Каталог джерел

Автор пояснює свою відсутність необхідністю несення служби та очікуванням дій монарха. Він також повідомляє про дії підлеглих, спостереження за компанією та неможливість розкрити наміри львівського ловчого.

Завадзький повідомляє воєводу про виконання доручень у Мостиськах, заготівлю провіанту та відправлення коня. Також сповіщає про врегулювання паном Вінявським справ щодо сасецької оренди, надсилає копію інтерцизи й обіцяє незабаром повернутися до Львова.

Лист починається французьким зверненням «Monseigneur», далі йде польський текст. Видимі фрагменти не дають змоги надійно встановити зміст. Запис дати біля заголовка непевний.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє бурмистрові та райцям Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. При цьому він запевняє у своїй незмінній готовності зичливо підтримувати справи міста та його наступних посланців.

Великий канцлер коронний Якуб Задзик надсилає владі Львова запечатану королівську декларацію, отриману для міста ксьондзом-референдарем за відсутності канцлера при дворі. Він також запевняє адресатів у своїй незмінній прихильності та доброзичливості.

Автор описує справу за участю львівських євреїв і дії адресатів; у тексті також згадується кривда або шкода. Через складний почерк точний перебіг подій і бажане рішення залишаються непевними. Датовано у Варшаві 8 березня 1629 року.

Якуб Задзік дякує львівському пріору за передачу листа з Персії, з якого король із задоволенням почерпнув відомості про перського володаря та тамтешні справи. Він також просить регулярно пересилати будь-яку подальшу кореспонденцію, що надходитиме зі Сходу.

Задзик повідомляє магістрат Львова про королівську декларацію щодо Варшави, яку референдар отримав за відсутності автора. Він зазначає, що це може створити труднощі адресатам; подальший виклад частково непевний. Датовано у Варшаві 22 вересня 1634 року.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє владу Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. Він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності допомагати як йому, так і прибулому міському писареві.

Коронний канцлер Якуб Задзік повторно звертається із заступництвом до львівського магістрату, підтримуючи повторний королівський мандат, який наказує укласти з євреями торговельну угоду. Він звертає увагу на тягарі, які несуть євреї, та на збитки міста, спричинені відсутністю офіційного договору, що регулював би їхню діяльність.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Відправник звертається до ясновельможного милостивого добродія. Значна частина тексту важко читається, тому його зміст неможливо надійно встановити. У записі наприкінці зазначено Торунь і 2 травня 1701 року.

Феліціан Залеський повідомляє радецького писаря Войцеха Зімницького про відкладення королем судового розгляду справи прусської юридики до 1 листопада та заявляє про дотримання вересневого терміну. Він також розпитує про поточні новини зі сходу щодо загрози з боку турків і татар.

Феліціан Залеський пояснює труднощі з дотриманням терміну проведення комісії у Львові через накладання на засідання прусської юрисдикції. Запевняє у своїй готовності прислужитися місту й сподівається на перенесення справ на пізніший час.

Відправник звертається до пана Земницького. У тексті згадано особу на ім’я Каменецький і коня, але їхній зв’язок та суть справи надійно відновити неможливо. У даті зазначено 18 червня 1636 року.

Плоцький єпископ і великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський закликає львівського старосту приборкати свавілля шляхти, яка утискає місто Львів. Він запевняє у підтримці з боку свого уряду й обіцяє монаршу вдячність за встановлення міцного спокою.

Єпископ і коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський реагує на відхилення магістратом рекомендованого кандидата та закликає до миролюбного і справедливого розгляду скарг львівського поспільства з метою уникнення судових процесів.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський заступається перед владою Львова за мешканця Жовкви Ґотфріда Ріґерта, розореного тривалим судовим процесом зі знатною Вільчковою. Він закликає до швидкого й остаточного вирішення судової справи без подальших зволікань.

Луцький єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський відповідає на скаргу львівського магістрату щодо утисків із боку неналежних юрисдикцій, заявляючи про готовність допомогти. Він радить міським урядовцям проконсультуватися з правниками, а також розробити й надіслати йому конкретні правові пропозиції для усунення цієї проблеми.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський надсилає львівському магістрату лист до підчашого коронного із закликом припинити насильницькі дії та спрямувати претензії до препозита в судовий порядок. Він доручає міській владі після надходження справи розглянути її за скороченою процедурою, згідно із законом і справедливістю.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішека Невеського на вакантну посаду міського райці. Він відзначає його високу освіченість та багаторічну службу в лаві присяжних, закликаючи не чинити перешкод через те, що той не є уродженцем міста.

Луцький єпископ Анджей Станіслав Залуський уболіває над проблемами Львова та відсутністю задоволення вимог у суперечці з коронним крайчим. Він радить міській владі утриматися від правових кроків і звернутися з проханням про посередництво до краківського каштеляна.

Канцлер Анджей Станіслав Залуський висловлює львівському магістрату співчуття з приводу лихоліть, що спіткали місто, і запевняє у відновленій королівській опіці. Він також повідомляє про лист до гетьмана з вимогою подбати про повну безпеку міста.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський наказує адресатові негайно повернути незаконно утримувані доходи, документи та лазневий котел новому провізорові шпиталю св. Станіслава. Він нагадує про кривду позбавлених засобів до існування вбогих і зазначає, що можливі фінансові претензії можна задовольнити із залишків доходів попередніх управителів.

Єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський повідомляє владу Львова про своє втручання проти незаконних юрисдикцій, створених управителями шляхетських палаців, та про розпорядження припинити неправомірні позови у гродському суді. Він також торкається питання декрету Радомського трибуналу про кондесценцію, радячи проконсультуватися з правниками та прихилити до себе комісарів.

Вармінський єпископ і канцлер Анджей Хризостом Залуський надсилає з Торуня руському воєводі новорічні віншування. Він також повідомляє про прибуття хелмінських єпископа та воєводи на аудієнцію до короля та про спільний обід при монаршому дворі.

Анджей Хризостом Залуський висловлює руському воєводі родинні привітання та сподівається на швидку зустріч під час прийдешнього сейму. Він також із тривогою згадує про порушення литовської згоди, обіцяючи молитися за благополуччя вітчизни.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський нарікає на незаконне призначення зимових квартир для конфедерованого війська в його резиденції та байдужість влади. Він також наводить варшавську проповідь, яка закликає до рішучого силового придушення солдатського бунту за литовським зразком.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про зрив генерального сеймика Королівської Пруссії в Мальборку, до чого призвели взаємна неприязнь і суперечки за маршалківську палицю. Він також згадує про напруження навколо призначення комісарів для гліберни та питання індигенату.

Можна розпізнати згадки про документ і листування, адресоване отримувачу, але зміст залишається непевним. На с. 35 є запис 1699 року, але це не датування листа.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинському воєводі про наради сенаторів та заходи, які вживаються проти дій військових конфедератів (зв'язкових). Він також висловлює жаль з приводу долі убогого люду своєї дієцезії, яку спустошують конфедерати.

Лист починається зверненням «Monseigneur»; подальший текст стосується невстановлених справ. Кінцеві записи та дата нерозбірливі або непевні.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі про вісті з Варшави щодо готовності шведського короля розпочати мирні переговори. Він також згадує про воєнні настрої послів із Великопольщі та Серадза й про плановану в Мальборку раду.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про необхідність термінового виїзду до Мальборка на зустріч із королем. Він запевняє адресата у своїй пам'яті та братерській прихильності.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє про своє коротке перебування у Свентей Липці для вирішення невідкладних церковних і світських справ. Водночас він наполегливо закликає руського воєводу докладати зусиль заради миру, застерігаючи від неминучої загибелі Речі Посполитої у разі затягування війни.

У листі згадано каштеляна й судову справу; також видно згадки про звинувачення та докази, але подробиці непевні. Дата, ймовірно, 3 грудня 1701 року.

Автор розглядає справу, що потребує подальших юридичних дій; у тексті є латинські терміни щодо провадження та згадка про свідчення. Подробиці читабельні лише частково. Наприкінці зазначено Мальборк, 20 лютого 1703 року.

Анджей Хризостом Залуський пояснює Яну Станіславу Яблоновському необхідність дотримуватися стриманості в листах через непевну політичну ситуацію та брак достовірних новин. Він також повідомляє про погану погоду в Торуні, що ускладнює подорожі, а у приписці відповідає на нарікання воєводи.

Можна розпізнати згадки про кардинала, інструкцію та громадські справи, але речення надто непевні, щоб встановити конкретне рішення. Дату впевнено прочитати не вдалося.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський коментує політичні настрої в Речі Посполитій та звістки про зрив багатьох сеймиків. Він підкреслює, що під час ювілею воліє присвятити себе духовним справам, аніж громадським турботам.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє волинського воєводу про відмову від участі у Скарбовому трибуналі через відсутність одностайності сеймиків і труднощі з провіантом. Він також надсилає запитувані політичні листи та вітає адресата з Різдвом Христовим.

Лист до руського воєводи стосується громадських справ і службових дій; на с. 22 можна розпізнати згадки про податок і сейм. Подробиці надійно відновити неможливо, дату не прочитано.

У тексті можна розпізнати згадки про комісію, документи та службові дії, але збережені речення непевні. Кінцеве датування на с. 11, імовірно, належить до квітня 1696 року; день і рік слід підтвердити.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський пише до руського воєводи, пояснюючи відсутність свіжих новин правилом, запозиченим у Цицерона. У приписці він торкається питання затримки листування з Литви та Великої Польщі, а також заплутаних фінансових розрахунків.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський висловлює надію на успішний перебіг генерального руського сеймика завдяки зусиллям воєводи Яна Станіслава Яблоновського, а також згадує про сумніви мальборкського воєводи. Він також із радістю повідомляє про публічне зречення лютеранства дев'ятьма своїми домочадцями та про заплановане їхнє миропомазання.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про свій короткочасний від'їзд із Торуня через утому та потребу подбати про провізію і фураж. Він попереджає про можливу затримку в листуванні, запевняючи водночас, що резидентові доручено негайно пересилати йому всі листи.

У листі до руського воєводи є згадки про мальборзького генерала, уряди та військові справи. Подробиці надійно відновити неможливо; дату не прочитано.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський вітає руського воєводу зі щасливим поверненням і благополучними пологами дружини, радіючи відновленню листування. Він також згадує про свої приватні справи, луцького єпископа та контакти з регіментарем.

Анджей Хризостом Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про завершення засідань Сенаторської ради та поточну роботу над відправленням універсалів на сеймики, дати яких король ще не визначив. Через службові обов'язки та початок судових засідань канцлер не знає, де проведе свята, з нагоди яких висловлює воєводі найкращі побажання.

Суфраган Марцін Залуський повідомляє волинського воєводу про негайне надання розпорядження львівському управителю щодо передачі кам'яниці для комісії. Водночас він застерігає, що будівля має бути вільною, оскільки раніше королева дозволила користуватися нею плоцькому єпископу.