Каталог джерел

Не отримавши боргів вчасно, Г’юсон обмірковує поїздку на ярмарок до Наумбурга. Просить продати залишки товарів навіть дешевше й скаржиться на лінивого слугу Джорджа Ліндсея.

Г’юсон повідомляє, що запакував тафту для короля на своєму возі разом із власними товарами. Планує подорож до Тарнова, згадує брак і дорожнечу позументів та відсутність новин.

Саскевич відмовляється платити до Трибуналу й хоче повернути пояси. Г’юсон організовує гроші до Гданська, обговорює ціни товарів і домагається відповідей маршалка, підскарбія та квартирмейстера.

Г’юсон домовляється про прийняття товарів і сплату боргів у Варшаві. Описує вади тканин, відмови та обіцянки платежів; залишається в місті, щоб зібрати гроші перед подорожжю.

Г’юсон повідомляє про труднощі зі стягненням боргів, конкуренцію торговців шовком та обрання маршалка. Згадує також клопотання про придворний документ у справі Сімервалла.

Г’юсон повідомляє про стягнення боргів і вексель до Ґданська. Зазначає повну сплату одного боржника та коментує затягування завершення сейму через приватні інтереси.

Г’юсон підтверджує сплату Зайделя, виплату Кнабу та гроші від старшого Саскевича. Молодший боржник відкладає сплату до кінця сейму. Автор описує ціни поясів і труднощі збуту шовку.

Г’юсон дякує за рекомендацію, завдяки якій купив товар у кредит. Планує торгувати на малих ярмарках, описує перевезення до Кракова та нарікає на коня за 22 [валюта непевна].

Г’юсон далі чекає грошей, переконує Саскевича прийняти пояси й просить Форбса написати йому. Обговорює сплати Камінга, гроші до Гданська та обіцянку квартирмейстера.

Г’юсон відмовляє в кредиті клієнтці з поганою платіжною репутацією. Нагадує Берові Шмулю про обіцянку сплатити 400 [валюту не вказано] та просить товари для ярмарку в Кросні.

Купець просить Форбса надіслати тканину й широкі срібні позументи для зацікавленої шляхтянки. Дозволяє продавати власні товари дешевше від зазначеної ціни, щоб отримати готівку.

Г’юсон описує відмову Саскевича платити, гроші до Гданська та стягнення полкового боргу. Переказує також звістку з Торуня про затоплення під мостом баржі зі свинцем.

Підскарбій коронний Ян Миколай Данилович закликає бурмистра та райців львівських негайно звільнити з-під арешту іноземних купців разом з їхніми товарами, аби вони могли вирушити на ярмарок до Любліна. Наголошує, що незаконне затримання купців завдає збитків державній скарбниці та порушує виключні повноваження підскарбія у митно-фіскальних справах.

Документ затверджує угоду, укладену між радою міста Львова та цехом різників, яка визначає дозволені періоди та форми вільної торгівлі м'ясом з метою протидії дорожнечі. Також врегульовує правила стягнення ярмаркових зборів на користь різників і львівського замку.

Адреса відправлення Якуба Дементера, адресованого львівському райці Мацею Гайдеру, з проханням вручити особисто в руки.

[Польською; переклад очікується] Król Zygmunt II August dokonuje transumptu i potwierdzenia czterech dawnych przywilejów królewskich dla miasta Lwowa, dotyczących m.in. prawa składu wszelkich towarów, zakazu omijania lwowskiego składu przez kupców podolskich i ruskich, poddania kupców obcych sądownictwu miejskiemu oraz zasad sporządzania testamentów i obrotu nieruchomościami. Dokument nadaje odpisom tych przywilejów pełną moc prawną równą oryginałom.

Перемишльський єпископ і великий коронний канцлер Єжи Альбрехт Денгофф, посилаючись на королівську волю, закликає львівський магістрат припинити опечатувати крамниці пані Афендикової та обмежувати свободу її торгівлі. Він застерігає міську владу, що відсутність реакції на повторне попередження призведе до передачі справи до суду.

Георг Крістоф Діц повідомляє Томаса Тейлора про домовленість з Артуром Форбсом щодо сплати заборгованості в сумі 475 флоринів через пана Оттомюллера. Купець заявляє про готовність відправити замовлені товари на лейпцизький ярмарок одразу після врегулювання давнього боргу.

Георг Крістоф Дітц домагається від Артура Форбса відповіді на попереднє листування у зв'язку з наближенням Михайлівського ярмарку в Лейпцигу. Він просить надати пану Альтмюллеру вказівки, які дозволять задовільно завершити справи за участю пана Тейлора.

Павло Джевецький дякує воєводі Яну Яблоновському за призначення комісії та просить про подальшу протекцію у суперечці з міщанами Свеця. Він скаржиться на незаконне позбавлення його посади міського писаря, а також на зневагу супротивників до авторитету старости й урядовців, які виступили посередниками.

Павло Бжовський повідомляє бурмистрові Львова про заходи при королівському дворі щодо сублевації у трибунальських справах і радить надіслати готовий проєкт листа на підпис королю. Він також викладає питання виконання баніції щодо Кєменчанина, справу купців та інтересів Манлі, наказуючи тримати лист у суворій таємниці.

Єжи Дідушицький рекомендує Яну Станіславу Яблоновському пана Звольського, колишнього бранця, викупленого в Константинополі, який прислужився під час переписування польських невільників. Він просить підтримати його перед великим коронним гетьманом для отримання паспорта та рекомендаційних листів на зворотну дорогу до Туреччини.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі транссумпту чотири давніші королівські привілеї для міста Львова. Документ гарантує вилучення львівських міщан з-під чужих юрисдикцій і комісарських судів та звільняє львівських купців усіх обрядів від сплати мита, зокрема в Холмі, Белзі та Грубешеві.

Король Сигізмунд II Август встановлює порядок продажу у Львові мальвазійських та мускательних вин, привезених із Греції, зобов'язуючи іноземних купців виставляти їх на возах на ринковій площі впродовж чотирьох тижнів перед тим, як складати до підвалів міщан. Це розпорядження мало на меті припинити спекулятивні дії чужоземних торговців і запобігти штучному завищенню цін на напої.

Ян Домагалич дає вказівки Мацею Гайдеру щодо врегулювання рахунків будівництва львівської каплиці та передачі чернечого посагу панни Цецилії. Він також просить його втрутитися й допомогти перебрати опіку над осиротілими дітьми покійного шваґра Кавецького та укласти опис майна після померлого.

Купець підтверджує прибуття з Амстердама посилки з ліжком і тканиною, а також передачу речей через посередника. Перевіряє, чи виконано всі розпорядження, і повідомляє про втрату кораблів під час сильного шторму.

Купець запевняє, що замовлені речі прибули до Гданська. Він пояснює затримку суворою негодою та втратами на морі, дякує за довіру й сподівається зустрітися у Варшаві під час сейму.

Купець повідомляє про замовлення, зроблені в Голландії, дякує за рекомендацію, наводить ціни на п’ять видів збіжжя та попереджає про подальше подорожчання, яке залежатиме від постачання з Польщі.

Аб Дрика із занепокоєнням сповіщає про труднощі під час приймання та зважування бочок селітри від десятьох візників у Ярославі. До купецького листування додає ще один лист, адресований львівському контрагенту.

Ян Дрогойовський звертається до перемишльського підстарости Героніма Германовського із запитанням про вісті з варшавського сейму від коронного референдаря. Водночас просить про правову допомогу для краківського купця Пйотра Шрайбера у його суперечці з перемишльськими євреями.

Дюпон пише до Станіслава Яна Яблоновського щодо належних йому фінансових розрахунків із Парижа та Амстердама, погоджуючись відмовитися від частини суми та відсотків. Він також просить воєводу про протекцію для повернення боргу від полковника Собруа, посилаючись на попередні запевнення Яблоновського.

Королева Угорщини Ізабелла Ягеллонка разом із сином Яном Сигізмундом надає львівським міщанам і купцям привілей на безмитне ввезення та продаж будь-яких товарів на території Угорщини й Семигороду. Це пожалування є виявом вдячності за гостинність, прихильність і допомогу, надану монархам радою та жителями Львова під час їхнього багатомісячного перебування в місті.

Міхаель Екміллер повідомляє Матіаса Форбса про вжиті юридичні кроки та вексельні розрахунки щодо боржників, зокрема Галтерса й Нейлора, а також про відправлення товарів. Він висловлює побоювання щодо стягнення належних сум і просить надіслати подальші докладні вказівки.

Міхаель Екмюллер повідомляє Матіаса Форбса про придбання замовлених шовкових тканин у Гданську та про складнощі з їхнім відправленням через надходження королівського листа. Він також роз'яснює витрати на товар, отримані знижки та сповіщає про надсилання рахунків через Александра Форбса.

Купець із Лейпцига підтверджує отримання вантажу товарів та правильність фінансових розрахунків Артуром Форбсом у Ярославі. Він також повідомляє про грошову асигнату, питання перевезення возами до Львова та просить надіслати розписку про отримання.

Розрахункова відомість заборгованості, витрат на перевезення скрині з товарами та виплат Артура Форбса, яка фіксує переплату в розмірі понад 91 флорин. Документ також містить перелік товарів, упакованих у скриню, серед яких сукно, шовк і перець.

Король Сигізмунд II Август затверджує трансумований документ міської ради Львова 1529 року, що містить статут і майстерські артикули об'єднаного цеху ковалів, слюсарів, мечників, котлярів, зброярів та голкарів. Правитель надає цеховим постановам юридичної сили на прохання старшин і цехових братів.

Ебергардт Енгельгардт підтверджує отримання 1399 талерів від Міхаеля Шмідлера та повідомляє Артура Форбса про відправлення скрині й двох пак із золотими та срібними галунами. Пояснює підвищення цін подорожчанням срібла і просить про подальші торговельні розпорядження.

Король Сигізмунд II Август постановляє, що всі власники нерухомості у Львові та особи, які ведуть там торговельну діяльність, підлягають юрисдикції магістрату та обов'язку сплачувати міські податки незалежно від станової приналежності. Документ скасовує будь-які звільнення, імунітети та сервіторіати, уповноважуючи міську владу стягувати міські повинності нарівні з усіх мешканців.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купців Роберта та Артура Форбесів про відправлення з Вроцлава до Ярослава шести сувоїв сукна, довірених візникам Клеменсу Полячеку та Єнджею Бесновському. Він наводить розрахунок завдатків і витрат на перевезення, просячи доплатити решту суми фрахту після отримання непошкодженого вантажу.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про часткове здійснення вексельних платежів Єжи (Георгом) Кольбою та про поточні ціни на юхтові шкіри на вроцлавському ринку. Він також сповіщає про підготовку сувою сукна для відправлення з Лейпцига і повторює прохання про якнайшвидше виряджання шкір зі Львова.

Фердинанд Енґельгардт надсилає листа з проханням вручити його Андреасу Бойду, щоб отримати від нього борг у розмірі 216 флоринів. Він також повідомляє про прибуття та подальшу відправку лейпцизьких товарів і передає новорічні вітання.

Фердинанд Енгельгардт відповідає на замовлення Артура Форбса на угорський батинг, пояснюючи, що через брак запасів цього товару у Вроцлаві його ще належить замовити у сукнарів для виготовлення. Він також нагадує, що наступні замовлення слід робити завчасно.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про повернення з Веліхова затриманої бочки юхти, бідкаючись через псування шкір унаслідок промокання, що завдасть значних збитків. Він також сповіщає про стан ринку, ціни на московські шкіри та інші пропоновані товари.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення з Вроцлава до Ярослава одинадцяти тюків та одного пакунка товару через візника Томаша Келбіку. Лист містить специфікацію ваги окремих одиниць вантажу, а також розрахунок сплачених витрат і залишку суми за фрахт.

Фердинанд Енґельгардт сповіщає про прибуття вантажу юхтової шкіри до Вроцлава та проблеми з митницею у Вжесьні, де затримали одну паку. Він також повідомляє про попередні спроби знайти покупців і просить вказівок щодо мінімальної ціни.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення паки сукна та лейпцизької скрині через візників до Львова та Ярослава. До листа додає перелік понесених витрат і рахунок на суму 338 флоринів із проханням зарахувати її на свій баланс.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купця Артура Форбса про відправлення візником із Вроцлава до Ярослава партії товарів разом із тюком ниток, зазначаючи їхню вагу за лейпцизькою та вроцлавською мірою. Він також сповіщає про сплату половини провізної плати у Вроцлаві та зобов'язує адресата виплатити візнику решту суми після доставки вантажу в неушкодженому стані.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення двох тюків вантажу з Вроцлава до Львова через візника Ґреґора Бєлявського. Подає вагу товару, вартість перевезення, суму сплаченого на місці завдатку та решту до сплати після успішного одержання відправлення.

Фердинанд Енгельгардт виставляє Роберту та Артуру Форбсам детальну специфікацію та рахунок за шість тюків різноманітного сукна, відправлених із Вроцлава до Ярослава. Документ містить перелік кольорів, ґатунків матеріалів та їхню оцінку разом із витратами на пакування.