Каталог джерел

Німецькомовний торговельний лист стосується рахунків і фінансових зобов’язань. У ньому є згадки про суми, але через складний почерк надійно відновити весь рахунок чи точне прохання неможливо.

Німецькомовний лист стосується торговельного листування й рахунків; через складний почерк конкретну справу встановити не вдалося. Видимі числа та фінансові згадки не дають змоги достовірно відновити весь рахунок.

Зоммер пише про отримане повідомлення і справу розрахунку або боргу, згадує очікуване пояснення. Частина слів і подробиць лишається невпевненою.

Зоммер відповідає на попереднє повідомлення Форбса, згадує надіслану або очікувану річ і просить подальших відомостей. Подробиці листування частково нерозбірливі.

Зоммер відповідає на звістки, згадує справу, пов’язану з Форбсом, і просить подальших відомостей. Подробиці справи та деякі особи невпевнені.

Зоммер повідомляє Форбсу новини про справу та згадує осіб і попередні домовленості. Текст частково пошкоджений, тому всі подробиці не можна впевнено відновити.

Автор звертається до Артура Форбса щодо розрахунків, згадує Роберта Форбса й належні гроші та посилається на попереднє листування. Просить розглянути справу й відповісти. Нерозбірливі фрагменти не дають змоги встановити подробиці рахунку та зв’язки між названими особами.

У другому англомовному листі автор обговорює борги й рахунки, згадує кореспондента, чиє ім’я непевно прочитується як «Mr Marshbee», і кілька сум, зокрема £200 та £300. Подробиці рахунку й запропонованого розрахунку частково нерозбірливі. С. 5 містить продовження/завершення й адресний запис на складеному аркуші.

У наступному листі до Артура Форбса йдеться про належні гроші, рахунки та їх передачу; згадано кілька сум і осіб, пов’язаних із розрахунком. Датум на с. 10, можливо, читається як «Wostanowicz(?) day 8 7bris»; місце й рік потребують перевірки. На адресному аркуші Артура Форбса названо купцем у Шотландії.

Третій англомовний лист продовжує тему рахунків і платежів. Автор згадує розрахунок і суми приблизно £200–£300, розмірковує про повернення боргу та просить відповісти. Деякі суми й зв’язки між особами лишаються непевними. С. 7 містить коротке завершення й адресний аркуш.

В англомовному листі йдеться про рахунки та борги між автором і кореспондентом. У читабельних місцях згадано брата Габріеля, суму £300 і повернення або зведення рахунку; подробиці надійно відновити неможливо. Продовження, завершення й адресний аркуш містяться на с. 3.

Автор згадує поїздку до Любліна, щоб отримати гроші, і просить адресата вжити заходів у цій справі. У тексті також згадано старосту Ломжі (прочитання непевне). Нерозбірливі фрагменти не дають змоги встановити суму, перебіг справи та точні зв’язки між особами. У кінцевій формулі дати читаються травень і 1650 рік, але день невідомий.

Автор описує справу належної суми або боргу й наводить частковий перелік сум та попередніх розрахунків. У документі є цифри й обчислення, однак пошкодження та складний почерк не дозволяють надійно прочитати всі позиції чи підсумок.

Автор звертається до Форбса щодо боргу або належної суми, згадує обіцяну сплату й товар/розрахунок, пов’язаний із пивом, та просить владнати справу. Подробиці й суми невпевнені.

Гвардіан львівського францисканського монастиря просить найясніших панів надати частину землі між міськими мурами та монастирем. Він пояснює, що теперішнє місце надто тісне й бідне, а будівництво вимагало б зруйнувати каплицю, де зберігається Найсвятіший Сакрамент. Згадує фундацію доброчинниці Софії (прізвище прочитати непевно).

Авторка просить волинського воєводу допомогти у спорі щодо фінансових зобов’язань і судового провадження. Згадує апеляцію, листи та осіб, залучених до справи; перебіг подій і деякі імена невпевнені.

Авторка надсилає адресатові привілей, як і обіцяла раніше, щоб його подали королеві. Згадує своїх людей і просить подальшої допомоги; частина формулювань невпевнена.

Томас Камінґ розпитує Артура Форбса про сплату векселя капітана Барклая, просячи надіслати відповідь на адресу в Любліні. Він також звертається з проханням стягнути із Собака решту суми боргу в розмірі 1020 флоринів.

Томас Камінґ розпитує Артура Форбса про замовлені сувої вроцлавського пакувального полотна та виправдовує затримку з поверненням грошей тривалим продажем товарів. Він також просить передати листа панові Мейтленду та стягнути з нього 1000 флоринів у рахунок свого боргу.

Томас Камінг надсилає Артуру Форбсу листування з капітаном Александром Барклаєм із проханням передати йому відповідь. Він також звертається з проханням допомогти певній удові стягнути з капітана належні їй гроші.

Автор описує заплановану зустріч, поділ спільного товару (прочитання «wine» як вина непевне) та втрату після вкладення власних коштів. Умови справи й деякі назви місць нерозбірливі.

Томас Камінґ повідомляє Артура Форбесса про передачу його слузі ста флоринів для оплати восьми возів. Він перепрошує за труднощі та просить про терпіння, пояснюючи це застоєм у торгівлі та відсутністю прибутку від продажу вина.

Томас Каммінг повідомляє про намір відвідати Артура Форбса, щоб повернути позику відповідно до попередньої обіцянки. Він також просить замінити куплену у Львові тафту на інші товари через прикрий випадок.

Частково читаний окремий лист до Артура Форбса про торгові та рахункові справи; подробиці надійно відновити неможливо.

Частково читаний лист до Артура Форбса в Москві. Автор передає торгові новини й домовленості, ймовірно щодо товарів та рахунку; подробиці непевні.

Частково читаний лист до Артура Форбса з торговим листуванням і рахунковими відомостями, деталі яких не повністю читаються.

Двосторінковий рахунковий список із позиціями та сумами; окремі записи й підсумки важко прочитати.

Неповний фрагмент, імовірно про рахунки або відправлення. Початок, датування, завершення й адресат не збереглися або не читаються.

Частково читаний лист до Артура Форбса про торгове листування, постачання або рахунки; конкретні подробиці непевні.

Частково читаний двосторінковий лист до Артура Форбса про рахунки й постачання. Датування, схоже, вказує на 12 грудня 1685 року, але прочитання не цілком упевнене.

Частково читаний лист із Ярослава, датований 5 листопада 1685 року, до Артура Форбса в Москві. Видно торгове листування, але зміст неможливо надійно відновити.

Меморіал, поданий Янові Малаховському, великому коронному канцлерові, стосується вимоги, пов’язаної із сумою 400 червоних злотих. Автор описує попереднє зобов’язання та справу спадщини/заповіту й просить канцлера рекомендувати львівському магістратові, який виступає виконавцем заповіту, сплатити належну суму з відсотками. Зв’язки між названими особами й точні умови боргу потребують додаткової перевірки. У заголовку документа зазначено, що меморіал подано 28 травня 1760 року.

Готтліб Кернер повідомляє Даніеля Вінярського про те, що пан воєвода й досі не забрав переданих на зберігання до Львова грошей, і просить призначити особу для їх отримання через побоювання пожежі чи непередбаченого випадку. Він також запитує про потребу в готівці у Львові чи Ярославі на святого Михайла, очікуючи на термінову відповідь.

Самуель Бенедикт Кесслер запрошує Артура Форбса на своє весілля з Елізабет, донькою ґданського купця Роберта Лавенделя, яке має відбутися 15 лютого 1686 року в Ґданську. Він просить адресата вшанувати урочистість своєю присутністю, помолитися за молодят та взяти участь у весільному частуванні.

Автор пише про торгові справи та згадує Йоганна Тейлора й рахунки. Подробиці операцій і підпис важко прочитати.

Лист стосується рахунків за участю Йоганна Тейлора; видно число 700, але валюту й контекст встановити неможливо. Підпис та інші подробиці частково нерозбірливі.

Йоганн Кетшир висловлює жаль через занадто малу знижку, запропоновану Артуром Форбсом під час купівлі рубанків, і повторює прохання скинути 63 флорини, щоб уникнути збитків. У листі він також згадує про наближення дати весільних урочистостей.

Юзеф Кліцький звертається до президента Львова Бема щодо стельмаха, який погано полагодив коляску львівського підсудка, а за необхідні виправлення безпідставно вимагає додаткової оплати. Автор листа просить приборкати зухвалість ремісника.

Якоб Коллер підтверджує Петеру Форбсу отримання 550 флоринів в ортах, доставлених Томасом Тейлором, та надсилає рахунок за товари, відправлені до Ярослава. Просить сплатити залишок суми на руки Якобу Тонарту та згадує про прихильність митного писаря.

Якоб Коллер сповіщає Петера Форбса про митне оформлення та огляд вантажу сукна в Торуні, наводячи детальний розрахунок зборів і дооцінок, здійснених митним писарем. Він повідомляє про успішний пропуск частини вантажу без сплати мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Ян Комарницький повідомляє львівському економові Скшишевському, що Дукацькевичу не вдалося зібрати належного чиншу, у зв'язку з чим просить позичити 100 флоринів на харчові гроші для слуг. Біля адреси міститься розпорядження про виплату 100 злотих у рублях.

Сєрадзький воєвода Александр Конєцпольський заступається перед владою міста Львова за свого слугу, пана Ласкевича, який судиться за ґрунт, належний йому за правом спадкування. Він просить адресатів прихильно поставитися до прохання й ухвалити якнайшвидший вирок, присудивши спірну власність законному спадкоємцеві.

Станіслав Конєцпольський висловлює обурення через те, що львівський магістрат викликав орендаря його сандомирських мит до Трибуналу. Гетьман вимагає відмовитися від позову, посилаючись на сенаторські привілеї та давнє судове рішення в аналогічній справі.

Гетьман Станіслав Конецпольський висловлює невдоволення діями львівської влади у судових справах брідських міщан та Голуба, заявляючи про вжиття відповідних заходів. Він також звертається до питання квартирування регіменту Денгоффа в міських селах, наказуючи припинити утиски та незаконні грошові побори з підданих.

Краківський каштелян Станіслав Конецпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, який переселяється до міста. Він просить магістрат прихильно прийняти його до громади міщан і надати йому міські права.

Гетьман Станіслав Конєцпольський визнає правоту міста Львова у суперечці з перськими купцями, які порушили львівське право складу. Зважаючи на відсутність корисливих намірів із боку міської влади та співчуття до чужоземців, він, утім, схилив синдика до укладення з ними мирової угоди.

Гетьман Станіслав Конєцпольський повідомляє владу Львова, що хоча перські купці порушили львівське право складу, зі співчуття та згідно з наміром райців він посприяв укладенню з ними угоди за посередництвом міського синдика. Він зазначає, що ця справа має послужити застереженням для інших іноземних купців, аби ті не оминали права складу.

Гетьман Станіслав Конєцпольський висловлює обурення з приводу того, що влада Львова викликала орендаря сандомирського мита до Коронного трибуналу, і вимагає припинити судовий процес. Він нагадує про сенаторські права на отримання прибутків та покликається на вигідний для себе правовий прецедент часів свого попередника.

Гетьман Станіслав Конєцпольський втручається перед владою Львова на захист свого лікаря Якуба, якому передчасно наказали звільнити орендований замарстинівський фільварок. Він вимагає залишити лікаря в оренді, аргументуючи це понесеними ним витратами на господарство та готовністю сплачувати до міської скарбниці суму, рівну пропозиції конкурента.

Гетьман Станіслав Конецпольський відповідає львівському магістрату на спірні питання та обіцяє рішуче відреагувати на неправомірне обтяження бідного люду витратами на постій з боку полку Денгоффа. Повідомляє про видані накази, покликані припинити сваволю військових і забезпечити справедливість скривдженим.