Каталог джерел

Томаш Козицький просить Анну Зімницьку схилити її чоловіка, львівського писаря, дійти згоди з паном Пегловським. Автор повідомляє про відправлення гінця й очікує письмових вказівок щодо подальшого перебігу справи.

М. Козньовський вимагає від львівського магістрату відшкодування збитків, завданих свавільним спрямуванням міських вод на територію його маєтку. Він відхиляє пропозицію розслідування та закликає до мирного врегулювання справи, щоб уникнути судового процесу, який ляже тягарем на міську владу.

Францішек Коллер завершує лист до влади Львова формулою пошани. У приписці він зазначає, що отримав від синдика окремо вказану суму 76 флоринів і 46 крейцерів, тож її більше не потрібно додатково враховувати в розрахунках.

Цісарсько-королівський агент Францішек Коллер повідомляє владу Львова про сприятливу резолюцію Найвищої ради юстиції у справі проти пана де Вітовського та просить розпорядження щодо покриття канцелярських і поштових зборів, необхідних для відправлення декрету. Він також дякує за піврічну винагороду і підтверджує проведення розрахунків із синдиком.

Якоб Коллер підтверджує Петеру Форбсу отримання 550 флоринів в ортах, доставлених Томасом Тейлором, та надсилає рахунок за товари, відправлені до Ярослава. Просить сплатити залишок суми на руки Якобу Тонарту та згадує про прихильність митного писаря.

Якоб Коллер сповіщає Петера Форбса про митне оформлення та огляд вантажу сукна в Торуні, наводячи детальний розрахунок зборів і дооцінок, здійснених митним писарем. Він повідомляє про успішний пропуск частини вантажу без сплати мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Ян Комарницький повідомляє львівському економові Скшишевському, що Дукацькевичу не вдалося зібрати належного чиншу, у зв'язку з чим просить позичити 100 флоринів на харчові гроші для слуг. Біля адреси міститься розпорядження про виплату 100 злотих у рублях.

Юзеф Коморовський звертається до львівської влади з проханням опублікувати міський митний тариф, щоб уникнути суперечок між орендарями, і повідомляє, що в Кривчицях такий документ уже видано. Він також просить зобов'язати виплатити 200 флоринів боргу, належного його орендареві.

Сєрадзький воєвода Александр Конєцпольський заступається перед владою міста Львова за свого слугу, пана Ласкевича, який судиться за ґрунт, належний йому за правом спадкування. Він просить адресатів прихильно поставитися до прохання й ухвалити якнайшвидший вирок, присудивши спірну власність законному спадкоємцеві.

Станіслав Конєцпольський висловлює обурення через те, що львівський магістрат викликав орендаря його сандомирських мит до Трибуналу. Гетьман вимагає відмовитися від позову, посилаючись на сенаторські привілеї та давнє судове рішення в аналогічній справі.

Гетьман Станіслав Конецпольський висловлює невдоволення діями львівської влади у судових справах брідських міщан та Голуба, заявляючи про вжиття відповідних заходів. Він також звертається до питання квартирування регіменту Денгоффа в міських селах, наказуючи припинити утиски та незаконні грошові побори з підданих.

Краківський каштелян Станіслав Конецпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, який переселяється до міста. Він просить магістрат прихильно прийняти його до громади міщан і надати йому міські права.

Гетьман Станіслав Конєцпольський визнає правоту міста Львова у суперечці з перськими купцями, які порушили львівське право складу. Зважаючи на відсутність корисливих намірів із боку міської влади та співчуття до чужоземців, він, утім, схилив синдика до укладення з ними мирової угоди.

Гетьман Станіслав Конєцпольський повідомляє владу Львова, що хоча перські купці порушили львівське право складу, зі співчуття та згідно з наміром райців він посприяв укладенню з ними угоди за посередництвом міського синдика. Він зазначає, що ця справа має послужити застереженням для інших іноземних купців, аби ті не оминали права складу.

Гетьман Станіслав Конєцпольський висловлює обурення з приводу того, що влада Львова викликала орендаря сандомирського мита до Коронного трибуналу, і вимагає припинити судовий процес. Він нагадує про сенаторські права на отримання прибутків та покликається на вигідний для себе правовий прецедент часів свого попередника.

Гетьман Станіслав Конєцпольський втручається перед владою Львова на захист свого лікаря Якуба, якому передчасно наказали звільнити орендований замарстинівський фільварок. Він вимагає залишити лікаря в оренді, аргументуючи це понесеними ним витратами на господарство та готовністю сплачувати до міської скарбниці суму, рівну пропозиції конкурента.

Гетьман Станіслав Конецпольський відповідає львівському магістрату на спірні питання та обіцяє рішуче відреагувати на неправомірне обтяження бідного люду витратами на постій з боку полку Денгоффа. Повідомляє про видані накази, покликані припинити сваволю військових і забезпечити справедливість скривдженим.

Гетьман Станіслав Конецпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, засвідчуючи його чесноти та гідність. Він просить райців охоче надати йому міське право.

Гетьман Станіслав Конєцпольський звертається до влади Львова з терміновим проханням про позику амуніції з огляду на очікуваний татарський напад. Водночас він запевняє, що всі надані запаси будуть повернуті в тій самій кількості та вазі після прибуття транспорту з Гданська.

Станіслав Конєцпольський дякує підкоморію чернігівському за успішне проведення прикордонного з'їзду з Московією та висловлює сподівання на швидке втихомирення козацьких заворушень. Гетьман також обіцяє нагадати королю про труди й заслуги адресата для блага Речі Посполитої.

Гетьман Станіслав Конецпольський доручає чернігівському підкоморію посольську місію до Війська Запорозького з метою підтримання дисципліни та збереження миру із союзними татарами. Він наказує йому тісно співпрацювати з канівським старостою і простежити за спаленням козацьких човнів.

Сильно пошкоджений лист Станіслава Конецпольського до чернігівського підкоморія, у якому порушено питання оборони кордонів, московських справ, козаків та майбутньої комісії.

Станіслав Конєцпольський повідомляє чернігівського підкоморія про швидке прибуття пана калуського та просить утриматися від виписування документів до його приїзду. Гетьман вважає, що присутність довіреного посланця сприятиме успішному вирішенню справи.

Гетьман Станіслав Конецпольський надсилає чернігівському підкоморію документи, що роз'яснюють волю короля щодо делімітації кордону з Московською державою. Бажає адресатові божого благословення та розважливості для успішного виконання покладеної на нього місії.

Станіслав Конецпольський пояснює чернігівському підкоморію, що через загальну загрозу з боку турецько-татарських військ не може скерувати на Задніпров'я значніших сил кварцяного війська. Водночас він повідомляє про відправлення однієї компанії київського підчашого і наказує організувати місцеву оборону у взаємодії з козаками.

Станіслав Конєцпольський повідомляє львівських райців про встановлення королем нового ярмарку в Язловці на свято св. Василя. Він звертається з проханням оголосити про це львівським купцям та запевняє в гарантуванні безпеки на торговельних шляхах гетьманами.

Деметер Костянтинович повідомляє про свій приїзд на ярмарок до Львова та надсилає докладне замовлення на тканини й мереживо. Він також запевняє, що сплатить решту суми після прибуття.

Марцін Контський просить адресата про заступництво перед краківським каштеляном у справі отримання платні в Познанському та Каліському воєводствах. Він зазначає, що всі подробиці справи особисто представлять рекомендовані ним офіцери.

Марцін Контський просить волинського воєводу взяти під опіку офіцерів і посприяти на комісії з'єднанню обох частин свого полку. Свою відсутність на Русі пояснює домашніми клопотами та недугою дружини.

Марцін Контський висловлює задоволення з приводу засудження писаря коронної артилерії до смертної кари за вбивство слуги волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Він залишає рішення про можливе дарування засудженому життя та пом'якшення вироку на розсуд адресата, наказуючи підлеглому офіцерові підкоритися його волі.

Марцін Контський закликає владу Львова терміново виплатити повну суму за асигнацією белзького воєводи на користь трембовельського стольника. Він наголошує, що заборговані кошти вкрай необхідні для утримання гарнізонів у Кам'янці-Подільському та Окопах Святої Трійці.

О. Адріан Колінський надсилає Франциску Глоговському різдвяно-новорічні побажання благополуччя та здоров'я. Він також просить адресата про подальшу прихильність і про написання листа із заступництвом до отця провінціала.

Писар Корендович звітує руському воєводі Янові Яблоновському про виконавче провадження проти заборгованого єврея Мошка на користь пана Зонтака. Він повідомляє про зухвалу спробу підкупу з боку боржника й зрештою передає справу на безпосередній розсуд воєводи.

Станіслав Коритко просить воєводу Яна Яблоновського про заступництво перед королевичем у суперечці щодо баранинського ґрунту. Він заявляє про готовність з'явитися на розмежування в Сутковичах і цілковите підпорядкування вердикту воєводи.

Львівський архієпископ Альбрехт Корицинський рекомендує владі Львова доктора медицини Глушинського, який повертається після навчання в Падуї, та просить поставитися до нього з прихильністю. Він також сповіщає про своє швидке повернення до дієцезії та врегулювання невирішеної міської справи щодо викупної ренти.

Роман Корицінський відповідає на наполегливе прохання львівського бурмистра й райців про фінансову підтримку, заявляючи про готовність позичити кількасот злотих. Однак виплату грошей він ставить у залежність від отримання гарантії від усіх станів про їхнє негайне повернення на першу ж вимогу.

Великий канцлер коронний Стефан Корицинський повідомляє владу Львова про відтермінування купцеві Дерзахаріашевичу виплати боргу татарському послу Солтанасу до Ярославського ярмарку. Він наказує магістрату в разі несплати негайно розсудити боржника за правом для гостей (гостьовим правом), аби зберегти добру репутацію перед іноземцями.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський повідомляє магістрат Львова про скерування до міста піхоти під командуванням львівського старости та звільнення міщан від тягаря її утримання. Він також порушує питання асекурації суми в сім тисяч злотих із міських доходів.

Адреса листа великого коронного канцлера Стефана Корицинського, адресованого бурмистру, райцям і всьому магістрату міста Львова.

Полковник Ернест Корфф дякує львівським райцям за прихильний прийом військових делегатів і звертається з проханням про надання провіанту для своїх загонів. Натомість він запевняє, що потреба випасу коней і наближення війська до міста не завдасть жителям жодних збитків ані у врожаї, ані в майні.

Йоганнес Конрадт Корфініус підтверджує отримання попереднього листа від Артура Форбса та врегулювання платежів, пов'язаних із паном Тейлором. Він також надсилає рахунок на суму понад 107 флоринів і пропонує здійснити остаточні розрахунки під час прийдешнього ярмарку святого Михайла.

Миколай Коссаковський, чесник землі львівської, запрошує владу міста Львова взяти участь у церемонії свого вінчання з донькою покійного підскарбія надвірного коронного Потоцького, запланованого на 18 червня 1684 року у Львові. Він також висловлює вдячність опікунам нареченої за згоду та запевняє райців у своїй пам'яті й пошані.

Катажина Коссаковська докоряє львівському магістрату за видану заборону монастирям здавати помешкання шляхті, яка з'їжджається на контракти. Вона застерігає райців, що відчуження шляхти призведе до бойкоту львівських з'їздів і перенесення контрактів до іншого міста.

Катажина Коссаковська повідомляє президента Львова про намір варшавського купця Гампеля проводити редути й просить з'ясувати наміри місцевих міщан, щоб уникнути суперечок із містом. Вона закликає дійти порозуміння зі старостою та передати остаточне рішення через підграбія.

Косович повідомляє волинського воєводу про скромні поставки провізії, порожнечу в коморі та закінчення грошей на поточні закупівлі у Львові. Сповіщає також про отримання асигнати від перемишльського суфрагана і запитує про термін післясвяткового переїзду двору.

Коссовський, писар коронного канцлера, повідомляє владу Львова про затримку відповіді на їхній лист через перевантаження краківської пошти й обіцяє надіслати її наступним кур'єром. Він також просить райців надсилати подальшу кореспонденцію в цій справі безпосередньо йому.

Тадеуш Костюшко звертається до унійного духовенства із закликом заохочувати простий люд підтримувати інсурекцію та боротися проти московської тиранії. Натомість за єднання у боротьбі за волю Вітчизни він від імені нації заявляє про зрівняння прав і покращення долі священників грецького обряду.

Мандатарій Войцех Кохлевський відповідає на сповнений докорів лист довірителя, відкидаючи звинувачення, висунуті йому та економові, і відсилаючи отримані резолюції. Він запевняє в успішному просуванні підготовки документації для субкомісії та просить простежити за справами майнової екзекуції.

Войцех Казимир Коц пояснює львівським райцям, що асигнацію на міські села було видано внаслідок помилкових відомостей та за відсутності їхнього письмового переліку. Він надсилає її офіційне скасування та заявляє про прагнення уникнути подібних помилок у майбутньому.

Войцех Казимир Коц запевняє львівських райців у своїй прихильності та захисті їхніх інтересів під час єврейських заворушень. Водночас він радить їм клопотати про примирення та ласку вельможного добродія особисто, більш дієвими способами, а не через листування.