Каталог джерел

Королева Марія Казимира з великим схваленням ставиться до запланованого познанським воєводою Станіславом Малаховським від’їзду задля виконання обітниць біля Апостольських порогів. Вона запевняє адресата у своїй вдячності й незмінній прихильності, а також передає вітання його дружині.

Ксьондз Бєлковський звітує королівському секретарю Франкі про розмову з архієпископом щодо суперечки з магістратом. Він повідомляє, що ієрарх відклав запланований від'їзд і запрошує адресата на зустріч перед обідом з метою мирного врегулювання справи.

Самуель Бідерман підтверджує отримання фінансових розпоряджень та інформує про передачу Артуру Форбсу партії гладкого сукна разом із рахунком. Він також заохочує до погашення решти платежу на святого Михайла та до подальшої торгової співпраці, включаючи закупівлю шовку.

Блазовський дякує президенту Львова за привітання. Рекомендує виконати декрет та універсали, допускає звернення до підскарбія, а у разі опору згадує про примус щодо власників. Заповідає приїзд до Львова.

Блазовський обговорює справи Міхала Доброського [?] та Коваліньського. Пропонує використати статут Торуня проти осіб, визнаних волоцюгами, використовує метафору пташки в клітці та вказує на залякувальну мету затримання. Декларує приїзд після неділі Laetare.

Де Віллар повідомляє воєводу руського Яна Станіслава Яблоновського про надсилання йому через довіреного гінця листа від пана Дюпона. Також пропонує посередництво у відправці відповіді та запевняє у своїй готовності до подальших послуг.

Францішка Гнєвошова повідомляє посла Францішка Глоговського, що його лист не застав її сина, і надсилає залишені в Гнєвошові речі на знак прихильності та готовності до подальших послуг. Передає також поклони для панни та поновлює вислови поваги.

Король Сигізмунд II Август затверджує правовий звичай Львова, постановляючи за зразком Кракова, що будь-які дії, записи та дарування, здійснені перед львівським радецьким урядом, мають вічну силу, рівну актам гайного суду. Монарх також підтверджує чинність усіх укладених у такий спосіб записів, зроблених до цього часу.

Відправник описує скрутне становище й суперечки щодо маєтків, повинностей і корогв, пов’язаних із добродієм, та просить адресата заступитися й допомогти домогтися справедливого вирішення. Він згадує документи, попередні накази, вояків і кривди, а також спроби виправити становище. Лист починається 8 грудня 1698 року; завершення датоване 19 січня 1699 року. Адресата титуловано руським палатином, однак його прізвище не вдалося впевнено прочитати.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі транссумпту чотири давніші королівські привілеї для міста Львова. Документ гарантує вилучення львівських міщан з-під чужих юрисдикцій і комісарських судів та звільняє львівських купців усіх обрядів від сплати мита, зокрема в Холмі, Белзі та Грубешеві.

Король Сигізмунд Август надає сандомирському воєводі Спитку Йордану із Заклічина та його спадкоємцям будинок у Перемишлі, що перейшов до Корони за правом кадука. Надання має характер вічного дарування з повним правом вільного розпорядження нерухомістю.

Відправниця пише, що зраділа, коли адресат «взяв» удову Малахову, яка, за її словами, зберігала до нього велику прихильність. Згадує також чутки, власний намір відвідати чи вирушити в дорогу та справи адресата, але решта тексту частково нерозбірлива. У підписі вказано Анну як покірну слугу. У кінцевому датувальному записі є «Maii 1773», однак день і місце невідомі.

Король Сигізмунд II Август підтверджує у формі транссумпту привілей Сигізмунда I Старого від 1535 року, виданий для Львова. Згідно з його змістом, матеріали апеляційних справ мають доставлятися до королівського суду виключно спеціальним міським посланцем, послуги якого оплачує сторона, що апелює.

[Польською; переклад очікується] Adam Siemuszowski, surrogat starosty lwowskiego, wydaje kanonikom lwowskim wypis z akt z 1510 roku potwierdzający wykupienie młyna przed bramą Halicką od Małgorzaty Tłustej Marciszowej i jej syna Erazma. W dokumencie Małgorzata z synem kwitują odbiór zapłaty i zobowiązują się do zachowania wiecznego milczenia w sprawie owego młyna.

[Польською; переклад очікується] Sędzia Mikołaj Narajowski i podsędek Jan Brzozdowski poświadczają przebieg postępowania przed sądem ziemskim lwowskim między kapitułą metropolitalną lwowską a sukcesorami zmarłego Mikołaja Leśniowskiego. Sprawa dotyczyła dóbr we wsi Glinna oraz rozgraniczenia z dobrami Hodowica.

Автор пише про справу, пов’язану з комісією та подальшим розглядом, згадуючи осіб і дії, які неможливо повністю прочитати. Точний предмет прохання неясний. Датування на с. 2 попередньо прочитано як 23 лютого 1722 року; місце нерозбірливе.