Каталог джерел

Особисте листування про здоров'я, осіб, направлених до пані Каменецької, та лікаря; допис згадує пана Злотницького.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський повідомляє белзького каштеляна Александра Куропатницького про підготовку до сеймику, намір прибути до Львова та напруження навколо утвореного військового союзу (конфедерації). Згадує також про дії холмського єпископа та переміщення місцевих урядовців.

Станіслав Матеуш Жевуський пояснює белзькому каштеляну Александру Куропатницькому, що хоругва коронного хорунжого вже отримала наказ виступити в роз'їзд і не повинна стояти в його маєтках. Він зазначає, що зосередження військ зумовлене наказами та суспільною необхідністю, а воякам у шляхетських маєтках належить виключно дах над головою.

Філіп де Заглі повідомляє волинському воєводі про завершення вимушеного перебування в Ерзурумі та запланований виїзд до двору шаха з посольством. Він наполягає на надісланні королівського листа для перського правителя, застерігаючи водночас від доручення дипломатичних місій духовенству.

Плоцький суфраган Мартин Залуський запевняє волинського воєводу у своїй незмінній вірності та прагненні його ласки. Він виправдовується щодо труднощів, пов'язаних із переміщенням табунів коней на Жовківщину, а також пояснює свої заходи для отримання контракту від королеви.

Томаш Юзеф Замойський дякує волинському воєводі Янові Станіславу Яблоновському за протекцію перед краківським воєводою, яка забезпечила сприятливий перебіг сесії вишенського сеймику. Доручає себе його подальшій прихильності та передає вітання від братів.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем Августом II, аби запобігти розквартируванню саксонських військ в ординацьких маєтках. Вона нагадує, що згідно з волею фундатора та покійного чоловіка Замойська ординація повинна перебувати під безпосереднім покровительством монарха.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за прихильність і ласкавий прийом її дітей під час їхнього візиту до краківського каштеляна у Львові. Вона запевняє адресата у довічній вдячності, готовності до послуг та передає вітання його дружині.

Анна Замойська просить волинського воєводу Яна Януша Конецпольського підтвердити, чи має вона виплатити кварту товаришеві пана Зайховського, який прибув без офіційної асигнації. Авторка побоюється подвійних витрат, посилаючись на подібний фінансовий збиток, якого зазнала її сестра.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про втручання та забезпечення частки так званого королівського хліба. Вона розраховує на прихильну підтримку адресата й краківського воєводи, висловлюючи вдячність за надану допомогу.

Анна Замойська звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед новообраним монархом за зубожілого дипломата, колишнього резидента в Стамбулі та Відні. Просить надати йому протекцію та допомогти вступити до лав королівських слуг і придворних.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про підготовку та направлення під його командування людей, передбачених законом і розпорядженням. Авторка листа ввіряє виправлених жовнірів опіці адресата, висловлюючи вдячність за його незмінну прихильність.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед великопольським генералом, аби той відмовився від підтримки ксьондза Кошановського на Ляндське абатство на користь її брата. У постскриптумі вона також просить підтримати клопотання про звільнення Вонгровецького абатства від військових тягарів.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем на захист зруйнованого надвірними військами Болехівського староства. При цьому вона посилається на заповіт покійного чоловіка, який довірив Яблоновському опіку над своєю родиною та маєтком.

Анна Замойська доручає своїх синів прихильності волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, благаючи його про заступництво та рекомендацію їх під протекцію його батька, краківського каштеляна. Натомість за виявлену ласку авторка запевняє у довічній відданості синів та власній вдячності.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Автор розповідає про перебіг місії польського посла у Стамбулі, аудієнцію в муфтія та зусилля щодо звільнення польських полонених. Він також описує пересування вельмож у Львові, затримання під Кам'янцем відомого шахрая, який видавав себе за данського королевича, та руйнування після сильної бурі в Перемишлі.

Фабіан Зивєрт пересилає Яну Яблоновському надіслану поштою кореспонденцію та свіжі новини. При цьому він із сумом згадує про прикрі події та жалобу, яка спіткала рід Любомирських.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про належне відправлення кореспонденції, затриманої через важку переправу кур'єра через Віслу, а також про нічну варту полків і цехів на валах Львова. Він також згадує про прибуття до міста знесиленого пана Госцімінського.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про виконання доручення та надсилання переказу на двісті талерів панові Радзовському через посередництво Домініка Вінклера після отримання коштів від пана Шимоновича. Принагідно автор складає адресатові покірні побажання добра та Божих ласк на щойно розпочатий рік.

Рудківський парох Станіслав Клозінський відкидає перед руським воєводою звинувачення в нібито залякуванні та вибиванні свідчень у єврея Шраєра. Він просить адресата посприяти у виконанні вигідного для себе декрету перемишльського гродського суду.

Марцін Контський просить адресата про заступництво перед краківським каштеляном у справі отримання платні в Познанському та Каліському воєводствах. Він зазначає, що всі подробиці справи особисто представлять рекомендовані ним офіцери.

Писар Корендович звітує руському воєводі Янові Яблоновському про виконавче провадження проти заборгованого єврея Мошка на користь пана Зонтака. Він повідомляє про зухвалу спробу підкупу з боку боржника й зрештою передає справу на безпосередній розсуд воєводи.

Станіслав Коритко просить воєводу Яна Яблоновського про заступництво перед королевичем у суперечці щодо баранинського ґрунту. Він заявляє про готовність з'явитися на розмежування в Сутковичах і цілковите підпорядкування вердикту воєводи.

Ян Бонавентура Красінський розповідає Яну Яблоновському про перебіг післясеймової сенатської ради, тиск щодо підписання трактату про Ельблонг та введення саксонських військ коштом польських полків. Він також повідомляє про заплановану поїздку до Рима, де має намір зустрітися з небожем адресата, та дякує за надіслані рекомендаційні листи.

Ян Бонавентура Красінський пише з Гданська до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, повідомляючи про зустріч із людьми з його хоругви, фінансові труднощі, пов'язані з реалізацією обіцяних виплат із тутешніх репартицій, що може дійти до великого гетьмана. Також сповіщає про перебування сина в Римі та його бажання повернутися на батьківщину.

Ян Красінський вітає Яна Яблоновського з Новим роком, просячи про подальшу опіку та підтримку у пережитих труднощах. Він також повідомляє про спільні заходи, що вживаються з воєводиною мальборкською, відкладаючи звіт про публічні справи до запланованої зустрічі у Варшаві.

Ян Красінський пояснює перерву в листуванні тяжкою хворобою та коментує агресивні дії шведських військ і руйнування, завдані саксонськими військами. Він також сповіщає про недугу великого підскарбія коронного, пересування військ і просить Яблоновського про протекцію над своїми розореними маєтностями на тернопільській комісії.

Ян Красінський пояснює Яну Яблоновському причини нерегулярного написання листів, виправдовуючись обтяжливими розслідуваннями та судово-правовими інтригами, які затримують його в Любліні. Він обіцяє надолужити прогалини у листуванні з подвоєною ретельністю, щойно владнає цю справу.

Ян Красінський дякує за довірену йому легацію та закликає Яна Яблоновського до поміркованості на сеймиках. Він радить прагнути миру й шанувати закони, не загострюючи стосунків із королем.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про непевну долю варшавської ради після королівських універсалів про її відкликання, а також про лист шведського короля до примаса. Попри власні проблеми зі здоров'ям, плоцький воєвода заявляє про готовність вирушити на засідання заради добра вітчизни і просить про подальші сприятливі звістки про дії проти ворогів.

Плоцький воєвода Ян Красінський відповідає на гіркі закиди адресата, відкидаючи звинувачення у втраті контролю над мазовецькою шляхтою після зриву конвокаційного сейму. Він заявляє про вірність спільному благу та шляхетській вольності, дистанціюючись від конфліктів між суперницькими магнатськими родами.

Плоцький воєвода Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище Речі Посполитої перед лицем пересування шведських, московських та бранденбурзьких військ. Він також повідомляє про плани скликання посполитого рушення та з'їзд сенаторів, призначений примасом у Варшаві.

Ян Красінський висловлює жаль через виявлену до нього адресатом недовіру та запевняє у своїй незмінній відданості всьому родові Яблоновських. Він наголошує, що час підтвердить щирість його намірів, а також згубні наслідки справ, від яких він щиро застерігав.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свою хворобу та висловлює жаль через відсутність порозуміння між королівським двором і сенаторами. Він описує пересування шведських військ, утечу короля з Торуня та заходи кардинала Радзейовського, спрямовані на скликання мирної наради.

Ян Красінський надсилає Станіславу Яну Яблоновському попередні аркуші лютневого випуску друкованого «Меркурія», повідомляючи про відправлення решти наступною поштою через затримки в друкарні. Він також наполягає на підготовці винагороди та передплати для автора часопису, щоб заохотити його продовжувати висвітлення поточних подій.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище в Речі Посполитій, спустошення на Русі й Литві та тривожну присутність шведів і Сапегів у Варшаві. Попри проблеми зі здоров’ям, які його дошкуляють, він запевняє руського воєводу у своїй пам’яті та відданості.

Ян Красінський звітує про завершення реляційного сеймика, ухвалення податків та звернення до кардинала на захист вольностей і з проханням спонукати короля до якнайшвидшого повернення. Він також повідомляє про власні приготування до поїздки в Рим, просячи руського воєводу про пам'ять та опіку під час своєї відсутності.

Ян Красінський повідомляє Яну Яблоновському про нечисельний варшавський сеймик та про відкладення його засідань до 27 березня. Згадує про посольства до короля, кардинала Михайла Радзієйовського та Сапегів, а також про обтяжливі для Мазовії військові повинності.

Плоцький воєвода Ян Красінський висловлює руському воєводі Яну Яблоновському щирі побажання благополуччя, відвернення лиха, довголіття та помноження гідностей. Він також запевняє адресата у своїх повсякчасних молитвах і щирій прихильності.

Ян Красінський повідомляє Яна Яблоновського про свій терміновий виїзд зі свідками до Любліна на строк проведення слідства, а також про наказ синові повертатися просто з Відня до Варшави, не заїжджаючи до коханої в Риманові. Передає також вітання обозному з побажанням якнайшвидше діждатися нащадків.

Ян Красінський висловлює велику радість з приводу щасливого повернення Яна Яблоновського з Рима та вітає його з ласками і пишнотою, що сходять на його дім. Він також обіцяє передати стислі новини про поточні події.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свій тимчасовий від'їзд із Варшави до Пруссії та скорочення листування, зауважуючи, що адресат сам наближається до столиці, яка є джерелом усіх новин. Водночас він запевняє у швидкому поверненні, відновленні спілкування та повсякчасній готовності до послуг.

Плоцький воєвода Ян Красінський надсилає руському воєводі Яну Яблоновському та його дружині щирі вітання з нагоди свята Великодня. Запевняє у своїй відданості й просить про подальшу пам'ять та ласку адресатів.

Ян Красінський пише до руського воєводи Яна Яблоновського, наголошуючи, що вся Річ Посполита у скрутному становищі з нетерпінням очікує на його приїзд до Варшави. При цьому він згадує, що сам через слабке здоров'я наразі не може вирушити в дорогу.

Ян Красінський описує скрутне становище країни у зв'язку з пересуваннями шведських і козацьких військ та згадує про переговори в Торуні. Він звертається до Яна Яблоновського з проханням про заступництво щодо звільнення його розорених маєтностей від тягаря гіберни.

Ян Красінський повідомляє Яна Яблоновського про непевні наслідки королівського посередництва у справі литовської пацифікації та про хворобу Михайла Коцела. Він також сповіщає про від'їзд нового прусського короля до Берліна й про очікуване зіткнення Франції з цісарем.

Плоцький воєвода Ян Красінський бідкається через утиски з боку шведів і козаків на руських землях та сповіщає про надання свого варшавського палацу цісарському послу Цінцендорфу й власний від'їзд на Підляшшя. Він також надсилає адресатові свіжі новини з торунської пошти.

Ян Красінський просить Яна Яблоновського про підтримку перед львівською комісією для захисту своїх маєтків від повторного стягнення гіберни, оскільки вони були розорені саксонськими військами. До листа додаються виправдувальні документи та додатки з останніми новинами з Варшави.

Ян Красінський повідомляє з Любліна, що очікує на оголошення судового вироку у своїй справі, сподіваючись на сприятливий для себе результат з огляду на власну невинуватість. Він також сповіщає про швидкий від'їзд до Варшави, де планує чекати на подальші розпорядження руського воєводи.