Каталог джерел

Польський лист із датуванням 3 лютого 1625 року. У звертанні йдеться до барона, але його ім’я та основний текст нерозбірливі.

М. Козньовський вимагає від львівського магістрату відшкодування збитків, завданих самовільним спрямуванням міських вод на територію його маєтку. Він відхиляє пропозицію проведення слідства та закликає до мирного врегулювання справи, щоб уникнути судового процесу, який обтяжить міську владу.

У другому листі автор відповідає на попереднє листування й повідомляє про дії у Львові щодо restitutio in integrum проти D. de Witofsky. Лист датовано в Любліні 1 січня 1777 року.

Автор розглядає справу restitutio in integrum проти D. de Witofsky та витрати на подальше провадження; читаються суми 36 і близько 40 флоринів. Лист завершено в Любліні 31 грудня 1776 року.

Якоб Коллер підтверджує Пітеру Форбсу отримання 550 флоринів у ортах, доставлених Томасом Тейлором, та надсилає рахунок за товари, відправлені до Ярослава. Просить врегулювати суму, що залишилася, через Якоба Тонарта та згадує про прихильність митного писаря.

Якоб Коллер звітує Пітеру Форбсу про митне оформлення та ревізію транспорту сукна в Торуні, подаючи детальний розрахунок зборів та дооцінок, здійснених митним писарем. Повідомляє про успішне пропущення частини вантажу без мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Ян Комарницький повідомляє львівському економу Скжишевському, що Дукаткевичу не вдалося зібрати належний чинш, у зв'язку з чим просить позичити 100 флоринів на харчування для слуг. На адресі розміщено розпорядження про виплату 100 злотих у рублях.

Юзеф Коморовський звертається до влади Львова з проханням опублікувати міський тариф мита для вирішення суперечок між орендарями, повідомляючи про видання такого документа у Кривчицях. Він також просить наказати виплатити 200 флоренів боргу, що належить його орендарю.

Воєвода серадзький Александр Конєцпольський заступається перед владою міста Львова за свого слугу, пана Ласкевича, який судиться за ґрунт, що належить йому за правом спадкування. Просить адресатів прихильно поставитися до прохання та винести швидкий вирок, що присуджує спірну власність законному спадкоємцю.

Конецьпольський пише про привілеї та юрисдикцію міста й просить розглянути справу. Лист датований у Бресті 5 серпня 1631 року.

Автор висловлює невдоволення відповіддю або рішенням магістрату у справах Бродів і Голобова. Також згадує справу пана Донгоффа, подробиці якої нерозбірливі. Датований у Барі 14 квітня 1636 року.

Автор рекомендує особу, ім’я якої можна прочитати як Petr. Zole, і просить магістрат допустити її до справи або під міську юрисдикцію. Інші подробиці нерозбірливі. Датований у Бересті 6 лютого 1635 року.

Гетьман Станіслав Конєцпольський визнає правоту міста Львова у суперечці з перськими купцями, які порушили львівське право складу. З огляду на відсутність прагнення до наживи з боку міської влади та співчуття до іноземців, він, однак, схилив синдика до укладення з ними мирової угоди.

Лист стосується міських прав і привілеїв, а також купців та їхніх товарів. Автор просить магістрат надати заяву або підтвердити позицію; частина подробиць нерозбірлива. Датований у Łuki 7 серпня 1645 року; назву місця прочитано непевно.

Автор звертається до магістрату щодо судової справи та прав на маєток, згадуючи розгляд у трибуналі. Значна частина подробиць нерозбірлива. У кінцевій даті читається 25 серпня 1631 року; місце невідоме.

Гетьман Станіслав Конєцпольський звертається до влади Львова на захист свого лікаря Якуба, якому передчасно наказали залишити орендований замарстинівський фільварок. Він вимагає залишити лікаря орендарем, аргументуючи це витратами, які той поніс на господарство, та готовністю внести до міської каси суму, рівну пропозиції конкурента.

Гетьман Станіслав Конєцпольський відповідає львівському магістрату на спірні питання та обіцяє рішучу реакцію на незаконне обтяження бідного населення витратами на постій полку Денгоффа. Повідомляє про видання наказів, спрямованих на припинення зловживань військових та забезпечення справедливості для постраждалих.

Гетьман Станіслав Конєцпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, засвідчуючи його чесноти та достоїнства. Просить райців охоче прийняти його до міського права.

Гетьман Станіслав Конєцпольський звертається до влади Львова з терміновим проханням про позику амуніції через загрозу татарського набігу. Він запевняє, що всі передані запаси будуть повернуті в тій же кількості та вазі після прибуття транспорту з Гданська.

Окремий лист на с. 7, адресований до «Mci Panie Dobrodzieju». Датування в тексті вказує на 6 грудня 1634 року; решта тексту частково нерозбірлива.

Гетьман Станіслав Конєцпольський доручає підкоморію чернігівському посольську місію до Війська Запорозького з метою підтримання дисципліни та забезпечення миру зі спільниками-татарами. Наказує йому тісно співпрацювати зі старостою канівським та простежити за спаленням козацьких човнів.

Сильно пошкоджений лист із частково збереженим звертанням «Mci Panie Dobrodzieju». Дату й основний текст прочитати не вдалося.

Станіслав Конєцпольський інформує підкоморія чернігівського про швидке прибуття пана калуського і просить утриматися від виписування документів до часу його приїзду. Гетьман вважає, що присутність довіреного посланця полегшить успішне вирішення справи.

Гетьман Станіслав Конєцпольський надсилає підкоморію чернігівському документи, що пояснюють волю короля щодо делімітації кордону з Московською державою. Бажає адресату божого благословення та розсудливості при успішному виконанні дорученої йому місії.

Лист датовано в Коварах 8 вересня 1633 року. У тексті є читабельна згадка про J.K.M. Каменецького; решта тексту частково нерозбірлива.

Станіслав Конєцпольський інформує львівських райців про встановлення королем нового ярмарку в Язлівці на свято св. Василя. Він звертається з проханням оголосити цей факт львівським купцям та запевняє, що гетьмани гарантують безпеку на торговельних шляхах.

Деметр Костянтинович повідомляє про свій приїзд на ярмарок до Львова та надсилає детальне замовлення на тканини й мереживо. Також запевняє, що розрахується за решту суми після прибуття.

Марцін Контський просить адресата про заступництво у каштеляна краківського у справі отримання жолду у Познанському та Каліському воєводствах. Зазначає, що всі деталі справи особисто представлять рекомендовані ним офіцери.

Марцін Контський просить волинського воєводу взяти під опіку офіцерів та сприяти на комісії об'єднанню обох частин свого полку. Свою відсутність на Русі пояснює домашніми проблемами та хворобою дружини.

Марцін Контський висловлює задоволення з приводу засудження писаря коронної артилерії до смертної кари за вбивство слуги волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Він залишає рішення про можливе помилування засудженого та пом'якшення вироку на розсуд адресата, наказуючи підлеглому офіцеру підкоритися його волі.

Автор посилається на звістку від особи з Трембовлі та пише про неповний розрахунок адресатів і належну суму. Текст фрагментарний, автора й місце не встановлено. Лист датовано 20 липня 1705 року.

О. Адріан Колінський надсилає Францішку Глоговському різдвяно-новорічні побажання успіху та здоров'я. Також просить адресата про подальшу прихильність та написання листа із заступництвом до отця провінціала.

Писар Корендович звітує руському воєводі Яну Яблоновському про хід виконавчого провадження проти боржника, єврея Мошка, на користь пана Зонтака. Він повідомляє про зухвалу спробу підкупу з боку боржника і зрештою передає справу на безпосередній розсуд воєводи.

Автор звертається до достойника, названого воєводою та генералом руських земель. У тексті згадано землю Бараненецьку та питання межі, але подробиці частково нерозбірливі. Дата на верхньому полі — 4 січня 1703 року.

У листі рекомендується розглянути справу львівського громадянина, який повертається з Падуї після здобуття докторського ступеня з медицини. Збереглися фрагменти тексту й зовнішня адреса до магістрату Львова; дату не прочитано.

Р. Корицинський звертається до райців Львова. У листі згадано розпорядження та умову повернути авторові щось; подробиці розрахунку нерозбірливі. Лист датовано у Слободі 5 квітня 1639 року.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський інформує владу Львова про відтермінування купцю Дерзахаряшевичу терміну сплати боргу перед татарським послом Солтанасом до ярославського ярмарку. Наказує магістрату у разі несплати негайно судити боржника згідно з правом гостей для збереження доброї репутації серед іноземців.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський повідомляє магістрат Львова про скерування до міста піхоти під командуванням львівського старости та звільнення міщан від тягаря її утримання. Також порушує питання асекурації суми семи тисяч злотих із міських доходів.

Лист датований під Краковом 23 липня 1657 року. У тексті є фрагмент «W postulatach […]» і згадка про підканцлера; адресна частина на с. 7 належить до цього самого листа.

Автор звертається до райців Львова, посилається на лист депутата й згадує військові справи або табір. Подробиці частково нерозбірливі. Лист датовано 7 липня 1667 року; місце в датуванні непевне.

Йоганнес Конрадт Корфініус підтверджує отримання попереднього листа від Артура Форбса та врегулювання платежів, пов'язаних із паном Тейлором. Також надсилає рахунок на суму понад 107 флоринів і пропонує здійснити остаточні розрахунки під час наближення ярмарку святого Михайла.

Лист датований у Львові 10 червня 1684 року й адресований львівським адресатам. Збереглися латинський заголовок і кілька фрагментів; решту потрібно прочитати додатково.

Катерина Коссаковська дорікає львівському магістрату за видання заборони монастирям здавати житло шляхті, що прибуває на контракти. Вона застерігає райців, що вороже ставлення до шляхти призведе до бойкоту львівських з'їздів та перенесення контрактів до іншого міста.

Зберігся лист до однієї невідомої особи. Більшість змісту нерозбірлива; кінцева формула вказує 23 листопада 1763 року, але місце залишається непевним.

Косович інформує волинського воєводу про скромні поставки харчів, порожнечу в коморі та закінчення грошей на поточні закупівлі у Львові. Також повідомляє про отримання асигнації від перемишльського суфрагана та запитує про термін переїзду двору після свят.

Коссовський, писар коронного канцлера, інформує владу Львова про затримку відповіді на їхній лист через перевантаження краківської пошти та обіцяє надіслати її наступним кур'єром. Також просить райців спрямовувати подальшу кореспонденцію у цій справі безпосередньо до нього.

У тристорінковому листі до капітана йдеться про Польщу, свободу, спільне благо й батьківщину; також міститься заклик або прохання, подробиці якого частково нерозбірливі. У датуванні на першій сторінці зазначено 4 травня 1794 року та табір, місце розташування якого не вдається впевнено прочитати. Автор підписався прізвищем Восілло; ім’я нерозбірливе.

Тристорінковий лист, датований 26 червня 1786 року, починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Panie y Dobrodzieju». Текст частково пошкоджений і нерозбірливий; адресна частина на с. 5 належить до того самого документа.

Войцех Казимир Коц пояснює львівським райцям, що асигнація на міські села була видана внаслідок помилкової інформації та відсутності їхнього письмового списку. Він надсилає її формальне анулювання та декларує бажання уникнути подібних помилок у майбутньому.

Войцех Казимир Коц запевняє львівських райців у своїй прихильності та захисті їхніх інтересів під час єврейських заворушень. Водночас він радить їм домагатися примирення та ласки достойника особисто, більш ефективними способами, а не шляхом листування.