Каталог джерел

[Польською; переклад очікується] Katarzyna Godlewska zwraca się do brata, podstolego, w sprawie pieniędzy i opieki. Prosi o szybkie zawiadomienie; nieczytelne fragmenty dotyczą obaw i dalszych planów.

Ґрушевич пояснює, що нагальна потреба змусила його витратити залишені в нього червоні золоті. Обіцяє повернути відповідні монети, а в приписці нагадує про обіцяного собаку.

Авторка дякує Ґлоґовському за допомогу, пересилає лист від чоловіка й запевняє у вдячності. Уривок зі згадкою Любліна залишається частково непрочитаним.

Зберігся лист із проханням до високопоставленого адресата. Можна розпізнати окремі слова про справу та сатисфакцію, однак проступання тексту зі звороту й складний почерк не дають змоги достовірно встановити її предмет, перебіг або рішення.

Відправник звертається до адресата як Monseigneur і пише, що виконає його розпорядження та покаже королеві листа. Він згадує особу або справу, подробиці якої не можна впевнено прочитати, і просить підтримати її. Лист закінчується покірною формулою ввічливості; окрема остання сторінка містить адресу невстановленого достойника. Дата, місце й особа відправника достеменно невідомі.

Відправник звертається до адресата як до добродія. У збереженому, важкому для читання тексті можна розпізнати згадки про справу, лист і прохання вчинити певні дії або відповісти; подробиці та особи непевні. Датувальний запис на листі вказує 28 лютого 1692 року. На зовнішній картці частково збереглося нерозбірливе означення адресата.

Відправник пише ясновельможному панові й добродієві. Збережений текст важко прочитати, тому його конкретної теми не встановлено. Датувальний запис у листі вказує Самбір і 5 червня 1637 року. На адресній картці, с. 3 і 5, є непевний запис імені/титулу та означення «Самбірському». Дата на інвентарній картці відрізняється від дати листа.

Відправник звертається до адресата як до брата й добродія. Збережений текст містить слова пошани, а далі — важкий для читання виклад; подробиці справи неможливо надійно відновити. Датувальний запис листа вказує Люблін і 27 травня 1691 року. Зовнішня адреса на с. 4 спрямовує лист до Львова, але прізвище адресата нерозбірливе.

Відправник висловлює адресатові повагу та бажає доброго й щасливого нового року. Текст короткий і частково важкий для прочитання. Припис на складеному аркуші згадує королеву та доручення передати повідомлення, але його зміст здебільшого непевний. Підпис можна прочитати як «Dumons» або подібно. У листі є власний датувальний запис: Варшава, 4 січня 1703 року.

Збережений лист адресовано ясновельможному добродієві. Рукопис місцями дуже важко читати. Видимі фрагменти вказують на прохання та справи, пов’язані з листуванням і діями на користь адресата, однак подробиць неможливо впевнено відтворити. На зовнішній адресній картці зберігся урочистий титул адресата, але прізвище й титули непевні. На інвентарній картці зазначено початок одиниці 8 жовтня 1697 року; це не вважається датою листа. Припис на листі не дає змоги надійно встановити дату.

Автор звертається до адресата як до «мого ласкавого пана і брата», згадує лист від іншої особи й порушує справу, пов’язану з Любліном. У тексті сказано, що хтось «вимагає» чогось, але навколишній уривок нерозбірливий, тому неможливо визначити предмет вимоги чи того, хто її висуває. Датування читається як 9 Junii 1685 у Камйонці; ім’я адресата на складеній адресі непевне.

Відправниця пише, що зраділа, коли адресат «взяв» удову Малахову, яка, за її словами, зберігала до нього велику прихильність. Згадує також чутки, власний намір відвідати чи вирушити в дорогу та справи адресата, але решта тексту частково нерозбірлива. У підписі вказано Анну як покірну слугу. У кінцевому датувальному записі є «Maii 1773», однак день і місце невідомі.

Відправник підтверджує отримання листа щодо «interessu do Seymiku» (прочитання слова потребує обережності). Решта тексту стосується перебігу справи та спроб отримати відомості, але подробиці й імена нерозбірливі. Дата читається як «w Lwowie d. 28 Martii 1698» — Львів, 28 березня 1698 року.

Відправник звертається до групи адресатів як до «Panowie» та згадує справу, представлену їм. У читабельних фрагментах ідеться про прихильність адресатів, думку та зобов’язання відправника; решта надто непевна, щоб визначити предмет справи. Датувальний рядок читається як «w Warszawie d. 24 Aug 1684». Підпис і адреса на обкладинці невпевнені.

Зберігся об’ємний лист до коронного маршалка, ймовірно великого коронного, зі звертанням «Вельможний пане і брате». Архівна картка описує його як лист Адама Яблоновського з Лахева до маршалка з проханням (подальший опис непевний); сам текст надто важко прочитати, щоб уточнити прохання. Підпис, схоже, читається як Адам Яблоновський. Датування: «W Jabłonowie 16 Decembr 1696». Дату місця прочитано ймовірно.

Лист починається латинським зверненням «Spectabilis Domine» і містить згадки про громадські справи та листування, але основний зміст лишається непевним. Кінцеве датування не вдалося прочитати достатньо впевнено. С. 3 — адресний аркуш/зворот, а не продовження тексту листа.

Односторінковий лист із латинською формулою ввічливості та польським текстом. Є згадки про громадські справи й листування, але конкретний зміст надійно відновити неможливо. Кінцеве датування читається як 19 вересня 1673 року. На с. 3 — адреса й печатка, а не продовження тексту.

Автор звертається до канцлера й пише про справу, у якій згадується сенатор. Є згадка про поданий адресатові документ і подальші дії, але подробиці важко прочитати. Кінцеве датування — 23 травня 1684 року. Ім’я адресата на зовнішньому аркуші лишається непевним.

У збереженому фрагменті листа є звернення до милостивого пана добродія та згадки про справу, пов’язану з рішенням сейму й особами, названими за урядовими титулами. Пошкодження не дають змоги надійно відновити зміст, автора чи дату. В інвентарній картці зазначено 30 серпня 1634 року, але цю дату не вважаю підтвердженою датою листа.

Зберігся односторінковий лист із зверненням до ясновельможного пана і добродія. Почерк важко прочитати; надійно встановити зміст і прізвище адресата не вдалося. Архівна обкладинка приписує лист Замойському, але сам документ цього достовірно не підтверджує.

Автор звертається до Форбса у справі зобов’язання або розрахунку. У тексті згадано Коронний трибунал у Любліні та є прохання щодо подальшого провадження. Подробиці й точний перебіг справи неможливо впевнено відновити.

Автор повідомляє про справу, яку обговорював з адресатом, посилається на листування з Варшави та згадує зобов’язання або розрахунок. Далі названо кількох осіб і згадано урядові чи судові дії, але їхні взаємини й подробиці важко впевнено відновити.