1703 року.

Автор звертається до радників Львова, описує кривду або конфлікт, пов’язаний із дружиною автора та справою в Замості, і просить розглянути справу. Відомості про осіб, подію та майно читаються лише частково. У кінцевому датуванні зазначено Замостя, 6 жовтня 1587 року.

На с. 5 повторено лист із с. 2–3: автор просить радників Львова про допомогу у справі кривди або спору, пов’язаного з дружиною автора та Замостям. У копії вказано дату 6 жовтня 1587 року. Подробиці залишаються невпевненими.

Краківський воєвода Пйотр Зборовський запевняє владу Львова у своїй підтримці у суперечці з руською шляхтою, яка протиправно намагається притягати міщан до своїх судів. Він підкреслює важливість міських привілеїв та виключного права апеляції до короля, рекомендуючи львівському магістрату вносити офіційні протестації у разі тиску.

Автор нагадує адресатові про його попередню допомогу у справі, пов’язаній із золотарем і боржником. Згадує звістку про дії магістрату та просить і надалі прихильно поставитися до справи й посприяти її прискоренню; подробиці провадження частково невпевнені. Датування: «Cracoviae d. 12 January 1760».

Лист починається новорічним привітанням панові Жупницькому. Далі йде розлогий виклад справ і прохань автора; є згадки про урядові або судові питання, але подробиці надійно встановити неможливо. Датум на с. 3 вказує 13 січня 1631 року.

Зберігся односторінковий лист із розлогим викладом справ автора та проханням до адресата. Почерк складний, тому конкретну тему встановити неможливо. На адресному аркуші, можливо, названо пана Зимницького; на самому листі надійного датуму не прочитано.

Автор надсилає владі Львова об’ємний офіційний лист у справі, що потребує розгляду. Читаються згадки про Варшаву, урядовців і прохання зайнятися справою, але її зміст неможливо впевнено відтворити. Надійного датування в тексті немає.